24 квітня













































квітень

Пн

Вт

Ср

Чт

Пт

Сб

Нд

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

18

19

20

21

22

23

24

25

26

27

28

29

30
 
 
 
 
 

2019 рік

24 квітня — 114-й день року (115-й у високосні роки) в григоріанському календарі. До кінця року залишається 251 день.



Office-calendar-modified.svgЦей день в історії: 23 квітня—24 квітня—25 квітня



Зміст





  • 1 Свята і пам'ятні дні

    • 1.1 Міжнародні


    • 1.2 Національні


    • 1.3 Релігійні


    • 1.4 Іменини



  • 2 Події


  • 3 Народились


  • 4 Померли




Свята і пам'ятні дні |



Міжнародні |



  • Міжнародний день солідарності молоді (повністю — Міжнародний день солідарності молоді в боротьбі проти колоніалізму, за мирне існування)

  • Міжнародний день проти вівісекції


Національні |



  • Вірменія Вірменія: День пам'яті геноциду


  • Франція Франція: День пам’яті жертв геноциду вірмен


  • Flag of The Gambia.svg Гамбія: День республіки


  • Flag of Niger.svg Нігер: День народної згоди


Релігійні |



Іменини |


OrthodoxCross(black,contoured).svg Православні: Антип, Варсонофій, Микола, Петро, Прохор, Фармуфій, Горацій, Олександр, Людмила, Яків, Яромир
Christian cross.svg Католицькі: Гонорій, Григорій, Фідель



Події |



  • 1479 до н.е. — Тутмос III посів трон Єгипту, хоча фактична влада все більше переходила до рук Хатшепсут.


  • 1184 до н.е. — відповідно до датування Ератосфена та Аполлодора Афінського цього дня грецькі воїни змогли пробратись в Трою за допомогою троянського коня.


  • 1333 — коронація Казимира III Великого і його дружини Альдони у Вавельському кафедральному соборі в Кракові.


  • 1521 — в Іспанії страчений Хуан де Паділья, провідник повстання іспанської шляхти проти імператора Карла V.


  • 1547 — у вирішальній битві Шмалькальдентської війни під Мюльбергом папські війська під проводом Карла V Габсбурга розбили війська Шмалькальдентського союзу протестантів і захопили в полон їх лідера, курфюрста Саксонії Іоганна Фрідріха I.


  • 1558 — королева Шотландії Марія I одружилась з дофіном французьким Франсуа, урочиста церемонія відбулась в соборі Паризької Богоматері «Notre Dame de Paris».


  • 1585
    •  — кардинала Феліче Перетті ді Монтальто обрано папою римським Сікстом V.

    •  — по смерті Микити Захар'їна, дядька московського царя, країну фактично очолив боярин Борис Годунов.



  • 1605 — московський престол посів 16-літній Федір Борисович, син Бориса Годунова.


  • 1617 — на мості Лувра за наказом короля Людовика XIII вбили фактичного правителя Франції маркіза Кончіні.


  • 1646 — укладено Ужгородську церковну унію.


  • 1648 — чотири полки реєстрових козаків повстали проти польської влади і перейшли на бік гетьмана Богдана Хмельницького.


  • 1671 — в Кагальнику схоплено ватажка бунту донських козаків Степана Разіна.


  • 1682 — (14 квітня за ст. ст.) у Пустозерському острозі (нині Архангельська область) в земляному зрубі спалений протопоп Авакум та інші провідники старообрядництва. Авакум протестував проти церковних реформ Нікона. Знаменитий адепт «древлего благочестя» написав власне житіє — геніальний твір, який містить опис життя тогочасної Росії.


  • 1704 — у Бостоні почала видаватись Boston News-Letter, перша регулярна газета колоніального періоду США.


  • 1723 — владою Берна страчений швейцарський національний герой, лідер сепаратистів Жан Давель.


  • 1771 — узбережжя японського острова Ішигакі зазнало удару цунамі висотою 85 м.


