Ufdjrw

14 січня — 14-й день року в григоріанському календарі. До кінця року залишається 351 день (352 дні — у високосні роки), Новий рік за Юліанським календарем.

Свята і пам'ятні дні |

Міжнародні |

Національні |

Релігійні |

• Василія Великого^[1]

Іменини |

Католицькі:

Православні: Василь, Федот, Петро, Григорій, Емілія, Богдан, Федосій, Микола

Події |

• 
  1392 — король Владислав Ягайло надав міські права Холму.


• 
  1506 — у Римі знайшли та перевезли у Ватиканський собор скульптуру «Лаокоон і його сини».


• 
  1604 — розпочала роботу Гемптон-Кортська конференція на чолі з королем Англії Яковом I для обговорення вимог пуритан щодо зміни доктрини Англіканської церкви.


• 
  1761 — в битві біля індійського міста Паніпат 90-тисячне військо афганців (на чолі з Ахмед-шахом Дуррані) в союзі з індійськими мусульманськими загонами вщент розтрощило військо маратхських князів.


• 
  1794 — Елізабет Хог Беннетт з Едома, штат Вірджинія, стала першою американською жінкою, якій успішно зроблений кесарів розтин.


• 
  1900 — прем'єра опери «Тоска» Дж. Пуччіні
  


• 
  1918 — отримано відповідь Ради народних комісарів про відмову вести мирні переговори з Українською Центральною Радою, з посиланням на останню її ноту, яка була сприйнята як образа.

•  — у ніч на понеділок підрозділи українського полку ім. П. Дорошенка залишили м. Глухів після бою з червоногвардійським Московським загоном особливого призначення, підтриманим місцевими червоногвардійцями.


•  — українські частини Центральної Ради після 19-годинного бою змушені були під тиском більшовицьких підрозділів залишити м. Рівне, яке було захоплене ними напередодні. У Рівному проходив ІІІ (Надзвичайний) з'їзд Південно-Західного фронту. Українські вояки заарештували голову військово-революційного комітету Особливої армії Ю. Гузарського та ще деяких членів комітету, штаб Окремої армії та її командувача В. Єгор'єва, комісара Південно-Західного фронту Г. Чудновського, представників загальноармійського ВРК Боярського і Єфімова, близько 40 делегатів з'їзду і реквізували в армійській касі понад 5 млн крб. Кількох заарештованих зразу ж вивезли до Бердичева. Фронтовий з'їзд, що відновив свою роботу 1 січня, надіслав УЦР ультиматум, вимагаючи звільнити всіх заарештованих на території Окремої армії, припинити роззброєння революційних частин, повернути захоплені гроші. З'їзд заявив, що в разі невиконання цих вимог революційні війська виступлять проти формувань УЦР.

• 
  1919 — у Києві постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П. Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.

•  — у Харкові опубліковано постанови Тимчасового робітничо-селянського уряду України про переведення годинникової стрілки на 1 годину 25 хвилин уперед.


•  — на засіданні Київської єврейської громади була заслухана надзвичайна доповідь про погроми і насильства над євреями, які мали місце в Україні. Страшні факти, наведені у доповіді, зробили велике враження на присутніх. Збори одностайно ухвалили резолюцію протесту.


•  — 14-19 січня у Одесі відбулися переговори уповноваженого представника УНР, військового міністра генерала О. Грекова з командувачем союзних військ на півдні Росії генералом Д'Ансельмом.

• 
  1920 — у Луцьку Волинській губернії відбулася аудієнція міністра закордонних справ УНР А. Лівицького з начальником Польської держави Ю. Пілсудським, на якій останньому було вручено «Меморандум Голови Директорії УНР в справі поводження польських військових властей на території України, зайнятій польським військом».

•  — отримання командуванням армії УНР відомостей про укладення у Вінниці 24 грудня 1919 р. угоди («нової злуки») армії УНР і УГА. Реального об'єднання між арміями не відбулося.


