Ufdjrw

lon_sec = lat_dir = region = lon_dir = lat_sec = lat_min = CoordScale = скасований = lon_min =
Золоті ворота
Проїзд Золотих воріт. Вид на залишки стародавніх конструкцій, що збереглися
50°26′56″ пн. ш. 30°30′48″ сх. д. / 50.44889° пн. ш. 30.51333° сх. д. / 50.44889; 30.51333Координати: 50°26′56″ пн. ш. 30°30′48″ сх. д. / 50.44889° пн. ш. 30.51333° сх. д. / 50.44889; 30.51333
Країна	Україна
Місто	Київ
Перша згадка	1037 р.
Дата заснування	1018
Будівництво	1018—1024 роки
Статус	охороняється державою
Золоті ворота Золоті ворота (Київ)
Золоті ворота у Вікісховищі?

Золоті ворота, умовне відтворення. Зовнішній фасад

«Золоті́ воро́та» — головна брама стародавнього Києва, пам'ятка оборонної архітектури Київської Русі, одна з найдавніших датованих споруд Східної Європи^[1], символ Києва^[2]. Свою назву одержали за аналогією із Золотими воротами в Константинополі (Царгороді)^[3].

Історик Микола Закревський назвав Золоті ворота: «дорогоцінним залишком давньої величі й слави Києва»^[2].

Спорудження та архітектура |

Золоті ворота, 1651 рік, Абрагам ван Вестерфельд

Золоті ворота, 1870-ті рр. Ілюстрація до книги «Земля і люди. Загальна географія» (т.5), Жана Жака Елізе Реклю, 1880

Золоті ворота, фото другої половини XІX ст

Золоті ворота, фото середини XX ст

Про будівництво Золотих воріт згадується в літописі під 1037 роком^[а]:

Таким чином через ці ворота до міста мали приходити «благі вісті»^[5].

Найбільш вірогідна дата спорудження воріт 1017 —1024 рр., бо на 1037 рік уже є записи про спорудження багатьох будівель «міста Ярослава»: Золоті ворота, Софійський собор, церква Святої Ірини та інші. За один рік стільки будівництв не могло б бути виконаним, адже Київ був заселеним не дуже густо (30 000 людей)^[б]. Можливо, що в літописі згадується будівництво за останні майже 30 років перед 1037 роком, тоді Золоті ворота могли з'явитися і за Володимира Великого.

Захист «міста Ярослава» полягав і у використанні наявних природних перешкод — схили гір, яри, болота^[6]. Золоті ворота були споруджені у місці, де незначний перепад висот потребував додаткових укріплень — неподалік було поле, що робило цю територію більш вразливою для ворогів^[6]. Цей в'їзд до міста був парадним, а отже й найбільш важливим — через ці ворота прибували до міста посли інших держав^[в][7]. Тому тут були подвійні оборонні рови^[8]. Це була бойова башта із проїздом, із надбрамною церквою^[г][1].

Система укріплень тогочасного Києва мала троє воріт — Золоті, Лядські та Жидівські (Львівська брама). Кам'яними були тільки Золоті^[8] і для свого часу були неприступними — жодної згадки про вторгнення через них не було зафіксовано, навіть хан Батий не пробував брати місто через них, а зосередив свої сили біля Лядських воріт та фортифікацій Хрещатої долини^[9].

На фасаді Золотих воріт мало бути зображення Богоматері — ймовірно фреска чи мозаїка^[5]. Про існування цього зображення свідчить літописний запис від 1151 року, у якому було згадано переговори Ізяслава Мстиславовича з послом Юрія Долгорукова біля Золотих воріт і те, що Великий князь озирнувся на святу Богородицю і сказав:

Це зображення не збереглося.

