Ufdjrw

Київське князівство складова Русі 860/1132 – 1470 Герб Київське князівство середини ХІІ - початку ХІІІ ст. Столиця Київ Мови Руська Релігії Православ'я Форма правління монархія князі  - 1132-1139 Ярополк Володимирович  - 1362-1394 Володимир Ольгердович  - 1455-1470 Семен Олелькович Історія  - Засновано 860/1132  - Ліквідовано 1470 Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Київське князівство

Історія України
Стародавність Історичні епохи: Палеоліт Мезоліт Неоліт Енеоліт Епоха бронзи Залізна епоха Археологічні культури: Трипільська Ямна Катакомбна Зрубна Зарубинецька Київська Черняхівська Історичні народи: Кімерійці Гети Скіфи Сармати Венеди Готи Гуни Античні міста Північного Причорномор'я Боспорська держава Понтійське царство Римська імперія Дакія Мезія Слов'яни: Анти Антський союз Склавіни Східнослов'янські племінні союзи
Середньовіччя Русь Хрещення Руські князівства: Київське Волинське Чернігівське Галицьке Переяславське Турівське Міжусобиці на Русі Печеніги Половці Королівство Руське Монгольська навала на Русь: Навала Батия Золота Орда Дике Поле Королівство Яґеллонів: Литовсько-Руська держава: Кревська унія Велике князівство Руське Повстання Глинського Люблінська унія Корона Королівства Польського Римська імперія
Козацька доба Запорозька Січ Військо Запорозьке Низове Річ Посполита Берестейська унія Козацькі повстання Повстання Хмельницького Коліївщина Гетьманщина Переяславська рада Велике князівство Руське Руїна Правобережжя Лівобережжя
Новий час Українське національне відродження Російська імперія Мала Русь Волинь Поділля Слобожанщина Таврида Кубань Політичні організації Габсбурзька монархія Королівство Галичини та Володимирії Герцогство Буковина Угорська Русь Політичні організації Україна в Першій світовій війні
Революція Українська Народна Республіка Центральна Рада Універсали ЦР Берестейський мир Директорія Українська Держава Західноукраїнська Народна Республіка Польсько-українська війна Акт Злуки Махновщина Кубанська Народна Республіка Українська Далекосхідна Республіка Українська державність на Сірому Клині
Радянська доба УРСР Колективізація НЕП Коренізація Індустріалізація Голодомор 1932—1933 Великий терор 1937—1938 Україна в Другій світовій війні Карпатська Україна Пакт Молотова — Ріббентропа Напад Німеччини і союзників на СРСР і німецько-радянська війна Райхскомісаріат Україна Радянські партизани УПА Депортація народів Відлига Русифікація Дисидентський рух Застій Перебудова Чорнобильська катастрофа Народний рух України
Сучасність Україна Проголошення незалежності Прийняття конституції Помаранчева революція Революція гідності Російська збройна агресія проти України
Хронологія • Битви в історії • Історія культури Категорія • Інші країни
п о р

Київське князівство — руське князівство династії Рюриковичів, а з XIV століття — Гедиміновичів, на території сучасної Київщини з центром у місті Київ.

Короткі відомості |

Сформувалось в середині IX століття на базі ранньо-феодальної держави Куявія. В X-XII ст. стало центром великої давньоруської держави — Київської Русі. Межі князівства, в основному, проводились по річках: Прип'ять, Дніпро, Стугна (Рось), Случ (Горинь).

Київське князівство лежало на перехресті торгових шляхів з півдня — на північ та з заходу — на схід, які сполучали Європу й Азію. Це вигідне положення сприяло розвиткові торгівлі та економічній міці держави. Найдавніші міста київського князівства — Київ, Вишгород, Витичів та Білгород (нині Білогородка).

