Вулиця Симона Петлюри (Київ)
Вулиця Симона Петлюри Київ | |
---|---|
Перспектива вулиці (вдалині видно Центральний залізничний вокзал) | |
Місцевість | Паньківщина |
Район | Шевченківський |
Назва на честь | С. В. Петлюри |
Історичні відомості: колишні назви | |
Ігнатіївська, Безаківська, Комінтерну, Банхофштрассе | |
Загальні відомості | |
Протяжність | 720 м |
Координати початку | 50°26′43″ пн. ш. 30°30′02″ сх. д. / 50.445278° пн. ш. 30.500556° сх. д. / 50.445278; 30.500556Координати: 50°26′43″ пн. ш. 30°30′02″ сх. д. / 50.445278° пн. ш. 30.500556° сх. д. / 50.445278; 30.500556 |
Координати кінця | 50°26′29″ пн. ш. 30°29′30″ сх. д. / 50.441500° пн. ш. 30.491861° сх. д. / 50.441500; 30.491861 |
Поштові індекси | 01032, 01601 |
Транспорт | |
Найближчі станції метро | «Вокзальна», «Університет» |
Автобуси | А 5, 7, 24, 114, 137Н |
Тролейбуси | Тр 12, 14, 91Н |
Маршрутні таксі | Мт 181, 198, 231, 539, 558 |
Зупинки громадського транспорту | «Залізничний вокзал "Центральний"», «Вулиця Жилянська», «Вулиця Симона Петлюри» |
Рух | двосторонній |
Покриття | асфальт |
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
Будівлі | ЮРОТАТ |
Пам'ятники | Пам'ятник Миколі Щорсу |
Державні установи | Державне бюро розслідувань |
зовнішні посилання | |
Код у реєстрі | 11268 |
У проекті OpenStreetMap | r1603291 |
Мапа | |
Вулиця Симона Петлюри у Вікісховищі |
Ву́лиця Си́мона Петлю́ри — вулиця у Шевченківському районі міста Києва, місцевість Паньківщина. Пролягає від бульвару Тараса Шевченка до Вокзальної площі.
Прилучаються вулиці Назарівська, Саксаганського та Жилянська.
Зміст
1 Історія
2 Назви вулиці в різний час
3 Будинки на вулиці Симона Петлюри
4 Примітки
5 Посилання
6 Джерела
Історія |
Вулиця відома з першої половини XIX століття (запланована ще у 1830-ті роки, однак реально була розпланована та забудована лише у 1850-х роках), коли мала назву Ігна́тіївська — за прізвищем місцевого домовласника.
1839 року у верхньому кінці вулиці на розі з Бульварним шосе (тепер бульвар Тараса Шевченка) закладено ботанічний сад — нині Ботанічний сад імені академіка Олександра Фоміна або Старий ботанічний сад. Зараз з боку вулиці знаходиться вхід до службової і наукової частини саду (вул. Симона Петлюри, 1).
У 1860-ті роки у нижньому кінці вулиці спорудили залізничний вокзал.
Під час будівництва вокзалу, міська комісія з перейменувань 1869 року вирішила перейменувати вулицю на честь померлого генерал-губернатора Олександра Безака — одного з найактивніших учасників проекту побудови київської залізниці[1].
Від часу спорудження вокзалу, Беза́ківська, як вулиця, яку першою зустрічали відвідувачі Києва, що подорожували залізницею, відігравала важливе суспільне й адміністративне значення. Тут містилися чотири готелі, клуб, книгарня «Київської старовини», товариство й однойменна будівля ЮРОТАТу, поліцейська дільниця.
Безаківська була також відома своїми пам'ятками. 6 лютого 1872 року на початку вулиці, посеред перехрестя із Бібіковським бульваром, було урочисто встановлено і відкрито пам'ятник графу Олексію Бобринському. А протягом 1908–1914 років на розі Безаківської та Жилянської було споруджено величну Іллінську церкву — єдиний у Києві храм у стилі модерн. Основна забудова вулиці відноситься до кінця XIX — початку XX століть.
