Кашатазький район
























Кашатазький район

Քաշաթաղի շրջան






Районний центр

Бердзор
Найбільше місто
Бердзор
Країна

Нагірно-Карабаська Республіка
(де-юре Азербайджан)
Офіційна мова
вірменська

Населення

 - повне
8 500[1]
 - густота
2.89
Площа
 - повна
3 376 км²

Дата заснування

2 грудня 1993
Веб-сайт

qashatagh.info

Artsakh locator Qashatagh.png







Кашатазький район (вірм. Քաշաթաղի շրջան) — адміністративна одиниця у складі невизнаної Нагірно-Карабаської Республіки. Де-юре район є частиною Азербайджану, в адміністративному поділі якого відповідає Лачинському, Кубатлинському та Зангеланському районам.


Адміністративний центр — Бердзор (Лачин).




Зміст





  • 1 Географія


  • 2 Транспорт

    • 2.1 Автомобільний


    • 2.2 Залізничний



  • 3 Населення


  • 4 Пам'ятки історії та архітектури


  • 5 Примітки




Географія |


На південному сході межує з Гадрутським районом, на сході з Шушинським районом, на північному сході з Аскеранським районом, на півночі з Мартакертським районом, на північному заході з Шаумянівським районом, на заході з Сюніком, а на півдні з Іраном.


Район розташований на заході та південному заході Нагірно-Карабаської Республіки. Попри те, що район є найбільшим у Республіці, густота населення є однією з найменших. Найбільшими річками є: Аракс, Воротан, Акарі, Ахавно та Вохджі. Серед інших річок слід зазначити такі: Цав, Хдранц, Єгвард, Царадзор, Каркарот, Хрогет, Хочантс, Ахбрагет, Вахазно, Хачгетік, Покр Акарі та Інджа. Переважна більшість річок є притоками Акарі, яка є лівим притоком Араксу. Інші річки самі є лівими притоками Араксу.



Транспорт |



Автомобільний |


Через Кашатазький район проходить найякісніша траса в Нагірному Карабасі. Вона з'єднує Степанакерт та Єреван. Під час війни цю дорогу називали «доро́гою життя», оскільки саме дорога через Лачинський коридор у 1992 р. зняла блокаду з Нагірного Карабаху.


У зв'язку з тим, що район великий, а щільність населення мала, інших доріг високої якості в районі нема. Але влада НКР запевнила місцеве населення, що дороги будуть побудовані, принаймні хоча б одна, що буде просікати весь район з півночі на південь.


З 2010 р. запроваджені автобусні маршрути з районного центру Бердзору до Ковсакана, Шалуа та Єзнаґомера.



Залізничний |


На півдні району проходить залізнична гілка Мегрі — Міджнаван — Горадіз та Капан — Міджнаван, які остаточно припинили своє функціонування на початку 1990-их рр. Наразі перспектив відновлення залізничного руху нема.



Населення |


Фактично майже все населення району складається з біженців та внутрішньо переміщених осіб. Відповідно до перепису населення НКР у 2005 році, населення району становить 9 763 осіб. Район складається з трьох міст: Бердзор, Міджнаван та Ковсакан, а також з близько 100 сіл.



Пам'ятки історії та архітектури |




Монастир Цицернаванк


  • Монастир Ціцернаванк;

  • Монастир Арахіш;

  • Монастир Дзохадзор;

  • Фортеця Воротнаберд;

  • Фортеця Крваберд;

  • Фортеця Шушанц;

  • Монастир Амутех;

та інші



Примітки |




  1. Перепис населення НКР 2007 року



Popular posts from this blog

1928 у кіно

Захаров Федір Захарович

Ель Греко