  • 1793 — Катерина II видала указ про створення на Правобережній Україні православної єпархії.


  • 1794 — загони Тадеуша Костюшка завдали поразки російським військам у битві під Рацлавицями.


  • 1800 — дата заснування Бібліотеки Конгресу США президентом Джоном Адамсом, який виділив 5000 доларів на закупівлю книг.


  • 1833 — у США запатентована газована вода.


  • 1846 — розпочалась американо-мексиканська війна.


  • 1867 — утворено Туркестанське генерал-губернаторство. Губернатором призначений генерал К. П. Кауфман.


  • 1872 — після виверження вулкана Везувій лавовими потоками спалені два села, загинуло близько 25 осіб.


  • 1877 — Росія оголосила війну Османській імперії.


  • 1884

    • Намібія проголошена німецькою колонією.


    • Гринвіч затверджений як місце проходження нульового меридіану.



  • 1891 — в Італії скасовані вибори за партійними списками.


  • 1895 — Джошуа Слокам розпочав перше у світі поодиноке навколосвітнє плавання.


  • 1897 — в Римі безробітній П'єтро Аччарто намагався заколоти кинджалом короля Італії Умберто I.


  • 1898 — Іспанія оголосила війну США, відкинувши ультиматум вивести свої війська з Куби.


  • 1900 — вийшла друком основна книга Зигмунда Фрейда «Тлумачення снів».


  • 1909 — вперше кінооператор здійснив політ на аероплані. Це відбулось у Сентоселле, поблизу Рима. Як пасажира його взяв на борт свого біплану Вілбур Райт.


  • 1915 — османська влада починає масові арешти і депортацію вірменської інтелігенції Константинополя. Згодом цей день стане днем пам'яті жертв геноциду вірмен.


  • 1916 — початок «Великоднього повстання» ірландців проти британського панування.


  • 1918
    •  — американський експедиційний корпус здійснив висадку в Мурманську.

    •  — на таємній нараді з командуванням німецької армії генерал Павло Скоропадський домовився про підтримку німцями повалення Центральної Ради.



  • 1919
    •  — більшовики на один день захопили Київ.

    •  — у Литві повалено радянський уряд.

    •  — створена галерея мистецтв Торонто.



  • 1920 — уряди Польщі і УНР уклали угоду про військову допомогу.


  • 1921 — терористами вбито міністра зовнішніх справ Німеччини Вальтера Ратенау.


  • 1926 — підписано радянсько-німецький Договір про дружбу та нейтралітет.


  • 1927 — відкриття в Москві першої світової виставки моделей міжпланетних апаратів, механізмів, приладів та історичних матеріалів (тривала 2 місяці).


  • 1930 — Едда Муссоліні (донька італійського диктатора) одружилася з графом Галеаццо Чіано.


  • 1938 — на кіноекрани вийшла комедія Григорія Александрова «Волга-Волга» з Любов'ю Орловою і Ігорем Ільїнським в головних ролях.


  • 1940
    •  — Велика Британія розпочинає евакуацію своїх військ з Греції. Протягом шести днів країну залишило понад 50 тисяч військовослужбовців, а зброя, техніка і літаки були залишені напризволяще.

    •  — Генріх Гіммлер підписав наказ про створення концентраційного табору в Освенцимі.



  • 1944 — Західний фронт радянських військ розділено на 2-й і 3-й Білоруські фронти.


  • 1945
    •  — італійські комуністи підняли антифашистське повстання на півночі Італії.

    •  — Генріх Гіммлер безрезультатно намагався через шведського дипломата Фольке Бернадотта запропонувати Великії Британії і США безумовну капітуляцію вермахту на Західному фронті, щоб продовжити війну з СРСР.



  • 1946 — перші польоти на реактивних літаках МіГ-9 (пілот-випробовувач А. Н. Грінчік) та Як-15 (М. І. Іванов).