Значних змін вулиця зазнала у рядянські часи. У березні 1919 році її було перейменовано на вулицю Комуністичного інтернаціоналу[2][3] — на честь комуністичного інтернаціоналу. 3 1926 року — вулиця Комінтерну (назву підтверджено 1944 року[4]). Іллінську церкву та пам'ятник Бобринському було знесено, а на місці останнього у 1954 році радянською владою було встановлено пам'ятник Миколі Щорсу.
У під час нацистської окупації у 1942–1943 роках мала назву Банхофштрассе (нім. Bahnhofstraße, укр. Вокзальна)[5].
Сучасна назва — з 2009 року[6], на честь українського політичного та державного діяча, Головного отамана військ УНР, Голови Директорії УНР Симона Петлюри.
Назви вулиці в різний час |
- Ігнатіївська (1834? — 1869);
- Безаківська (1869 — 1919);
- Комінтерну (1919 — 1942);
- Банхофштрассе (1942 — 1943);
- Комінтерну (1944 — 2009);
- Симона Петлюри (з 2009)
Будинки на вулиці Симона Петлюри |
Панорама вулиці від бульвару Тараса Шевченка до Вокзальної площі
будинок № 2/4, вигляд з боку бульвару Шевченка
Будинок № 8
Будинок № 10
Будинок № 12
Будинок № 29
Примітки |
↑ Часть оффиціальная [ О наименованіи нѣкоторыхъ улицъ и площадей въ Кіевѣ ] // Кіевлянинъ. — 1869. — № 95. — 14 августа. — С. 1–2. (рос. дореф.) Архівовано з першоджерела 15 березня 2013.
↑ От Киевского Исполкома. Приказ коллегии городского хозяйства // Вісти / Известия. — 1919. — № 29. — 23 марта. — С. 4. (рос.) Архівовано з першоджерела 3 серпня 2014.
↑ Переименование улиц // Известия / Вісти. — 1920. — № 13. — 4 января. — С. 4. (рос.) Архівовано з першоджерела 3 серпня 2014.
↑ Постанова виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 6 грудня 1944 року № 286/2 «Про впорядкування найменувань площ, вулиць та провулків м. Києва». Дод. № 1. Дод. № 2. // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 4, спр. 38, арк. 65–102. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.
↑ Себта Т. Топонімічні перейменування в окупованому Києві // Київ і кияни. Матеріали щорічної науково-практичної конференції (Музей історії міста Києва). — К.: Кий, 2010. — Вип. 10. — С. 195–213.
↑ Рішення Київської міської ради від 18 червня 2009 року № 634/1690 «Про перейменування вулиці у Шевченківському районі міста Києва» // Хрещатик. — 2009. — № 100 (3546). — 28 липня. — C. 5. Архівовано з першоджерела 18 лютого 2013.
Посилання |
- Сайт історії Києва: Вулиця Комінтерну
- Сайт історії Києва: Вулиця Безаківська
- Gazeta.ua: Депутати перейменували вулицю Комінтерну у вулицю Симона Петлюри
Джерела |
Веб-енциклопедія Києва. (Умови використання).
Вулиці Києва. Довідник / упоряд. А. М. Сигалов та ін. — К. : Реклама, 1975. — С. 79.
Вулиці Києва. Довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — С. 100–101. — ISBN 5-88500-070-0.
Петлюри Симона вулиця // Вулиці міста Києва: офіційний довідник / Додаток до рішення Київської міської ради від 22 січня 2015 року № 34/899 «Про затвердження офіційного довідника „Вулиці міста Києва“». — С. 189-190.
Фотоспомин. Київ, якого немає: Анотований альбом світлин 1977–1988 років / Автор світлин В. Галайба; Автори-упорядники: М. Виноградова та ін. — К.: Головкиївархітектура; НДІТІАМ, 2000. — 408 с.: іл. — ISBN 966-7452-27-1.
Киев: энциклопедический справочник / под ред. А. В. Кудрицкого — К. : Гл. ред. Украинской Советской Энциклопедии, 1982. — С. 274. (рос.)
- Київ. Історична енциклопедія. З найдавніших часів до 1917 року
Петлюри Симона вулиця // МІАС ЗМД «Містобудівний кадастр Києва».
Це незавершена стаття про Київ. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
|