У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Російсько-турецькі війни.
Російсько-турецька війна 1806-1812
Російсько-турецькі війни та Наполеонівські війни
Афонська битва
Дата:
1806—1812
Місце:
Молдовське князівство, Валахія, Вірменія
Результат:
Перемога Російської імперії, Бухарестський мирний договір 1812
Сторони
Російська імперія
Османська імперія Задунайська Січ
Командувачі
І. І. Міхельсон, М. І. Кутузов, П. І. Багратіон
Селім III, Махмуд ІІ
Росі́йсько-туре́цька війна́ 1806—1812 була викликана реваншистською політикою Османської імперії, яка розраховувала на відволікання сил Російської імперії війнами проти Французької імперії (1805—1807) та Персії (1804—1813).
Зміст
1Привід
2Події
3Джерела та література
3.1Література
Привід |
Приводом до війни стали порушення Османською імперією договору 1805 р. про порядок проходу російських суден через протоки та заміна османським султаном проросійських господарів Молдовського князівства та Валахії. Російський уряд, побоюючись захоплення Дунайських князівств французькими військами, що висадились у Далмації, в листопаді — грудні 1806 р. ввів у них війська під командуванням генерала І. І. Міхельсона.
Події |
18 (30 грудня) Османська імперія оголосила війну Російській імперії. У лютому 1807 року російська ескадра віце-адмірала Д. М. Сенявіна, що перебувала поблизу острова Корфу, почала військові дії і у червні в Афонській битві 1807 розбила османський флот. На Дунаї османські війська зазнали ряд поразок і відійшли за Дунай.
Після укладання Тільзитського миру 1807 р. між Францією та Російською імперією Наполеон, відповідно до умов договору, виступив посередником в укладанні миру між Російською імперією та Османською імперією. У серпні 1807 було укладено перемир'я, що тривало до березня 1809.
Восени 1809 р. 80-тисячна російська армія під командуванням фельдмаршала О. О. Прозоровського (з серпня 1809 р. генерала П. І. Багратіона) почала дії проти османських фортець, заволоділа містами Ісакча, Тульча, Бабадаг, Мачін, Ізмаїл, Браїлів та облложила Силістрію, але у жовтні була змушена зняти облогу, внаслідок руху до Силістрії 50-тисячної османської армії.
У лютому 1810 р. головнокомандувачем російської Дунайської армії був призначений генерал-лейтенант М. М. Каменський. У травні російська армія переправилася через Дунай і захопила фортеці Пазарджик, Силістрія та Разград, а в червні обложила Шумлу.
Штурм Рущука (Русе) у липні закінчився невдачею. Османський головнокомандувач Юсуф-паша спробував розбити російські війська під Рущуком, але зазнав поразки поблизу Батіне (у серпні), а Рущук і Джурджу капітулювали.
На початку 1811 р. Дунайська армія була послаблена перекиданням частини військ на західний кордон. Призначений у березні 1811 головнокомандувачем генерал М. І. Кутузов зосередив численні сили (45 тис. осіб) на основних напрямках. У червні 60-тисячна армія Ахмет-паші почала наступ на Рущук, але Кутузов, маючи всього 15 тис. осіб, відбив удар супротивника, а потім відвів війська за Дунай.
Наприкінці квітня Ахмет-паша переплив через Дунай і зосередив 35 тис. осіб на лівому березі. У жовтні російська 10-тисячний корпус переплив західніше Рущука на правий берег Дунаю. Головні сили османів, що знаходилися на лівому березі, виявилися оточеними в районі Слобозії і капітулювали 23 листопада (5 грудня).
У жовтні були розпочаті мирні переговори, що завершилися завдяки дипломатичному мистецтву Кутузова підписанням 16 (28 травня) Бухарестського мирного договору 1812, який зафіксував приєднання до Росії Бессарабії.
Джерела та література |
Петренко Є. Д. Російсько-турецька війна 1806—1812 // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К.: Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 306. — ISBN 978-966-00-1290-5.
