Ufdjrw

Володимирська вулиця Київ
Володимирська вулиця, на передньому тлі (ліворуч) — будівля Президії НАН України
Місцевість	Старий Київ, Нова Забудова
Район	Шевченківський, Голосіївський
Назва на честь	Володимира Великого
Історичні відомості: колишні назви
Золота, Десятинна, Університетська, Велика Володимирська, Нижньо-Володимирська, Короленка
Загальні відомості
Протяжність	2,9 км
Координати початку	50°27′30″ пн. ш. 30°31′05″ сх. д. / 50.45833° пн. ш. 30.518167° сх. д. / 50.45833; 30.518167Координати: 50°27′30″ пн. ш. 30°31′05″ сх. д. / 50.45833° пн. ш. 30.518167° сх. д. / 50.45833; 30.518167
Координати кінця	50°25′57″ пн. ш. 30°30′28″ сх. д. / 50.432722° пн. ш. 30.507917° сх. д. / 50.432722; 30.507917
Поштові індекси	01001, 01030, 01033, 01601
Транспорт
Найближчі станції метро	«Золоті ворота»  «Театральна»  «Площа Льва Толстого»
Автобуси	А 24, 114 (вихідні)
Трамваї	лінія існувала з 1895 по 1959 роки, в нижній частині — від 1909 до 2005 року
Тролейбуси	Тр 5, 7, 8, 17, 93Н, 94Н (південна частина); 6, 16, 18 (північна частина)
Маршрутні таксі	Мт 189, 570, 575
Найближчі залізничні станції	Київ-Пасажирський
Рух	двосторонній
Покриття	бруківка (частина вулиці), асфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Державні установи	Апеляційний суд Київської області
Навчальні заклади	ЗОШ № 25, № 33
зовнішні посилання
Код у реєстрі	10276
У проекті OpenStreetMap	r415287
Мапа
Володимирська вулиця у Вікісховищі

Володи́мирська ву́лиця — вулиця в Шевченківському і Голосіївському районах міста Києва, місцевості Старий Київ, Нова Забудова. Пролягає від Андріївського узвозу та Десятинної вулиці до Короленківської вулиці.

Прилучаються Десятинний провулок, Велика Житомирська вулиця, Софійська площа, Рильський провулок, вулиці Софіївська, Ірининська, Рейтарська, Малопідвальна, Прорізна, Ярославів Вал, Золотоворітський проїзд, Театральна площа, вулиця Богдана Хмельницького, бульвар Тараса Шевченка, вулиці Льва Толстого, Саксаганського і Жилянська.

Назви |

Назви вулиці:

• 
  Андріївська, Софійська, Золота, Університетська (до 30-х років XIX століття).


• 
  Велика Володимирська (вживалася паралельно із існуючою).


• 
  Десятинна (рос. Десятинная)^[1], Нижньо-Володимирська (рос. Нижне-Владимирская)^[1] (частини вулиць від початку до Софійської площі та від Караваєвської вулиці до кінця) (з 1869 року).


• 
  Велика Володимирська (з 1901 року)^[2]


• 
  Короленка (з 1922 року^[3])


• 
  Велика Володимирська (під час німецької окупації у 1942–1943 роках)^[4]

Сучасна назва — з 1944 року^[5].

Історія |

X століття |

Володимирська — одна із найдавніших вулиць міста Києва. Частина вулиці від Бабиного торжку (Десятинної церкви) до Софійських воріт виникла не пізніше кінця X століття. Після спорудження на початку XI століття Софійського собору та близько 1037 року — Золотих воріт досягла тодішньої межі міста — Золотих воріт.

Пролягала через найдавніші частини Києва — Місто Володимира та Місто Ярослава. Це була головна міська вулиця, що вела від парадного в'їзду Золотих воріт до головного храму — Софійського собору та до княжих та боярських палаців Акрополя (Старокиївської гори).

Окрім Софійського собору було зведено також Ірининську церкву та Георгіївський собор, монастир Св. Феодора та ряд житлових будівель — як простих містян, так і знаті.

Після руйнування Києва татаро-монголами Старе місто на довгі століття перетворилося на пустку.

XVII століття |

Лише у XVII столітті було відбудовано та перебудовано Софійський собор, здійснено будівництво каплиці на фундаментах Десятинного храму, а сама територія сучасної Софійської площі та початку Володимирської вулиці увійшла до складу новоутвореної Старокиївської фортеці.

XVIII століття |

Наприкінці XVIII — початку XIX століття знову, після тривалої перерви починається забудова вулиці в межах тодішнього Києва — тобто від початку до Золотих воріт. Після остаточного знесення валів, що залишилися як від оборонних укріплень доби Київської Руси, так і доби Старокиївської фортеці (остаточно знесено у 30-х роках XIX століття) на місці розрізнених частин стародавньої вулиці, що в той час мали назву відповідно Андріївська (від початку до Житомирської вулиці), Софіївська (від Житомирської до Софіївської площі) та Золота(до Золотих воріт) було прокладено рівну вулицю, що отримала назву Володимирська.

