Ufdjrw

Оксид барію
Назва за IUPAC	Барій оксид
Ідентифікатори
Номер CAS	1304-28-5
Номер EINECS	215-127-9
RTECS	CQ9800000
SMILES	O=[Ba][1]
InChI	1S/Ba.O
Властивості
Молекулярна формула	BaO
Молярна маса	153,326 г/моль
Зовнішній вигляд	білі кристали
Густина	5,72 г/см3 (кубічн.); 5,32 г/см3 (гексаг.)[2]
Тпл	1972 °C[2]
Розчинність (вода)	1,5 г/100 г H2O
Розчинність (кислоти)	розчинний
Розчинність (ацетон)	нерозчинний
Показник заломлення (nD)	1,9841
Структура
Кристалічна структура	кубічна, гексагональна
Дипольний момент	7,954 ± 0,003 D
Термохімія
Ст. ентальпія утворення ΔfHo298	-548,0 47,3 кДж/моль
Ст. ентропія So298	72,1 47,3 Дж/моль·К
Теплоємність, cop	47,3 Дж/моль·К
Якщо не зазначено інше, дані приведені для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

Окси́д ба́рію — неорганічна бінарна сполука Барію та Оксигену складу BaO. Предсталяє собо білі кристали гексагональної або кубічної форм. Активно поглинає воду та вуглекислий газ. Сполука проявляє сильні осно́вні властивості. У природі поширена у мінералах бариті, вітериті, цельзіані, гіалофані.

Поширення у природі |

Барит (з родовища у Перу)

У природі оксид барію зустрічається у вигляді складних силікатів, сульфатів, карбонатів тощо. Основними мінералами, з яких видобувається барій оксид, є барит (65,7% BaO), вітерит (77,7%), цельзіан, гіалофан та інші. Складні сполуки оксиду барію були також знайдені у підземних та морських водах, на Сонці.

Отримання |

Окрім безпосереднього виділення з мінералів, оксид барію синтезують також взаємодією металевого барію та кисню — спалюючи метал на повітрі:

2Ba+O2 →500oC2BaOdisplaystyle mathrm 2Ba+O_2 xrightarrow 500^oC2BaO

Також отримати його можна розкладанням деяких кисневмісних сполук барію:

Ba(OH)2 →780−800oC BaO+H2Odisplaystyle mathrm Ba(OH)_2 xrightarrow 780-800^oC BaO+H_2O

BaCO3 →1000−1450oC BaO+CO2displaystyle mathrm BaCO_3 xrightarrow 1000-1450^oC BaO+CO_2

2Ba(NO3)2 →620−670oC 2BaO+4NO2+O2displaystyle mathrm 2Ba(NO_3)_2 xrightarrow 620-670^oC 2BaO+4NO_2+O_2

Хімічні властивості |

Оксид барію активно реагує з водою, утворюючи сильнолужний розчин:

BaO+H2O→ Ba(OH)2displaystyle mathrm BaO+H_2Orightarrow Ba(OH)_2

Оксид проявляє сильні осно́вні властивості, реагуючи з кислотами та кислотними оксидами. При кімнатній температурі поглинає з повітря вуглекислий газ.

BaO+2HCl→BaCl2+H2Odisplaystyle mathrm BaO+2HClrightarrow BaCl_2+H_2O

Ba+CO2→BaO+CO2displaystyle mathrm Ba+CO_2xrightarrow BaO+CO_2

На холоді BaO взаємодіє з хлором, а при нагріванні — з киснем, сіркою, а також з оксидами сірки, кремнію та заліза.

4BaO+3Cl2 → BaO2+2BaCl2+Ba(ClO)2displaystyle mathrm 4BaO+3Cl_2 xrightarrow BaO_2+2BaCl_2+Ba(ClO)_2

2BaO+O2 →330oC 2BaO2displaystyle mathrm 2BaO+O_2 xrightarrow 330^oC 2BaO_2

2BaO+S →t 2BaS+SO2displaystyle mathrm 2BaO+S xrightarrow t 2BaS+SO_2

BaO+SO2 →230oC BaSO3displaystyle mathrm BaO+SO_2 xrightarrow 230^oC BaSO_3

BaO+SiO2 →t BaSiO3displaystyle mathrm BaO+SiO_2 xrightarrow t BaSiO_3

BaO+Fe2O3 →t Ba(FeO2)2displaystyle mathrm BaO+Fe_2O_3 xrightarrow t Ba(FeO_2)_2

Застосування |

Оксид барію використовують для виготовлення скла, емалей, термокаталізаторів. В результаті заміщення в цементі оксиду кальцію оксидом барію утворюються цементи з винятковою стійкістю до води, яка містить сульфат-іони.

Див. також |

• Гідроксид барію

Примітки |

Джерела |

• 
  CRC Handbook of Chemistry and Physics / D. R. Lide. — 86th. — Boca Raton (FL) : CRC Press, 2005. — 2656 p. — ISBN 0-8493-0486-5. (англ.)
  


• 
  Рипан Р., Четяну И. Неорганическая химия: Химия металлов / В. И. Спицын. — М. : «Мир», 1971. — Т. 1. — 561 с. (рос.)
  


• 
  Лидин Р. А., Молочко В. А., Андреева Л. Л. Химические свойства неорганических веществ / Р. А. Лидин. — 3-е. — М. : Химия, 2000. — 480 с. — ISBN 5-7245-1163-0. (рос.)