  • 1949
    •  — у Києві урочисто відкрито літературно-художній музей Тараса Шевченка.

    •  — в Англії відмінені обмеження на продаж цукерок, що були введені під час війни.



  • 1950 — Трансйорданія перейменована на Йорданське Хашимітське Королівство.


  • 1952 — в Онтаріо вперше по нафтопроводі поступила нафта з провінції Альберта (Канада).


  • 1953 — англійська королева Єлизавета II надала лицарський титул Вінстону Черчиллю.


  • 1954 — братиславським судом до довічного ув'язнення засуджено колишнього голову словацької комуністичної партії Густава Гусака (майбутнього голову комуністичної Чехословаччини).


  • 1955
    •  — завершується Бандунгська конференція 29 «неприєднавшихся» держав, які засудили колоніалізм, расизм та холодну війну між США і СРСР.

    •  — Ірак і Туреччина підписали угоду про співробітництво у сфері безпеки й оборони (т. зв. «Багдадський пакт»). У цьому ж році до нього приєднались Велика Британія, Іран та Пакистан.



  • 1957 — на Державній нараді КНР Мао Цзедун заявив: «Не треба читати багато книг».


  • 1962 — у США здійснено першу телетрансляцію з тихоокеанського узбережжя на атлантичне — телесигнал з Каліфорнії був переданий через перший експериментальний телесупутник «Eco-1» і прийнятий у Массачусетсі.


  • 1964 — у південному В'єтнамі партизани ледве не збили літак з американським генералом Вільямом Вестморлендом, поранивши шістьох осіб на борту.


  • 1965
    •  — у Радянській Вірменії вперше відмітили День пам'яті жертв Геноциду вірмен в Османській імперії 1915–1923 рр.

    •  — інтервенція американських військ в Домініканську республіку.



  • 1967
    •  — в Греції хунта «чорних полковників» заборонила носіння міні-спідниць.

    •  — при поверненні на Землю КК Союз-1 загинув Володимир Комаров. Керівництво замовчувало цей факт 13 годин.



  • 1968 — Маврикій став членом ООН.


  • 1970
    •  — КНР запустила свій перший штучний супутник Землі «Dong Fang Hong 1».

    •  — Гамбія, яка в 1965 році здобула незалежність від Великої Британії, проголошена республікою.



  • 1974 — заарештовано Гійома — особистого референта канцлера ФРН Віллі Брандта, який виявився офіцером міністерства держбезпеки НДР. Через два тижні В. Брандт добровільно пішов у відставку.


  • 1975
    •  — британський уряд прийняв рішення купити контрольний пакет акцій автомобільної компанії «British Layland Motors».

    •  — терористична група Баадер-Майнхоф влаштовує вибух в посольстві ФРН в Стокгольмі.



  • 1980 — трагічно закінчилася спроба США звільнити заручників, яких утримували ісламські радикали в американському посольстві в Тегерані — вісім службовців загинули, решта заручників залишились в руках терористів


  • 1981
    •  — представлено перший персональний комп'ютер IBM.

    •  — США скасували ембарго на поставки зерна до СРСР.



  • 1983 — за результатами виборів Соціалістична партія Австрії (СПА) втратила абсолютну більшість в парламенті, що змусило федерального канцлера соціаліста Бруно Крайського подати у відставку. Його наступник Фред Зіновац сформував коаліційний уряд СПА і національно-ліберальної Австрійської партії свободи.


  • 1984 — у Сан-Франциско компанія «Apple» анонсувала свій портативний комп'ютер Apple II вагою 6 кілограмів і розміром з валізу. Проте пишне гасло «Apple II — назавжди», під яким проводилась рекламна кампанія, виявилося далеким від дійсності — через 5 років Apple II був знятий з виробництва.


  • 1985 — Верховний Суд Канади визнав законною роботу магазинів у неділю.


  • 1986 — затонув філіппінський пором «Дона Жозефіна», 194 особи загинули.


