Товариство об'єднаних слов'ян


Товариство об'єднаних слов'ян — таємна революційна організація, заснована на поч. 1823 у Звягелі (Новограді-Волинському) офіцерами братами П. і А. Борисовими і польським революціонером Люблінським Юліаном Казимировичем. Товариство об'єднаних слов'ян гуртувало кількадесят членів (як вважає Нечкіна, загальна чисельність Товариство об'єднаних слов'ян досягла 51 людини)[1], переважно офіцерів молодших рангів частин, які були розташовані на Волині й Київщині, а також місцевих нижчих урядовців. У числі перших, прийнятих до Товариства з'єднаних слов'ян в 1823 році, були Бечаснов Володимир Олександрович і Горбачевський Іван Іванович, прапорщики 8 артилерійської бригади, і чиновник Іванов Ілля Іванович, згодом секретар Товариства об'єднаних слов'ян.[2]Більшість членів були українці: П. і А. Борисови, Горбачевський Іван Іванович, Андрієвич Яків Максимович, Громницький Петро Федорович, Драгоманов Яків Акимович, Лісовський Микола Федорович, Сухінов Іван Іванович, Шимков Іван Федорович, Тютчев Олексій Іванович та інші. Керівником Товариства був Петро Борисов, а ідеологами Люблінський Юліан Казимирович та Горбачевський Іван Іванович.


Основним завданням Товариства об'єднаних слов'ян було визволення слов'ян з-під чужої влади, ліквідація монархічного устрою, примирення між словʼянськими народами і створення федеративного союзу словʼянських республік з дем. ладом, кожна з яких мала самостійно організувати свою законодавчу й виконавчу владу. До цього союзу мали входити росіяни (до них зараховувано також українців і білорусів), поляки, угорці (слов'яни на Угорщині), богемці, хорвати, дальматинці,серби і моравці. Соціальна програма Товариства об'єднаних слов'ян передбачала звільнення селян з кріпацтва, рівність усіх громадян, зменшення класових різниць тощо. Товариство об'єднаних слов'ян вважало за потрібне підготувати до революції весь народ, а не лише військо.


Ідеологічні засади і політична програма Товариства об'єднаних слов'ян були сформульовані у присязі і катехизисі (17 правил). У вересні 1825 Товариство об'єднаних слов'ян об'єдналося з Півд. Товариством (декабристів), зберігаючи свою програму й окрему управу. Під час повстання Чернігівського полку в Трилісах на Київщині (10 — 15. 1. 1826) члени Товариства об'єднаних слов'ян були найактивнішими його учасниками. Більшість з них були заслані на каторгу в Сибір. Ідеї Товариства об'єднаних слов'ян мали вплив на Кирило-Мефодіївське Братство.



Примітки |




  1. ↑ Н. П. Савичев. Первые благовестители свободы. — Киев, изд-во политической литературы Украины, 1990, с.181


  2. ↑ Н. И. Савичев. Первые благовестители свободы. — Киев, Издательство политической литературы Украины, 1990, с.181



Література |



  • Усенко П. Г. Товариство з'єднаних слов'ян // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К.: Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 107. — ISBN 978-966-00-1359-9.

  • Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж ; Нью-Йорк : Молоде життя ; Львів ; Київ : Глобус, 1955—2003.

  • Записки и письма И. И. Горбачевского. М. 1925;

  • Багалій Д. Повстання декабристів на Україні. X. 1926;

  • Нечкина М. Общество соединенных славян. М. — Л. 1927;

  • Декабристи в Україні: дослідження й матеріали / Наук. ред. проф. Г. Д. Казьмирчука. К., 2005. Т. 4. 202 с.


  • Декабристи в Україні: дослідження й матеріали / Упор. Г. Д. Казьмирчук, Ю. В. Латиш; наук. ред. проф. Г. Д. Казьмирчука. Т. 6. К., 2009. 204 с.

  • Декабристи в Україні: дослідження й матеріали / Упор. Г. Д. Казьмирчук, Ю. В. Латиш; наук. ред. проф. Г. Д. Казьмирчука. Т. 7. К., 2013. 440 с.


  • «Українські декабристи чи декабристи на Україні?»: Рух декабристів очима істориків 1920-х років / Упор., вступ. ст. та примітки Григорія Казьмирчука, Юрія Латиша. К., 2011. 195 с.


  • Латиш Ю. В. Декабристи в Україні. Історіографічні студії. Київ, 2014. — 237 с.

  • Luciani G. Société des Slaves Unis (1823 — 25). Бордо 1963.


Посилання |



  • Товариство об'єднаних слов'ян // Юридична енциклопедія : [в 6-ти т.] / ред. кол. Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.] — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004. — Т. 6 : Т — Я. — 768 с. — ISBN 966-7492-06-0.



Історія
Це незавершена стаття з історії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.













