Кашатазький район
Кашатазький район | |
---|---|
Քաշաթաղի շրջան | |
Районний центр | Бердзор |
Найбільше місто | Бердзор |
Країна | Нагірно-Карабаська Республіка (де-юре Азербайджан) |
Офіційна мова | вірменська |
Населення | |
- повне | 8 500[1] |
- густота | 2.89 |
Площа | |
- повна | 3 376 км² |
Дата заснування | 2 грудня 1993 |
Веб-сайт | qashatagh.info |
Кашатазький район (вірм. Քաշաթաղի շրջան) — адміністративна одиниця у складі невизнаної Нагірно-Карабаської Республіки. Де-юре район є частиною Азербайджану, в адміністративному поділі якого відповідає Лачинському, Кубатлинському та Зангеланському районам.
Адміністративний центр — Бердзор (Лачин).
Зміст
1 Географія
2 Транспорт
2.1 Автомобільний
2.2 Залізничний
3 Населення
4 Пам'ятки історії та архітектури
5 Примітки
Географія |
На південному сході межує з Гадрутським районом, на сході з Шушинським районом, на північному сході з Аскеранським районом, на півночі з Мартакертським районом, на північному заході з Шаумянівським районом, на заході з Сюніком, а на півдні з Іраном.
Район розташований на заході та південному заході Нагірно-Карабаської Республіки. Попри те, що район є найбільшим у Республіці, густота населення є однією з найменших. Найбільшими річками є: Аракс, Воротан, Акарі, Ахавно та Вохджі. Серед інших річок слід зазначити такі: Цав, Хдранц, Єгвард, Царадзор, Каркарот, Хрогет, Хочантс, Ахбрагет, Вахазно, Хачгетік, Покр Акарі та Інджа. Переважна більшість річок є притоками Акарі, яка є лівим притоком Араксу. Інші річки самі є лівими притоками Араксу.
Транспорт |
Автомобільний |
Через Кашатазький район проходить найякісніша траса в Нагірному Карабасі. Вона з'єднує Степанакерт та Єреван. Під час війни цю дорогу називали «доро́гою життя», оскільки саме дорога через Лачинський коридор у 1992 р. зняла блокаду з Нагірного Карабаху.
У зв'язку з тим, що район великий, а щільність населення мала, інших доріг високої якості в районі нема. Але влада НКР запевнила місцеве населення, що дороги будуть побудовані, принаймні хоча б одна, що буде просікати весь район з півночі на південь.
З 2010 р. запроваджені автобусні маршрути з районного центру Бердзору до Ковсакана, Шалуа та Єзнаґомера.
Залізничний |
На півдні району проходить залізнична гілка Мегрі — Міджнаван — Горадіз та Капан — Міджнаван, які остаточно припинили своє функціонування на початку 1990-их рр. Наразі перспектив відновлення залізничного руху нема.
Населення |
Фактично майже все населення району складається з біженців та внутрішньо переміщених осіб. Відповідно до перепису населення НКР у 2005 році, населення району становить 9 763 осіб. Район складається з трьох міст: Бердзор, Міджнаван та Ковсакан, а також з близько 100 сіл.
Пам'ятки історії та архітектури |
- Монастир Ціцернаванк;
- Монастир Арахіш;
- Монастир Дзохадзор;
- Фортеця Воротнаберд;
- Фортеця Крваберд;
- Фортеця Шушанц;
- Монастир Амутех;
та інші
Примітки |
↑ Перепис населення НКР 2007 року
|
|