XIX століття |

Після розширення Києва у 30-х років XIX століття і початку забудови місцевості за Золотими воротами (тоді було прокладено сучасні вулиці Богдана Хмельницького, бульвар Тараса Шевченка, Прорізну та ряд інших) вулицю було продовжено в бік долини р. Либідь.

На вулиці у 1837–1842 роках зводиться головна будівля (Червоний корпус) Київського університету. Університет було засновано 1834 року і надано ім'я Святого Володимира. Саме тому корпус було пофарбовано в червоний колір, а вершини колон — у чорний (кольори стрічки ордена Святого Володимира).

Саме з цього моменту починає формуватися теперішнє обличчя вулиці — будуються кам'яні будівлі, спершу 1-2-х, а згодом 3-5-ти поверхові будівлі. Було зведено ряд адміністративних, громадських, житлових споруд, готелів. На місці, де було розкопано залишки Ірининської церкви (ріг Володимирської та Ірининської вулиць) було споруджено з використанням давньої цегли так званий «Стовп Святої Ірини» або «Ірининський стовп» (існував до середини 1930-х років).

1869 року^[1] вулицю поділено на 3 самостійні частини — Десятинну, власне Володимирську та Нижньо-Володимирську вулиці. 1901 року ці вулиці були знову об'єднані під назвою Володимирська^[2].

Будується будівля Старокиївської пожежної частини та Присутствених місць, зводиться будівля міського театру (на місці сучасного театру Опери та балету).

Наприкінці XIX століття вулицю було замощено, з'явилося газове, а згодом і електричне освітлення.

1895 року вулицею було прокладено трамвайну лінію.

XX століття |

Початок вулиці із забудовою XIX–XX ст.

На початку XX століття на місці згорілого зводиться новий Міський театр, будується прибутковий будинок (№ 39, на розі з Прорізною вулицею), що є однією із візитівок Києва. Споруджується будівля Педагогічного музею (в майбутньому — у будівлі засідатиме Українська Центральна Рада), починається будівництво будівлі для Ольгинської гімназії (нині тут знаходиться Президія НАН України), збудовано один із корпусів обабіч головного корпусу Університету, а також будинок Земства (нині будівля СБУ).

1901 року вулиця набула сучасного вигляду і довжини.

Впродовж XX століття вулиця не зазнала суттєвої перебудови, переважна більшість історичної забудови вціліла, хоча деякі будівлі було втрачено. Однак серед вдалих здобутків слід відзначити будівлю бібліотеки Університету, будівлю музею Історії України, будівлю школи № 25 та будівлю № 71.

У 1980-х роках частина вулиці позбулася брукованого покриття.

Нині Володимирська вулиця є однією із найголовніших та найелітніших вулиць Києва, значення вулиці можна порівняти хіба що із Хрещатиком.

З погляду історичного інтересу вулиця є одним із найпривабливіших туристичних куточків Києва, адже тут збереглися унікальні пам'ятки XI–XIX століть — Софійський собор, комплекс Софійського монастиря, рештки Золотих воріт, будівлі Київського університету, Педагогічного музею, Оперного театру, Президії НАН України та ще десятків житлових та громадських будівель.

Археологічний комплекс на Старокиївській горі не має аналогів у Європі.

Установи та заклади |

• № 1 — Загальноосвітня школа № 25 з російською мовою навчання


• № 2 — Музей Історії України
  


• № 10 — Центральний телеграф


• № 11 — Старокиївська аптека


• № 13 — Старокиївська пожежна частина, ГУ МНС України у Києві


• № 15 — ГУ МВС України у Києві, Апеляційний суд Київської області
  


• № 24 — Державний архітектурно-історичний заповідник «Софійський музей», Софійський собор
  


• № 33 — Служба безпеки України (арх. Володимир Щуко, 1913–1914 — Будинок губернської Земської Управи. В 1920–30-х — Палац праці, 1934–1938 — ЦК КП(б)У, потім НКВС УРСР, ГУ КДБ УРСР, 1941–1943 — гестапо)


• № 40а — Золоті ворота, музей


• № 45 — Посольство Вірменії в Україні
  


• № 45а — Будинок вчених
  


• № 50 — Національна опера України
  


• № 54 — Приміщення Президії НАН України
  


• № 57 — Будинок вчителя (арх. Павло Альошин, 1912 — Педагогічний музей; 1917–1918 — Українська Центральна Рада; в 1944–1982 — Київський філіал музею Леніна)


• № 58 — Корпус гуманітарних наук (Національна бібліотека ім. М. Максимовича)


• № 60 — Національний Університет ім. Т. Г. Шевченка
  


• № 61/11 — «будинок Мороза» (арх. Йосип Зекцер, 1911)


• № 62 — Один із корпусів Національної бібліотеки України ім. В. Вернадського НАН України
  


• № 64 — ректорат Національного Університету ім. Т. Г. Шевченка
  


• № 68 — Національний університет харчових технологій
  


• № 79-б — медична гімназія № 33


• № 101 — Представництво Європейського Союзу в Україні
  

Пам'ятки історії та архітектури |

Дзвіниця Софійського собору на Володимирській вулиці

• № 2 — Давнє київське городище; історичний та адміністративний центр Давнього Києва; фундаменти Десятинної церкви та князівських палаців


• № 3 — садиба Трубецьких, 1820-ті роки; фундаменти споруд Х–XII століть (Київська ротонда)


• № 6/1 — Музей історії Десятинної церкви.


