Ufdjrw

Ряшів; Rzeszów; \|опис зображення= ; ; ;
;	;
герб;	прапор;
	; ;
	; ;
	; Основні дані;
	; 50°02′ пн. ш. 22°00′ сх. д. / 50.033° пн. ш. 22.000° сх. д. / 50.033; 22.000Координати: 50°02′ пн. ш. 22°00′ сх. д. / 50.033° пн. ш. 22.000° сх. д. / 50.033; 22.000;
; Країна;	; Польща;
Регіон;	; Підкарпатське воєводство;
Столиця для	; Ряшівський повіт і Підкарпатське воєводство;
Засновано	; XI століття
Магдебурзьке право	; 19 січня 1354;
Площа	; 120 км²
Населення	; 179386 (2011)
· густота	; 1870 осіб/км²
Агломерація	; 660 000
; Висота НРМ;	; 197-384 м
Водойма	; Віслок;
Міста-побратими	; Україна — Івано-Франківськ; Україна — Львів; Україна — Луцьк; Німеччина - Bielefeld; США — Буффало; Австрія — Клягенфурт; Словаччина — Кошице; Греція — Ламія; Угорщина — Ньїредьгаза ; КНР — Fangchengchang; Румунія — Сату Маре;
Телефонний код	; (48) 17
Часовий пояс	; CEST, UTC+1 і UTC+2;
Номери автомобілів;	; RZ
GeoNames	; 7530819;
OSM	; пошук у Nominatim;
Поштові індекси	; 35000-35900
	; Міська влада;
Адреса	; 35-010
Мер міста;	; Тадеуш Ференц ; (пол. Tadeusz Ferenc)
Веб-сторінка	; erzeszow.pl;
	; Мапа;
	; ;
	;
	;
	; Ряшів у Вікісховищі?

У Вікіпедії є статті про інші географічні об’єкти з назвою Ряшів.

Ря́шів^[4]^[5] (пол. Rzeszów, Же́шув) — воєводське місто у Польщі, на річці Віслок (Вислок). Певний час було центром Ряшівського воєводства.

Зміст

1 Назва

2 Історія

3 Краєзнавча довідка

4 Культура
- 4.1 Europejski Stadion Kultury

5 Демографія

6 Спорт

7 Відомі люди
- 7.1 Народилися
- 7.2 Проживали

8 Освіта і наука

9 Примітки

10 Джерела, література

Назва |

У XIV ст. Перемишльська земля переходить під владу Польщі, тому зараз у багатьох мовах офіційно використовується польська назва Rzeszów, що залишалася в такій формі і під час перебування Перемишльської землі у складі Австрійської імперії (1772—1918). Серед українців місто здавна відоме як «Ряшів» (старе написання «Ряшевъ»), навіть у виданнях Російської імперії місто називалося
Ряшевъ^[6].

У різних документах назва може подаватися по-різному: Rzazov, Rzissov, Rischov, Reschov, Ressovia, Rzeschow та ін.^[7]

Висунуто три версії походження назви міста. Згідно з першою, назва має питомо слов'янську етимологію. Польські дослідники пов'язують її з польським rzesza («велика кількість людей») або з присвійною формою імені Rzech, «Жех»^[8], Rzesz («Жеш»), що є зменшувальними формами від Rzetysław («Ретислав»)^[9].

Підтвердженням тому слугує латинізована назва міста (Resovia), вживана з часів встановлення магдебурзького права (у 1354 р. вжито Oppidum Rzeszoviense), а також прізвище перших володарів міста — «Жешовські» (Rzeszowscy), які отримали його в 1354 з дозволу короля. Окрім того, в адміністрації, документації і картографії під час 146-річного австрійського панування ніколи не вживалася згадана нижче німецька гіпотетична назва Reichshof, а тільки Rzeszów.

