Ufdjrw

Карл XVI Густав швед. Carl XVI Gustaf
травень 2018 р.
Король Швеції
Правління	1973 - дотепер
Коронація	19 вересня 1973
Попередник	Густав VI Адольф
Біографічні дані
Імена	Карл Густав Фольке Губертус
Хрещення	7 червня 1946
Релігія	Церква Швеції
Національність	шведи
Народження	30 квітня 1946(1946-04-30) (72 роки) Стокгольм  Швеція
Дружина	Сільвія
Діти	Вікторія, Карл Філіп, Мадлен
Династія	Бернадоти
Батько	Густав Адольф
Мати	Сибілла Саксен-Кобург-Готська
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі?

Карл XVI Гу́став (швед. Carl XVI Gustaf; нар. 30 квітня 1946) — король Швеції з 15 вересня 1973 року.

Життєпис |

Король Карл XVI, що отримав при народженні титул принц Карл Густав Фольке Губертус (швед. Carl Gustaf Folke Hubertus) — єдиний син принца Густафа Адольфа, герцога Вестерботенського та принцеси Сібілли Саксен-Кобург-Готської. В них вже було чотири дочки, три з яких пізніше вийшли заміж за осіб не дворянської крові.

Хресні батьки |

Був хрещений в королівській церкві 7 червня 1946 року.

Його хресними батьками стали:

• Данський кронпринц Фредерік, згодом король Фредерік IX (дан. Frederik IX)


• Данська кронпринцеса Інгрід Шведська (швед. Ingrid av Sverige), дружина Фредеріка IX та тітка новонародженого


• Кронпринц Норвегії Улаф, згодом король Олаф V (норв. Olav V)


• Принцеса Юліана Нідерландська, згодом королева Нідерландів Юліана (нід. Juliana der Nederlanden)


• 
  Шведський король Густав V, прадід новонародженого (швед. Gustaf V)


• Принц Фрідріх Йосіас Саксен-Кобургсько-Готський^[de] (нім. Friedrich Josias Prinz von Sachsen-Coburg und Gotha)


• Шведський кронпринц Густав Адольф, згодом король Густав VI, дід новонародженого (швед. Gustaf VI Adolf)


• Шведська кронпринцеса Луїза Маунтбетен, згодом королева Луїза, друга дружина Густава VI, мачуха батька Карла (швед. Louise Mountbatten)


• Граф Фольке Бернадот (швед. Folke Bernadotte af Wisborg)


• 
  Графиня Марія Бернадот (швед. Maria Bernadotte af Wisborg, 1889—1974)

Монограма Короля Швеції Карла XVI Густава

Принц Густав Адольф загинув в авіакатастрофі, що сталася недалеко від Копенгагена 26 січня 1947 року, ще за життя свого діда, Густава V, та батька, майбутнього Густава VI Адольфа. Карлу було в цей час дев'ять місяців. Після того, як Густав V помер та дід Карла, Густав VI Адольф, наслідував йому в 1950 році, Карл став спадкоємцем престолу. Мати нинішнього короля, принцесса Сібілла, померла 1972 року.

Вступивши в 1973 році на трон, 27-річний (наймолодший з династії Бернадотів) король Карл XVI Густав замінив свого 90-річного діда Густава VI Адольфа. Саме тоді він обрав собі девіз правління: «За Швецію — у ногу з часом». Після вступу на трон Карл продовжував уважно стежити за розвитком різних сфер життя шведського суспільства, відвідуючи різноманітні установи, організації та інституції. З цього приводу він мав офіційні поїздки в кожен регіон і лен Швеції — старовинна королівська традиція, так звана «еріксгата» (за традицією з часів середньовіччя).

Нова Конституція Швеції вступила в силу в 1974 р., в період царювання Карла Густава і формально позбавила нового короля деяких прерогатив, у тому числі призначення прем'єр-міністра й статусу Верховного головнокомандувача збройними силами країни. Король, згідно з новою конституцією, став виконувати обов'язки тільки представницького і церемоніального характеру. Конституція 1974 р. зберегла короля і його формальну політичну владу (при збереженні його в якості глави держави), закріпивши реальну практику встановлення парламентського правління в 1917 р.. Король офіційно призначав прем'єр-міністра, хоча на практиці він майже завжди був лідером партії більшості або коаліції в Риксдагу. Крім того, законопроекти, прийняті Риксдагом, не потребують підпису короля, щоб вступити в законну силу.