Історія пам'ятки |

Золоті ворота не згадуються у писемних джерелах у період після грудня 1240 року (монгольська навала) до XVI століття. Джерела XVI—XVII століть уже свідчать, що ворота перебувають у напівзруйнованому стані^[9]. Мартін Ґруневеґ, львівський купець та мандрівник, писав 1584 року:

Про це свідчать і малюнки голландського художника Абрагама ван Вестерфельда (1651). Золоті ворота за його часів ще мали арки, у проїзду було склепіння й збереглися рештки надбрамної церкви. Відомо, що у 1648 році саме біля Золотих воріт вітали Богдана Хмельницького після перемоги над польським військом^[12]. Зважаючи на потребу захисту Києва від ворогів — спершу поляків, потім турків — у середині XVII ст. почалася реконструкція фортифікаційних споруд міста. Вали ввійшли до основи Старокиївської фортеці — дерев'яні оборонні споруди розібрали, земляні вали досипали і встановили гармати на верхніх майданчиках. Перед Золотими воротами було збудовано земляні бастіони й у них розмістили гарнізонну варту. Таким чином Золоті ворота служили для захисту міста у складі фортеці до середини XVIII століття, коли їх було визнано як небезпечні й засипано землею, щоб уберегти від руйнування^[13].

З 20-х років XIX століття розпочалося археологічне дослідження Києва. Розкопку Золотих воріт було проведено у числі перших, і здійснено це було «складчиною з любителів священних старожитностей» (за підпискою)^[13]. Оскільки 1832 року царем Миколою I руїни пам'ятки було визнано як «варті збереження», на їхні розкопки почали виділяти державні кошти із 1833 року. Дозвіл на археологічні розкопки надав київський генерал-губернатор Василь Левашов, а ініціатором виступив Кіндрат Лохвицький, археолог-аматор і чиновник з особливих доручень при генерал-губернаторові^[13].

Стан воріт значно погіршився за час перебування під землею. Було розкрито дві паралельні стіни, довжина яких становила 25 метрів (східний пілон) і 13 метрів (західний), а висота була близько 8 метрів^[13]. Сім пар пілястр було нараховано на внутрішніх поверхнях стін проїзду, а простір між пілястрами було прикрашено невеликими двоступінчастими нішами. Мурування воріт є схожим до Софійського собору — було використано змішану техніку («opus mixtum»), коли чергуються різні за розміром природні камені з рядами цегли (плінфи)^[13].

25 червня 1834 року (на день народження імператора) відбулося урочисте відкриття Золотих воріт — вони були освячені і «вілюміновані»^[13].

Для збереження пам'ятки були потрібні заходи. Протягом 1835—1836 рр. верхню частину стін було залито вапняним розчином, а на руїни поклали дерен. 1837 року інженер Ф. Мєхович звів контрфорси біля східної стіни і з'єднав стіни залізними в'язями із кільцями^[13].

Згодом провадилися роботи з укріплення руїн: на окремих ділянках зроблено ремонт стародавньої кладки, зведено контрфорси, влаштовано металеві зв'язки, територію навколо залишків пам'ятки оточено чавунною огорожею. У такому вигляді Золоті ворота дійшли до нашого часу. Однак від атмосферних опадів пам'ятка руйнувалася й далі, що надзвичайно непокоїло вчених. У 1970-ті роки було прийнято рішення звести над залишками павільйон, який не тільки захищав би їх, а й відтворював первісний вигляд споруди.

Вигляд воріт |

Достеменно невідомо який вигляд мали ворота. За дослідженнями ширина головного об'єму становила 10,5 м, висота 13,36 м, довжина 17,65 м^[14].

Реконструкція воріт |

Реконструкція, що її закінчено 1982 року (реставратори — Є. Лопушинська, М. Холостенко, С. Висоцький), відтворює Золоті ворота у такому вигляді: основна частина — це вежа із зубцями заввишки 14 метрів; із зовнішнього фасаду вежа має додатковий виступ — «малу вежу»; проїзд воріт перекривається з одного боку підйомними дерев'яними воротами, обкутими металом, з другого — стулками воріт, виконаними за зразком стародавніх воріт, що збереглися в пам'ятках Новгорода й Суздаля.

Надбрамна церква |

Окрім згадки про будівництво церкви над проїздом Золотих воріт у літописі, вона згадується і у «Слові про закон і благодать» митрополита Іларіона:

Надбрамна церква мала служити «небесному захисту міста»^[3], але була й звичайним храмом — тут мали молитися прибулі^[16].

