П'єтро Паролін
| П'єтро Паролін | |
|---|---|
 | |
| Народився | 17 січня 1955(1955-01-17) (64 роки) Ск'явон, Провінція Віченца, Венето, Італія |
| Громадянство (підданство) |  Італія |
| Діяльність | католицький священик, дипломат |
| Alma mater | Папська церковна академія |
| Володіє мовами | італійська, англійська, французька і іспанська |
| Членство | Pontifical Academy of St. Thomas Aquinas[d][1] |
| Посада | Державний секретар Святого Престолу і Ватикану |
| Конфесія | Римо-католицька церква |
| Нагороди |      |
 | |
| |
П'є́тро Паролі́н (17 січня 1955, Ск'явон, Італія) — італійський кардинал, ватиканський дипломат, Державний секретар Святого Престолу.
Біографія |
Після закінчення класичного ліцею у Віченці П'єтро Паролін вступив до семінарії у Віченці, де вивчав католицьку теологію та філософію. Здобув ступінь бакалавра богослов'я на Богословському факультеті Північної Італії в Мілані. У 1979 році був висвячений на диякона, після чого виконував душпастирське служіння в парафії Пресвятої Тройці в Скіо.
27 квітня 1980 року в кафедральному соборі у Віченці П'єтро Паролін отримав таїнство священства. До 1982 року був помічником пароха в Скіо. З 1984 по 1986 навчався в Папській церковній академії. У 1986 році здобув ступінь доктора канонічного права в Папському Григоріанському університеті.
1 липня 1986 року П'єтро Паролін вступив на дипломатичну службу Святого Престолу і став першим помічником в апостольській нунціатурі в Нігерії. 14 травня 1988 року Папа Римський Іван-Павло II надав йому почесне звання капелана Його Святості (монсеньйора). У 1989 році П'єтро Паролін переведений до Представництва Апостольського Престолу в Мексиці. З 1992 року він був радником нунціатури Відділу стосунків з державами Державного секретаріату Святого Престолу і на цій посаді був відповідальний за дипломатичні відносини Святого Престолу з Іспанією, Андоррою, Італією та Сан-Марино. 30 листопада 2002 року він був призначений віце-секретарем Відділу з відносин з державами.
17 серпня 2009 року Папа Бенедикт XVI призначив П'єтро Пароліна титулярним архієпископом Аквіпендіума та Апостольським нунцієм у Венесуелі. 12 вересня того ж року в соборі Святого Петра він отримав єпископську хіротонію. Головним святителем був Бенедикт XVI, а співсвятителями — кардинал Держсекретар Тарчізіо Бертоне та префект Конгрегації віровчення кардинал Вільям Джозеф Левада.
31 серпня 2013 року Папа Римський Франциск призначив архієпископа П'єтро Пароліна Державним секретарем Святого Престолу. Офіційний вступ на посаду відбувся 15 жовтня 2013 року.
22 лютого 2014 року призначений кардиналом-пресвітером з титулом церкви святих Симона і Юди Тадея на Торре Анджела.
Крім рідної італійської, володіє французькою, англійською та іспанською мовами.
Примітки |
↑ http://www.past.va/content/past/en/academicians/honorary.html
Посилання |
- Повідомлення прес-служби Святого Престолу
- Повідомлення Ватиканського радіо
- Коротка інформація в базі catholic-hierarchy.org
| ||||||||
Федеральний президент Австрії (Александер ван дер Беллен) • 
Президент Албанії (Ілір Мета) • 
Князі-співправителі Андорри (Жоан Енрік Вівес-Сісілья та Емманюель Макрон) • 
Король (Філіп I) • 
Президент Республіки Білорусь (Олександр Лукашенко) • 
Президент Болгарії (Румен Радев) • 
Голова Президії Боснії і Герцеговини (Мілорад Додік) • 
Папа Римський (Франциск) • 
Королева Великої Британії (Єлизавета II) • 
Президент Греції (Прокопіс Павлопулос) • 
Королева Данії (Маргрете II) • 
Президент Естонії (Керсті Кальюлайд) • 
Президент Ірландії (Майкл Гіґґінс) • 
Президент Ісландії (Гвюдні Йоуганнессон) • 
Король Іспанії (Філіп VI) • 
Президент Латвії (Раймондс Вейоніс) • 
Президент Литви (Даля Грибаускайте) • 
Князь Ліхтенштейну (Ганс-Адам II) • 
Великий герцог Люксембургу (Анрі) • 
Президент Північної Македонії (Джорге Іванов) • 
Президент Мальти (Марі-Луїз Колейро Прека) • 
Президент Молдови (Ігор Додон) • 
Князь Монако (Альбер II) • 
Король Нідерландів (Віллем-Олександр) • 
Федеральний президент Німеччини (Франк-Вальтер Штайнмайєр) • 
Король Норвегії (Гаральд V) • 
Президент Польщі (Анджей Дуда) • 
Президент Португалії (Марселу Ребелу де Соза) • 
Президент Російської Федерації (Володимир Путін) • 
Президент Румунії (Клаус Йоганніс) • 
Капітани-регенти Сан-Марино (Нікола Сельва та Мікелє Мураторі) • 
Президент Сербії (Александар Вучич) • 
Президент Словаччини (Андрей Кіска) • 
Президент Словенії (Борут Пахор) • 
Президент Угорщини (Янош Адер) • 
Президент України (Петро Порошенко) • 
Президент Фінляндії (Саулі Нііністьо) • 
Президент Франції (Емманюель Макрон) • 
Президент Хорватії (Колінда Грабар-Китарович) • 
Президент Чехії (Мілош Земан) • 
Президент Чорногорії (Мило Джуканович) • 
Президент Швейцарії (Улі Маурер) • 
Король Швеції (Карл XVI Густав)
Президент Косова (Хашим Тачі)
|
| |||||
