Антоніу Кошта
Multi tool use
Антоніу Кошта порт. António Costa | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| з 26 листопада 2015 | ||
| Попередник: | Педру Коелю | |
| | ||
| Партія: | Соціалістична партія Португалії | |
| Освіта: | Лісабонський університет | |
| Народження: | 17 липня 1961(1961-07-17) (57 років) Лісабон, Португалія | |
| Батько: | Orlando da Costa[d] | |
| Мати: | Maria Antónia Palla[d] | |
| Автограф: |  | |
| Нагороди: |     Order of the Sacred Treasure, First Class[d]        | |
Медіафайли у Вікісховищі? | ||
Анто́ніу Ко́шта (порт. António Costa; нар. 17 липня 1961(19610717)) — португальський юрист, політик, урядовець, соціаліст. Прем'єр-міністр Португалії (з 2015). Народився у Лісабоні, Португалія. Випускник Лісабонського університету. Міністр у справах Парламенту (1995—1997), юстиції (1999—2002), внутрішніх справ (2005—2007). Депутат Європейського парламенту (з 2004). Мер Лісабона (2007—2015). Генеральний секретар Соціалістичної партії Португалії (з 2014).
Зміст
1 Біографія
2 Сім'я
3 Примітки
4 Посилання
Біографія |
Антоніу Кошта народився 17 липня 1961 року в Лісабоні, Португалія. Повне ім'я — Анто́ніу-Луї́ш-Са́нтуш да Ко́шта (порт. António Luís Santos da Costa)[1]. Його батьком був Орланду да Кошта, португальський письменник гоанського (португальсько-індійського) походження, член комуністичної партії; матір — Марія Антонія Палла, португальська журналістка, активіст феміністичного руху. З дитинства Антоніу виховували у лівацькому дусі. 1975 року, у віці 14 років він став членом Соціалістичної молоді, молодіжної організації Соціалістичної партії Португалії.
Випускник юридичного факультеу Лісабонського університету (1982); спеціальність — правник. Працював заступником директора (1982-1984) та директором журналу Академічної астоціації факультету. Отримав ступінь магістра у європейських студіях від Європейського інституту при Португальському католицькому університеті.
З молодих років бере участь у діяльності Соціалістичної партії. Працював в апараті майбутнього президента Португалії Жоржа Сампайю. У 1980-ті очолював організацію студентів і її друкований орган. Вів адвокатську практику.
Входив до міської ради Лісабона, а з 1991 був членом Асамблеї Республіки.
Працював парламентським держсекретарем, з 1995 по 1997 — міністром з парламентських справ. Тоді протягом двох років, він був також міністром юстиції, і, нарешті, з 1999 по 2002 — державним міністром. Керував парламентською фракцією Соціалістичної партії.
У 2004 отримав мандат депутата Європейського парламенту. Був членом групи соціалістів і віце-президентом Європарламенту. У 2005 став міністром внутрішніх справ в уряді Жозе Сократеша.
З пішов з уряду у 2007, після обрання на посаду мера Лісабона (переобрався у 2009).
У 2014 став лідером португальських соціалістів.
Після успіху переговорів між Соціалістичною партією і лівими партіями Португальська Комуністична партія, «Зелених» і Лівого блоку, досяг парламентська угоду, яка відкинув правий уряд і підтримував соціалістичний уряд на чолі з Антоніу Кошта. Антоніу Кошта був призначений прем'єр-міністром президентом Каваку Сілва 24 листопада 2015 та став прем'єр-міністром 26 листопада.
Сім'я |
- Батько: Орланду да Кошта (1929—2006) — португальський письменник, член Комуністичної партії.
- Матір: Марія Антонія Палла — португальська журналістка, феміністка.
- Дружина (з 1987): Фернанда Марія Гонсалвеш Тадеу (н. 1959.10.18)
- Діти:
- Педру Мігел Тадеу да Кошта (н. 1990.7.24) — випускник Лісабонського університету.
- Катаріна Тадеу да Кошта (н. 1993.5.16)
Примітки |
↑ МФА: [ɐ̃.ˈtɔ.ni.u ɫu.ˈiʃ ˈsɐ̃.tuʒ dɐ ˈkoʃ.tɐ] European Portuguese: Convert Text to IPA Transcription
Посилання |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Антоніу Кошта
- Профіль на сайті Європарламенту
 | Це незавершена стаття про політичного діяча Португалії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||
Федеральний президент Австрії (Александер ван дер Беллен) • 
Президент Албанії (Ілір Мета) • 
Князі-співправителі Андорри (Жоан Енрік Вівес-Сісілья та Емманюель Макрон) • 
Король (Філіп I) • 
Президент Республіки Білорусь (Олександр Лукашенко) • 
Президент Болгарії (Румен Радев) • 
Голова Президії Боснії і Герцеговини (Мілорад Додік) • 
Папа Римський (Франциск) • 
Королева Великої Британії (Єлизавета II) • 
Президент Греції (Прокопіс Павлопулос) • 
Королева Данії (Маргрете II) • 
Президент Естонії (Керсті Кальюлайд) • 
Президент Ірландії (Майкл Гіґґінс) • 
Президент Ісландії (Гвюдні Йоуганнессон) • 
Король Іспанії (Філіп VI) • 
Президент Італії (Серджо Матарелла) • 
Президент Латвії (Раймондс Вейоніс) • 
Президент Литви (Даля Грибаускайте) • 
Князь Ліхтенштейну (Ганс-Адам II) • 
Великий герцог Люксембургу (Анрі) • 
Президент Північної Македонії (Джорге Іванов) • 
Президент Мальти (Марі-Луїз Колейро Прека) • 
Президент Молдови (Ігор Додон) • 
Князь Монако (Альбер II) • 
Король Нідерландів (Віллем-Олександр) • 
Федеральний президент Німеччини (Франк-Вальтер Штайнмайєр) • 
Король Норвегії (Гаральд V) • 
Президент Польщі (Анджей Дуда) • 
Президент Португалії (Марселу Ребелу де Соза) • 
Президент Російської Федерації (Володимир Путін) • 
Президент Румунії (Клаус Йоганніс) • 
Капітани-регенти Сан-Марино (Нікола Сельва та Мікелє Мураторі) • 
Президент Сербії (Александар Вучич) • 
Президент Словаччини (Андрей Кіска) • 
Президент Словенії (Борут Пахор) • 
Президент Угорщини (Янош Адер) • 
Президент України (Петро Порошенко) • 
Президент Фінляндії (Саулі Нііністьо) • 
Президент Франції (Емманюель Макрон) • 
Президент Хорватії (Колінда Грабар-Китарович) • 
Президент Чехії (Мілош Земан) • 
Президент Чорногорії (Мило Джуканович) • 
Президент Швейцарії (Улі Маурер) • 
Король Швеції (Карл XVI Густав)
Президент Косова (Хашим Тачі)
| |||||
| ||||||||
Європейська рада
Нікос Анастасіадіс •
|
ZZbILQRTGMw,MEnT7zAx,aZGmES9CeczcZQMhO1pGbJjQWiEozmSst2TEB2