У 1584 році Мартин Груневег, описуючи Золоті ворота, зазначив, що «…Зверху над нею збудована каплиця — за звичаєм русинів…». Як випливає з малюнків Абрагама ван Вестерфельда, що датуються 1651 роком, від церкви на воротах на той час збереглися лише руїни. Водночас, Павло Аллепський 1643 року описував «руїни високої брами з кам'яною баштою».^[17]

Реконструкція церкви |

Надбрамну церкву відтворено у вигляді тринавного чотиристовпного однобанного храму. В архітектурному декорі фасадів використано орнаменти з цегли, властиві для давньоруських будівель того періоду. Підлогу храму прикрашено мозаїкою, малюнок якої виконано за мотивами стародавньої підлоги Софії Київської.

При реконструкції пам'ятки відтворено відрізки валів, що примикали до вежі. Із зовнішнього боку вони мають обдерновані укоси. По верху валу проходять дерев'яні заборола. На торцях умовно показано внутрішньовалові конструкції. З боку міста на фасаді можна побачити складські приміщення, розташовані в давнину в крайніх зрубах валу. В середині відновлених відрізків валу міститься експозиційне приміщення музею Золоті Ворота й сходи, що ведуть на гребінь, звідки видно чудову панораму міста.

Музей Золоті Ворота |

Золоті ворота, умовне відтворення. Фасад з боку міста

Монета НБУ, присвячена Золотим воротам: 100 гривень 2004 року

Всередині реконструйованого павільйону Золотих Воріт розташовано експозицію присвячену історії будівництва, існування та реконструкції головної брами стародавнього Києва. Найголовнішою частиною її є залишки стін Воріт, що збереглися до нашого часу. Збудовані в 11 ст., зруйновані, в 17 ст. закопані. 1832 року К. Лохвицький провів археологічні розкопки Золотих воріт. Й до 1982 року, коли було збудовано павільйон, стіни стояли просто неба.

До стін першої половини XI століття в окремих місцях примикає пізніша кладка, виконана також у «змішаній» техніці, але вона дещо різниться від первісної товщиною плінфи і кольором розчину. Це сліди ремонту воріт, проведеного у 12 ст. Всередині павільйону добре видно бокові стіни проїзду, що примикали в давнину до валу і були позбавлені декоративного оброблення. На них видно відбитки колод внутрішньовалових конструкцій, що складалися з великого й малого зрубів, до яких входило 9 клітей з товстих колод і заповнених землею. З боку поля перед воротами проходив рів заввишки 15 метрів і завглибшки 8 метрів. Сліди цього рову можна побачити сьогодні у перепаді рівня Золотоворітського проїзду.

У 2006 році музей був закритий, а стіни і грати цінної культурної пам'ятки столиці понівечені численними графіті. Золоті Ворота перебували у аварійному стані. З 2009 року музей відремонтували і знову відкрили для відвідувачів.

Примітки |

Див. також |

• Список давньоруських архітектурних споруд домонгольського періоду


• Золотоворітський сквер

Виноски |

Джерела та література |

• 
  Г. Ю. Івакін. Золоті ворота в Києві // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К.: Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 379. — ISBN 966-00-0610-1.
  


• 
  Г. Ю. Івакін. Золоті ворота // [1] Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Координаційне бюро енциклопедії сучасної України НАН України. — К., 2003­–2016. — ISBN 944-02-3354-X.
  

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Золоті ворота (Київ)

• 
  Ивакина Л. Г. Золотые ворота в Киеве: Путеводитель. — К. : Горобец, 2009. — 64 с. — ISBN 978-966-2377-00-2.(рос.)
  


• Ісаєвич Я. Д. Нове джерело про історичну топографію та архітектурні пам'ятки стародавнього Києва // Київ. Русь: Культура, традиції. — К. : Наук. думка, 1982. — С. 113 —129.


• Літопис руський / Пер. з давньорус. Л.Є.Махновця; Відп. ред. О. В. Мишанич. — К. : Дніпро, 1989. — 591 с.


• Національний заповідник «Софія Київська» / Н. Куковальська, Н. Нікітенко, І. Марголіна [та ін.]. — К. : Балтія-Друк, 2009. — С. 96 —117. — ISBN 978-966-8137-64-8.


• 
  Никитенко М. М. Феномен надвратных храмов в Киеве // Давньоруське любомудріє: Тексти і контексти. — К. : Вид. дім «Києво-Могил. акад.», 2006. — С. 330 —342. (рос.)
  


• Православні святині Києва / Н. М. Нікітенко, Л. Г. Івакіна, В. Г. Киркевич та ін. — К. : Техніка, 2011. — С. 9 —17. — ISBN 978-966-575-159-5.