Велика радянська енциклопедія
Література |
О. Борділовська. Російсько-турецький союзний договір 1805 // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с. ISBN 966-316-045-4
п
о
р
Війни XIX століття • Війни XX століття
1800-1809
Наполеонівські війни •Індіанські війни •Апельсинова •Перша берберійська війна •2-а англо-маратхська •Російсько-перська •Перше сербське повстання •3-ї коаліції •Єгипетська революція 1805—1811 •4-ї коаліції •Російсько-турецька •Англо-турецька •Англо-данська •Російсько-англійська •Російсько-шведська •Іспансько-французька •5-ї коаліції •Болівійська війна за незалежність
1810-1819
Англо-данська •За незалежність (колумбійська •мексиканська •аргентинська •венесуельська) •Османсько-саудівська •Франко-російська •Англо-американська •6-ї коаліції •Шведсько-норвезька •Сто днів •Друга берберійська війна •Англо-непальська •2-е сербське повстання •Іспанське вторгнення до Нової Гренади •Кавказька •3-я англо-маратхська
1820-1829
Єгипетське вторгнення в Судан •Громадянська в Іспанії •Грецька революція •Турецько-перська •Війна арікара •1-а англо-бірманська •Франко-іспанська •Велика Яванська •Аргентинсько-бразильська •Венесуельська революція •Чорна •Російсько-перська •Російсько-турецька •Війна Перу та Великої Колумбії •Мігелістські (двох братів)
1830-1839
Липнева революція •Бельгійська революція •Бельгійсько-голландська •Польське повстання •Турецько-єгипетська •Чорного Яструба •1-а карлістська війна •2-а семінольська війна •Війна Фаррапус •За незалежність Техасу •Афгансько-перська •Канадське повстання •2-а єгипетська •Арустукська війна •Кондитерська війна •Англо-афганська •Хівінський похід •Війна антиренти
1840-1849
1-а опіумна •Громадянська в Іспанії •Сіамсько-в’єтнамська •Мормонська •Домініканська війна за незалежність •1-а англо-сикхська •Новозеландські земельні •Американо-мексиканська •Юкатанська війна рас •Швейцарська громадянська війна •Австро-італійська війна •Дансько-прусська •Революція в Австрійській імперії •Революція в Італії •Австро-італійська •2-а англо-сикхська
Громадянська в Колумбії •Громадянська у США •Франко-мексиканська •Дакотська •Дунганське повстання •Умиротворення Арауканії •Польське повстання •Бої за Сімоносекі •Сацумско-британська •Війна в Колорадо •Данська •Парагвайська (Потрійного Альянсу) •Англо-бутанська війна •Іспансько-південноамериканська (1-а тихоокеанська) •Австро-пруссько-італійська •Війна Червоної Хмари •Англо-ефіопська •Війна Босін •Десятирічна
1870-1879
Завоювання Аргентиною Чако •Франко-прусська •Ефіопсько-єгипетська •Завоювання пустелі •Війна на Ред-Рівер •Англо-зулусська •Хівінський похід •Велика війна сіу •Боснійсько-турецька •1-а сербсько-турецька •Війна не-персе •2-а сербсько-турецька •Чорногорсько-турецька •Російсько-турецька •Баннокська війна •Громадянська в Перу •2-а англо-афганська •2-а тихоокеанська •Мала війна •Війна Вікторіо •
1-а франко-дагомейська •Бельгійсько-арабська •2-а франко-дагомейська •Франко-сиамська •Повстання моряків у Бразилії •1-а Мелільська кампанія •Японсько-китайська •2-а франко-малагасійська •1-а італо-ефіопська •Англо-занзібарська •Канудус •Філіппінська революція •Перша греко-турецька війна •За незалежність Куби •Іспансько-американська •Англо-бурська •Іхетуаньське (боксерське) повстання •Філіппінсько-американська •Національно-визвольне повстання в Сомалі •Тисячоденна •Громадянська у Венесуелі •Завоювання Францією Чаду
п
о
р
Війни Московського царства та Російської імперії проти Османської імперії
Федір Захарович Захаров Федір Захаров, 1986 рік Народження 5 вересня 1919 ( 1919-09-05 ) Олександрівське [d] , Смоленська губернія , Російська СФРР Смерть 29 вересня 1997 ( 1997-09-29 ) (78 років) Ялта , Автономна Республіка Крим , Україна Громадянство СРСР → Україна Навчання Московське художньо-промислове училище імені М. І. Калініна (1935—1941) Московський художній інститут імені В. І. Сурикова (1943—1950) Діяльність художник Напрямок імпресіонізм Роки творчості 1950—1994 Покровитель А. Лентулов І. Чекмасов Г. Ряжський Вплив російський живопис кінця 19 — початку 20 століть Вплив на Бондар Іван Іванович Нагороди Премії Звання Захаров Федір Захарович у Вікісховищі ? У Вікіпедії є статті про інших людей з прізвищем Захаров. Федір Захарович Захаров ( 5 вересня 1919 ( 1919-09-05 ) , Олександрівське [d] , Російська СФРР — 29 вересня 1997 ( 1997-09-29 ) , Ялта , Україна ) — радянський та український художник, Заслужений діяч мистецтв УРСР (1970), народний художник УРС
Ель Греко ісп. El Greco «Портрет старого» (Автопортрет Ель Греко), бл. 1595–1600, олія на полотні При народженні Доменікос Теотокопулос Народження 1541 ( 1541 ) Крит, Венеціанська Республіка (нині Греція) Смерть 7 квітня 1614 ( 1614-04-07 ) Толедо, Іспанія Поховання Монастир Санто Домінго де Сілос [d] Національність грек Громадянство Іспанія Релігія Римо-католицька церква Жанр портретний живопис [d] , міфологічний живопис і релігійний живопис [d] Діяльність художник , скульптор , архітектор , митець Напрямок маньєризм Вплив Тіціан Твори Воскресіння [d] , Краєвид Толедо і Погребіння графа Оргаса [d] Автограф Ель Греко у Вікісховищі ? Ель Гре́ко (ісп. El Greco — грек, справжнє ім'я Доменікос Теотокопулос (грец. Δομήνικος Θεοτοκόπουλος ), *1541, Крит, Венеціанська Республіка — †7 квітня 1614, Толедо, Іспанія) — іспанський художник грецького походження. Один із представників Критської школи . Зміст 1 Походження і навчання 2 Ікони 3 Автопортрети 4 Італійський