•  — у Львові відбулося перше засідання Української головної професіональної ради, головою якої обрано П. Буняка.

• 
  1921 — у Тираспольському повіті Одеської губернії за допомогою загонів самооборони членів комнезамів ліквідовано повстанський селянський рух. Тільки в трьох волостях було заарештовано та надіслано до повітового комітету боротьби з дезертирством 235 військових дезертирів. Це сприяло активному проведенню продовольчої розкладки.

•  — у Бердянському та Мелітопольському повітах Запорізької губернії розпочалася активна боротьба з махновцями. До складу ревкомів у волостях активного повстанського селянського руху вводилися члени комнезамів. Також було організовано загони самооборони членів КНС. Внаслідок роботи, проведеної комнезамами, селяни Ново-Василівської, Кизнярської та Акимівської волостей Мелітопольського повіту та Ново-Спаської волості Бердянського повіту перейшли на бік радянської влади.


•  — відбудовано електричну станцію на Брянській шахті Алмазнинського гірничого району Донбасу.


•  — у Черкасах Кременчуцької губернії запущено деревообробну фабрику з виробництва фанери.

• 
  1922 — у Харкові ВУЦВК затвердив «Положення про радіотелеграфне агентство України (РАТАУ)». Ухвалено створення РАТАУ як централізованого урядового інформаційного відомства при ВУЦВК.

•  — у Харкові ВУЦВК ратифікував російсько-українсько-австрійський попередній торговельний договір від 7 грудня 1921 р.


•  — у Москві з метою боротьби з мішечництвом у врожайних губерніях РСФРР НКВС зобов'язав завідувачів відділами управління максимально скоротити видачу перепусток на в'їзд і виїзд із заборонених місцевостей і дозволив видавати такі перепустки тільки у випадках особливого державного значення.


•  — у Катеринославі відділ охорони праці губернської ради профспілок виявив факти експлуатації дитячої праці на численних підприємствах, коли діти у віці від 8 до 14 років за десятигодинну працю отримували зарплатню, якої вистачало на придбання шматка макухи. Ознайомившись з цими фактами, губвиконком постановив оштрафувати підприємців, порушників трудового законодавства і залучити їх до судової відповідальності.


•  — у Харкові РНК УСРР прийняла постанову «Про зниження продовольчого натурподатку, заміну його грошима і про звільнення від нього у губерніях і повітах, що оголошені неврожайними».


•  — у Харкові РНК УСРР затвердила «Угоду між американською адміністрацією допомоги і Українською соціалістичною республікою» про організацію допомоги голодуючим УСРР.

• 
  1923 — у Харкові Народний комісаріат внутрішніх справ УСРР запропонував губуправлінням взяти на облік усі єврейські сільськогосподарські колективи та артілі для надання їм виробничої допомоги з метою стимулювання переходу міського єврейського населення до землеробської праці.

•  — у Харкові Українська Рада Народного господарства видала наказ про введення у чайно-цикорно-кавовій і текстильній галузях промисловості УСРР з 1 квітня 1923 р. нової метричної системи, що була вживана в РСФРР.

• 
  1925 — у Харкові Політбюро ЦК КП(б)У визнало необхідним поставити перед ЦК РКП(б) питання про санкціонування переходу на триступеневу систему адміністративного управління та ліквідацію губерній при безпосередньому зв'язку центру з округами. У комісію по районуванню запропоновано ввести наркома освіти, начальника політуправління Українського військового округу В. Затонського.

•  — у Харкові Політбюро ЦК КП(б)У ухвалило постанову РНК УСРР про розверстку по губерніях УСРР знижок з єдиного продовольчого податку.


•  — у Должанському гірничому районі Донбасу відкрито новий пласт кам'яного вугілля. Заплановано першу після війни закладку нової шахти.


•  — у Харкові Політбюро ЦК КП(б)У визнало доцільним ввезення мануфактури з-за кордону для України. Ухвалено поставити на розгляд ЦК РКП(б) питання про імпорт мануфактури та про зниження ввізного мита.


