Оксид барію
Оксид барію | |
---|---|
Назва за IUPAC | Барій оксид |
Ідентифікатори | |
Номер CAS | 1304-28-5 |
Номер EINECS | 215-127-9 |
RTECS | CQ9800000 |
SMILES | O=[Ba][1] |
InChI | 1S/Ba.O |
Властивості | |
Молекулярна формула | BaO |
Молярна маса | 153,326 г/моль |
Зовнішній вигляд | білі кристали |
Густина | 5,72 г/см3 (кубічн.); 5,32 г/см3 (гексаг.)[2] |
Тпл | 1972 °C[2] |
Розчинність (вода) | 1,5 г/100 г H2O |
Розчинність (кислоти) | розчинний |
Розчинність (ацетон) | нерозчинний |
Показник заломлення (nD) | 1,9841 |
Структура | |
Кристалічна структура | кубічна, гексагональна |
Дипольний момент | 7,954 ± 0,003 D |
Термохімія | |
Ст. ентальпія утворення ΔfH | -548,0 47,3 кДж/моль |
Ст. ентропія S | 72,1 47,3 Дж/моль·К |
Теплоємність, c | 47,3 Дж/моль·К |
Якщо не зазначено інше, дані приведені для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа) | |
Інструкція з використання шаблону | |
Примітки картки |
Окси́д ба́рію — неорганічна бінарна сполука Барію та Оксигену складу BaO. Предсталяє собо білі кристали гексагональної або кубічної форм. Активно поглинає воду та вуглекислий газ. Сполука проявляє сильні осно́вні властивості. У природі поширена у мінералах бариті, вітериті, цельзіані, гіалофані.
Зміст
1 Поширення у природі
2 Отримання
3 Хімічні властивості
4 Застосування
5 Див. також
6 Примітки
7 Джерела
Поширення у природі |
У природі оксид барію зустрічається у вигляді складних силікатів, сульфатів, карбонатів тощо. Основними мінералами, з яких видобувається барій оксид, є барит (65,7% BaO), вітерит (77,7%), цельзіан, гіалофан та інші. Складні сполуки оксиду барію були також знайдені у підземних та морських водах, на Сонці.
Отримання |
Окрім безпосереднього виділення з мінералів, оксид барію синтезують також взаємодією металевого барію та кисню — спалюючи метал на повітрі:
- 2Ba+O2 →500oC2BaOdisplaystyle mathrm 2Ba+O_2 xrightarrow 500^oC2BaO
Також отримати його можна розкладанням деяких кисневмісних сполук барію:
- Ba(OH)2 →780−800oC BaO+H2Odisplaystyle mathrm Ba(OH)_2 xrightarrow 780-800^oC BaO+H_2O
- BaCO3 →1000−1450oC BaO+CO2displaystyle mathrm BaCO_3 xrightarrow 1000-1450^oC BaO+CO_2
- 2Ba(NO3)2 →620−670oC 2BaO+4NO2+O2displaystyle mathrm 2Ba(NO_3)_2 xrightarrow 620-670^oC 2BaO+4NO_2+O_2
Хімічні властивості |
Оксид барію активно реагує з водою, утворюючи сильнолужний розчин:
- BaO+H2O→ Ba(OH)2displaystyle mathrm BaO+H_2Orightarrow Ba(OH)_2
Оксид проявляє сильні осно́вні властивості, реагуючи з кислотами та кислотними оксидами. При кімнатній температурі поглинає з повітря вуглекислий газ.
- BaO+2HCl→BaCl2+H2Odisplaystyle mathrm BaO+2HClrightarrow BaCl_2+H_2O
- Ba+CO2→BaO+CO2displaystyle mathrm Ba+CO_2xrightarrow BaO+CO_2
На холоді BaO взаємодіє з хлором, а при нагріванні — з киснем, сіркою, а також з оксидами сірки, кремнію та заліза.
- 4BaO+3Cl2 → BaO2+2BaCl2+Ba(ClO)2displaystyle mathrm 4BaO+3Cl_2 xrightarrow BaO_2+2BaCl_2+Ba(ClO)_2
- 2BaO+O2 →330oC 2BaO2displaystyle mathrm 2BaO+O_2 xrightarrow 330^oC 2BaO_2
- 2BaO+S →t 2BaS+SO2displaystyle mathrm 2BaO+S xrightarrow t 2BaS+SO_2
- BaO+SO2 →230oC BaSO3displaystyle mathrm BaO+SO_2 xrightarrow 230^oC BaSO_3
- BaO+SiO2 →t BaSiO3displaystyle mathrm BaO+SiO_2 xrightarrow t BaSiO_3
- BaO+Fe2O3 →t Ba(FeO2)2displaystyle mathrm BaO+Fe_2O_3 xrightarrow t Ba(FeO_2)_2
Застосування |
Оксид барію використовують для виготовлення скла, емалей, термокаталізаторів. В результаті заміщення в цементі оксиду кальцію оксидом барію утворюються цементи з винятковою стійкістю до води, яка містить сульфат-іони.
Див. також |
- Гідроксид барію
Примітки |
↑ BARIUM OXIDEd:Track:Q278487
↑ аб За тиску 101,3 кПа
Джерела |
CRC Handbook of Chemistry and Physics / D. R. Lide. — 86th. — Boca Raton (FL) : CRC Press, 2005. — 2656 p. — ISBN 0-8493-0486-5. (англ.)
Рипан Р., Четяну И. Неорганическая химия: Химия металлов / В. И. Спицын. — М. : «Мир», 1971. — Т. 1. — 561 с. (рос.)
Лидин Р. А., Молочко В. А., Андреева Л. Л. Химические свойства неорганических веществ / Р. А. Лидин. — 3-е. — М. : Химия, 2000. — 480 с. — ISBN 5-7245-1163-0. (рос.)