У Вікіпедії є статті про інші площі з назвою Площа Перемоги
Площа Перемоги Київ
Площа Перемоги
Місцевість
Солдатська слобідка
Район
Шевченківський
Розміщення
між проспектом Перемоги, бульваром Тараса Шевченка, вулицями Бульварно-Кудрявською, Золотоустівською, Дмитрівською, Олеся Гончара, Саксаганського і Старовокзальною
Київ-Пасажирський (0,9 км), з. п. Північна (0,7 км)
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі
готель «Либідь»
Пам'ятники
обеліск на честь Перемоги
Заклади культури
Національний цирк України
Комерція
універмаг «Україна»
зовнішні посилання
У проекті OpenStreetMap
пошук у Nominatim
На карті
На карті населеного пункту
Мапа
Площа Перемоги у Вікісховищі
Площа Перемо́ги — площа у Шевченківському районі міста Києва, розташована між проспектом Перемоги, бульваром Тараса Шевченка, вулицями Бульварно-Кудрявською, Золотоустівською, Дмитрівською, Олеся Гончара, Саксаганського і Старовокзальною.
Зміст
1Історія
2Зображення
3Примітки
4Джерела
Історія |
Площа сформувалася як базарна на західній околиці міста в середині XIX століття. У 1869 році площа отримала назву Галицька (рос. Галичская)[1], оскільки звідси починався шлях на Захід — до Галичини. Подекуди згадується під назвою Галицький базар (1883 рік). У 1871 році на Галицькій площі було збудовано єдину за всю історію міста Києва залізну церкву (цегляну з облицюванням із чавунних плит) — церква Іоана Златоуста (знищена у 1934 році, нині на цьому місці будівля Київського цирку). 1926 року отримала назву площа Повстання 1905 року, однак ця назва не прижилася. 1944 року назву Галицька площа було підтверджено[2].
Площа мала неофіційну назву Єврейський базар або Євбаз. Ринок на площі було ліквідовано на початку 1950-х років і перенесено неподалік, у кінець вулиці Жаданівського (нині — Жилянська вулиця) під назвою Новий ринок.
Сучасну назву площа отримала у 1952 році[3] — на честь перемоги у німецько-радянській війні. Саму ж площу протягом 1950–1980-х років було значно перебудовано та реконструйовано, споруджено будівлі цирку, універмагу «Україна» та готелю «Либідь», а 1982 року посеред площі було споруджено обеліск на честь міста-героя Києва (відкрито в рамках святкування «1500-ліття Києва»).
7 листопада 1990 року на площі Перемоги відбувся останній в історії УРСР військовий парад, який через протести громадськості й позицію більшості депутатів Київської міської ради було заборонено проводити на Хрещатику[4].
Історії та сьогоденню площі присвячено фотоальбом Дмитра Малакова «Тут був Євбаз, а потім — площа Перемоги».
Зображення |
Державний цирк
Універмаг «Україна»
Готель «Либідь»
Обеліск на честь міста-героя Києва
Будинок, в якому в 1962–1974 рр. мешкав С. Й. Параджанов
Примітки |
↑Часть оффиціальная [ О наименованіи нѣкоторыхъ улицъ и площадей въ Кіевѣ ] // Кіевлянинъ. — 1869. — № 95. — 14 августа. — С. 1–2.(рос. дореф.) Архівовано з першоджерела 15 березня 2013.
↑Витяг з постанови виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих від 6 грудня 1944 року № 286/2 «Про впорядкування найменувань площ, вулиць та провулків м. Києва» // Київська правда. — 1944. — № 249 (6223). — 22 грудня. — С. 2. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.
↑Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 3 січня 1952 року № 5 «Про зміну найменувань вулиць» // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 4, спр. 541, арк. 44, 46, 47. Архівовано з першоджерела 15 червня 2013.
↑13 років тому в Києві відбувся останній військовий парад з нагоди річниці Жовтневої революції. Але не в центрі на Хрещатику, а на площі Перемоги (ru). Факти і коментарії.
Джерела |
Перемоги площа // Веб-енциклопедія Києва. (Умови використання).
Перемоги пл. // Вулиці Києва. Довідник / упоряд. А. М. Сигалов та ін. — К. : Реклама, 1975. — С. 127.
Перемоги площа // Вулиці Києва. Довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — С. 164. — ISBN 5-88500-070-0.
