Хатлонська область
| Хатлонська область | |||||
|---|---|---|---|---|---|
тадж. Вилояти Хатлон | |||||
Адм. центр | місто Кургонтеппа | ||||
| Країна |  Таджикистан | ||||
| |||||
Номерний знак | 03РТ | ||||
Населення | |||||
| - повне | 2831700 осіб (2013[1]) | ||||
| - густота | 115,11 осіб/км² | ||||
| Площа | |||||
| - повна | 24600 км² | ||||
Часовий пояс | UTC+5 | ||||
Дата заснування | 1988 року | ||||
Голова Хукумату | Гайбулло Авзалі | ||||
Код ISO 3166-2 | TJ-KT | ||||
 | |||||
| |||||
Хатло́нська область (тадж. Вилояти Хатлон) — адміністративна одиниця Таджикистану, розташована на південному заході країни, центр — місто Кургонтеппа. Має кордон з Узбекистаном і Афганістаном. Площа 24,6 тисяч км².
Область розташована на південних відрогах Гіссаро-Алая, в адміністративному відношенні розділена на 4 міста і 21 район. Клімат — континентальний.
Хатлон (Хутталон) — історична область на території Таджикистану, існувала приблизно в 690-948 роках. Свою назву отримала від племені ефталітів, які в V—VI століттях захопили Кушанське царство. За повідомленнями вірменських і візантійських рукописів того часу, західні народи називали ефталітів хайталами.
Хутталон досліджувався європейськими вченими з середини XIX століття у зв'язку з численними знахідками куфічних і саманідських (і в тому числі хуттальських) дирхемів в Росії і в країнах Північної та Східної Європи у складі скарбів срібла.
Область утворена у складі Таджицької РСР у вересні 1988 року в результаті об'єднання колишніх Кулябської і Курган-Тюбинської областей. До її складу увійшло також місто Норак[2]. У 1990—1992 роках область не існувала — була розділена на Курган-Тюбинську і Кулябську. 1992 року вона була відновлена у своїх межах.
Адміністративний поділ |
Область поділяється на 24 райони та 5 міст обласного підпорядкування:
| Район | Площа, км²[3] | Населення, осіб (2010[4]) | Населення, осіб (2013[5]) | Центр | Селища | Джамоати | Села |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| місто Кулоб | 20 | 93400 | 98500 | Кулоб | - | - | 1 |
| місто Кургонтеппа | 10 | 74500 | 77000 | Кургонтеппа | - | - | 1 |
| місто Норак | 10 | 24300 | 26500 | Норак | - | - | 1 |
| місто Рогун | - | - | - | Рогун | - | - | 1 |
| місто Сарбанд | - | 14000 | 15100 | Сарбанд | - | - | 1 |
Балджувонський район | 1330 | 23900 | 25800 | Балджувон | - | 5 | 83 |
Бохтарський район | 580 | 212400 | 231400 | імені Ісмоїлі Сомоні | 3 | 5 | 127 |
Вахський район | 960 | 155800 | 169200 | Вахш | 2 | 5 | 91 |
Восейський район | 770 | 173700 | 187300 | Восе | 1 | 7 | 70 |
Дангаринський район | 2010 | 119700 | 129800 | Дангара | 1 | 8 | 76 |
Джайхунський район | 970 | 107800 | 117000 | Дусті | 1 | 5 | 45 |
Дустинський район | 1240 | 87900 | 95300 | Гаравуті | 1 | 5 | 56 |
імені Абдурахмоні Джомі район | 590 | 132300 | 144700 | імені Абдурахмоні Джомі | 1 | 7 | 77 |
імені Джалоліддіна Балхі район | 905 | 154200 | 167500 | імені Сіроджиддіна Ісоєва | 2 | 6 | 82 |
імені Мір Саїда Алії Хамадоні район | 510 | 121500 | 130100 | Московський | 1 | 7 | 56 |
імені Носірі Хісрава район | 810 | 29500 | 32400 | Бахорі | - | 3 | 12 |
імені Шамсіддіна Шохіна район | 2280 | 44700 | 47900 | Шурообод | - | 7 | 109 |
Йовонський район | 930 | 174800 | 191200 | Йовон | 2 | 7 | 70 |
Кубодійонський район | 1834 | 144900 | 156900 | Кабодійон | - | 7 | 43 |
Кулобський район | 273 | 84400 | 92100 | Кулоб | - | 4 | 59 |
Мумінободський район | 920 | 76200 | 81600 | Мумінобод | 1 | 6 | 128 |
Норацький район | 400 | 23600 | 25800 | Норак | - | 2 | 28 |
Пандзький район | 881 | 91600 | 99200 | Пандж | 1 | 5 | 51 |
Сарбандський район | 140 | 24000 | 26000 | Сарбанд | - | 2 | 12 |
Темурмаліцький район | 1010 | 57500 | 61700 | Совєтський | 1 | 6 | 66 |
Фархорський район | 1183 | 134700 | 144900 | Фархор | 1 | 9 | 57 |
Ховалінзький район | 1738 | 47800 | 51300 | Ховалінг | - | 5 | 70 |
Хуросонський район | 890 | 89700 | 97800 | Обікіїк | 1 | 5 | 67 |
Шахрітуський район | 1520 | 99500 | 107700 | Шахрітус | 1 | 5 | 35 |
81,77 % населення — таджики, 12,94 % — узбеки, 0,52 % — туркмени.
Примітки |
↑ http://stat.tj/ru/img/e7604507b29876e47b1dd85df4640df4_1386922155.pdf
↑ Географический энциклопедический словарь. Москва. «Советская энциклопедия». 1989. стор. 586(рос.)
↑ http://mappingru.sdc-eu.info/501.htm
↑ http://www.stat.tj/img/2336a7fa84c06406cfe3606ccfe6d58a_1356711591.pdf
↑ http://stat.tj/ru/img/e7604507b29876e47b1dd85df4640df4_1386922155.pdf
 | Це незавершена стаття з географії Таджикистану. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||||||||||
| ||||||||