Він є основним представником Швеції і здійснює державні візити за кордон, відкриває щорічну сесію Риксдагу, проводить регулярні інформаційні наради з прем'єр-міністром і Кабінетом Міністрів, головує на засіданнях Ради закордонних справ, а також приймає вірчі грамоти іноземних послів в Швеції. Він добровільно утримується від голосування на парламентських виборах в Швеції. Відповідно до положень акту про форму правління 1974 р., що набув чинності 1 січня 1975 р., король Карл XVI Густав більше не займає посаду Верховного Головнокомандувача, але він зберігав свої ряди а-ля люкс, бо він не має військового командування, крім свого військового штабу в палаці.

У всьому світі, Карл XVI Густав найбільше відомий як ведучий щорічного вручення Нобелівських премій. Він також вручає Полярну музичну премію. Король має почесні докторські ступені Шведського університету сільськогосподарських наук^[en], Королівського технологічного інституту, Стокгольмської школи економіки і університету Або в Фінляндії.

Освіта й військова служба |

У 1966 році принц Карл Густав закінчив школу-інтернат в м. Сигтуні коло м. Стокгольму.

У 1966-1968 роках проходив військову службу в різних родах військ — в армії, військово-повітряних силах і на флоті.

У 1968-1969 рр. — займався за спеціальною освітньою програмою в Упсальському університеті. Ця програма включала курси з історії, соціології, політичних наук, податкового права та економіки. Після цього принц продовжував вивчення національної економіки в Стокгольмському університеті.

Щоб наслідний принц отримав глибокі і різноманітні знання про те, як управляється і як функціонує Швеція, щоб він отримав уявлення про повсякденне життя шведів, була складена спеціальна програма для майбутнього глави держави. Він відвідував державні та регіональні органи управління, підприємства, лабораторії та школи. Він вивчав роботу судових органів, органів соціального забезпечення, роботу профспілок і спілок роботодавців. Особлива увага приділялася роботі уряду, риксдагу і Міністерства закордонних справ.

Він набув міжнародний досвід, вивчаючи роботу постійного представництва Швеції в ООН в Нью-Йорку, Шведської агенції розвитку міжнародного співробітництва (швед. SIDA) в Африці, він провів час в Хамбро-банку^[en], шведському посольстві і торговій палаті в м. Лондоні.

Сім'я |

На літніх Олімпійських іграх 1972 року в м. Мюнхені він познайомився з Сільвією Ренатою Зомерлат. 19 червня 1976 р. він одружився з нею, чим зробив Сільвію королевою Швеції. Король і королева належать до Лютеранської церкви Швеції.

• 
  Мадлен, принцеса Швеції (нар. 10 червня 1982 р.);


• 
  Карл Філіп, принц Швеції (нар. 13 травня 1979 р.);


• 
  Вікторія, принцеса Швеції (нар. 14 липня 1977 р.).

До 1981 року королівська родина мешкала у палаці міста Стокгольм, після чого вони переїхали до палацу в Дроттнінгхольм, що розташований у парковій зоні в околицях столиці Швеції.

Королева Сільвія та король Карл XVI Густаф

Захоплення |

З дитинства став активним членом організації скаутів, цікавився природою і любив проводити час на природі. У 1977 році став почесним головою Всесвітньої скаутської організації.

Зайняв чітку позицію захисту навколишнього середовища, став президентом шведської гілки організації «Всесвітній фонд дикої природи».

Король любить водний спорт, любить пірнати з аквалангом, ходити на лижах, кілька разів він брав участь у відомому щорічному 90-кілометровому лижному марафоні на честь короля Густава Васи — «Васалоппет» (швед. Vasaloppet).