• № 5,7 — фундаменти церковних споруд XI–XIII століть


• № 10 — колишній Земельний банк, 1903 рік


• № 11 — будівля з аптекою, до 1862 року


• № 13 — Старокиївська пожежна частина, 1850-ті роки


• № 14/8 — прибутковий будинок, 1910–1911 роки


• № 15 — Присутствені місця, 1854–1857 роки


• № 16 — Приватна чоловіча Гімназія Петра
  


• № 24 — Софійський собор з дзвіницею та комплекс Софійського монастиря, XI; XVII–XIX століть


• № 33 — Земство, 1913–1914 роки


• № 35 — особняк Беретті, 1848 рік


• № 36 — готель, 1880–90-ті, 1910-ті роки


• № 39 — прибутковий будинок (будинок Сироткіна), 1900–1903 роки, арх. Карл Шиман
  


• № 42 — житловий будинок, середина XIX століття; 1880-ті роки; в 1908–1912 роках тут розташовувався Український клуб
  


• № 43 — житловий будинок, 1888–1889 роки


• № 45 — житловий будинок, 1891–1892 роки


• № 50 — Театр, 1898–1901 роки


• № 54 — пансіон, 1850-ті роки


• № 57 — Педагогічний музей, 1913 рік (Будинок вчителя)


• № 58 — бібліотека Університету, 1930 рік)


• № 59 — Парк ім. Тараса Шевченка з пам'ятником Тарасові Шевченку
  


• № 60 — головний корпус Університету, 1837–1842 роки


• № 61/11 — прибутковий будинок, 1911 рік)


• № 62 — корпус Університету, 1914–1915 роки


• № 64 — ректорат Університету, 1840-ті роки

Також історичну та архітектурну цінність мають будинки: № 4, 6, 7, 8, 16, 17, 18, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 32, 34, 36, 37, 40, 41, 44, 45, 47, 48, 49 флігель), 51 флігель), 52, 55, 61б, 65, 67, 68, 69, 74д, 75, 76а, 77, 78, 78а, 79, 81, 82, 84, 85, 92, 93, 94, 96, 97.

Особистості |

На Володимирській вулиці в різний час народилися, мешкали, працювали, бували ряд визначних діячів культури, науки, мистецтва. Серед них:

• 
  Іван Нечуй-Левицький (мешкав у будинку № 7);


• 
  Амвросій Бучма, Юрій Шумський, Василь Касіян (мешкали у будинку № 14);


• 
  Микола Лєсков (працював у будинку № 15);


• 
  Михайло Іконніков (мешкав у власному будинку № 18/2);


• 
  Михайло Грушевський (виступав з балкона будинку № 21, працював у будинку № 57, у 1927–1930 роках працював у будинку № 35);


• 
  Олександр Вербицький, Володимир Заболотний (мешкали у будинку № 22);


• 
  Володимир Короленко, Григорій Косинка (мешкали у будинку № 24б);


• 
  Михайло Коцюбинський (працював у будинку № 28);


• 
  Віктор Васнецов (мешкав у будинку № 32);


• 
  Олександр Беретті (мешкав у власному будинку № 35);


• 
  Балінський Борис Іванович (мешкав у будинку № 36);


• 
  Ярослав Гашек (мешкав у будинку № 36);


• 
  Михайло Старицький, Олена Пчілка, Микола Лисенко, Олександр Олесь, Михайло Коцюбинський, Леся Українка, Іван Франко, Микола Садовський, Михайло Грушевський, Микола Міхновський (бували в будинку № 42);


• 
  Олександр Вертинський (народився в будинку № 43);


• 
  Микола Мурашко (працював у будинках № 46 (не зберігся) та № 47);


• 
  Михайло Терещенко (мешкав у будинку № 51а);


• 
  Володимир Вернадський, Володимир Липський, Данило Заболотний, Олександр Богомолець, Олександр Палладін (працювали в будинку № 54);


• 
  Володимир Винниченко, Симон Петлюра (працювали в будинку № 57);


• 
  Олександр Блок (мешкав у будинку № 79).

У будівлі Київського університету (в минулому — Імператорський Університет св. Володимира, нині — Київський національний університет імені Т. Г. Шевченка) у різний час навчалися та працювали Михайло Максимович, Микола Бунге, Вінченцо Беретті, Тарас Шевченко, Микола Костомаров, Михайло Драгоманов, Іван Вернадський, Михайло Старицький, Микола Лисенко, Павло Чубинський, Данило Заболотний, Отт Шмідт, Феофіл Яновський, Михайло Грушевський, Олександр Кістяковський, Михайло Булгаков, Костянтин Паустовський, Максим Рильський, Олександр Богомолець, Ярослав Івашкевич, Павло Тутковський, Микола Біляшівський, Микола Бенардос, Микола Стражеско та ряд інших вчених, письменників, лікарів, винахідників, політичних та громадських діячів.