  • 1987 — у Перській затоці американський флот уперше у світі використав дельфінів у військових цілях.


  • 1990 — на орбіту Землі був доставлений телескоп Хаббла.


  • 1992 — створена Федеративна Республіка Югославія (Сербія і Чорногорія).


  • 1993 — бойовики ІРА влаштовують вибух в районі Бішопсгейт (Лондон), який призвів до значних руйнувань.


  • 1996 — Палестинська Національна Рада проголосувала за вилучення із програмних документів Організації Визволення Палестини (ОВП) положень, що закликали до збройної боротьби з Ізраїлем аж до повного знищення його як держави.


  • 1997
    •  — США стали 75-ю державою, котра ратифікувала міжнародний договір про заборону хімічної зброї, підписаний у 1993 році 164-та країнами, він зобов'язував підписантів до 2007 року знищити всі наявні запаси цього виду зброї і промислові потужності з її виробництва.

    •  — нижня палата японського парламенту проголосувала за дозвіл проводити в країні операції з пересадки серця.



  • 1998
    •  — Сергій Кірієнко призначений головою уряду РФ.

    •  — НАТО пред'явив Югославії ультиматум з вимогою вивести війська з Косово.

    •  — Володимир Жириновський на факультеті соціології МДУ захистив докторську дисертацію на звання доктора філософських наук: «Росія: минуле, сучасність і майбутнє російської нації».



  • 1999 — на засіданні у Вашингтоні рада НАТО прийняла нову стратегічну концепцію, що дозволяла використання збройних сил блоку для запобігання порушенню прав людини будь-де у Європі.


  • 2000
    •  — у районі мису Тарханкут протикорабельна крилата ракета, запущена з російської берегової установки, влучила в український теплохід «Павло Верещагін», який опинився в зоні бойових стрільб Чорноморського флоту.

    •  — технологічний збій на ядерному реакторі в Японії.



  • 2001 — Елтон Джон виступив з концертом в Царському Селі (Росія).


  • 2004
    •  — США скасували економічні санкції, накладені на Лівію 18 років тому. Це свого роду винагорода за відмову лівійського керівництва від розробки зброї масового знищення.

    •  — Віталій Кличко в бою з Коррі Сандерсом завоював вакантний титул чемпіона світу з боксу в суперважкій вазі за версією WBC.



  • 2005 — інаугурація папи Бенедикта XVI.


  • 2006 — скоєно терористичні акти в єгипетському курорті Дахаб.


Народились |


Дивись також Категорія:Народились 24 квітня



  • 1490 — Франциск Скорина, білоруський першодрукар, просвітник


  • 1533 — Вільгельм I Оранський, перший штатгальтер Голландії, граф Нассауський і принц Оранський


  • 1581 — Вінсент де Поль, французький монах, католицький святий


  • 1620 — Джон Гронт, англійський статистик, засновник демографії


  • 1706 — Джованні Батіста Мартіні, італійський композитор, вчитель Й. К. Баха, Моцарта, Глюка і М. Березовського


  • 1743 — Едмунд Картрайт, англійський винахідник механічного ткацького верстата


  • 1791 — Микола Олександрович Бестужев (пом. 1855), декабрист, історик російського флоту, художник.


  • 1815 — Ентоні Троллоп (пом. 1882), англійський письменник.


  • 1817 — Жан Шарль де Маріньяк (пом. 1894), швейцарський хімік, відкривач ітербію.


  • 1822 — Янко Краль (пом. 1876), словацький поет, діяч національно-визвольного руху 40-х рр. XIX ст.


  • 1845 — Карл Шпіттелер (пом. 1924), швейцарський письменник, романіст, есеїст, лауреат Нобелівської премії 1919 року.


  • 1880 — Гідеон Сундбек, винахідник застібки-блискавки.


  • 1881 — Павло Якович Павлінов (пом. 1966), живописець, майстер ксилографії.