Перемоги площа // Вулиці міста Києва: офіційний довідник / Додаток до рішення Київської міської ради від 22 січня 2015 року № 34/899 «Про затвердження офіційного довідника „Вулиці міста Києва“». — С. 188.
Площа Перемоги // Фотоспомин. Київ, якого немає: Анотований альбом світлин 1977–1988 років / Автор світлин В. Галайба; Автори-упорядники: М. Виноградова та ін. — К.: Головкиївархітектура; НДІТІАМ, 2000. — 408 с.: іл. — ISBN 966-7452-27-1.
Залізна церква Іоана Золотоуста // Сайт історії Києва (www.oldkyiv.org.ua)
Победы площадь // Киев: энциклопедический справочник / под ред. А. В. Кудрицкого — К. : Гл. ред. Украинской Советской Энциклопедии, 1982. — С. 439. (рос.)
Малаков Д. В. Тут був Євбаз, а потім — площа Перемоги (фотоальбом). — К. : Видавничий дім «Амадей», 2004. — 145 с. — ISBN 966-95281-0-0.
Це незавершена стаття про Київ. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
п
о
р
Площі Києва
Амурська · Андрія Первозванного · Анкари · Арсенальна · Бессарабська · Ботанічна · Вокзальна · Волгоградська · Героїв Бреста · Героїв Великої Вітчизняної війни · Голосіївська · Гостомельська · Дарницька · Деміївська · Європейська · Житньоторзька · Михайла Загороднього · Керченська · Конституції · Контрактова · Космонавтів · Петра Кривоноса · Пантелеймона Куліша · Лесі Українки · Либідська · Лук'янівська · Львівська · Валерія Марченка · Михайлівська · Мінська · Незалежності · Оболонська · Одеська · Перемоги · Петропавлівська · Печерська · Поштова · Привокзальна · Сантьяго-де-Чилі · Святошинська · Севастопольська · Слави · Солом'янська · Софійська · Михайла Співака · Спортивна · Театральна · Леоніда Телятникова · Льва Толстого · Тульська · Івана Франка · Харківська · Щекавицька · Чернігівська · Тараса Шевченка
п
о
р
Визначні місця Києва
Храми та монастирі
Києво-Печерська лавра | Софійський собор | Михайлівський Золотоверхий монастир | Андріївська церква | Видубицький монастир | Кирилівська церква | Володимирський собор | Голосіївська пустинь | Церква Богородиці Пирогощої | Флорівський монастир | Церква Різдва Христового | Покровська церква | Церква Миколи Притиска | Свято-Покровський жіночий монастир | Введенський монастир | Китаївська пустинь | Миколо-Тихвинський монастир | Пантелемоніївський монастир | Церква святого Миколая на Аскольдовій могилі | Церква святого Олександра | Костел святого Миколая | Синагога Бродського | Галицька синагога | Велика хоральна синагога | Кірха святої Катерини | Караїмська кенаса | Ар-Рахма
Некрополі
Діючі: Байкове кладовище | Берковецьке кладовище | Звіринецьке кладовище | Лісове кладовище | Лук'янівське військове кладовище | Лук'янівське кладовище | Пуща-Водицьке кладовище | Солом'янське кладовище Не збереглися: Щекавицьке кладовище | Аскольдова Могила | Лук'янівське єврейське кладовище Місця масових розстрілів та поховань: Бабин Яр | Биківня Меморіали: Національний музей історії України у Другій світовій війні | Національний музей «Меморіал жертв Голодомору» | Меморіал Вічної Слави | Чорнобильський меморіал | Бабин Яр (меморіал Голокосту)
Культура та розваги
Оперний театр | Колонна зала імені Миколи Лисенка | Філармонія | Консерваторія | Будинок органної та камерної музики | Театр імені Івана Франка | Театр російської драми імені Лесі Українки | Молодий театр | Театр драми і комедії на лівому березі | Ляльковий театр | Оперета | Мала опера Києва | Національна бібліотека України для дітей | Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського | Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого | Національна наукова медична бібліотека України | Цирк | Кіностудія імені Олександра Довженка | Палац «Україна» | Спортивний комплекс «Олімпійський» | Стадіон «Динамо» ім. Валерія Лобановського | Палац спорту | Іподром | Велотрек | Київський університет | Києво-Могилянська академія | Київський політехнічний інститут | Конгресно-виставковий центр «Парковий» | Міжнародний виставковий центр | ТРЦ «Океан-плаза» | Центральний універмаг | ТРЦ «Гулівер» |