•  — у Харкові Політбюро ЦК КП(б)У ухвалило порушити перед ЦК РКП(б) питання про ведення представника з України Жигалка до складу Концесійного комітету в Берліні.


•  — у Харкові Політбюро ЦК КП(б)У ухвалило створення на території УСРР сільськогосподарських концесій. Запропоновано вирішити це питання радянським органам.

• 
  1928 — у Москві ЦК ВКП(б) надіслав директиву своїм місцевим організаціям, у тому числі ЦК КП(б)У, про посилення хлібозаготівель.

•  — у Москві ЦК ВКП(б) надіслав місцевим організаціям циркулярну телеграму про порядок обміну промислових товарів на хліб.


•  — у Москві ЕКУ ОДПУ підготувало інформаційне зведення про хід хлібозаготівельної кампанії 1927/1928 господарського року.


•  — у Києві 14-16 січня відбулася перша Всеукраїнська конференція представників науково-дослідних установ цукрової промисловості. Учасники заслухали і обговорили доповіді про підсумки і завдання науково-дослідної роботи установ цукрової промисловості, про діяльність науково-дослідних інститутів цукрової промисловості за кордоном.


•  — у Львові з нагоди 40-річчя існування щоденної української газети «Діло» вийшло 32-сторінкове число з ілюстрованим додатком у збільшеному накладі.

• 
  1933 — посольство Німеччини в Москві одержало доповідну записку від німецького консула в Києві А. Хенке про застосування штрафів в українському селі, про голод, епідемію тифу, захворювання на шигельоз (тоді називали дизентерією).


• 
  1942 — на ім'я А.Гітлера направлений лист, підписаний головним отаманом УНР у Варшаві А. Лівицьким, президентом Української національної ради у Києві професором М. Величківським, головою Генеральної ради українських комбатантів генералом М. Омеляновичем-Павленком, президентом Української національної ради у Львові митрополитом А. Шептицьким, де висловлювалися критичні зауваження щодо політики Третього рейху стосовно України.

•  — комендант м. Сум заборонив населенню під загрозою розстрілу виходити за межі міста без спеціальної перепустки та змінювати місце проживання без спеціального дозволу.

• 
  1945 — відбулася нарада партійно-радянського активу Рівненської області. Обговорено питання «Про хід боротьби з німецько-українськими націоналістами».

• 
  1946 — Генеральна Асамблея ООН обрала Українську РСР членом Економічної і соціальної ради ООН.


• 
  1953 — у Гельсінкі (Фінляндія) в змаганнях на першість світу з швидкісного бігу на ковзанах абсолютним чемпіоном світу став українець О. Гончаренко (193,143 очок).


• 
  1966 — Рада міністрів УРСР ухвалила постанову «Про ліквідацію рад народного господарства економічних районів УРСР».


• 
  1980 — Генеральна Асамблея ООН засудила інтервенцію СРСР в Афганістан і прийняла резолюцію, якою вимагала «негайно, безумовно і повністю вивести війська з Афганістану».


• 
  1989 — долаючи опір комуністичного керівництва та промосковських сил відбулись Установчі збори Донецького обласного Товариства української мови ім. Т. Шевченка. Невдовзі обласна організація була представлена понад 60-ма міськими, районними та сільськими осередками і нараховувала близько 3000 членів.


• 
  1989 — міліція розігнала установчі збори ініціативної групи Тернопільської обласної філії Української Гельсінської спілки.


• 
  1992 — Україна встановила дипломатичні відносини з Мексикою.


• 
  2004 — після близько 500-річної перерви прапор «п'яти хрестів» став державним прапором Грузії. Раніше він був відомий як прапор грузинського королівства.


• 
  2005 — космічний зонд «Гюйгенс» здійснив вдалу посадку на поверхню Титану.


• 
  2010 — годинник Судного дня переведений на одну хвилину назад.

Народились |

Дивись також Категорія:Народились 14 січня

• 
  83 до н. е. — Марк Антоній, римський полководець і державний діяч.