  • 1898 — Анатолій Петрович Кторов (пом. 1980), актор МХАТу, кіноактор («Процес про три мільйони», «Праздник Святого Йоргена», «Война и мир»).


  • 1904 — Віллем де Кунінг, провідний художник і скульптор другої половини XX століття, один з лідерів абстрактного експресіонізму.


  • 1901 — Божко Сава Захарович, український письменник


  • 1905 — Роберт Пенн Воррен (пом. 1989), американський письменник та поет.


  • 1909 — Бернхард Гржимек (пом. 1987), німецький зоолог, письменник, директор Франкфуртського зоопарку («Вони належать усім»).


  • 1920 — Дмитро Григорович Білоус, український письменник


  • 1921 — Ярослав Мах (пом. 1972), чеський режисер та сценарист.


  • 1924 — Франко Манніно, італійський композитор і диригент.


  • 1928 — Ральф Браун, англійський скульптор.


  • 1933 — Резо Чейшвілі, грузинський сценарист.


  • 1934 — Ширлі Маклейн, американська акторка, лауреат премії «Оскар» 1983


  • 1936 — Джилл Айрленд (пом. 1990), англо-американська акторка.


  • 1936 — Ернст Цюндель, німецький публіцист, ревізіоніст Голокосту.


  • 1939 — Лілі Іванова, болгарська співачка.


  • 1941 — Джон Крістофер Вільямс, австралійський гітарист.


  • 1942 — Барбра Стрейзанд, американська співачка й акторка.


  • 1945 — Дуг Кліффорд, ударник американської групи «Creedence Clearwater Revival».


  • 1947 — Гленн Корнік, рок-музикант, екс-«Jethro Tull»


  • 1952 — Жан-Поль Готьє, французький модельєр. Після роботи у П'єра Кардена (Pierre Cardin) створив в 1978 свою першу колекцію


  • 1952 — Віталій Мацько, письменник, доктор філологічних наук, професор


  • 1955 — Володимир Аджамов, класичний танцівник лірико-героїчного плану

  • 1955 — Балабко Олександр Васильович, український журналіст, письменник


  • 1955 — Макаров Юрій Володимирович, український журналіст, телеведучий


  • 1957 — Борис Вільямс, ударник гурту «The Cure»


  • 1963 — Біллі Гоулд, бас-гітара гурту «Faith No More»


  • 1982 — Келлі Кларксон, американська поп-рок співачка, переможниця першого сезону «American Idol».


Померли |


Дивись також Категорія:Померли 24 квітня



  • 624 — Мелліт, перший єпископ Лондона, третій архієпископ Кентерберійський, засновник собору св. Павла в Лондоні.


  • 1530 — Джакопо Саннадзаро, італійський гуманіст, поет (*1456).


  • 1731 — Данієль Дефо, англійський письменник і публіцист, відомий як автор «Робінзона Крузо».


  • 1783 — Григорій Орлов, російський фельдмаршал, граф, фаворит Катерини II (*1734).


  • 1795 — Полторацький Марко Федорович, український співак (баритон). Козак Сосницької сотні Чернігівського полку. Дід Анни Керн.


  • 1929 — Бриммер Микола Леонідович, художник-графік, ксилограф, книжковий ілюстратор.


  • 1967 — Комаров, льотчик-космонавт СРСР, загинув при завершенні польоту на кораблі «Союз-1».


  • 2002 — Аркадій Танхумович Єлішевич, український науковець, доктор технічних наук, професор Донецького політехнічного інституту (*1932).


  • 2004 — Есте Лаудер (Жозефін Естер Ментцер, *1908), американка, глава косметичної фірми.


  • 2005 — Езер Вейцман (*1924), президент Ізраїлю (1993–2000 рр.).


  • 2005 — Аркадій Вайнер, письменник (брати Вайнери).




Popular posts from this blog

1928 у кіно

Захаров Федір Захарович

Ель Греко