Нагороди |

• 
   Швеція:
  
  • 
    Орден Серафимів^[1];
  
  
  • Командор Великого хреста ордену Меча^[1][2];
  
  
  • Командор Великого хреста ордену Полярної зірки^[1];
  
  
  • Командор Великого хреста ордену Вази^[1][2];
  
  
  • 
    Орден Карла XIII^[1];
  
  
  • 
    Орден Святого Іоанна^[en][1];
  
  
  • медаль «90-річчя від народження короля Густава V»^[3];
  
  
  • медаль «85-річчя від народження короля Густава VI Адольфа»^[3];
  
  
  • Весільна медаль крон-принцеси Вікторії й Даніеля Вестлінга;
  
  


• 
  Норвегія:
  
  • Кавалер Великого хреста на ланцюзі ордену Святого Олафа^[1][4][5];
  
  
  • Ювілейна медаль короля Олава V (1957—1982)^[3];
  
  
  • Ювілейна медаль короля Хакона VII^[3];
  
  
  • Медаль Срібного ювілею короля Гаральда V^[6];
  
  


• 
   Данія:
  
  • Лицар ланцюга ордену Слона^{[1][7][8][9][10]};
  
  
  • Великий командор ордену Данеброг^[1][7];
  
  
  • Срібна ювілейна медаль королеви Маргрети II та принця Хенріка^[11];
  
  
  • Медаль 70-ї річниці королеви Маргрети II;
  
  
  • Медаль 75-ї річниці королеви Маргрети II^[12];
  
  


• 
   Іспанія:
  
  • Кавалер ордену Золотого руна (1983 р.)^[1][13][14];
  
  
  • Кавалер Великого хреста ордену Карлоса III^[1][14][15];
  
  
  • Кавалер Великого хреста ордену Сан Фернандо;
  
  


• 
   Велика Британія:
  
  • Кавалер ордену Підв'язки^[1];
  
  
  • 
    Королівський вікторіанський ланцюг^[1];
  
  
  • 
    Королівський Вікторіанський орден;
  
  


• 
   Португалія:
  
  • Кавалер Великого ланцюга ордену Сантьяго (2 травня 2008 р.)^[1][16][17];
  
  
  • Великий хрест ордена принця Генрі^[1][16];
  
  
  • Кавалер Великого хреста ордену Вежі й Меча;
  
  


• 
   Нідерланди:
  
  • Кавалер Великого хреста ордену Нідерландського лева^[1][18][19];
  
  
  • Кавалер Великого хреста ордену Оранського дому^[en];
  
  
  • 
    Орден Золотого Ковчега^[en][1];
  
  


• 
   Естонія:
  
  • Кавалер Великого хреста на ланцюзі ордена Терра Маріана^[1][20];
  
  
  • 
    Орден Білої зірки^{[1][21][22][23]};
  
  


• 
   Україна:
  
  • 
    Орден Свободи (29 вересня 2008) — за визначні особисті заслуги у розвитку українсько-шведських відносин, відстоювання ідеалів свободи і демократії^[24] (перший кавалер ордена)
  
  
  • 
    Орден князя Ярослава Мудрого I ступеня (19 березня 1999) — за визначну державну і політичну діяльність, зміцнення співробітництва між народами^[25]
  
  


• 
   Таїланд:
  
  • Лицар ордена Раджамітрабхорна^[en][1];
  
  
  • 
    Орден Рамкераті^[en];
  
  


• 
  Японія:
  
  • Ланцюг Вищого ордена Хризантеми;
  
  
  • 
    Золота нагорода фазана^[en]Скаутської асоціації Японії^[en]
  
  


• 
  Кавалер Великого хреста ордену Білої троянди;


• 
  Кавалер Великого хреста на ланцюзі ордену Сокола;


• 
  Кавалер Великого хреста ордену Леопольда;


• 
  Лицар ланцюга ордену Південного хреста;


• 
  Кавалер Великого хреста ордену Почесного легіону;


• 
  Кавалер Великого хреста ордену «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина»;


• 
  Кавалер Великого хреста ордену Спасителя;


• 
  Кавалер Великого хреста ордену Вітаутаса Великого;


• 
  Кавалер Великого хреста ордену Адольфа Насауського^[en];


• 
  Ланцюг ордену Ацтекського орла;


• 
  Кавалер ордену Білого орла;


• 
  Кавалер Великого хреста ордену Зірки Румунії;


• 
  Орден Подвійного білого хреста 1 класу (3 квітня 2002 року);