• 
  Розов Н. Н. Синодальный список сочинений Илариона — русского писателя XI в. // Slavia: časopis pro slovanskou filologii. — Praha, 1963. — Вип. XXXII. — С. 141 —175. (рос.)
  


• Слово про закон і благодать / Пер. з давньоруської С. В. Бондаря // Історія філософії України: Хрестоматія. — К. : Либідь, 1993. — 560 с.

Посилання |

• Віртуальний тур християнськими пам'ятками


• 
  


• WEK - WWW Енциклопедія Києва


• 
  Золотые ворота (рос.)
  

п о р Визначні місця Києва   Храми та монастирі Києво-Печерська лавра | Софійський собор | Михайлівський Золотоверхий монастир | Андріївська церква | Видубицький монастир | Кирилівська церква | Володимирський собор | Голосіївська пустинь | Церква Богородиці Пирогощої | Флорівський монастир | Церква Різдва Христового | Покровська церква | Церква Миколи Притиска | Свято-Покровський жіночий монастир | Введенський монастир | Китаївська пустинь | Миколо-Тихвинський монастир | Пантелемоніївський монастир | Церква святого Миколая на Аскольдовій могилі | Церква святого Олександра | Костел святого Миколая | Синагога Бродського | Галицька синагога | Велика хоральна синагога | Кірха святої Катерини | Караїмська кенаса | Ар-Рахма   Некрополі Діючі: Байкове кладовище | Берковецьке кладовище | Звіринецьке кладовище | Лісове кладовище | Лук'янівське військове кладовище | Лук'янівське кладовище | Пуща-Водицьке кладовище | Солом'янське кладовище Не збереглися: Щекавицьке кладовище | Аскольдова Могила | Лук'янівське єврейське кладовище Місця масових розстрілів та поховань: Бабин Яр | Биківня Меморіали: Національний музей історії України у Другій світовій війні | Національний музей «Меморіал жертв Голодомору» | Меморіал Вічної Слави | Чорнобильський меморіал | Бабин Яр (меморіал Голокосту)   Культура та розваги Оперний театр | Колонна зала імені Миколи Лисенка | Філармонія | Консерваторія | Будинок органної та камерної музики | Театр імені Івана Франка | Театр російської драми імені Лесі Українки | Молодий театр | Театр драми і комедії на лівому березі | Ляльковий театр | Оперета | Мала опера Києва | Національна бібліотека України для дітей | Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського | Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого | Національна наукова медична бібліотека України | Цирк | Кіностудія імені Олександра Довженка | Палац «Україна» | Спортивний комплекс «Олімпійський» | Стадіон «Динамо» ім. Валерія Лобановського | Палац спорту | Іподром | Велотрек | Київський університет | Києво-Могилянська академія | Київський політехнічний інститут | Конгресно-виставковий центр «Парковий» | Міжнародний виставковий центр | ТРЦ «Океан-плаза» | Центральний універмаг | ТРЦ «Гулівер» |   Вулиці та площі Площі Києва | Майдан Незалежності | Європейська площа | Хрещатик | Бульвар Тараса Шевченка | Володимирська вулиця | Вулиця Михайла Грушевського | Вулиця Богдана Хмельницького | Вулиця Антоновича | Велика Васильківська вулиця | Прорізна вулиця | Ярославів Вал | Вулиця Олеся Гончара | Велика Житомирська вулиця | Львівська площа | Алея Героїв Небесної Сотні | Інститутська вулиця | Банкова вулиця | Шовковична вулиця | Вулиця Шота Руставелі | Вулиця Саксаганського | Вулиця Івана Мазепи | Площа Івана Франка | Бульвар Лесі Українки | Вулиця Петра Сагайдачного | Андріївський узвіз | Боричів Тік | Володимирський узвіз | Поштова площа | Контрактова площа | Площа Льва Толстого | Бессарабська площа | Площа Слави | Софійська площа | Михайлівська площа | Набережно-Хрещатицька вулиця | Проспект Перемоги | Площа Перемоги | Повітрофлотський проспект | Броварський проспект | Проспект Миколи Бажана | Міст Патона   Транспорт Аеропорт «Бориспіль» | Аеропорт «Київ» | Залізничний вокзал | Станція Дарниця | Станція Київ-Волинський | Станція Почайна | Центральний автовокзал | Автостанція «Видубичі» | Річковий вокзал | Метро | Міська електричка | Швидкісний трамвай | Трамвай | Тролейбус | Автобус | Річковий трамвай | Фунікулер | Дитяча залізниця   Фортифікації Золоті ворота | Цитадель | Київська фортеця | Лисогірський форт | Київський укріплений район   Палаци та маєтки Будинок вдови, що плаче | Будинок з котами | Будинок із химерами | Будинок митрополита | Будинок Ікскюль-Гільденбанда | Садиба Мурашка | Будинок Підгорського (Замок