Ufdjrw

«Едмонтон Ойлерз» Edmonton Oilers
Ліга	Національна хокейна ліга
Конференція	Західна
Дивізіон	Тихоокеанський
Заснована	1972
Історія	Едмонтон Ойлерз 1972—1979 (ВХА) 1979—зараз (НХЛ) Альберта Ойлерз 1972—1973 (ВХА)
Домашня арена	Роджерз Плейс (16 839)
Місто	Едмонтон
Кольори	Синій, білий, мідний
Власник(и)	Едмонтон Інвесторс Груп Лімітед Партнершип (фактично належить Дерілу Катцу)
Головний менеджер	Пітер Чіареллі
Головний тренер	Тодд Маклеллан
Капітан	Ітан Мороу
Переможці Кубку Стенлі	5 1983—84, 1984—85, 1986—87, 1987—88, 1989—90
Переможці конференції	7 1982—83, 1983—84, 1984—85, 1986—87, 1987—88, 1989—90, 2005—06
Переможці дивізіону	6 (7) 1978–79 (ВХА), 1981—82, 1982—83, 1983—84, 1984—85, 1985—86, 1986—87
Едмонтон Ойлерз на Вікісховищі

«Е́дмонтон О́йлерз» (укр. Нафтовики Едмонтона, англ. Edmonton Oilers) — професіональна хокейна команда міста Едмонтон, у провінції Альберта. Команду спочатку засновано в 1972 в місті Едмонтон як член Всесвітньої хокейної асоціації. З 1979 року грає у Національній хокейній лізі.
Команда входить до складу Тихоокеанського дивізіону, Західної конференції, Національної хокейної ліги.

Домашня арена «Едмонтон Ойлерз» — Роджерз Плейс.

«Ойлерз» 5 разів виграли хокейний трофей Кубок Стенлі в 1983—84, 1984—85, 1986—87, 1987—88 та 1989—90 роках. За «Ойлерз» грав один з найкращих гравців всіх часів Вейн Грецкі, який встановив чимало рекордів. З ним «Нафтовики» виграли 4 з 5 своїх Кубків Стенлі.

Історія |

ВХА (1972—1979) |

У першому сезоні ВХА 1972/73, одним з учасників ліги став клуб з провінції Альберта «Альберта Ойлерз». Клуб отримав назву канадської провінції бо було припущення, що «Ойлерз» буде проводити свої домашні матчі в Едмонтоні та Калгарі, але цього так і не сталося. Тому з сезону 1973/74 клуб отримав сучасну назву «Едмонтон Ойлерз».

За час виступів у ВХА «нафтовики» лише одного разу досягли фіналу в сезоні 1978/79, де поступились «Вінніпег Джетс». У складі «Ойлерз» в тому сезоні також дебютував Вейн Грецкі.

НХЛ та ера Грецкі (1979—1988) |

Перед сезоном 79/80 «Ойлерз» входить до складу клубів НХЛ. У розширеному драфті НХЛ «нафтовики» закріпили свої права на Грецкі, а на драфті новачків обрали Марка Мессьє.

Починаючи з першого сезону в НХЛ Грецкі почав бити рекорди результативності та неодноразово здобував звання найкращого гравця ліги. Цьому сприяло і те що його партнерами по команді були такі хокеїсти, як Гленн Андерсон, Ярі Куррі, Марк Мессьє та захисник Пол Коффі. Перші роки пішли на награвання складу, а вже з сезону 81/82 «Ойлерз» шість років поспіль набирав понад 100 очок у регулярному чемпіонаті та чотири рази виборов Кубок Стенлі (1984, 1985, 1987 і 1988 роках). Весь цей час тренером клубу був Глен Сатер, а воротарем «Едмонтона» був перший чорношкірий голкіпер НХЛ Грант Фюр.

9 серпня 1988 року «Едмонтон», сенсаційно обміняв Вейна в Лос-Анджелес Кінгс.

П'ятий Кубок Стенлі та криза (1989—1996) |

Пам'ятник славнозвісному хокеїсту Вейну Ґрецкі

У першому сезоні без Грецкі «Ойлерз» вибув з плей-оф у першому раунді, поступившись новій команді Вейна «Лос-Анджелесу».

Сезон 89/90 вп'яте приніс команді перемогу в Кубку Стенлі. Лідером команди був Марк Мессьє, а новим тренером Джон Маклер. У фіналі «нафтовики» переграли Бостон Брюїнс в п'яти матчах. Для «Ойлерз» ця перемога стала останнім великим успіхом хоча і виходив до третього раунду плей-оф в наступних сезонах. Ветерани команди поступово почали покидати клуб так як це зробив Мессьє в сезоні 91/92 перейшовши до Нью-Йорк Рейнджерс.

Починаючи з сезону 92/93 «нафтовики» чотири роки поспіль залишались поза зоною плей-оф. У клубу виникли фінансові проблеми, а власник команди Пітер Поклінгтон в 1994 році навіть погрожував перевезти команду до Гамільтону.