• 
  Орден Визволителя Сан-Мартіна^[en]


• 
  Почесний знак «За заслуги перед Австрійською Республікою»
  


• 
  Лицар Великого Хреста Королівського Ордену Корони Брунею
  


• 
  Великий хрест Ордену Балканських гір
  


• 
  Орден Заслуг^[en]


• 
  Великий хрест Ордену Нілу
  


• 
  від Саксен-Кобург-Готської династії (Саксен-Кобург-Гота) Лицар Великого Хреста Ордену дому Саксен-Ернестіне
  


• 
  Орден Заслуг^[en]


• 
  Орден «Зірка Республіки Індонезії»
  


• 
  медаль Пахлаві (Святкування 2500-річчя Перської імперії)


• 
  Великий хрест Ордену «За заслуги перед Італійською Республікою»
  


• 
  Лицар Ордену Хусейна ібн Алі^[en]


• 
  Великий Хрест Ордену Трьох зірок
  


• 
  Орден Корони Королівства^[en]


• 
  Орден короля Абдель-Азіза^[en]


• 
  Орден «За виняткові заслуги»^[en]


• 
  Орден Доброї Надії^[en]


• 
  Орден «Мугунхва»
  


• 
  Орден Турецької Республіки
  


• 
  Великий хрест Ордена Республіки
  


• 
  Орден Пія IX
  


• 
  Орден «Зірка Югославії»
  

Титул |

• До приходу на трон — наслідний принц, від народження — герцог Ємтладу (швед. Hertig av Jämtland).


• До 19 вересня 1973 року мав стародавній титул Божою Милістю Король Швеції, Готів і Вендів (швед. Med Guds Nåde, Sveriges, Götes och Vendes Konung).


• Від 19 вересня 1973 року — Король Швеції (швед. Sveriges Konung)^[26][27].

Родовід |

Густав V

Вікторія Баденська

Артур Коннаутський

Луїза Маргарита Пруська

Леопольд, герцог Олбані

Олена цу Вальдек-Пірмонт

Фрідріх Фердинанд Шлезвіг-Гольштейн-Зондербург-Глюксбурзький

Кароліна Матильда Шлезвіг-Гольштейн-Зондербург-Ауґустенбурзька

Густав VI

Маргарита Коннаутська

Карл Едуард Саксен-Кобург-Готський

Вікторія Аделаїда Шлезвіг-Гольштейнська

Густав Адольф Вестерботтенський

Сибілла Саксен-Кобург-Готська

Карл XVI

Опікунство |

Є шефом таких організацій як

Див. також |

• Королі Швеції


• Бернадоти


• Список королівських домів


• Список 50 чинних голів країн, що керують найдовше

Примітки |

Джерела |

• Sjöberg T., Rauscher D., Meyer T. Carl XVI Gustaf: den motvillige monarken. — Stockholm, 2010. (швед.)
  

Посилання |

• 
  Biography: Carl XVI Gustaf (англ.)
  


• 
  Sweden (англ.)
  


• 
  Scout.org: Scout Foundation leaders visit United Arab Emirates (англ.)
  

п о р  Швеція в темах Державний лад Конституція • Король • Парламент (політичні партії) • Уряд • Прем'єр-міністр • Верховний суд • адміністративний поділ • зовнішня політика (українсько-шведські відносини) • збройні сили (Сухопутні війська • ВПС • ВМС) • державні символи (прапор • герб • гімн) Природа місцевий час • кордони • геологія • рельєф • клімат • річки • озера • болота • флора • фауна • національні парки Історія назва • епоха вікінгів • Кальмарська унія • Шведська імперія • Велика Північна війна • епоха свободи • шведсько-норвезька унія Економіка валюта • центральний банк • промисловість • гірнича промисловість • корисні копалини • агровиробництво • енергетика • туризм • транспорт • зовнішня торгівля Населення столиця • міста • шведи • саами • українська діаспора • мови • релігія • освіта • охорона здоров'я Культура архітектура • кухня • література • мистецтво • музика • кінематограф • ЗМІ • наука • свята • спорт (Олімпіади) • світова спадщина Інше інтернет • пошта • поштові марки • шведсько-українська транскрипція • шведські козаки • право • права шведок Категорія • Портал • Проект