барона) | Будинок Сироткіна | Будинок Трубецьких | Генерал-губернаторський будинок | Дача Хрущова | Жовтневий палац | Замок Річарда | Кловський палац | Маріїнський палац | Особняк Беретті | Особняк Гальперіна | Особняк Зайцева | Особняк Ковалевського | Особняк Лібермана | Особняк Полякова | Особняк Ніколи Терещенка | Особняк Федора Терещенка | Палац «Україна» | Шоколадний будиночок | Корпус-палац санаторію «Конча-Заспа» | Будівля-палац Адміністрації Президента України | Будівля Національного банку України | Корпуси-палаци Національного експоцентру України   Парки та сади Парки Києва | Голосіївський національний природний парк | Ботанічний сад ім. Гришка | Ботанічний сад ім. Фоміна | Ботанічний сад НУБІП | Парк Шевченка | Хрещатий парк | Маріїнський парк | Міський сад | Володимирська гірка | Аскольдова Могила | Парк Вічної Слави | Парк «Київ у мініатюрі» | Пейзажна алея | Сквер Чорновола | Гідропарк | Голосіївський парк | Лісопарк «Голосіївський ліс» | Парк партизанської слави | Парк «Перемога» | Парк «Пуща-Водиця» | Печерський ландшафтний парк | Пушкінський парк | Зоопарк | Парк Національного експоцентру України | Садово-парковий комплекс «Феофанія» | Парк головної астрономічної обсерваторії НАН України | Парк клінічної лікарні «Феофанія» | Парк санаторію «Конча-Заспа» | Парк «Диск» | Парк «Кіото» | Парк лікарні відновного лікування МВСУ | Парк «Покол» | Парк «Лиса гора» | Заповідний парк «Жуків острів» | Лісопарк «Конча-Заспа» | Сквер Небесної Сотні | Сквер Василя Стуса   Музеї Києва Музей історії України у Другій світовій війні | Музей вторсировини | Міський музей «Духовні скарби України» | Історичних коштовностей України | Лесі Українки | Народної архітектури та побуту України | Мамаєва Слобода | Радянської окупації | Київська картинна галерея | Театрального, музичного та кіно-мистецтва України | Художній музей України | Музей авіації | Музей історії Києва | Музей історії благодійництва у Києві | Музей однієї вулиці | Аптека-музей | Археологічний музей | Національний музей бджільництва України | Ботанічний музей | Дім Листовничого (Музей Булгакова) | Музей видатних діячів української культури Лесі Українки, Миколи Лисенка, Панаса Саксаганського, Михайла Старицького | Музей води | Геологічний музей | Музей гетьманства | Музей Івана Гончара | Державний політехнічний музей при НТУУ КПІ | Будинок-музей Марії Заньковецької | Центральний музей Збройних Сил України | Золоті ворота | Зоологічний музей | Державний музей іграшок | Музей історії ветеринарії | Музей історії Михайлівського Золотоверхого монастиря | Музей історії України | Музей каналізації | Музей космонавтики | Музей кіностудії імені Олександра Довженка | Музей-майстерня Івана Кавалерідзе | Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник | Музей історії туалету | Історико-архітектурна пам'ятка-музей Київська фортеця | Музей Київського метрополітену | Музей книги та друкарства | Музей-квартира Віктора Косенка | Будинок-музей Миколи Лисенка | Музей літератури України | Архів-музей літератури та мистецтва України | Музей медицини | Національний музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків | Мистецький арсенал | Музей Олександра Пушкіна | Музей «О. С. Пушкін та декабристи на Україні» | Палеонтологічний музей | Педагогічний музей | Музей першого президента України Леоніда Кравчука | Поштовий будинок | Музей прикордонних військ України | Київський літературно-меморіальний музей Максима Рильського | Меморіальний будинок-музей Григорія Світлицького | Музей спортивної слави України | Державний історико-архітектурний заповідник «Стародавній Київ» | Літературно-меморіальний музей-квартира П. Г. Тичини | Природничий музей | Хата на Пріорці | Музей хліба | Музей «Чорнобиль» | Літературно-меморіальний будинок-музей Тараса Шевченка | Національний музей Тараса Шевченка | Українського декоративного мистецтва | PinchukArtCentre | Alex Art House | Пам'яті жертв голодомору | Музей Шолом-Алейхема | Музей історії київського транспорту | Музей циркового мистецтва | Музей української діаспори| Музей Української революції 1917—1921 років | Національний музей народної архітектури та побуту України | Музей головної астрономічної обсерваторії НАНУ| Музей НаУКМА | Музей залізничного транспорту