Меморіальні та анотаційні дошки |

• 
  буд. № 6 — меморіальна дошка на честь археолога та барда Олександра Авагяна (на дошці прізвище написано як Авакян). Виготовлена з металу. Встановлена друзями на будинку, де він мешкав.


• 
  буд. № 9 — меморіальна дошка на честь художника, професора Михайла Дерегуса (1904–1997), який жив у цьому будинку в 1973–1997 роках. Виготовлена з бронзи.


• 
  буд. № 19 — меморіальна дошка на честь журналіста Якова Давидзона (1912–1998), який мешкав у цьому будинку в 1977–1994 роках. Виготовлена у вигляді бронзового горельєфу.


• 
  буд. № 20 — меморіальна дошка на честь президента академії архітектури України Володимира Заболотного, який жив у цьому будинку в 1945–1962 роках. Виготовлена у вигляді мармурового барельєфу за проектом скульптора М. Шутилова та архітектора Дмитра Антонюка. Відкрита у 1993 році.


• 
  буд. № 23-В — меморіальна дошка на честь Леся Курбаса (1887–1937). Виготовлена у вигляді бронзового барельєфу за проектом художників Ф. Майстренка та В. Небоженка. Відкрита 27 лютого 2012 року.


• 
  буд. № 24 — меморіальна дошка на честь письменника Григорія Косинки, який мешкав у цьому будинку в 1924–1933 роках. Виготовлена з бронзи, у вигляді скульптурного портрету (скульптор Галина Кальченко, архітектор Анатолій Ігнащенко). Відкрита 2 червня 1971 року.


• 
  буд. № 28 — меморіальна дошка на честь російського художника Віктора Васнецова (1848–1926), який мешкав у цьому будинку в 1885–1889 роках. Виготовлена у вигляді гранітного барельєфа за проектом скульптора Оксана Супрун та архітектора Валентини Корнєєвої. Відкрита 10 травня 1963 року.


• 
  буд. № 30 — меморіальна дошка на честь генерал-полковника Віктора Банних, голови Державного комітету у справах охорони державного кордону, командуючого прикордонними військами України у 1995–1999 роках. Виготовлена у вигляді барельєфу з бронзи та граніту, відкрита у 2011 році.


• 
  буд. № 30 — меморіальна дошка на честь генерала Валерія Олександровича Губенка, голови Державного комітету у справах охорони державного кордону, командуючого прикордонними військами України у 1991–1994 роках. Виготовлена у вигляді барельєфу з бронзи та граніту, відкрита у 2011 році.


• 
  буд. № 34 — меморіальна дошка на честь чеського діяча антиавстрійського опору, правника Вацлава Вондрака (1880–1962), який працював у цьому будинку в 1901–1918 роках. Виготовлена з бронзи.


• 
  буд. № 34 — меморіальна дошка на честь співака Олександра Вертинського (1889–1957), який народився у цьому будинку. Виготовлена у вигляді бронзового барельєфу за проектом скульптора Миколи Рапая та архітектора В'ячеслава Дормідонтова, відкрита у 1995 році.


• 
  буд. № 35 — меморіальна дошка на честь Михайла Грушевського, який працював у цьому будинку в 1927–1930 роках. Виготовлена у вигляді бронзового барельєфу за проектом скульптора Георгія Пустовойта та архітектора В'ячеслава Дормідонтова. Встановлена у червні 1994 року.


• 
  буд. № 36 — меморіальна дошка на честь чеського письменника Ярослава Гашека, який жив і працював у цьому будинку в 1916–1918 роках. Виготовлена у вигляді мармурового барельєфу за проектом скульптора Михайла Декерменджі та архітектора П. Є. Захарченка. Відкрита у 1970 році.


• 
  буд. № 44 — меморіальна дошка на честь вченого-гідробіолога, академіка Олександра Топачевського, який працював у цьому будинку в 1959–1973 роках. Виготовлена у вигляді бронзового горельєфу.


• 
  буд. № 46 — меморіальна дошка на честь композитора, заслуженого діяча мистецтв УРСР, професора Михайла Скорульського, який жив і працював у цьому будинку в 1944–1950 роках. Виготовлена з чавуну у вигляді барельєфу, за проектом скульптора Еліуса Фрідмана та архітектора Миколи Іванченка, відкрита 14 березня 1964 року.


• 
  буд. № 47 — меморіальна дошка на честь польського письменника, лікаря, педагога Януша Корчака (1878–1942), який працював у цьому будинку під час Першої світової війни. Виготовлена у вигляді бронзового барельєфу за проектом скульптора І. Григор'єва, відкрита 20 листопада 2012 року.


• 
  буд. № 48-А — меморіальна дошка на честь вченого, Героя Соціалістичної праці Миколи Стражеска (1876–1952), який мешкав у цьому будинку в 1943–1952 роках. Перша дошка була виготовлена з мармуру архітектором Ісроелєм Шмульсоном і відкрита 5 березня 1954 року. У 1992 році її замінено на бронзовий барельєф роботи скульптора Миколи Рапая.


• 
  буд. № 50 — меморіальна дошка на місці загибелі від рук гестапо крайового провідника ОУН на східноукраїнських землях Дмитра Мирона («Орлика»). Виготовлена у вигляді бронзового барельєфу за проектом скульптора Олеся Сидорука, відкрита в 1997 році.