Вулиці та площі
Площі Києва | Майдан Незалежності | Європейська площа | Хрещатик | Бульвар Тараса Шевченка | Володимирська вулиця | Вулиця Михайла Грушевського | Вулиця Богдана Хмельницького | Вулиця Антоновича | Велика Васильківська вулиця | Прорізна вулиця | Ярославів Вал | Вулиця Олеся Гончара | Велика Житомирська вулиця | Львівська площа | Алея Героїв Небесної Сотні | Інститутська вулиця | Банкова вулиця | Шовковична вулиця | Вулиця Шота Руставелі | Вулиця Саксаганського | Вулиця Івана Мазепи | Площа Івана Франка | Бульвар Лесі Українки | Вулиця Петра Сагайдачного | Андріївський узвіз | Боричів Тік | Володимирський узвіз | Поштова площа | Контрактова площа | Площа Льва Толстого | Бессарабська площа | Площа Слави | Софійська площа | Михайлівська площа | Набережно-Хрещатицька вулиця | Проспект Перемоги | Площа Перемоги | Повітрофлотський проспект | Броварський проспект | Проспект Миколи Бажана | Міст Патона
Транспорт
Аеропорт «Бориспіль» | Аеропорт «Київ» | Залізничний вокзал | Станція Дарниця | Станція Київ-Волинський | Станція Почайна | Центральний автовокзал | Автостанція «Видубичі» | Річковий вокзал | Метро | Міська електричка | Швидкісний трамвай | Трамвай | Тролейбус | Автобус | Річковий трамвай | Фунікулер | Дитяча залізниця
Фортифікації
Золоті ворота | Цитадель | Київська фортеця | Лисогірський форт | Київський укріплений район
Палаци та маєтки
Будинок вдови, що плаче | Будинок з котами | Будинок із химерами | Будинок митрополита | Будинок Ікскюль-Гільденбанда | Садиба Мурашка | Будинок Підгорського (Замок барона) | Будинок Сироткіна | Будинок Трубецьких | Генерал-губернаторський будинок | Дача Хрущова | Жовтневий палац | Замок Річарда | Кловський палац | Маріїнський палац | Особняк Беретті | Особняк Гальперіна | Особняк Зайцева | Особняк Ковалевського | Особняк Лібермана | Особняк Полякова | Особняк Ніколи Терещенка | Особняк Федора Терещенка | Палац «Україна» | Шоколадний будиночок | Корпус-палац санаторію «Конча-Заспа» | Будівля-палац Адміністрації Президента України | Будівля Національного банку України | Корпуси-палаци Національного експоцентру України
Парки та сади
Парки Києва | Голосіївський національний природний парк | Ботанічний сад ім. Гришка | Ботанічний сад ім. Фоміна | Ботанічний сад НУБІП | Парк Шевченка | Хрещатий парк | Маріїнський парк | Міський сад | Володимирська гірка | Аскольдова Могила | Парк Вічної Слави | Парк «Київ у мініатюрі» | Пейзажна алея | Сквер Чорновола | Гідропарк | Голосіївський парк | Лісопарк «Голосіївський ліс» | Парк партизанської слави | Парк «Перемога» | Парк «Пуща-Водиця» | Печерський ландшафтний парк | Пушкінський парк | Зоопарк | Парк Національного експоцентру України | Садово-парковий комплекс «Феофанія» | Парк головної астрономічної обсерваторії НАН України | Парк клінічної лікарні «Феофанія» | Парк санаторію «Конча-Заспа» | Парк «Диск» | Парк «Кіото» | Парк лікарні відновного лікування МВСУ | Парк «Покол» | Парк «Лиса гора» | Заповідний парк «Жуків острів» | Лісопарк «Конча-Заспа» | Сквер Небесної Сотні | Сквер Василя Стуса
Музеї Києва
Музей історії України у Другій світовій війні | Музей вторсировини | Міський музей «Духовні скарби України» | Історичних коштовностей України | Лесі Українки | Народної архітектури та побуту України | Мамаєва Слобода | Радянської окупації | Київська картинна галерея | Театрального, музичного та кіно-мистецтва України | Художній музей України | Музей авіації | Музей історії Києва | Музей історії благодійництва у Києві | Музей однієї вулиці | Аптека-музей | Археологічний музей | Національний музей бджільництва України | Ботанічний музей | Дім Листовничого (Музей Булгакова) | Музей видатних діячів української культури Лесі Українки, Миколи Лисенка, Панаса Саксаганського, Михайла Старицького | Музей води | Геологічний музей | Музей гетьманства | Музей Івана Гончара | Державний політехнічний музей при НТУУ КПІ | Будинок-музей Марії Заньковецької | Центральний музей Збройних Сил України | Золоті ворота | Зоологічний музей | Державний музей іграшок | Музей історії ветеринарії | Музей історії Михайлівського Золотоверхого монастиря | Музей історії України | Музей каналізації | Музей космонавтики | Музей кіностудії імені Олександра Довженка | Музей-майстерня Івана Кавалерідзе | Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник | Музей історії туалету | Історико-архітектурна пам'ятка-музей Київська фортеця | Музей Київського метрополітену | Музей книги та друкарства | Музей-квартира Віктора Косенка | Будинок-музей Миколи Лисенка | Музей літератури України | Архів-музей літератури та мистецтва України | Музей медицини | Національний музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків | Мистецький арсенал | Музей Олександра Пушкіна | Музей «О. С. Пушкін та декабристи на Україні» | Палеонтологічний музей | Педагогічний музей | Музей першого президента України Леоніда Кравчука | Поштовий будинок | Музей прикордонних військ України | Київський літературно-меморіальний музей Максима Рильського | Меморіальний будинок-музей Григорія Світлицького | Музей спортивної слави України | Державний історико-архітектурний заповідник «Стародавній Київ» | Літературно-меморіальний музей-квартира П. Г. Тичини | Природничий музей | Хата на Пріорці | Музей хліба | Музей «Чорнобиль» | Літературно-меморіальний будинок-музей Тараса Шевченка | Національний музей Тараса Шевченка | Українського декоративного мистецтва | PinchukArtCentre | Alex Art House | Пам'яті жертв голодомору | Музей Шолом-Алейхема | Музей історії київського транспорту | Музей циркового мистецтва | Музей української діаспори| Музей Української революції 1917—1921 років | Національний музей народної архітектури та побуту України | Музей головної астрономічної обсерваторії НАНУ| Музей НаУКМА | Музей залізничного транспорту
Федір Захарович Захаров Федір Захаров, 1986 рік Народження 5 вересня 1919 ( 1919-09-05 ) Олександрівське [d] , Смоленська губернія , Російська СФРР Смерть 29 вересня 1997 ( 1997-09-29 ) (78 років) Ялта , Автономна Республіка Крим , Україна Громадянство СРСР → Україна Навчання Московське художньо-промислове училище імені М. І. Калініна (1935—1941) Московський художній інститут імені В. І. Сурикова (1943—1950) Діяльність художник Напрямок імпресіонізм Роки творчості 1950—1994 Покровитель А. Лентулов І. Чекмасов Г. Ряжський Вплив російський живопис кінця 19 — початку 20 століть Вплив на Бондар Іван Іванович Нагороди Премії Звання Захаров Федір Захарович у Вікісховищі ? У Вікіпедії є статті про інших людей з прізвищем Захаров. Федір Захарович Захаров ( 5 вересня 1919 ( 1919-09-05 ) , Олександрівське [d] , Російська СФРР — 29 вересня 1997 ( 1997-09-29 ) , Ялта , Україна ) — радянський та український художник, Заслужений діяч мистецтв УРСР (1970), народний художник УРС
Ель Греко ісп. El Greco «Портрет старого» (Автопортрет Ель Греко), бл. 1595–1600, олія на полотні При народженні Доменікос Теотокопулос Народження 1541 ( 1541 ) Крит, Венеціанська Республіка (нині Греція) Смерть 7 квітня 1614 ( 1614-04-07 ) Толедо, Іспанія Поховання Монастир Санто Домінго де Сілос [d] Національність грек Громадянство Іспанія Релігія Римо-католицька церква Жанр портретний живопис [d] , міфологічний живопис і релігійний живопис [d] Діяльність художник , скульптор , архітектор , митець Напрямок маньєризм Вплив Тіціан Твори Воскресіння [d] , Краєвид Толедо і Погребіння графа Оргаса [d] Автограф Ель Греко у Вікісховищі ? Ель Гре́ко (ісп. El Greco — грек, справжнє ім'я Доменікос Теотокопулос (грец. Δομήνικος Θεοτοκόπουλος ), *1541, Крит, Венеціанська Республіка — †7 квітня 1614, Толедо, Іспанія) — іспанський художник грецького походження. Один із представників Критської школи . Зміст 1 Походження і навчання 2 Ікони 3 Автопортрети 4 Італійський