Малоймовірна версія, висловлена священиком Войцехом Міхною (пол. Wojciech Michna, 1820—1893). Згідно з нею, місто закладене німецькими колоністами, а Rzeszów є адаптацією нім. Reichshoff («панський двір», «двір Райха»)^[10]. Прихильник цієї гіпотези Едвард Веберсфельд в 1906 році на сторінках львівського журналу Nasz Kraj стверджував, що місто було засноване самим Казимиром Великим у 1345 році в прикордонній пущі й що король поселив у городі німців, взятих під час походу проти князя опавського Миколая (т. зв. «глухонімці»). Аргументом на користь своєї версії він наводив згадку назви міста в формі Rischof у документах митрополита перемишльського Ерика в 1390 році^[9]. Ще до Першої Світової ця теорія зазнала критики, а після Другої Світової війни критикувати її стали ще сильніше: як панівну за часів А. Гітлера і підтримувану пропагандою НСДАП^[11]. Як зауважив Станіслав Роспонд^[pl], форма Reichshoff або подібна їй не засвідчена жодними пам'ятками, неможлива і трансформація її у Rzeszów у польській (нім. reich- мало адаптуватися як rych-)^[12]. Під час нацистської окупації Польщі назва Reichshof для Ряшева була встановлена офіційно.

Третя версія теж виводить назву з німецької мови: джерела вказують, що в німецькій мові в описі розташування міста в магдебурзькому праві у XIV ст. місто записували як Resche^[13].

Українські дослідники порівнюють назву з українськими топонімами Рашків, Рашківці, Рашовичі тощо^[7].

Згідно з ідеологічно регламентованою офіційною мовною політикою у післявоєнні часи була прийнята невідмінювана форма назви «Жешув», у Львові була навіть вулиця «Жешувська»^[14], однак після відновлення незалежності українська форма назви міста повернула своє природне звучання^[15]^[16]^[17].

Історія |

Ряшівський замок князів Любомирських XVIII ст.

Існувало за княжих часів^[18], як прикордонне торгово-ремісниче місто Перемишльської землі. На думку істориків, Ряшів існував з ХІ століття, але питання, ким він був заснований, досі викликає суперечки. Польські дослідники стверджують, що землі між Сяном і Віслоком первісно належали п'ястівській Польщі, потім були завойовані Руссю і нарешті, повернулись під владу польської корони^[7].

Ряшів — перше руське місто, яке отримало маґдебурзьке право. Можливо, останні князі з династії Романовичів Андрій чи Лев ІІ — внуки короля Данила — надали Ряшеву міське право. У середині XIV столітті оборонне містечко стало центром волості.

19 січня 1354 року місто отримало магдебурзьке право від короля Казимира III, який надав місто у володіння Яну Пакославу з Строжиська гербу Півкозич, який став підписуватися як Жешовський (Ряшівський, (пол. Rzeszowski). На 1406 р. у місті існувала парафіяльна школа, магістрат складався з п'яти райців, кожен з яких по черзі виконував функції бургомістра. Місто належало до Перемиської землі Руського воєводства. Після вигасання роду Жешовських місто перейшло 1589 р. до старости жидачівського Миколая Спитка Ліґензи. Тоді місто налічувало 2500 мешканців. Близько 1615 р. до міста були спроваджені євреї.

1638 року Ряшів переходить у власність князів Любомирських. 1658 р. Єжи-Себастьян Любомирський створює колегіум оо. Піярів. На той час це була друга така школа на всю Польщу.

1782 року утворено Ряшівський округ.

Наприкінці жовтня 1918 року після проголошення створення Української держави на території колишніх австрійських володінь в Галичині, Володимерії, Буковині український синьо-жовтий штандарт був піднятий над українізованою військовою частиною в місті. Польська влада при допомозі підрозділів польських легіонерів змогла захопити цю частину.^[19]

Під час нацистської окупації в Ряшеві було гетто (понад 25 тис. осіб).

1 січня 1999 року місто стало столицею новоутвореного Підкарпатського воєводства.

Краєзнавча довідка |

Великий центр промисловості (авіадвигуни, побутова електротехніка (Zelmer), продукти харчування, ліки, одяг), науки та культури (театри, музеї, філармонія); поблизу видобуток природного газу.