• 
  буд. № 51-53^[6][7] — меморіальна дошка на честь віце-президента АН УРСР академіка Петра Погребняка (1900–1976), який мешкав у цьому будинку в 1970–1976 роках. Виготовлена у вигляді бронзового барельєфу за проектом скульптора Івана Гончара та архітектора Анатолія Ігнащенка. Відкрита 10 липня 1979 року.


• 
  буд. № 51-А — меморіальна дошка на честь поета і перекладача Миколи Терещенка, який мешкав і працював у цьому будинку в 1928–1966 роках. Перша дошка була виготовлена у вигляді бронзового барельєфу скульпторами Іваном Шаповалом та художником Юрієм Улитько, відкрита 4 червня 1971 року. У вересні 1985 року її замінили на бронзовий барельєф роботи скульптора Олександра Скоблікова, архітекторів Г. А. Щербини та К. Н. Сидорова.


• 
  буд. № 54 — меморіальна дошка на честь ученого-патофізіолога, президента Академії Наук УРСР Олександра Богомольця (1881–1946), який працював у цьому будинку. Першу мармурову дошку відкрито 19 червня 1947 року, у червні 1976 року її замінено на нову, створену архітектором Іриною Малаковою.


• 
  буд. № 54 — меморіальна дошка на честь ученого-історика та правознавця, президента Академії Наук УРСР Миколи Василенка (1877–1935), який працював у цьому будинку в 1921–1922 роках. Виготовлена з мармуру.


• 
  буд. № 54 — меморіальна дошка на честь першого президента Академії Наук УРСР, геолога Володимира Вернадського (1863–1945), який працював у цьому будинку в 1918–1921 роках. Першу мармурову дошку відкрито 23 серпня 1963 року (архітектор П. Є. Захарченко), у червні 1976 року її замінено на нову, за проектом архітектора Ірини Малакової.


• 
  буд. № 54 — меморіальна дошка на честь президента всеукраїнської Академії Наук, ученого-мікробіолога та епідеміолога Данила Заболотного (1866–1929), який працював у цьому будинку в 1928–1929 роках. Виготовлена з мармуру, відкрита 20 грудня 1966 року, реставрована у липні 1977 року архітектором Іриною Малаковою.


• 
  буд. № 54 — меморіальна дошка на честь президента всеукраїнської Академії Наук, ученого-історика та етнографа Ореста Левицького (1848–1922), який у 1922 році працював у цьому будинку. Виготовлена з мармуру.


• 
  буд. № 54 — меморіальна дошка на честь президента всеукраїнської Академії Наук, ученого-ботаніка Володимира Липського (1863–1937), який працював у цьому будинку в 1922–1928 роках. Виготовлена з мармуру за проектом архітектора Ірини Малакової, відкрита 27 червня 1977 року.


• 
  буд. № 54 — меморіальна дошка на честь президента Академії Наук УРСР, ученого-біохіміка Олександра Палладіна (1885–1972), який працював у цьому будинку в 1946–1962 роках. Відкрита 27 березня 1974 року, у червні 1977 року замінена на мармурову дошку за проектом архітектора Ірини Малакової.


• 
  буд. № 60 — меморіальна дошка на честь архітектора Вінченцо Беретті (1781–1842), автора головного корпусу Київського університету. Виготовлена у вигляді бронзового барельєфу, відкрита 15 жовтня 2009 року.


• 
  буд. № 60 — меморіальна дошка на честь математика, академіка Миколи Боголюбова (1909–1992), який працював в університеті. Виготовлена у вигляді бронзового барельєфу, відкрита 21 вересня 2009 року.


• 
  буд. № 60 — меморіальна дошка на честь історика Михайла Грушевського, який навчався у цьому університеті у 1886–1894 роках. Виготовлена у вигляді бронзового барельєфу, відкрита у 1996 році, скульптор Іван Макогон, архітектор Анатолій Ігнащенко.


• буд. № 60 — меморіальна дошка на честь ученого і громадського діяча Михайла Петровича Драгоманова, який навчався і працював у цьому університеті у 1859–1876 роках. Виготовлена у вигляді бронзового барельєфу, відкрита у 1991 році, скульптор Борис Довгань, архітектор Флоріан Юр'єв.


• 
  буд. № 60 (приміщення університету, ауд. 447) — меморіальна дошка на честь геолога Миколи Андрусова, який з 1904 по 1912 рік працював у геологічній лабораторії, що знаходилася у цьому місці. Виготовлена з мармуру, відкрита у 1959 році.


• 
  буд. № 60 — меморіальна дошка на честь першого ректора Київського університету Михайла Максимовича (1804–1873). Виготовлена у вигляді бронзового барельєфу за проектом скульптора Олександра Костіна та архітектора Миколи Кислого, встановлена у 1994 році.


• 
  буд. № 60 (приміщення університету, ауд. 265) — меморіальна дошка на честь Сергія Навашина, який 5 вересня 1898 року в цій аудиторії, на засіданні X з'їзду Російських натуралістів та лікарів зробив доповідь про відкриття подвійного запліднення у покритонасінних рослин. Виготовлена з мармуру, відкрита у 1973 році.


