24 квітня
← квітень → | ||||||
Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 |
15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 |
22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 |
29 | 30 | | | | | |
2019 рік |
24 квітня — 114-й день року (115-й у високосні роки) в григоріанському календарі. До кінця року залишається 251 день.
Цей день в історії: 23 квітня—24 квітня—25 квітня
Зміст
1 Свята і пам'ятні дні
1.1 Міжнародні
1.2 Національні
1.3 Релігійні
1.4 Іменини
2 Події
3 Народились
4 Померли
Свята і пам'ятні дні |
Міжнародні |
Міжнародний день солідарності молоді (повністю — Міжнародний день солідарності молоді в боротьбі проти колоніалізму, за мирне існування)- Міжнародний день проти вівісекції
Національні |
Вірменія: День пам'яті геноциду
Франція: День пам’яті жертв геноциду вірмен
Гамбія: День республіки
Нігер: День народної згоди
Релігійні |
Іменини |
Православні: Антип, Варсонофій, Микола, Петро, Прохор, Фармуфій, Горацій, Олександр, Людмила, Яків, Яромир
Католицькі: Гонорій, Григорій, Фідель
Події |
1479 до н.е. — Тутмос III посів трон Єгипту, хоча фактична влада все більше переходила до рук Хатшепсут.
1184 до н.е. — відповідно до датування Ератосфена та Аполлодора Афінського цього дня грецькі воїни змогли пробратись в Трою за допомогою троянського коня.
1333 — коронація Казимира III Великого і його дружини Альдони у Вавельському кафедральному соборі в Кракові.
1521 — в Іспанії страчений Хуан де Паділья, провідник повстання іспанської шляхти проти імператора Карла V.
1547 — у вирішальній битві Шмалькальдентської війни під Мюльбергом папські війська під проводом Карла V Габсбурга розбили війська Шмалькальдентського союзу протестантів і захопили в полон їх лідера, курфюрста Саксонії Іоганна Фрідріха I.
1558 — королева Шотландії Марія I одружилась з дофіном французьким Франсуа, урочиста церемонія відбулась в соборі Паризької Богоматері «Notre Dame de Paris».
1585- — кардинала Феліче Перетті ді Монтальто обрано папою римським Сікстом V.
- — по смерті Микити Захар'їна, дядька московського царя, країну фактично очолив боярин Борис Годунов.
1605 — московський престол посів 16-літній Федір Борисович, син Бориса Годунова.
1617 — на мості Лувра за наказом короля Людовика XIII вбили фактичного правителя Франції маркіза Кончіні.
1646 — укладено Ужгородську церковну унію.
1648 — чотири полки реєстрових козаків повстали проти польської влади і перейшли на бік гетьмана Богдана Хмельницького.
1671 — в Кагальнику схоплено ватажка бунту донських козаків Степана Разіна.
1682 — (14 квітня за ст. ст.) у Пустозерському острозі (нині Архангельська область) в земляному зрубі спалений протопоп Авакум та інші провідники старообрядництва. Авакум протестував проти церковних реформ Нікона. Знаменитий адепт «древлего благочестя» написав власне житіє — геніальний твір, який містить опис життя тогочасної Росії.
1704 — у Бостоні почала видаватись Boston News-Letter, перша регулярна газета колоніального періоду США.
1723 — владою Берна страчений швейцарський національний герой, лідер сепаратистів Жан Давель.
1771 — узбережжя японського острова Ішигакі зазнало удару цунамі висотою 85 м.
1793 — Катерина II видала указ про створення на Правобережній Україні православної єпархії.
1794 — загони Тадеуша Костюшка завдали поразки російським військам у битві під Рацлавицями.
1800 — дата заснування Бібліотеки Конгресу США президентом Джоном Адамсом, який виділив 5000 доларів на закупівлю книг.
1833 — у США запатентована газована вода.
1846 — розпочалась американо-мексиканська війна.
1867 — утворено Туркестанське генерал-губернаторство. Губернатором призначений генерал К. П. Кауфман.
1872 — після виверження вулкана Везувій лавовими потоками спалені два села, загинуло близько 25 осіб.
1877 — Росія оголосила війну Османській імперії.
1884
Намібія проголошена німецькою колонією.
Гринвіч затверджений як місце проходження нульового меридіану.
1891 — в Італії скасовані вибори за партійними списками.
1895 — Джошуа Слокам розпочав перше у світі поодиноке навколосвітнє плавання.
