Мар'ян Шарец
| Мар'ян Шарец | |
|---|---|
| словен. Marjan Šarec | |
 | |
| Народився | 2 грудня 1977(1977-12-02) (41 рік) Любляна, Соціалістична Республіка Словенія, СФРЮ |
| Громадянство (підданство) |  Словенія СФРЮ |
| Діяльність | журналіст, політик, комік |
| Alma mater | Люблянський університет |
| Посада | прем'єр-міністр Словенії |
| Партія | List of Marjan Šarec[d] |
| IMDb | nm1253120 |
| Сторінка в Інтернеті | sarec.si |
| |
Медіафайли на ВікісховищіМар'ян Шарец (2 грудня 1977(19771202)) — словенський політик і актор, кандидат в Президенти в жовтні-листопаді 2017 року. Прем'єр-міністр Словенії з 17 серпня 2018
Зміст
1 Навчання
2 Акторська кар'єра
3 Політична кар'єра
3.1 Посада мера (жупана)
3.2 Участь у президентських виборах
4 Примітки
5 Посилання
Навчання |
Після закінчення середньої школи в 1996 році, Мар'ян Шарец закінчив Академії театру, радіо, кіно і телебачення в 2001 році.
Акторська кар'єра |
В наступні роки він активно працює на Словенському національному телебаченні. Він також виступає як комік та політичний сатирик на радіо-шоу Радіо Га-Га і в телевізійному шоу Хрі-бар Сашо Хрібара. Він зображав вигаданого персонажа Івана Серпентіншіка — буркотливого сільського жителя з Верхньої Крайни.[1]. Він також імітував кілька відомих людей, включаючи колишнього президента Словенії Янеза Дрновшека, Карла Ержавеця, Усама бен Ладена, Фіделя Кастро, відомого словенського політика Антона Ропа, Янеза Янша, Андрея Баюка та інших[2][3]. Також він працював журналістом і редактором[4].
Політична кар'єра |
Посада мера (жупана) |
У 2010 році на місцевих виборах, М.Шарец балотувався на посаду мера (жупана) міста Камнік, що розташоване у північно-центральній частині Словенії. Це рідкісний випадок, коли словенські ЗМІ підтримали новачка-політика, який намагався вступити у національну чи місцеву політику. Він посів дрге місце у першому турі цих виборів та неочікувано переміг у другому турі виборів мера[2]. Він був членом партії Зорана Янковича «Позитивна Словенія».
А вже у 2014 році М.Шарец пішов на місцеві вибори з власним політичним списком і був переобраний в першому турі, отримавши майже дві третини голосів[4]. Після того, як він став обраним посадовою особою, Шарет пішов з актрської професії і цілком віддавався роботі на посаді мера[5].
Участь у президентських виборах |
У травні 2017 року, Шарец оголосив, що буде балотуватися на майбутніх президентських виборах, 22 жовтня. Незважаючи на те, що журналісти ЗМІ нагадали йому про комедійну акторську кар'єру, Шарет заявив, що він цілком серйозно ставиться до президенства, оскільки «функції президента повинні розглядатися як серйозне»[2].
Критикуючи діючого президента Борута Пахора за те, що він розглядав функції президента як знаменитості, М.Шарет розглядається як потенційно сильний кандидата, який міг би залучити молоде покоління голосів виборців, що схиляються до лівої частини політичного спектру.[6].
У першому турі виборів 22 жовтня 2017 року М.Шарец отримав більше 27 % голосів, в результаті чого вийшов у другий тур виборів. Під час голосування 12 листопада 2017 року за нього віддали свої голоси 332 366 виборців (47,06 %)[7][8][9].
17 серпня 2018 року Шарет був обраний прем'єр-міністром Словенії 55 голосами. Проти нього в парламенті проголосували 31 депутат[10]
Примітки |
↑ Video: Kvajdej poj, babe zoprne! :: Prvi interaktivni multimedijski portal, MMC RTV Slovenija. Rtvslo.si. Процитовано 2017-06-19.