• 
  1841 — Берта Морізо, французька художниця-імпресіоніст.


• 
  1855 — Опанас Сластіон, український живописець, графік, архітектор, мистецтвознавець і етнограф (†1933).


• 
  1863 — Кошиць Павло Олексійович (Порай-Кошиць), український і російський оперний і камерний співак (ліричний, лірико-драматичний тенор), педагог. Двоюрідний брат Олександра Кошиця. Батько співачки Ніни Кошиць.


• 
  1882 — Іван Огієнко (митрополит Іларіон), український православний митрополит, мовознавець, історик церкви, культурний діяч (†1972).


• 
  1883 — Всеволод Петрів, військовий міністр і генерал-хорунжий Армії УНР, учасник оборони Києва від бандформувань Муравйова


• 
  1883 — Ніна Річчі (Марія Нієллі), відома французька модельєрка італійського походження. Відкрила у 1932 році разом із сином Дім моди Річчі, який існує досі й випускає одяг, парфуми, косметику та модні аксесуари.


• 
  1898 — Юрій Горліс-Горський, український військовий і громадський діяч, письменник, старшина Армії УНР
  


• 
  1902 — Василь Минко, український драматург-комедіограф (†1989).


• 
  1907 — Комісаренко Василь, відомий український вчений, академік АН УРСР, організатор і директор Інституту ендокринології та обміну речовин (†1993).


• 
  1922 — Василь Гнєздилов, український архітектор і скульптор, лауреат Шевченківської премії (†1999).


• 
  1925 — Юкіо Місіма, визначний японський письменник ХХ століття, драматург, актор, політичний діяч.


• 
  1928 — Валентина Зимня, українська актриса, театральний педагог, заслужена актриса УРСР (1960).


• 
  1933 — Наум Наталія Михайлівна, українська актриса театру і кіно. Дружина українського кінорежисера Володимира Денисенка. Мати акторів Тараса та Олександра Денисенків.


• 
  1937 — Євген Гуцало, український прозаїк, поет, публіцист, кінодраматург, лауреат Шевченківської премії (†1995).


• 
  1963 — Стівен Содерберг, американський кінорежисер («Секс, брехня і відео», «Ерін Брокович», «Анатомія Грея», «11..», «12…» і «13 друзів Оуешена»). Кількаразовий номінант на премію «Оскар».


• 
  1965 — Шаміль Басаєв, відомий чеченський польовий командир († 2006).


• 
  1973 — Джанкарло Фізікелла, італійський автогонщик, пілот Формули-1.

•  — Василь Кардаш, український футболіст, півзахисник. У складі київського «Динамо» — п'ятиразовий чемпіон України, триразовий володар Кубка.

Померли |

Дивись також Категорія:Померли 14 січня

• 
  1539 — Джованні Антоніо Порденоне, італійський живописець.


• 
  1742 — Едмонд Галлей, англійський астроном і геофізик


• 
  1867 — Жан-Огюст-Домінік Енгр, французький художник, живописець, представник класицизму.


• 
  1898 — Льюїс Керрол, англійський математик і письменник, автор повістей «Аліса в країні чудес» і «Аліса в Задзеркаллі».


• 
  1912 — Ілля Казас, караїмський просвітитель, педагог і поет.


• 
  1944 — Роман Сушко, військовий і політичний діяч, поручник УСС, співорганізатор і полковник Січових Стрільців, співзасновник та крайовий комендант УВО, співзасновник ОУН, командир «Легіону Сушка» (09.1939).


• 
  1966 — Сергій Корольов, конструктор ракетно-космічних систем (*1907).


• 
  1999 — Єжи Гротовський, польський режисер-експериментатор, педагог і теоретик театру.


• 
  2009 — Ян Каплицький, чеський архітектор


• 
  2016 — Алан Рікман, англійський актор


• 
  2016 — Жаботинський Леонід Іванович, український радянський спортсмен, важкоатлет.

Примітки |

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:14 January