1897 — в Римі безробітній П'єтро Аччарто намагався заколоти кинджалом короля Італії Умберто I.
1898 — Іспанія оголосила війну США, відкинувши ультиматум вивести свої війська з Куби.
1900 — вийшла друком основна книга Зигмунда Фрейда «Тлумачення снів».
1909 — вперше кінооператор здійснив політ на аероплані. Це відбулось у Сентоселле, поблизу Рима. Як пасажира його взяв на борт свого біплану Вілбур Райт.
1915 — османська влада починає масові арешти і депортацію вірменської інтелігенції Константинополя. Згодом цей день стане днем пам'яті жертв геноциду вірмен.
1916 — початок «Великоднього повстання» ірландців проти британського панування.
1918- — американський експедиційний корпус здійснив висадку в Мурманську.
- — на таємній нараді з командуванням німецької армії генерал Павло Скоропадський домовився про підтримку німцями повалення Центральної Ради.
1919- — більшовики на один день захопили Київ.
- — у Литві повалено радянський уряд.
- — створена галерея мистецтв Торонто.
1920 — уряди Польщі і УНР уклали угоду про військову допомогу.
1921 — терористами вбито міністра зовнішніх справ Німеччини Вальтера Ратенау.
1926 — підписано радянсько-німецький Договір про дружбу та нейтралітет.
1927 — відкриття в Москві першої світової виставки моделей міжпланетних апаратів, механізмів, приладів та історичних матеріалів (тривала 2 місяці).
1930 — Едда Муссоліні (донька італійського диктатора) одружилася з графом Галеаццо Чіано.
1938 — на кіноекрани вийшла комедія Григорія Александрова «Волга-Волга» з Любов'ю Орловою і Ігорем Ільїнським в головних ролях.
1940- — Велика Британія розпочинає евакуацію своїх військ з Греції. Протягом шести днів країну залишило понад 50 тисяч військовослужбовців, а зброя, техніка і літаки були залишені напризволяще.
- — Генріх Гіммлер підписав наказ про створення концентраційного табору в Освенцимі.
1944 — Західний фронт радянських військ розділено на 2-й і 3-й Білоруські фронти.
1945- — італійські комуністи підняли антифашистське повстання на півночі Італії.
- — Генріх Гіммлер безрезультатно намагався через шведського дипломата Фольке Бернадотта запропонувати Великії Британії і США безумовну капітуляцію вермахту на Західному фронті, щоб продовжити війну з СРСР.
1946 — перші польоти на реактивних літаках МіГ-9 (пілот-випробовувач А. Н. Грінчік) та Як-15 (М. І. Іванов).
1949- — у Києві урочисто відкрито літературно-художній музей Тараса Шевченка.
- — в Англії відмінені обмеження на продаж цукерок, що були введені під час війни.
1950 — Трансйорданія перейменована на Йорданське Хашимітське Королівство.
1952 — в Онтаріо вперше по нафтопроводі поступила нафта з провінції Альберта (Канада).
1953 — англійська королева Єлизавета II надала лицарський титул Вінстону Черчиллю.
1954 — братиславським судом до довічного ув'язнення засуджено колишнього голову словацької комуністичної партії Густава Гусака (майбутнього голову комуністичної Чехословаччини).
1955- — завершується Бандунгська конференція 29 «неприєднавшихся» держав, які засудили колоніалізм, расизм та холодну війну між США і СРСР.
- — Ірак і Туреччина підписали угоду про співробітництво у сфері безпеки й оборони (т. зв. «Багдадський пакт»). У цьому ж році до нього приєднались Велика Британія, Іран та Пакистан.
1957 — на Державній нараді КНР Мао Цзедун заявив: «Не треба читати багато книг».
1962 — у США здійснено першу телетрансляцію з тихоокеанського узбережжя на атлантичне — телесигнал з Каліфорнії був переданий через перший експериментальний телесупутник «Eco-1» і прийнятий у Массачусетсі.
1964 — у південному В'єтнамі партизани ледве не збили літак з американським генералом Вільямом Вестморлендом, поранивши шістьох осіб на борту.
1965- — у Радянській Вірменії вперше відмітили День пам'яті жертв Геноциду вірмен в Османській імперії 1915–1923 рр.
- — інтервенція американських військ в Домініканську республіку.
1967- — в Греції хунта «чорних полковників» заборонила носіння міні-спідниць.
- — при поверненні на Землю КК Союз-1 загинув Володимир Комаров. Керівництво замовчувало цей факт 13 годин.
1968 — Маврикій став членом ООН.