Відродження команди (1997—2006) |

У сезоні 96/97 воротар Кертіс Джозеф став першим номером команди, а його надійна гра запорукою повернення «нафтовиків» до середняка ліги. Не останню роль відіграв в цьому і головний тренер Рон Лоу. «Едмонтон» пробився до плей-оф, де переграв Даллас в першому раунді але поступився Колорадо в наступному раунді.

Сезон 97/98 став фактично повтором торішнього але в плей-оф вже переграли «Колорадо», а на другому етапі поступились «Даллас Старс».

У сезонах 98/99 та 99/00 команда продовжувала демонструвати видовищну та пробиватись до плей-оф, де кожного разу поступалася більш потужним «зіркам Далласа» вже в першому раунді. У травні 2000 року Глен Сатер оголосив про свою відставку з посади генерального менеджеру клубу.

Новий генеральний менеджер Кевін Лоу та головний тренер Крейг Мактевіш зіштовхуються з фінансовими проблемами, через що змушені продати найдорожчих гравців клубу. Та не дивлячись на це їм вдалося створити досить сильну команду, яка постійно на початку 2000-х років пробивалась до плей-оф. Однак, у Кубку Стенлі «Ойлерз» весь час зустрічався з більш сильним «Далласом», якому і поступався в серії до чотирьох перемог.

Сезон 05/06 став одним із найуспішніших на початку 2000-х років, команда маючи в складі таких гравців, як захисник Кріс Пронгер, нападник Фернандо Пізані та воротар Двейн Ролосон створили диво вийшовши до фіналу Кубку Стенлі, де поступились у серії «Кароліні Гаррікейнс» 3:4.

Десятирічна криза (2006—2015) |

«Едмонтон Ойлерз»

Перед початком сезону 2006/07 одного із лідерів команди Кріса Пронгера обміняли на двох гравців Анагайм Дакс Джофрі Лупула і Ладіслава Шміда, а також отримали право на одного з гравців з майбутнього драфту.^[1] По ходу сезону клуб залишив ще один багаторічний лідер клубу Раєн Сміт, який перейшов до Нью-Йорк Айлендерс. Загалом цей сезон став провальним для «нафтовиків», які посіли останнє місце в дивізіоні.

Сезон 2007/08 став продовженням попереднього, що зрештою призвело до зміни генерального менеджера, 30 липня 2008 ним став Стів
Тамбелліні.^[2]

Правда результати команди лишаються незмінними вона поза зоною плей-оф.

Незважаючи на невдачі, клуб завдяки драфту поповнився чималою кількістю перспективних молодих гравців, серед яких Тейлор Голл, Джордан Еберле, Магнус Пяяйярві-Свенссон, Райан Ньюджент-Гопкінс, Наїль Якупов, лави команди поповнили також досвідчені гравці Джастін Шульц і Алеш Гемський.

Ера Коннора Мак-Девіда (2015–) |

Влітку 2015 генеральним менеджером клубу став Пітер Чіареллі^[3], а Тодд Маклеллан^[4] головним тренером. На драфті НХЛ 2015 в першому раунді був обраний один із самих перспективних гравців Коннор Мак-Девід, окрім нього команду посилили воротар Кем Тальбо, захисник Андрей Секера.

Перший сезон нового Едмонтону не склався, насамперед через травму Коннора. Драфт 2016 року прописав у клубі юного фіна Єссе Пулюярві. Також влітку 2016 ланку нападників посилив Мілан Лучич, а першого номера драфту 2010 Тейлора Голла обміняли на захисника Адама Ларссона^[5]. 5 жовтня 2016 року 19-річний Мак-Девід став п'ятнадцятим капітаном команди і на сьогодні є наймолодшим капітаном в історії НХЛ.^[6] Результат сезону 2016/17: «нафтовики» вперше з 2006 року вийшли до плей-оф, де в першому раунді вибили Сан-Хосе Шаркс 4-2, а в другому поступились Анагайм Дакс 3-4.

Почесні члени |

Члени Зали слави |

Гравці

• 
  Гленн Андерсон, 1980–1991 і 1995–1996, обраний 2008


• 
  Пол Коффі, 1980–1987, обраний 2004


• 
  Грант Фюр, 1981–1991, обраний 2003


• 
  Вейн Грецкі, 1978–1988, обраний 1999


• 
  Ярі Куррі, 1980–1990, обраний 2001


• 
  Марк Мессьє, 1979–1991, обраний 2007


• 
  Адам Оутс, 2003–2004, обраний 2012


• 
  Жак Плант, 1974–1975, обраний 1978


• 
  Кріс Пронгер, 2005–2006, обраний 2015


• 
  Норм Ульман, 1975–1977, обраний 1982

Тренери

• Кларк Дрейк, 1975–1976, обраний 2017


• Роджер Нілсон, 1984, обраний 2002


• Пет Квінн, 2009–2012, обраний 2016


• Глен Сатер, 1976–2000, обраний 1997

Закріплені номери |

Примітки:

• 
  ¹Церемонія відбулась 4 квітня 2001.
  


• 
  ²#99 за Грецкі закріплений командами усієї ліги НХЛ 6 лютого 2000.^[7]
  

Примітки |

Посилання |

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Едмонтон Ойлерз

• 
  «Едмонтон Ойлерз»(англ.)
  

Це незавершена стаття про хокей. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.