• 
  буд. № 60 (приміщення університету, ауд. 460) — меморіальна дошка на честь мінералогічної лабораторії, яка знаходилася тут раніше і де працював у 1845–1901 роках засновник київської школи геологів та петрографів, завідуючий кафедрою геології і мінералогії — професор Костянтин Феофілактов. Виготовлена з мармуру, відкрита у 1959 році.


• 
  буд. № 60 — меморіальна дошка на честь Тараса Шевченка, який у 1845–1847 роках був співробітником Археографічної комісії та працював у цьому будинку. Виготовлена у вигляді бронзового барельєфу за проектом скульптора Олександра Ковальова та архітектора Василя Гнєздилова, відкрита 17 травня 1961 року.


• 
  буд. № 64 — меморіальна дошка на честь художника-графіка Георгія Нарбута, який мешкав у цьому будинку в 1917 році. Виготовлена у вигляді бронзового барельєфу за проектом скульптора В'ячеслава Клокова та архітектора Миколи Кислого, відкрита у 1992 році.


• 
  буд. № 65 — меморіальна дошка на честь Двічі Героя Радянського Союзу, льотчика-космонавта СРСР Павла Поповича (1930–2009), який працював у цьому будинку в 1991–2009 роках. Виготовлена з граніту, відкрита 12 квітня 2011 року.

Цікаві факти |

• У Софійському соборі були поховані Ярослав Мудрий, Володимир Мономах, митрополити Рафаїл Заборовський, Євфимій Болховитинов та ряд інших церковних діячів.


• 
  Саркофаг (гробниця) Ярослава Мудрого — єдина, яка збереглася з часів Київської Русі.


• Ще у 1880-ті роки однією із проблем вулиці була проблема свиней, які порпалися у бруді на проїжджій частині, а також телят, що об'їдали кущі навколо Золотих воріт.


• Першу повість про Швейка «Пригоди солдата Швейка у полоні» Я. Гашек написав, мешкаючи у готелі «Прага» (нині будинок № 36).


• Будівлю школи № 25 (будинок № 1, зведена у 1939 році) було зведено за 5 місяців.

Згадки у літературі |

Окремі події роману «Біла гвардія» Михайла Булгакова розгортаються у будівлі Педагогічного музею та на Володимирській вулиці (втеча Турбіна від петлюрівського патрулю), також у романі згадується популярна в той час кав'ярня-кондитерська «Маркіз» (будинок № 39).

Зображення |

• 
  

  

  
  

  
  

  Будинок № 43
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  Будинок Національної опери України
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  Будинок Національної опери України
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  Будинок Президії НАН України
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  Володимирська вулиця у 1900 році
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  Будівля Служби безпеки України
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  Червоний корпус Київського національного університету
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  Золоті ворота
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  Софйський собор
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  Старокиївська гора
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  Фундамент Десятинної церкви
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  Перша Київська гімназія
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  
  

Примітки |

Джерела |

• Володимирська вулиця // Веб-енциклопедія Києва. (Умови використання).
  

• 
  Володимирська вул. // Вулиці Києва. Довідник / упоряд. А. М. Сигалов та ін. — К. : Реклама, 1975. — С. 40.

• 
  Володимирська вулиця // Вулиці Києва. Довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — С. 44. — ISBN 5-88500-070-0.
  

• 
  Володимирська вул. // Вулиці Києва. Довідник / під ред. А. М. Сигалова. — К. : Агентство преси «Журналіст», 2005. — С. 23. — ISBN 966-95457-1-5.
  

• 
  Вулиця Володимирська // Фотоспомин. Київ, якого немає: Анотований альбом світлин 1977–1988 років / Автор світлин В. Галайба; Автори-упорядники: М. Виноградова та ін. — К.: Головкиївархітектура; НДІТІАМ, 2000. — 408 с.: іл. — ISBN 966-7452-27-1.
  


• 
  Владимирская улица // Киев: энциклопедический справочник / под ред. А. В. Кудрицкого — К. : Гл. ред. Украинской Советской Энциклопедии, 1982. — С. 92–93. (рос.)
  

• 
  Владимирская улица // Киев: энциклопедический справочник / под ред. А. В. Кудрицкого  — 2-е изд. — К. : Гл. ред. Украинской Советской Энциклопедии, 1985. — С. 101–102. (рос.)
  

• 
  


• 
  Володимирська, 8; Володимирська, 35/18; Володимирська, 44; Володимирська, 45; Володимирська, 49; Володимирська, 85 // Особняки Києва / О. М. Друг, Д. В. Малаков. — К. : Кий, 2004. — С. 291–319. — ISBN 966-7161-60-9.
  


• 
  Вул. Володимирська // Пам'ятки історії та культури України: Каталог-довідник. Зошит 2: Каталог-довідник пам'яток історії та культури України: м. Київ / В. О. Горбик (кер. автор. колект.) та ін. — К., 2007. — С. 35–54. — ISBN 978-966-8999-05-5.
  