1970- — КНР запустила свій перший штучний супутник Землі «Dong Fang Hong 1».
- — Гамбія, яка в 1965 році здобула незалежність від Великої Британії, проголошена республікою.
1974 — заарештовано Гійома — особистого референта канцлера ФРН Віллі Брандта, який виявився офіцером міністерства держбезпеки НДР. Через два тижні В. Брандт добровільно пішов у відставку.
1975- — британський уряд прийняв рішення купити контрольний пакет акцій автомобільної компанії «British Layland Motors».
- — терористична група Баадер-Майнхоф влаштовує вибух в посольстві ФРН в Стокгольмі.
1980 — трагічно закінчилася спроба США звільнити заручників, яких утримували ісламські радикали в американському посольстві в Тегерані — вісім службовців загинули, решта заручників залишились в руках терористів
1981- — представлено перший персональний комп'ютер IBM.
- — США скасували ембарго на поставки зерна до СРСР.
1983 — за результатами виборів Соціалістична партія Австрії (СПА) втратила абсолютну більшість в парламенті, що змусило федерального канцлера соціаліста Бруно Крайського подати у відставку. Його наступник Фред Зіновац сформував коаліційний уряд СПА і національно-ліберальної Австрійської партії свободи.
1984 — у Сан-Франциско компанія «Apple» анонсувала свій портативний комп'ютер Apple II вагою 6 кілограмів і розміром з валізу. Проте пишне гасло «Apple II — назавжди», під яким проводилась рекламна кампанія, виявилося далеким від дійсності — через 5 років Apple II був знятий з виробництва.
1985 — Верховний Суд Канади визнав законною роботу магазинів у неділю.
1986 — затонув філіппінський пором «Дона Жозефіна», 194 особи загинули.
1987 — у Перській затоці американський флот уперше у світі використав дельфінів у військових цілях.
1990 — на орбіту Землі був доставлений телескоп Хаббла.
1992 — створена Федеративна Республіка Югославія (Сербія і Чорногорія).
1993 — бойовики ІРА влаштовують вибух в районі Бішопсгейт (Лондон), який призвів до значних руйнувань.
1996 — Палестинська Національна Рада проголосувала за вилучення із програмних документів Організації Визволення Палестини (ОВП) положень, що закликали до збройної боротьби з Ізраїлем аж до повного знищення його як держави.
1997- — США стали 75-ю державою, котра ратифікувала міжнародний договір про заборону хімічної зброї, підписаний у 1993 році 164-та країнами, він зобов'язував підписантів до 2007 року знищити всі наявні запаси цього виду зброї і промислові потужності з її виробництва.
- — нижня палата японського парламенту проголосувала за дозвіл проводити в країні операції з пересадки серця.
1998- — Сергій Кірієнко призначений головою уряду РФ.
- — НАТО пред'явив Югославії ультиматум з вимогою вивести війська з Косово.
- — Володимир Жириновський на факультеті соціології МДУ захистив докторську дисертацію на звання доктора філософських наук: «Росія: минуле, сучасність і майбутнє російської нації».
1999 — на засіданні у Вашингтоні рада НАТО прийняла нову стратегічну концепцію, що дозволяла використання збройних сил блоку для запобігання порушенню прав людини будь-де у Європі.
2000- — у районі мису Тарханкут протикорабельна крилата ракета, запущена з російської берегової установки, влучила в український теплохід «Павло Верещагін», який опинився в зоні бойових стрільб Чорноморського флоту.
- — технологічний збій на ядерному реакторі в Японії.
2001 — Елтон Джон виступив з концертом в Царському Селі (Росія).
2004- — США скасували економічні санкції, накладені на Лівію 18 років тому. Це свого роду винагорода за відмову лівійського керівництва від розробки зброї масового знищення.
- — Віталій Кличко в бою з Коррі Сандерсом завоював вакантний титул чемпіона світу з боксу в суперважкій вазі за версією WBC.
2005 — інаугурація папи Бенедикта XVI.
2006 — скоєно терористичні акти в єгипетському курорті Дахаб.
Народились |
Дивись також Категорія:Народились 24 квітня
1490 — Франциск Скорина, білоруський першодрукар, просвітник
1533 — Вільгельм I Оранський, перший штатгальтер Голландії, граф Нассауський і принц Оранський
1581 — Вінсент де Поль, французький монах, католицький святий
1620 — Джон Гронт, англійський статистик, засновник демографії
1706 — Джованні Батіста Мартіні, італійський композитор, вчитель Й. К. Баха, Моцарта, Глюка і М. Березовського
1743 — Едмунд Картрайт, англійський винахідник механічного ткацького верстата
1791 — Микола Олександрович Бестужев (пом. 1855), декабрист, історик російського флоту, художник.
