Федеральний канцлер Австрії
| Федеральний канцлер Австрії Bundeskanzler | |
|---|---|
 Федеральний канцлер Австрії | |
 Себастьян Курц Посаду займає Себастьян Курц з 19 жовтня 2017 | |
| Посада заснована | 1918 |
| Перший на посаді | Карл Реннер |
| Сайт | bundeskanzleramt.at |
Федеральний канцлер Австрії (нім. Bundeskanzler) — глава уряду в Австрії. Він координує роботу уряду і представляє політику уряду перед парламентом і громадськістю. Очолюючи правлячу партію, він є політичним лідером парламентської фракції.
З 19 жовтня року посаду обійймає Себастьян Курц[1]..
Зміст
1 Призначення
2 Список Федеральних канцлерів Австрії
2.1 Перша Республіка (1918—1938)
2.2 Друга республіка (з 1945)
3 Примітки
Призначення |
Федерального канцлера призначає Федеральний президент Австрії. При цьому він бере до уваги думку більшості нижньої палати парламенту — Національної ради.
Національна рада може винести вотум недовіри федеральному уряду або окремим федеральним міністрам, однак остаточне рішення про відставку уряду або міністрів приймає президент.
Список Федеральних канцлерів Австрії |
Перша Республіка (1918—1938) |
| № | Фото | Прізвище | Роки життя | Повноваження | Партія | Примітки | |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
Федеральні канцлери Першої Республіки (1918—1938) | |||||||
| 1 |  | Карл Реннер | 1870—1950 | 1918—1920 | SDAPÖ | ||
| 2 |  | Міхаель Майр | 1864—1922 | 1920—1921 | CS | ||
| 3 |  | Іоганн Шобер | 1874—1932 | 1921—1922 | Державний службовець | ||
| 4 |  | Вальтер Брайскі | 1871—1944 | 1922 | Державний службовець | ||
| (3) | | Іоганн Шобер | 1874—1932 | 1922 | Державний службовець | ||
| 5 |  | Ігнац Зайпель | 1876—1932 | 1922—1924 | CS | ||
| 6 |  | Рудольф Рамек | 1881—1941 | 1924—1926 | CS | ||
| (5) | | Ігнац Зайпель | 1876—1932 | 1926—1929 | CS | ||
| 7 |  | Ернст Штреєрувіц | 1874—1952 | 1929 | CS | ||
| (3) | | Іоганн Шобер | 1874—1932 | 1929—1930 | Державний службовець | ||
| 8 | | Карл Вагуїн | 1873—1949 | 1930 | CS | ||
| 9 |  | Отто Ендер | 1875—1960 | 1930—1931 | CS | ||
| 10 |  | Карл Буреш | 1878—1936 | 1931—1932 | CS | ||
| 11 |  | Енгельберт Дольфус1) | 1892—1934 | 1932—1934 | CS/VF | ||
| 12 |  | Курт Шушніг1) | 1897—1977 | 1934—1938 | VF | ||
| 13 |  | Артур Зейсс-Інкварт2) | 1892—1946 | 1938 | NSDAP | ||
1) У 1933 демократичні інституції Австрії було скинуто й замінено недемократичними методами правління, так званим австрійсько-фашистським режимом, провідними діячами якого були Енгельберт Дольфус (Engelbert Dollfuß) і Курт Шушніг (Kurt Schuschnigg). 2) Під тиском націонал-соціалістичної Німеччини останній австрійський президент Вільгельм Міклас (Wilhelm Miklas) був змушений призначити канцлером Зейсс-Інкварта, чиїм єдиним завданням стало підготувати аншлюс. | |||||||
Друга республіка (з 1945) |
| № | Фото | Прізвище | Роки життя | Повноваження | Партія | Примітки | |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
Федеральні канцлери Другої республіки (з 1945) | |||||||
| (1) | | Карл Реннер | 1870-1950 | 1945 | SDAPÖ/SPÖ | ||
| 14 |  | Леопольд Фігль | 1902-1965 | 1945-1953 | ÖVP | ||