• Володимирська: Культурологічний путівник / ред., авт. передм. В. М. Грузин. — К. : Видавничий дім «Амадей», 1999. — 286 с.: іл. + дод. — (Історія однієї вулиці; Т. 3).


• 
  Володимирська вулиця // Вулиці міста Києва: офіційний довідник  / Додаток до рішення Київської міської ради від 22 січня 2015 року № 34/899 «Про затвердження офіційного довідника „Вулиці міста Києва“».  — С. 42.

• 
  Володимирська вулиця // МІАС ЗМД «Містобудівний кадастр Києва».}

Це незавершена стаття про Київ. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.

п о р Місцевість Старий Київ Вулиці Велика Житомирська · Володимирська · Олеся Гончара · Бориса Грінченка · Десятинна · Золотоворітська · Ірининська · Костьольна · Лисенка · Мала Житомирська · Малопідвальна · Михайлівська · Паторжинського · Прорізна · Пушкінська · Рейтарська · Софіївська · Стрілецька · Стрітенська · Алли Тарасової · Терещенківська · Трьохсвятительська · Богдана Хмельницького · Ярославів Вал Площі Європейська · Львівська · Михайлівська · Майдан Незалежності · Софійська · Театральна Провулки Георгіївський · Десятинний · Михайлівський · Рильський · Тараса Шевченка Проїзди Володимирський · Золотоворітський Узвіз Андріївський Зниклі площі Глінки · Панаса Мирного Зниклі провулки Музичний · Святополк-Михайлівський :Категорія: (51)