Ряшів — значний транспортний вузол. Поїзди зі станції Ряшів-Головний курсують на 4 сторони світу, в тому числі й до України. Діє міжнародний аеропорт Ряшів-Ясьонка.

Туристичні пам'ятки: замок (XVII ст.), палац Любомирських (XVIII ст.), історичний центр міста, костел (XV ст.), греко-католицький костел Святої Трійці^[20]^[21], монастирі ордену бернардинів, піярів XVII—XVIII ст.

Культура |

Europejski Stadion Kultury |

Ряшів є господарем фестивалю «Europejski Stadion Kultury». Ця подія спочатку планувалася як пов'язана з підготовкою до Євро-2012, але з часом набула регулярного характеру. Це форма співпраці між Польщею та Україною в рамках програми «Східне партнерство». Також кількість міст-організаторів з часом зросла. З 2012 року до організації фестивалю приєднався Люблін, а в 2013 році також Білосток^[22].

Демографія |

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року^[1]^[23]:


	Загалом	Допрацездатний вік	Працездатний вік	Постпрацездатний вік
Чоловіки	84763	15651	59963	9149
Жінки	94623	15123	59354	20146
Разом	179386	30774	119317	29295

Спорт |

У місті є чоловічий волейбольний і футбольний клуб «Ресовія» — неодноразовий чемпіон Польщі. У місті є також футбольний клуб «Сталь» (пол. Stal).

Відомі люди |

Народилися |

Ріхард Ярий — австрійський та український військовий і політичний діяч, один із провідних діячів ОУН.

Давід Костецький — польський боксер.

Якуб Серафін — польський футболіст.

Проживали |

Володимир Навроцький — український економіст (помер у місті).

Освіта і наука |

Ряшівський університет

Примітки |

↑ ^а^б GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.

↑ Dzieje Rzeszowa t. I, praca zbiorowa pod redakcją F. Kiryka, Rzeszów 1994.

↑ Ряшівський повіт
d:Track:Q11825735

↑ Ряшівське воєводство // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж ; Нью-Йорк : Молоде життя ; Львів ; Київ : Глобус, 1955—2003. — Т. 7. — С. 2678.

↑ Крип'якевич І. Галицько-Волинське князівство.

↑ Ряшевъ // Большая энциклопедия. Словарь общедоступных сведений по всем отраслям знаний, у 20-ти томах / Под ред. С. Н. Южакова. — СПб. : т-ва «Просвещение». (рос.)

↑ ^а^б^в Петро Гайлаш. Ряшів — західний фортпост галицької Руси. zbruc.eu. Збруч. Процитовано 7 липня 2018.

↑ Makarski W. Roczniki humanistyczne. — T. 33. — S. 67.

↑ ^а^б Historia Rzeszowa.

↑ Przyboś A. Akta radzieckie rzeszowskie: 1591—1634. — Zakład Narodowy im. Ossolińskich. — S. 6.

↑ Lück K. Deutsche Besiedlung Kleinpolens und Rotreussens im 15. Jahrhundert. — 1934. (нім.)

↑ Stanisław Rospond. Słownik etymologiczny miast i gmin PRL. — Wrocław : Ossolineum, 1984. — С. 338–339. — ISBN 83-04-01090-9.

↑ Annales de l’École normale superieure à Cracovie. — S. 18, 1964.

↑ Мельник Б. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. — Львів : Світ, 2001. — С. 9. — ISBN 966-603-115-9.

↑ Пеленський О. Ряшів, західна твердиня Галицької держави // Ювілейний збірник на пошану академика Михайла Сергієвича Грушевського з нагоди шістьдесятої річниці життя та сорокових роковин наукової діяльности. Т. І. Київ, 1928.

↑ Ілько Лемко, Володимир Михалик, Георгій Бегляров. 1243 вулиці Львова (1939-2009). — Львів: Апріорі, 2009. — С. 361.

↑ Гайлаш П. Ряшів – західний фортпост галицької Руси//Zbruč, 21.09.2017

↑ Niec, s. .

