Бавовник
? Бавовник | ||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Gossypium barbadense | ||||||||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
Види | ||||||||||||||||||||||
Див. текст | ||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||
|
Баво́вник (Gossypium) — рід багаторічних рослин родини мальвових.
Зміст
1 Опис
2 Види
2.1 Раніше поміщені в рід Gossypium
3 Шкідники і хвороби бавовника
3.1 Шкідники
3.2 Хвороби
4 Господарське значення
5 Примітки
6 Література
7 Див. також
8 Посилання
Опис |
Рослини бавовника являють собою кущ з міцним прямим стеблом заввишки до 1—1,5 м і більше. З нижніх листкових пазушних бруньок розвиваються ростові пагони, а вище по стеблу — плодові. На ростових гілках утворюються плодові гілки 2-го порядку. Листки розташовуються на стеблі по спіралі.
Плід — 3—5-гнізда коробочка з 20—40 насінинами, вкритими жорсткими волосками (волокнами двох типів). Ці волокна являють високий комерційний інтерес. Вони відокремлюються від насіння в бавовноочисному процесі.
Збирають волокно разом з насінням (бавовна-сирець). У багатьох сортів насіння буває вкрите ще й підпушком (волоски від 3 до 15 мм).
Види |
Радянський вчений Ф. М. Мауер встановлював для роду Gossypium 35 видів: 30 диких і 5 культурних. За станом на 2009 рік рід містив близько 50 видів.[1] Більшість диких бавовників є диплоїдні.
З культурних видів найпоширеніші бавовник мексиканський (Gossypium hirsutum), бавовник індокитайський (Gossypium arboreum) і вид Gossypium barbadense, до якого належать найкращі за якістю і довжиною волокна сорти єгипетського і радянського тонковолокнистого бавовника. В субтропічній зоні і далі на північ бавовник вирощується як однорічна культура.
- Підрід Gossypium
- Gossypium arboreum
Gossypium herbaceum — Бавовник трав'янистий[2]
- Підрід Houzingenia
- Gossypium raimondii
- Gossypium thurberi
- Підрід Karpas
- Gossypium barbadense
- Gossypium darwinii
Gossypium hirsutum — Бавовник звичайний- Gossypium mustelinum
- Gossypium tomentosum
- Підрід Sturtia
- Gossypium australe
- Gossypium sturtianum
Раніше поміщені в рід Gossypium |
- Gossypioides brevilanatum
- Gossypioides kirkii
- Kokia drynarioides
Шкідники і хвороби бавовника |
Шкідники |
Хвороби |
Господарське значення |
Культивований бавовник хоча і є багаторічною рослиною, проте найчастіше його вирощують як однорічник. Основне призначення бавовнику — одержання волокна — головної сировини для текстильної промисловості. З волокна виготовляють різноманітні тканини, нитки, технічні вироби; з підпушку — вату, штучний фетр та інше; з насіння добувають олію. Макуха — цінний корм для сільськогосподарських тварин. Крім тканин з бавовника виготовляють колодій, целулоїд для фотоплівки, сурогат шкіри, гуми тощо.[3]
Бавовник є однією із сільськогосподарських культур, вирощуваних в зонах орошувального землеробства і найбільш пристосованих до умов пустелі.[4]
Також бавовник виступає значним медоносом, особливо у зонах зрошувального землеробства. Період цвітіння бавовнику близько 2-х місяців, але основний взяток лише місяць. У бавовника є 2 види нектарників: квіткові та позаквіткові. Квіткові розташовані при основі чашечки із внутрішнього боку. Виділення нектару починається ще до розкриття бутонів, але максимум нектаровиділення припадає на період пиління пиляків. Середньодобова кількість нектару, який виділяється однією квіткою, залежить від сорту і коливається в межах від 4,2 до 7,3 мг, вміст вуглеводів до 52%. Позаквіткові нектарники розташовані під чашечками і на листках, починають виділяти нектар від 2—3-х справжніх листків до відмирання листя. Найбільше нектару із позаквіткових нектарників бджоли збирають у ранішні години, коли вони нагромаджуються великими краплинами. Мед із різних нектарників не відрізніється ні за кольором, ні за смаком. Середня медопродуктивність на зрошувальних районах — 300 кг/га, на незрошувальних — 100 кг/га. Мед світлий, ніжний на смак. Але швидко кристалізується, тому не придатний для зимівлі бджіл.[5]
Примітки |
↑ Jonathan F. Wendel, Curt Brubaker, Ines Alvarez, Richard Cronn and James McD. Stewart. 2009. Evolution and Natural History of the Cotton Genus. In Andrew H. Paterson (Ed.). Genetics and Genomics of Cotton. Plant Genetics and Genomics: Crops and Models, 2009, Volume 3, 3-22.
↑ * Нечитайло В. А., Кучерява Л. Ф. Ботаніка. Вищі рослини. — Київ : Фітосоціоцентр, 2001. — С. 220-222. — 500 прим. — ISBN 966-7459-80-2.
↑ Пешук Л. В., Носенко Т. Т. Біохімія та технологія оліє-жирової сировини. Навч.посіб. — К.: Центр учбової літератури, 2011. — 296 с. ISBN 978-611-01-0035-9
↑ Пустыни / Бабаев А. Г., Зонн И. С., Дроздов Н. Н., Фрейкин З. Г. Отв. ред. Э. М. Мурзаев. — М.: Мысль, 1986. — 318 с., карт., схем., граф. — (Природа мира). (с.:23)
↑ Алексєєнко Ф. М.; Бабич І. А.; Дмитренко Л. І.; Мегедь О. Г.; Нестероводський В. А.; Савченко Я. М. (1966). У Кузьміна М. Ф.; Радько М. К. Виробнича енциклопедія бджільництва (українською). Київ «Урожай». с. 29.
Література |
Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Лікарські рослини: енциклопедичний довідник / Відповідальний редактор А. М. Гродзінський. — К.: Видавництво «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — 544 с. ISBN 5-88500-055-7
Див. також |
- Ферганська долина
- Пухівки (Eriophorum)
Посилання |
БАВОВНИК Фармацевтична енциклопедія
Центральний інститут досліджень бавовни (Індія)
|