п о р Визначні місця Києва   Храми та монастирі Києво-Печерська лавра | Софійський собор | Михайлівський Золотоверхий монастир | Андріївська церква | Видубицький монастир | Кирилівська церква | Володимирський собор | Голосіївська пустинь | Церква Богородиці Пирогощої | Флорівський монастир | Церква Різдва Христового | Покровська церква | Церква Миколи Притиска | Свято-Покровський жіночий монастир | Введенський монастир | Китаївська пустинь | Миколо-Тихвинський монастир | Пантелемоніївський монастир | Церква святого Миколая на Аскольдовій могилі | Церква святого Олександра | Костел святого Миколая | Синагога Бродського | Галицька синагога | Велика хоральна синагога | Кірха святої Катерини | Караїмська кенаса | Ар-Рахма   Некрополі Діючі: Байкове кладовище | Берковецьке кладовище | Звіринецьке кладовище | Лісове кладовище | Лук'янівське військове кладовище | Лук'янівське кладовище | Пуща-Водицьке кладовище | Солом'янське кладовище Не збереглися: Щекавицьке кладовище | Аскольдова Могила | Лук'янівське єврейське кладовище Місця масових розстрілів та поховань: Бабин Яр | Биківня Меморіали: Національний музей історії України у Другій світовій війні | Національний музей «Меморіал жертв Голодомору» | Меморіал Вічної Слави | Чорнобильський меморіал | Бабин Яр (меморіал Голокосту)   Культура та розваги Оперний театр | Колонна зала імені Миколи Лисенка | Філармонія | Консерваторія | Будинок органної та камерної музики | Театр імені Івана Франка | Театр російської драми імені Лесі Українки | Молодий театр | Театр драми і комедії на лівому березі | Ляльковий театр | Оперета | Мала опера Києва | Національна бібліотека України для дітей | Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського | Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого | Національна наукова медична бібліотека України | Цирк | Кіностудія імені Олександра Довженка | Палац «Україна» | Спортивний комплекс «Олімпійський» | Стадіон «Динамо» ім. Валерія Лобановського | Палац спорту | Іподром | Велотрек | Київський університет | Києво-Могилянська академія | Київський політехнічний інститут | Конгресно-виставковий центр «Парковий» | Міжнародний виставковий центр | ТРЦ «Океан-плаза» | Центральний універмаг | ТРЦ «Гулівер» |   Вулиці та площі Площі Києва | Майдан Незалежності | Європейська площа | Хрещатик | Бульвар Тараса Шевченка | Володимирська вулиця | Вулиця Михайла Грушевського | Вулиця Богдана Хмельницького | Вулиця Антоновича | Велика Васильківська вулиця | Прорізна вулиця | Ярославів Вал | Вулиця Олеся Гончара | Велика Житомирська вулиця | Львівська площа | Алея Героїв Небесної Сотні | Інститутська вулиця | Банкова вулиця | Шовковична вулиця | Вулиця Шота Руставелі | Вулиця Саксаганського | Вулиця Івана Мазепи | Площа Івана Франка | Бульвар Лесі Українки | Вулиця Петра Сагайдачного | Андріївський узвіз | Боричів Тік | Володимирський узвіз | Поштова площа | Контрактова площа | Площа Льва Толстого | Бессарабська площа | Площа Слави | Софійська площа | Михайлівська площа | Набережно-Хрещатицька вулиця | Проспект Перемоги | Площа Перемоги | Повітрофлотський проспект | Броварський проспект | Проспект Миколи Бажана | Міст Патона   Транспорт Аеропорт «Бориспіль» | Аеропорт «Київ» | Залізничний вокзал | Станція Дарниця | Станція Київ-Волинський | Станція Почайна | Центральний автовокзал | Автостанція «Видубичі» | Річковий вокзал | Метро | Міська електричка | Швидкісний трамвай | Трамвай | Тролейбус | Автобус | Річковий трамвай | Фунікулер | Дитяча залізниця   Фортифікації Золоті ворота | Цитадель | Київська фортеця | Лисогірський форт | Київський укріплений район   Палаци та маєтки Будинок вдови, що плаче | Будинок з котами | Будинок із химерами | Будинок митрополита | Будинок Ікскюль-Гільденбанда | Садиба Мурашка | Будинок Підгорського (Замок барона) | Будинок Сироткіна | Будинок Трубецьких | Генерал-губернаторський будинок | Дача Хрущова | Жовтневий палац | Замок Річарда | Кловський палац | Маріїнський палац | Особняк Беретті | Особняк Гальперіна | Особняк Зайцева | Особняк Ковалевського | Особняк Лібермана | Особняк Полякова | Особняк Ніколи Терещенка | Особняк Федора Терещенка | Палац «Україна» | Шоколадний будиночок | Корпус-палац санаторію «Конча-Заспа» | Будівля-палац Адміністрації Президента України | Будівля Національного банку України | Корпуси-палаци Національного експоцентру України   Парки та сади Парки Києва | Голосіївський національний природний парк | Ботанічний сад ім. Гришка | Ботанічний сад ім. Фоміна | Ботанічний сад НУБІП | Парк Шевченка | Хрещатий парк | Маріїнський парк | Міський сад | Володимирська гірка | Аскольдова Могила | Парк Вічної Слави | Парк «Київ у мініатюрі» | Пейзажна алея | Сквер Чорновола | Гідропарк | Голосіївський парк | Лісопарк «Голосіївський ліс» | Парк партизанської слави | Парк «Перемога» | Парк «Пуща-Водиця» | Печерський ландшафтний парк | Пушкінський парк | Зоопарк | Парк Національного експоцентру України | Садово-парковий комплекс «Феофанія» | Парк головної астрономічної обсерваторії НАН України | Парк клінічної лікарні «Феофанія» | Парк санаторію «Конча-Заспа» | Парк «Диск» | Парк «Кіото» | Парк лікарні відновного лікування МВСУ | Парк «Покол» | Парк «Лиса гора» | Заповідний парк «Жуків острів» | Лісопарк «Конча-Заспа» | Сквер Небесної Сотні | Сквер Василя Стуса   Музеї Києва Музей історії України у Другій світовій війні | Музей вторсировини | Міський музей «Духовні скарби України» | Історичних коштовностей України | Лесі Українки | Народної архітектури та побуту України | Мамаєва Слобода | Радянської окупації | Київська картинна галерея | Театрального, музичного та кіно-мистецтва України | Художній музей України | Музей авіації | Музей історії Києва | Музей історії благодійництва у Києві | Музей однієї вулиці | Аптека-музей | Археологічний музей | Національний музей бджільництва України | Ботанічний музей | Дім Листовничого (Музей Булгакова) | Музей видатних діячів української культури Лесі Українки, Миколи Лисенка, Панаса Саксаганського, Михайла Старицького | Музей води | Геологічний музей | Музей гетьманства | Музей Івана Гончара | Державний політехнічний музей при НТУУ КПІ | Будинок-музей Марії Заньковецької | Центральний музей Збройних Сил України | Золоті ворота | Зоологічний музей | Державний музей іграшок | Музей історії ветеринарії | Музей історії Михайлівського Золотоверхого монастиря | Музей історії України | Музей каналізації | Музей космонавтики | Музей кіностудії імені Олександра Довженка | Музей-майстерня Івана Кавалерідзе | Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник | Музей історії туалету | Історико-архітектурна пам'ятка-музей Київська фортеця | Музей Київського метрополітену | Музей книги та друкарства | Музей-квартира Віктора Косенка | Будинок-музей Миколи Лисенка | Музей літератури України | Архів-музей літератури та мистецтва України | Музей медицини | Національний музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків | Мистецький арсенал | Музей Олександра Пушкіна | Музей «О. С. Пушкін та декабристи на Україні» | Палеонтологічний музей | Педагогічний музей | Музей першого президента України Леоніда Кравчука | Поштовий будинок | Музей прикордонних військ України | Київський літературно-меморіальний музей Максима Рильського | Меморіальний будинок-музей Григорія Світлицького | Музей спортивної слави України | Державний історико-архітектурний заповідник «Стародавній Київ» | Літературно-меморіальний музей-квартира П. Г. Тичини | Природничий музей | Хата на Пріорці | Музей хліба | Музей «Чорнобиль» | Літературно-меморіальний будинок-музей Тараса Шевченка | Національний музей Тараса Шевченка | Українського декоративного мистецтва | PinchukArtCentre | Alex Art House | Пам'яті жертв голодомору | Музей Шолом-Алейхема | Музей історії київського транспорту | Музей циркового мистецтва | Музей української діаспори| Музей Української революції 1917—1921 років | Національний музей народної архітектури та побуту України | Музей головної астрономічної обсерваторії НАНУ| Музей НаУКМА | Музей залізничного транспорту