В 1130-х роках внаслідок феодальної роздробленості Київської Русі та постійної міжусобної боротьби удільних князів, Київ поступово втрачає своє значення політичного центру. Одночасно, на східних землях Київської Русі сформувався антикиївський союз володимиро-суздальських князів з половцями. Саме в цей час на Заліській землі набирає силу формування нового етносу зі своїм окремим політичним та суспільним ладом. Яскравим представником нового етносу був син половчанки та князя Юрія Долгорукого — Андрій Боголюбський.

Бажаючи послабити міць Київської держави та значення Києва, як духовного центру всієї Русі, 1169 року Андрій Боголюбський захопив та зруйнував Київ, пограбував та спалив більшість церков, соборів та монастирів. Проте, ще деякий час князі українських земель продовжували змагатися за Великокняжий престол і вважали Київське князівство — головним князівством.

У середині XII ст. до складу Київського князівства входили Київщина, Східна Волинь, Переяславщина. Центром був Київ. Переяслав, Канів, Черкаси, Остер, Овруч, Житомир, Чорнобиль, Мозир та інші міста були центрами окремих феодальних володінь, що перебували у васальній залежності від Київського князівства.

Основна територія Київської землі на Правобережжі Дніпра включала землі давнього Полянського і Деревлянського князівств, розселених у Пороссі «чорних клобуків» (берендеїв, торків, коуїв, турпеїв і печенігів) та Болохівську волость, яка з початку XIII століття остаточно відійшла до Волині. На Лівобережжі до Київської землі відносилася тільки вузька смуга (10-15 км), яка простягалася від Десни до Корані, з центром у Сакові. Південний кордон землі пролягав вздовж Пороської лінії оборони від Володарева до Родня через Юр'єв (Білу Церкву), Торчеськ, Богуслав і Корсунь. На півночі до складу землі входили території басейну річки Уж з містами Ушеськ, Іскоростень, Овруч, Чорнобиль. Напевно сам кордон проходив по р. Словечній до її впадіння у Прип'ять, де пізніше пролягла межа між Київським і Мінським воєводствами. Західний кордон з Волинською землею пролягав по річці Случ. Кордони з Болохівською волостю, напевно, пролягали біля витоків Росі та Тетерева.

Київська земля роздробилася на ряд уділів, якими як бенефіціями початково володіли молодші сини київських сюзеренів. З кінця XII століття у більшості з них утвердилися князі із смоленської гілки Мономаховичів. Найпотужнішим з них було Овруцьке князівство. Княжі престоли також були у Вишгороді, Білгороді, Торчеську, Трипіллі та Каневі. Причому трипільські та канівські князі часто були васалами торчеських князів, а останні — не тільки київськими, але й волинськими васалами.

У 1240 році Київське князівство захопили монголо-татари. Хан Батий зруйнував Київ, після чого він остаточно втратив значення столиці Давньоруської держави. Як пише тогочасний мандрівник та місіонер Джованні Да Плано Карпіні, що через декілька років після погрому у Києві — було знищено близько 600 церков, понад 20 монастирів, а в Києві залишилось коло 200 уцілілих домів. Хоча треба брати до уваги, що хан Батий захопив Київ лише через 70 років після спалення його Андрієм Боголюбським. І як пише літописець: «Суздальці так дуже зруйнували 1169 року Київ, що татари не мали вже що руйнувати 1240 року».

В XIII ст. політичний центр України переноситься до Галицько-Волинського князівства. Після невдалої спроби князя Данила Галицького закріпитися у Києві та вбивства татарами князя Михайла Всеволодовича, що намагався проводити самостійну політику, на деякий час татари надають «ярлик» на Київ — суздальсько-володимирським князям.

З 1246 році титулярним князем тут був владимиро-суздальський Ярослав ІІІ Всеволодович, який поставив у Києві свого намісника, а пізніше — Олександр Невський, влада якого була також номінальною. З 1263 році татари дозволяють князювати у Києві нащадкам владимирських князів. З 1263 по 1271 рік Київська земля вважалася володінням брата Олександра Невського Ярослава Ярославича. Однак він також не жив у місті, задовольняючись формальним визнанням його влади з боку київського боярства.