  • п

  • о

  • р



Прометеїзм

Попередники

  • Отель Ламбер

  • Михайло Чайковський

  • Теофіл Лапінський

  • За нашу і вашу свободу

  • Товариство об'єднаних слов'ян

  • Союз автономістів

  • Бюро народів Росії

  • Ліга інородців Росії

  • Союз народів

  • З'їзд народів Росії

  • Союз малих народів Поволжя

  • Балтійська політична конвенція


Організації

  • Союз зближення відроджених народів


  • Прометей (клуб, Париж)[pl]

  • Прометей (клуб, Варшава)

  • Товариство співпраці націй Кавказу, Ідель-Уралу та України

  • Комітет дружби народів Кавказу, Туркестану та України


  • Східний інститут у Варшаві[pl]


  • Науково-дослідний інститут Східної Європи[pl]

  • Український науковий Інститут у Варшаві


Преса

  • Прометей (ревю)

  • Прометей (журнал)

  • Młody Prometeusz


  • Wschód-Orient[pl]


  • Problemy Europy Wschodniej[pl]

  • Польсько-український бюлетень


  • Przegląd Wschodni[pl]


  • Інформагенція Експрес[pl]


  • Інформагенція Офінор[pl]


Особистості

  • Роман Смаль-Стоцький

  • Олександр Шульгин

  • Мустафа Шокай

  • Акакій Чхенкелі

  • Євген Гегечкорі

  • Ной Рамішвілі

  • Ісхакі Гаяз

  • Ігнат Білий

  • Михайло Фролов


  • Ігнатій Мосшег[fi]

  • Юзеф Пілсудський

  • Едмунд Харашкєвіч

  • Тадеуш Голувко

  • Влодзімєж Бончковський


  • Влодзімєж Вакар[ru]


Концепції

  • Міжмор'я

  • Ідель-Урал

  • Козакія


Наступники

  • Конференція поневолених народів Східної Європи та Азії

  • Антибільшовицький блок народів

  • Тиждень поневолених народів

  • Організація непредставлених націй та народів

  • Співдружність демократичного вибору



-

Popular posts from this blog

1928 у кіно

Image
Роки в кіно   1870-ті   1880-ті 1888  • 1889 1890-ті 1890  • 1891  • 1892  • 1893  • 1894 1895  • 1896  • 1897  • 1898  • 1899 1900-ті 1900  • 1901  • 1902  • 1903  • 1904 1905  • 1906  • 1907  • 1908  • 1909 1910-ті 1910  • 1911  • 1912  • 1913  • 1914 1915  • 1916  • 1917  • 1918  • 1919 1920-ті 1920  • 1921  • 1922  • 1923  • 1924 1925  • 1926  • 1927  • 1928  • 1929 1930-ті 1930  • 1931  • 1932  • 1933  • 1934 1935  • 1936  • 1937  • 1938  • 1939 1940-ві 1940  • 1941  • 1942  • 1943  • 1944 1945  • 1946  • 1947  • 1948  • 1949 1950-ті 1950  • 1951  • 1952  • 1953  • 1954 1955  • 1956  • 1957  • 1958  • 1959 1960-ті 1960  • 1961  • 1962  • 1963  • 1964 1965  • 1966  • 1967  • 1968  • 1969 1970-ті 1970  • 1971  • 1972  • 1973  • 1974 1975  • 1976  • 1977  • 1978  • 1979 1980-ті 1980  • 1981  • 1982  • 1983  • 1984 1985  • 1986  • 1987  • 1988  • 1989 1990-ті 1990  • 1991  • 1992  • 1993  • 1994 1995  • 1996  • 1997  • 1998  • 1999 2000-ні 2000  • 2001  • 2002  • 2003  • 2004 2005
Read more

Захаров Федір Захарович

Image
Федір Захарович Захаров Федір Захаров, 1986 рік Народження 5 вересня 1919 ( 1919-09-05 ) Олександрівське [d] , Смоленська губернія , Російська СФРР Смерть 29 вересня 1997 ( 1997-09-29 ) (78 років)   Ялта , Автономна Республіка Крим , Україна Громадянство  СРСР →  Україна Навчання Московське художньо-промислове училище імені М. І. Калініна (1935—1941) Московський художній інститут імені В. І. Сурикова (1943—1950) Діяльність художник Напрямок імпресіонізм Роки творчості 1950—1994 Покровитель А. Лентулов І. Чекмасов Г. Ряжський Вплив російський живопис кінця 19 — початку 20 століть Вплив на Бондар Іван Іванович Нагороди Премії Звання Захаров Федір Захарович у Вікісховищі ? У Вікіпедії є статті про інших людей з прізвищем Захаров. Федір Захарович Захаров ( 5 вересня 1919 ( 1919-09-05 ) , Олександрівське [d] , Російська СФРР  — 29 вересня 1997 ( 1997-09-29 ) , Ялта , Україна ) — радянський та український художник, Заслужений діяч мистецтв УРСР (1970), народний художник УРС
Read more

Ель Греко

Image
Ель Греко ісп. El Greco «Портрет старого» (Автопортрет Ель Греко), бл. 1595–1600, олія на полотні При народженні Доменікос Теотокопулос Народження 1541 ( 1541 ) Крит, Венеціанська Республіка (нині Греція) Смерть 7 квітня 1614 ( 1614-04-07 )   Толедо, Іспанія Поховання Монастир Санто Домінго де Сілос [d] Національність грек Громадянство  Іспанія Релігія Римо-католицька церква Жанр портретний живопис [d] , міфологічний живопис і релігійний живопис [d] Діяльність художник , скульптор , архітектор , митець Напрямок маньєризм Вплив Тіціан Твори Воскресіння [d] , Краєвид Толедо і Погребіння графа Оргаса [d] Автограф Ель Греко у Вікісховищі ? Ель Гре́ко (ісп. El Greco — грек, справжнє ім'я Доменікос Теотокопулос (грец. Δομήνικος Θεοτοκόπουλος ), *1541, Крит, Венеціанська Республіка — †7 квітня 1614, Толедо, Іспанія) — іспанський художник грецького походження. Один із представників Критської школи . Зміст 1 Походження і навчання 2 Ікони 3 Автопортрети 4 Італійський
Read more