↑ Литвин М., Науменко К. Історія ЗУНР. — Львів : Інститут українознавства НАНУ; видавнича фірма «Олір», 1995. — іл. — C. 39. — ISBN 5-7707-7867-9.

↑ Kościół św. Trójcy w Rzeszowie należy już do grekokatolików (пол.)

↑ Wiadomość o przekazaniu kościoła św. Trójcy grekokatolikom (пол.)

↑ http://stadionkultury.pl/

↑ Згідно методології GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.

Джерела, література |

Крип'якевич І. Галицько-Волинське князівство.

Пеленський О. Ряшів, західна твердиня Галицької держави // Ювілейний збірник на пошану академика Михайла Сергієвича Грушевського з нагоди шістдесятої річниці життя та сорокових роковин наукової діяльности. — Київ, 1928. — Т. І.

Niec J. Rzeszowskie za sasow. — Rzeszow, 1938. (пол.)

Це незавершена стаття з географії Польщі.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.

Географія Галичина Польща Історія

[nsp-1] а^б GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.

[2] Dzieje Rzeszowa t. I, praca zbiorowa pod redakcją F. Kiryka, Rzeszów 1994.

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q28575"_data-entity-id="Q11825735">Ряшівський_повіт<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none;">[[d:Track:Q11825735]]</div>-3] Ряшівський повіт
d:Track:Q11825735

[4] Ряшівське воєводство // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж ; Нью-Йорк : Молоде життя ; Львів ; Київ : Глобус, 1955—2003. — Т. 7. — С. 2678.

[5] Крип'якевич І. Галицько-Волинське князівство.

[6] Ряшевъ // Большая энциклопедия. Словарь общедоступных сведений по всем отраслям знаний, у 20-ти томах / Под ред. С. Н. Южакова. — СПб. : т-ва «Просвещение». (рос.)

[Ряшів-7] а^б^в Петро Гайлаш. Ряшів — західний фортпост галицької Руси. zbruc.eu. Збруч. Процитовано 7 липня 2018.

[8] Makarski W. Roczniki humanistyczne. — T. 33. — S. 67.

[Historia_Rzeszowa-9] а^б Historia Rzeszowa.

[10] Przyboś A. Akta radzieckie rzeszowskie: 1591—1634. — Zakład Narodowy im. Ossolińskich. — S. 6.

[11] Lück K. Deutsche Besiedlung Kleinpolens und Rotreussens im 15. Jahrhundert. — 1934. (нім.)

[12] Stanisław Rospond. Słownik etymologiczny miast i gmin PRL. — Wrocław : Ossolineum, 1984. — С. 338–339. — ISBN 83-04-01090-9.

[13] Annales de l’École normale superieure à Cracovie. — S. 18, 1964.

[14] Мельник Б. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. — Львів : Світ, 2001. — С. 9. — ISBN 966-603-115-9.

[15] Пеленський О. Ряшів, західна твердиня Галицької держави // Ювілейний збірник на пошану академика Михайла Сергієвича Грушевського з нагоди шістьдесятої річниці життя та сорокових роковин наукової діяльности. Т. І. Київ, 1928.

[16] Ілько Лемко, Володимир Михалик, Георгій Бегляров. 1243 вулиці Львова (1939-2009). — Львів: Апріорі, 2009. — С. 361.

[17] Гайлаш П. Ряшів – західний фортпост галицької Руси//Zbruč, 21.09.2017

[18] Niec, s. .

[19] Литвин М., Науменко К. Історія ЗУНР. — Львів : Інститут українознавства НАНУ; видавнича фірма «Олір», 1995. — іл. — C. 39. — ISBN 5-7707-7867-9.

[20] Kościół św. Trójcy w Rzeszowie należy już do grekokatolików (пол.)

[21] Wiadomość o przekazaniu kościoła św. Trójcy grekokatolikom (пол.)

[22] ttp://stadionkultury.pl/

[age-23] Згідно методології GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.

搜尋此網誌