| 15 |  | Юліус Рааб | 1891-1964 | 1953-1961 | ÖVP | ||
| 16 |  | Альфонс Горбах | 1898-1972 | 1961-1964 | ÖVP | ||
| 17 |  | Йозеф Клаус | 1910-2001 | 1964-1970 | ÖVP | ||
| 18 |  | Бруно Крайський | 1911-1990 | 1970-1983 | SPÖ | ||
| 19 |  | Фред Зіновац | 1929-2008 | 1983-1986 | SPÖ | ||
| 20 |  | Франц Враницький | 1937- | 1986-1997 | SPÖ | ||
| 21 |  | Віктор Кліма | 1947- | 1997-2000 | SPÖ | ||
| 22 |  | Вольфганг Шюссель | 1945- | 2000 — 2007 | ÖVP | ||
| 23 |  | Альфред Гузенбауер | 1960- | 2007 — 2008 | SPÖ | ||
| 24 |  | Вернер Файман | 1960- | 2008 — 2016 | SPÖ | ||
| 25 |  | Крістіан Керн | 1966- | 2016- | SPÖ | ||
| 26 |  | Себастьян Курц | 1986- | 2017- | ÖVP | ||
- CS — Християнська соціалістична партія
- SDAPÖ — Соціал-демократична робітнича партія Австрії
- VF — Вітчизняний фронт (Vaterländische Front)
- NSDAP — Націонал-соціалістична німецька робітнича партія (Nationalsozialistische Deutsche Arbeiterpartei)
- SPÖ — Соціал-демократична партія Австрії
- ÖVP — Австрійська народна партія
Примітки |
↑ Президент Австрії доручив Курцу сформувати уряд /УНН, 20.10.2017/
| |||||||||||||
Федеральні канцлери Австрії
| ||||||||
Президент Албанії (Ілір Мета) • 
Князі-співправителі Андорри (Жоан Енрік Вівес-Сісілья та Емманюель Макрон) • 
Король (Філіп I) • 
Президент Республіки Білорусь (Олександр Лукашенко) • 
Президент Болгарії (Румен Радев) • 
Голова Президії Боснії і Герцеговини (Мілорад Додік) • 
Папа Римський (Франциск) • 
Королева Великої Британії (Єлизавета II) • 
Президент Греції (Прокопіс Павлопулос) • 
Королева Данії (Маргрете II) • 
Президент Естонії (Керсті Кальюлайд) • 
Президент Ірландії (Майкл Гіґґінс) • 
Президент Ісландії (Гвюдні Йоуганнессон) • 
Король Іспанії (Філіп VI) • 
Президент Італії (Серджо Матарелла) • 
Президент Латвії (Раймондс Вейоніс) • 
Президент Литви (Даля Грибаускайте) • 
Князь Ліхтенштейну (Ганс-Адам II) • 
Великий герцог Люксембургу (Анрі) • 
Президент Північної Македонії (Джорге Іванов) • 
Президент Мальти (Марі-Луїз Колейро Прека) • 
Президент Молдови (Ігор Додон) • 
Князь Монако (Альбер II) • 
Король Нідерландів (Віллем-Олександр) • 
Федеральний президент Німеччини (Франк-Вальтер Штайнмайєр) • 
Король Норвегії (Гаральд V) • 
Президент Польщі (Анджей Дуда) • 
Президент Португалії (Марселу Ребелу де Соза) • 
Президент Російської Федерації (Володимир Путін) • 
Президент Румунії (Клаус Йоганніс) • 
Капітани-регенти Сан-Марино (Нікола Сельва та Мікелє Мураторі) • 
Президент Сербії (Александар Вучич) • 
Президент Словаччини (Андрей Кіска) • 
Президент Словенії (Борут Пахор) • 
Президент Угорщини (Янош Адер) • 
Президент України (Петро Порошенко) • 
Президент Фінляндії (Саулі Нііністьо) • 
Президент Франції (Емманюель Макрон) • 
Президент Хорватії (Колінда Грабар-Китарович) • 
Президент Чехії (Мілош Земан) • 
Президент Чорногорії (Мило Джуканович) • 
Президент Швейцарії (Улі Маурер) • 
Король Швеції (Карл XVI Густав)
Президент Косова (Хашим Тачі)
| ||||||||
Європейська рада
Нікос Анастасіадіс •
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||
Портал «Австрія»