1815 — Ентоні Троллоп (пом. 1882), англійський письменник.
1817 — Жан Шарль де Маріньяк (пом. 1894), швейцарський хімік, відкривач ітербію.
1822 — Янко Краль (пом. 1876), словацький поет, діяч національно-визвольного руху 40-х рр. XIX ст.
1845 — Карл Шпіттелер (пом. 1924), швейцарський письменник, романіст, есеїст, лауреат Нобелівської премії 1919 року.
1880 — Гідеон Сундбек, винахідник застібки-блискавки.
1881 — Павло Якович Павлінов (пом. 1966), живописець, майстер ксилографії.
1898 — Анатолій Петрович Кторов (пом. 1980), актор МХАТу, кіноактор («Процес про три мільйони», «Праздник Святого Йоргена», «Война и мир»).
1904 — Віллем де Кунінг, провідний художник і скульптор другої половини XX століття, один з лідерів абстрактного експресіонізму.
1901 — Божко Сава Захарович, український письменник
1905 — Роберт Пенн Воррен (пом. 1989), американський письменник та поет.
1909 — Бернхард Гржимек (пом. 1987), німецький зоолог, письменник, директор Франкфуртського зоопарку («Вони належать усім»).
1920 — Дмитро Григорович Білоус, український письменник
1921 — Ярослав Мах (пом. 1972), чеський режисер та сценарист.
1924 — Франко Манніно, італійський композитор і диригент.
1928 — Ральф Браун, англійський скульптор.
1933 — Резо Чейшвілі, грузинський сценарист.
1934 — Ширлі Маклейн, американська акторка, лауреат премії «Оскар» 1983
1936 — Джилл Айрленд (пом. 1990), англо-американська акторка.
1936 — Ернст Цюндель, німецький публіцист, ревізіоніст Голокосту.
1939 — Лілі Іванова, болгарська співачка.
1941 — Джон Крістофер Вільямс, австралійський гітарист.
1942 — Барбра Стрейзанд, американська співачка й акторка.
1945 — Дуг Кліффорд, ударник американської групи «Creedence Clearwater Revival».
1947 — Гленн Корнік, рок-музикант, екс-«Jethro Tull»
1952 — Жан-Поль Готьє, французький модельєр. Після роботи у П'єра Кардена (Pierre Cardin) створив в 1978 свою першу колекцію
1952 — Віталій Мацько, письменник, доктор філологічних наук, професор
1955 — Володимир Аджамов, класичний танцівник лірико-героїчного плану- 1955 — Балабко Олександр Васильович, український журналіст, письменник
1955 — Макаров Юрій Володимирович, український журналіст, телеведучий
1957 — Борис Вільямс, ударник гурту «The Cure»
1963 — Біллі Гоулд, бас-гітара гурту «Faith No More»
1982 — Келлі Кларксон, американська поп-рок співачка, переможниця першого сезону «American Idol».
Померли |
Дивись також Категорія:Померли 24 квітня
624 — Мелліт, перший єпископ Лондона, третій архієпископ Кентерберійський, засновник собору св. Павла в Лондоні.
1530 — Джакопо Саннадзаро, італійський гуманіст, поет (*1456).
1731 — Данієль Дефо, англійський письменник і публіцист, відомий як автор «Робінзона Крузо».
1783 — Григорій Орлов, російський фельдмаршал, граф, фаворит Катерини II (*1734).
1795 — Полторацький Марко Федорович, український співак (баритон). Козак Сосницької сотні Чернігівського полку. Дід Анни Керн.
1929 — Бриммер Микола Леонідович, художник-графік, ксилограф, книжковий ілюстратор.
1967 — Комаров, льотчик-космонавт СРСР, загинув при завершенні польоту на кораблі «Союз-1».
2002 — Аркадій Танхумович Єлішевич, український науковець, доктор технічних наук, професор Донецького політехнічного інституту (*1932).
2004 — Есте Лаудер (Жозефін Естер Ментцер, *1908), американка, глава косметичної фірми.
2005 — Езер Вейцман (*1924), президент Ізраїлю (1993–2000 рр.).
2005 — Аркадій Вайнер, письменник (брати Вайнери).
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: 24 квітня |
|