↑ абв Portret tedna: Marjan Šarec. Delo.si. Процитовано 2017-06-19.
↑ Marjan Šarec za predsednika države. Delo.si. Процитовано 2017-06-19.
↑ аб Župan | Občina Kamnik. Kamnik.si. Процитовано 2017-06-19.
↑ Oznake. Večer – Marjan Šarec za predsednika: Strici iz ozadja so izgovor šibkih. Vecer.com. Процитовано 2017-06-19.
↑ Na predsedniško mesto bi se radi zavihteli tudi estradniki :: Prvi interaktivni multimedijski portal, MMC RTV Slovenija. Rtvslo.si. Процитовано 2017-06-19.
↑ http://www.rtvslo.si/slovenija/mmczivo-volilni-dan-v-sliki-in-besedi/435851
↑ Комік чи діючий президент. Словенія обирає главу держави у другому турі. Ракурс. 12 листопада 2017. Процитовано 12 листопада 2017.
↑ Борут Пахор переміг на виборах президента Словенії. Deutsche welle Україна. 12 листопада 2017. Процитовано 13 листопада 2017.
↑ Marjan Šarec je s 55 glasovi izvoljen za predsednika vlade. Prvi interaktivni multimedijski portal, MMC RTV Slovenija. Процитовано 2018-08-20.
Посилання |
Мар'ян Шарец. Офіційний сайт. Процитовано 2017-11-12.
| |||||||||
| ||||||||
Федеральний президент Австрії (Александер ван дер Беллен) • 
Президент Албанії (Ілір Мета) • 
Князі-співправителі Андорри (Жоан Енрік Вівес-Сісілья та Емманюель Макрон) • 
Король (Філіп I) • 
Президент Республіки Білорусь (Олександр Лукашенко) • 
Президент Болгарії (Румен Радев) • 
Голова Президії Боснії і Герцеговини (Мілорад Додік) • 
Папа Римський (Франциск) • 
Королева Великої Британії (Єлизавета II) • 
Президент Греції (Прокопіс Павлопулос) • 
Королева Данії (Маргрете II) • 
Президент Естонії (Керсті Кальюлайд) • 
Президент Ірландії (Майкл Гіґґінс) • 
Президент Ісландії (Гвюдні Йоуганнессон) • 
Король Іспанії (Філіп VI) • 
Президент Італії (Серджо Матарелла) • 
Президент Латвії (Раймондс Вейоніс) • 
Президент Литви (Даля Грибаускайте) • 
Князь Ліхтенштейну (Ганс-Адам II) • 
Великий герцог Люксембургу (Анрі) • 
Президент Північної Македонії (Джорге Іванов) • 
Президент Мальти (Марі-Луїз Колейро Прека) • 
Президент Молдови (Ігор Додон) • 
Князь Монако (Альбер II) • 
Король Нідерландів (Віллем-Олександр) • 
Федеральний президент Німеччини (Франк-Вальтер Штайнмайєр) • 
Король Норвегії (Гаральд V) • 
Президент Польщі (Анджей Дуда) • 
Президент Португалії (Марселу Ребелу де Соза) • 
Президент Російської Федерації (Володимир Путін) • 
Президент Румунії (Клаус Йоганніс) • 
Капітани-регенти Сан-Марино (Нікола Сельва та Мікелє Мураторі) • 
Президент Сербії (Александар Вучич) • 
Президент Словаччини (Андрей Кіска) • 
Президент Угорщини (Янош Адер) • 
Президент України (Петро Порошенко) • 
Президент Фінляндії (Саулі Нііністьо) • 
Президент Франції (Емманюель Макрон) • 
Президент Хорватії (Колінда Грабар-Китарович) • 
Президент Чехії (Мілош Земан) • 
Президент Чорногорії (Мило Джуканович) • 
Президент Швейцарії (Улі Маурер) • 
Король Швеції (Карл XVI Густав)
Президент Косова (Хашим Тачі)
| ||||||||
Європейська рада
Нікос Анастасіадіс •
|