п о р Голови країн та урядів Європи Голови країн  Федеральний президент Австрії (Александер ван дер Беллен) •  Президент Албанії (Ілір Мета) •  Князі-співправителі Андорри (Жоан Енрік Вівес-Сісілья та Емманюель Макрон) •  Король (Філіп I) •  Президент Республіки Білорусь (Олександр Лукашенко) •  Президент Болгарії (Румен Радев) •  Голова Президії Боснії і Герцеговини (Мілорад Додік) •  Папа Римський (Франциск) •  Королева Великої Британії (Єлизавета II) •  Президент Греції (Прокопіс Павлопулос) •  Королева Данії (Маргрете II) •  Президент Естонії (Керсті Кальюлайд) •  Президент Ірландії (Майкл Гіґґінс) •  Президент Ісландії (Гвюдні Йоуганнессон) •  Король Іспанії (Філіп VI) •  Президент Італії (Серджо Матарелла) •  Президент Латвії (Раймондс Вейоніс) •  Президент Литви (Даля Грибаускайте) •  Князь Ліхтенштейну (Ганс-Адам II) •  Великий герцог Люксембургу (Анрі) •  Президент Північної Македонії (Джорге Іванов) •  Президент Мальти (Марі-Луїз Колейро Прека) •  Президент Молдови (Ігор Додон) •  Князь Монако (Альбер II) •  Король Нідерландів (Віллем-Олександр) •  Федеральний президент Німеччини (Франк-Вальтер Штайнмайєр) •  Король Норвегії (Гаральд V) •  Президент Польщі (Анджей Дуда) •  Президент Португалії (Марселу Ребелу де Соза) •  Президент Російської Федерації (Володимир Путін) •  Президент Румунії (Клаус Йоганніс) •  Капітани-регенти Сан-Марино (Нікола Сельва та Мікелє Мураторі) •  Президент Сербії (Александар Вучич) •  Президент Словаччини (Андрей Кіска) •  Президент Словенії (Борут Пахор) •  Президент Угорщини (Янош Адер) •  Президент України (Петро Порошенко) •  Президент Фінляндії (Саулі Нііністьо) •  Президент Франції (Емманюель Макрон) •  Президент Хорватії (Колінда Грабар-Китарович) •  Президент Чехії (Мілош Земан) •  Президент Чорногорії (Мило Джуканович) •  Президент Швейцарії (Улі Маурер) •  Король Швеції (Карл XVI Густав) Частково визнані:  Президент Косова (Хашим Тачі) Голови урядів  Федеральний канцлер Австрії (Себастьян Курц) •  Прем'єр-міністр Албанії (Еді Рама) •  Прем'єр-міністр Андорри (Антоні Марті Петіт) •  Прем'єр-міністр Бельгії (Шарль Мішель) •  Прем'єр-міністр Білорусі (Сергій Румас) •  Прем'єр-міністр Болгарії (Бойко Борисов) •  Прем'єр-міністр Боснії і Герцеговини (Деніс Звіздич) •  Державний секретар Ватикану (П'єтро Паролін) та Голова Губернората Ватикану (Джузеппе Бертелло) •  Прем'єр-міністр Великої Британії (Тереза Мей) •  Прем'єр-міністр Греції (Алексіс Ципрас) •  Прем'єр-міністр Данії (Ларс Люкке Расмуссен) •  Прем'єр-міністр Естонії (Юрі Ратас) •  Прем'єр-міністр Ірландії (Лео Варадкар) •  Прем'єр-міністр Ісландії (Катрин Якобсдоттір) •  Голова Уряду Іспанії (Педро Санчес) •  Голова Ради міністрів Італії (Джузеппе Конте) •  Прем'єр-міністр Латвії (Кріш'яніс Каріньш) •  Міністр-голова Литви (Саулюс Скверняліс) •  Прем'єр-міністр Ліхтенштейну (Адріан Гаслер) •  Прем'єр-міністр Люксембургу (Ксав'є Бетель) •  Прем'єр-міністр Північної Македонії (Зоран Заєв) •  Прем'єр-міністр Мальти (Джозеф Мускат) •  Прем'єр-міністр Молдови (Павел Філіп) •  Державний міністр Монако (Серж Тель) •  Прем'єр-міністр Нідерландів (Марк Рютте) •  Федеральний канцлер Німеччини (Ангела Меркель) •  Прем'єр-міністр Норвегії (Ерна Солберг) •  Прем'єр-міністр Польщі (Матеуш Моравецький) •  Прем'єр-міністр Португалії (Антоніу Кошта) •  Голова Уряду Російської Федерації (Дмитро Медведєв) •  Прем'єр-міністр Румунії (Віоріка Денчіле) •  Держсекретар закордонних справ і політики Сан-Марино (Нікола Ренці) •  Прем'єр-міністр Сербії (Ана Брнабич) •  Прем'єр-міністр Словаччини (Петер Пеллегріні) •  Голова Уряду Словенії (Мар'ян Шарец) •  Прем'єр-міністр Угорщини (Віктор Орбан) •  Прем'єр-міністр України (Володимир Гройсман) •  Прем'єр-міністр Фінляндії (Юга Сіпіля) •  Прем'єр-міністр Франції (Едуар Філіпп) •  Прем'єр-міністр Хорватії (Андрей Пленкович) •  Прем'єр-міністр Чехії (Андрей Бабіш) •  Голова Уряду Чорногорії (Душко Маркович) •  Прем'єр-міністр Швеції (Стефан Левен) Частково визнані:  Прем'єр-міністр Косова (Рамуш Харадінай)