п о р Замки та палаци Києва та Київської області‎ Збережені Біла Церква (Зимовий) • Київ (Беретті) • Київ (Гальперіна) • Київ (Золоті ворота) • Київ (з вдовою) • Київ (з котами) • Київ (з химерами) • Київ (Жовтневий) • Київ (Ікскюль-Гільденбанда) • Київ (Кловський) • Київ (Лібермана) • Київ (Мазепи) • Київ (Маріїнський) • Київ (митрополита) • Київ (Мурашка) • Київ (Підгорського) • Київ (Полякова) • Київ (Річарда) • Київ (Сироткіна) • Київ (Н.Терещенка) • Київ (Ф.Терещенка) • Київ (Трубецьких) • Київ («Україна») • Київ (укріплення) • Київ (форт) • Київ (фортеця) • Київ (Хрущова) • Київ (цитадель) • Київ (Шоколадний) Частково збережені Копилів (фон Мекк) Руїни Руде Село (Браницьких) • Немішаєве (Остен-Сакенів) Повністю зруйновані Біла Церква • Богуслав • Бориспіль • Бровари • Гоголів • Київ • Київ (генерал-губернатора) • Лісники • Макарів • Переяслав-Хмельницький • Ржищів • Рожів • Ставище • Фастів • Хабне (Поліське) • Чорнобиль • Яготин (Розумовських)

п о р Пам'ятники Києва За районами Голосіївський · Дарницький · Деснянський · Дніпровський · Оболонський · Печерський · Подільський · Святошинський · Солом'янський · Шевченківський Значні Анні Ярославні-дитині • Анні Ярославні • Архістратигу Михаїлу (2001) • Арка Дружби народів • Аскольдова Могила • Байкове кладовище • Богданові Хмельницькому • Олені Телізі • Валерію Лобановському • Владиславові Городецькому • Золоті ворота • Зої Космодем'янській • Княгиня Ольга • Колона Магдебурзького права • Монумент Незалежності • Кіт Пантелеймон • Михайлові Глінці • Людині з собакою (Миколі Яковченку) • «Менора» • Тетяні Маркус • Миколі Щорсу • Носу Гоголя • Пальма Мерцалова • Академіку Вернадському • Військовим льотчикам (Леонідові Бикову) • Засновникам Києва • Робітникам заводу Арсенал • Ромська Кибитка • Знищеним у Бабиному Яру дітям • Паніковському • Проні Прокопівні та Голохвастову • Батьківщині-матері • Самсон (фонтан) • Святому Володимирові • Миколі Святоші • Старшинам Армії УНР — уродженцям міста Києва • Тарасові Шевченку • Ярославу Мудрому • Махтумкулі • Шолом-Алейхему • Поселенню Передмостова Слобідка • Кирпоносу • Ватутіну • Корольову • Білорусам, загиблим за Україну Колишні Архістратигу Михаїлу (1996) • Олексію Бобринському • Монумент Великої Жовтневої Революції • Дрентельну • Ірининський стовп • Іскрі та Кочубею • Пам'ятник київської гавані • Станіславу Косіору • Леніну • Мануїльському • Карлові Марксу • Миколі І • Олександру II • Погруддя Олександра ІІ • Погруддя Олександра III • Григорію Петровському • Примакову • Сталіну • Петрові Столипіну • Тріумфальна арка • Власу Чубарю