В останній чверті XIII століття татарські хани напряму тримали в Києві своїх намісників — багатих місцевих феодалів — і безконтрольно господарювали в ньому. Періодично з'являються в місті монголо-татарські загони, що грабували населення, виводили людей в Золоту Орду. Якийсь час (не пізніше 1300 року) зберігали свої уділи в Київській землі і Смоленські Мономаховичі. Можливо також, що окремі з князів правили у Києві як Волинські васали у 1270-1300 роках. Одним з них був Пороський князь Юрій, васал Волинських князів Володимира Васильковича та Мстислава Даниловича.

У першій половині XIV столітті в Києві знову з'явилися князі, але по уривчастим відомостям важко встановити хронологічність та послідовність їх князювання, а також те, чи постійно вони перебували в місті. Близько 1300-1301 років після перемоги хана Токти над Ногаєм, на Київському престолі утвердилася Путивльська династія, князі якої, з допомогою ординців, намагались утримати ці території до 1362 року. В цей час у Києві також князювали представники Чернігівських та Переяславських князівств.

У 1320-1330 роках політичний вплив Великого князя Литовського Гедиміна відчувався і в Києві. В той час залежними від Гедиміна були Київський та Смоленський князі. Між 1324 та 1331 роками київський престол займав литовсько-руський князь Ольгимонт Гольшанський. До 1360-х років тривала боротьба між Золотою Ордою та Литовсько-Руською державою за Київ.

Близько 1362 року Київське князівство добровільно приєдналось до Великого князівства Литовського (з 1398 року держава називалась Велике князівство Литовське, Руське і Жемайтійське). Воно увійшло до його складу як васальне князівство. Династію руських Мономаховичів заступила династія литовсько-руських князів Гольшанських та Гедиміновичів, першим князем якої був Володимир Ольгердович. Вони проводили політику, спрямовану на утвердження автономії Київського князівства. Київські князі, за литовською допомогою, позбулися ординської опіки, й стали повністю незалежними володарями, проводили власну політику, карбували монети. В цей час до Київського князівства стала належати й Переяславська земля. Крім того кордони її значно розширилися на південь і південний схід.
Це викликало невдоволення литовського уряду, особливо після проголошення литовського князя Ягайла Ольгердовича польським королем у 1386 році.

У 1394 року польсько-литовський уряд ліквідував Київське князівство. Замість князя у Київ було призначено литовського намісника. В 1440 році під тиском місцевої феодальної знаті Київське князівство було відновлено, але 1470 року знову ліквідовано. До Києва було призначено воєводою М.Гаштовта. Кияни двічі відмовлялися прийняти його, але місто було зайняте військом у 1471 році і Київське князівство було перетворено на воєводство.

Галерея |

• 
  

  

  
  

  
  

  Вид на городище Х-ХІ ст. в Заріччі
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  Місце, де були в'їзні ворота фортеці поблизу сучасного села Заріччя
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  Залишки земляних укрпілень літописного Василева
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  Залишки городища ХІ-ХІІІ ст. в селі Віта-Поштова
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  Місце, де існував древній Витичів (V-XIII століття)
  

  
  

  
  

 = 

|Вікіновини =
|Вікісховище = Category:Kiovia
|Метавікі =
}}

Див. також |

Джерела та література |

• 
  О. В. Русина. Київське князівство // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К.: Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 247. — ISBN 978-966-00-0692-8.
  


• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж ; Нью-Йорк : Молоде життя ; Львів ; Київ : Глобус, 1955—2003.


• Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях.- Луцьк: Вежа, 2000.


• 
  Радянська енциклопедія історії України.- К., 1970.- т.2.