п о р Чинні монархи Теократична монархія Папа Римський (Франциск) Абсолютна монархія Султан Брунею (Хассанал Болкіах) • Емір Катару (Тамім бін Хамад Аль Тані) • Султан Оману (Кабус бін Саїд) • Король Саудівської Аравії (Салман ібн Абдул-Азіз Аль Сауд) • Князь Мальтійського ордену (Джакомо Далла Торре дель Темпьо ді Сангвінетто) Конституційна монархія Європа Співкнязі Андорри (Жоан Енрік Вівес-Сісілья та Емманюель Макрон) • Король Бельгії (Філіп I) • Королева Великої Британії1 (Єлизавета II) • Королева Данії (Маргрете II) • Король Іспанії (Філіп VI) • Князь Ліхтенштейну (Ганс-Адам II) • Великий герцог Люксембургу (Анрі) • Князь Монако (Альбер II) • Король Нідерландів (Віллем-Олександр) • Король Норвегії (Гаральд V) • Король Швеції (Карл XVI Густаф) Азія Емір Бахрейну (Хамад ібн Іса аль-Халіфа) • Король Бутану (Джігме Кхесар Намг'ял Вангчук) • Король Йорданії (Абдалла II) • Король Камбоджі (Сіамоні Нородом) • Емір Кувейту (Сабах аль-Ахмед аль-Джабер ас-Сабах) • Король Малайзії (Назрін Муїзуддін Шах (в.о.)) • Король Таїланду (Маха Вачиралонгкорн) • Імператор Японії (Акіхіто) Африка Король Лесото (Летсіє III) • Король Марокко (Могамед VI) • Король Свазіленду (Мсваті III) Океанія Верховний Вождь Самоа (Ва'алетоа Суалауві II) • Король Тонги (Тупоу VI) • Королева Австралії, Королева Нової Зеландії, Королева Папуа Нової Гвінеії, Королева Соломонових Островів, Королева Тувалу (Єлизавета II) Америка Королева Антигуа і Барбуди, Королева Багамських Островів, Королева Барбадосу, Королева Белізу, Королева Канади, Королева Гренади, Королева Ямайки, Королева Сент-Кіттс і Невісу, Королева Сент-Люсії, Королева Сент-Вінсенту і Гренадинів (Єлизавета II) 1- є також головою Королівств Співдружності

Тематичні сайти NNDB Словники та енциклопедії Велика каталонська · Britannica (онлайн) · Encyclopædia Universalis Нормативний контроль BIBSYS: 90632318 · GND: 119168014 · ISNI: 0000 0000 7860 7524 · LCCN: n79043923 · NKC: xx0024481 · NLA: 1521281 · NLR: RUNLRAUTH77108679 · LIBRIS: 217150 · SUDOC: 058553584 · VIAF: 66442200