п о р Державні утворення українців Племінні союзи праукраїнців Анти • Білі хорвати • Дуліби (Бужани • Волиняни) • Деревляни • Поляни • Сіверяни • Уличі • Тиверці • Дреговичі Середньовіччя Київська Русь • Київське князівство • Чернігівське князівство • Волинське князівство • Галицьке князівство • Переяславське князівство • Галицько-Волинське князівство (Королівство Русі) • Велике князівство Руське Козацька доба Військо Запорозьке • Гетьманщина • Велике князівство Руське Січі: Запорозька Січ • Томаківська Січ • Базавлуцька Січ • Микитинська Січ • Чортомлицька Січ • Кам'янська Січ • Олешківська Січ • Нова Січ • Задунайська Січ • Банатська Січ Габсбурзька монархія Королівство Галичини та Володимирії • Герцогство Буковина Визвольні змагання УНР • ЗУНР • Українська Держава • КНР • Українська Далекосхідна Республіка • Українська Сибірська державність • Гуцульська Республіка• Лемко-Русинська Республіка • Команчанська Республіка • Холодноярська республіка • Медвинська республіка • Республіка Чорного Лісу • Мліївська республіка • Вільна територія • УНР Рад • ДКР • ОРР • РСР Тавриди • ГСРР • УРР • Кубанська Радянська Республіка • Кубано-Чорноморська Радянська Республіка • БРР Від УРСР до Незалежності УРСР • Карпатська Україна • Українське державне правління • Олевська республіка • Колківська республіка • Україна • ПМР Інші Куявія • Миньковецька держава • Шулявська республіка

п о р  Україна в темах Географія Рельєф Геологічна будова Корисні копалини Карпати Кримські гори Чорне море Азовське море Річки Озера Клімат Ґрунти Вулкани Природоохоронні території Національні природні парки Устрій Територія Адміністративний устрій Області Райони Столиця Міста Смт Історія Доісторична Україна Грецькі міста-держави Київська Русь Галицьке князівство Волинське князівство Галицько-Волинське князівство Київське князівство Чернігівське князівство Переяславське князівство Монгольська навала Запорозька Січ Гетьманщина УНР ЗУНР Гуцульська Республіка Карпатська Україна УСРР/УРСР Україна Символи Герб Прапор Гімн Офіційні символи глави держави Нагороди Ukraine NOW Державний лад Конституція Конституційний процес Конституційний Суд Президент Парламент Уряд Судова система Партії Вибори Політика Внутрішня Зовнішня Міжнародні відносини Оборона Збройні сили Сухопутні війська Військово-морські сили Повітряні сили Сили спеціальних операцій Десантно-штурмові війська Національна гвардія Воєнний стан в Україні Безпека Рада національної безпеки і оборони Прокуратура Державне бюро розслідувань Спеціалізована антикорупційна прокуратура Національне антикорупційне бюро Національна поліція історія Кіберполіція Податкова міліція Служба безпеки Розвідка Прикордонна служба Державна охорона Економіка Господарство (історія економіки) Валюта Банківська система Національний банк Банки Бюджет Економічні райони Сільське господарство Промисловість Електроенергетика Вугільна промисловість Нафтогазова промисловість Торф Металургія Хімічна промисловість Машинобудування Харчова промисловість Зовнішня торгівля Транспорт і зв'язок Автошляхи Аеропорти Водний транспорт Газотранспортна система Залізниця Міський транспорт Порти Пошта історія та поштові марки Радіо Телебачення Мобільний зв'язок Інтернет Соціум Населення Склад населення Мови Релігія Медицина Спорт Права жінок ЛГБТ Знання Освіта Середня Вища Наука Техніка Культура Література Музика Україна на Євробаченні Опера Архітектура Образотворче мистецтво Кіно Театр Відеоігри Танці Кухня Мода Свята Туризм Сім чудес Світова спадщина Замки Монастирі Палаци Храми Музеї Портал:Україна Україна