Олександрія (футбольний клуб)
Повна назва | Футбольний клуб «Олександрія» | |||
Прізвисько | жовто-чорні, містяни, Сашка | |||
Коротка назва | ФК «Олександрія» | |||
Засновано | 1990 | |||
Населений пункт | Олександрія, Україна | |||
Стадіон | КСК «Ніка» | |||
Вміщує | 7000 | |||
Президент | Сергій Кузьменко | |||
Головний тренер | Володимир Шаран | |||
Ліга | Прем'єр-ліга України | |||
2017/18 | 7 | |||
|
Футбо́льний клуб «Олександрі́я» — український футбольний клуб з міста Олександрія Кіровоградської області. Виступає в українській Прем'єр-лізі. Утворений 6 березня 1990 року. У 2014 році об'єднався з командою ПФК «УкрАгроКом» з Головківки.
Кольори клубу — жовто-зелено-чорні. Домашні матчі команда проводить на стадіоні «Ніка» (7000 місць).
Після третього туру першості 2018—2019 років уперше очолила турнірну таблицю чемпіонату.[1]
Зміст
1 Історія
1.1 Початок історії
1.2 Радянські часи
1.3 Незалежна Україна
2 Статистика виступів
2.1 Чемпіонати СРСР
2.2 Кубок СРСР
2.3 Чемпіонат України
2.4 Кубок України
3 Рекордсмени клубу
4 Стадіон
5 Уболівальники
6 Склад команди
6.1 Основний склад
6.2 U-21
7 Відомі гравці
8 Досягнення
9 Участь у єврокубках
10 Цікаві факти
11 Примітки
12 Див. також
13 Джерела
14 Посилання
Історія |
Колишні назви:
- «Шахтар» (1948–1990) — зовсім інша команда, з якою не потрібно плутати ФК «Олександрія».
- «Поліграфтехніка» (1991–2002)
- ФК «Олександрія» (2003)
- ПФК «Олександрія» (2004–2014)
- ФК «Олександрія» (2015)
Початок історії |
Команда «Шахтар», що представляла ВО «Олександріявугілля» у повоєнні 1948 та 1949 роки, вперше випробовувала свої сили на республіканській арені в чемпіонаті серед колективів фізичної культури. Старт був невдалим: у першому ж сезоні гірники, зазнавши 7 поразок у 7 матчах, посіли підсумкове восьме місце, а за рік знову були восьмими, проте вже серед десяти команд. Як наслідок, наступні три роки колектив провів у другій групі чемпіонату колективів фізкультури. Олександрійці поновили свої виступи в аматорській першості УРСР з 1956 року.
У 1960 та 1961 роках у ранзі чемпіона області «Шахтар» у перехідних матчах за право грати в класі «Б» двічі невдало протистояв кіровоградській «Зірці»: 1:2, 1:1 та 0:3, 1:3 відповідно.
Радянські часи |
На початку сезону 1962 року команду було включено до розіграшу чемпіонату СРСР серед команд класу «Б». А перший матч у Кубку СРСР команда провела 9 травня 1962 року в Олександрії проти рівненського «Колгоспника». «Шахтар» переміг 4:3. На наступному етапі (1/128 фіналу) 21 травня в Запоріжжі олександрійці програли запорізькому «Металургу» 1:2. Усього в Кубку СРСР «Шахтар» брав участь 5 разів. Перші три роки у чемпіонаті і в статусі команди майстрів «Шахтар» боровся за «виживання», а згодом олександрійці стали «міцним середняком» змагань. Останній матч у Кубку СРСР команда провела 27 квітня 1966 року в Олександрії проти «Кривбасу». Гірники поступилися 0:2.
Найбільш вдало колектив виступив у 1968 році, коли у фінальному турнірі за право грати у другій групі класу «А» посів восьме місце.
У класі «Б» команда зіграла 9 сезонів.
Після чергової реорганізації чемпіонату УРСР гірники втратили статус команди майстрів і протягом 18 років (1971–1985, 1988–1990) виступали в чемпіонаті УРСР серед команд колективів фізкультури. Чотири рази в цьому турнірі «Шахтар» був другим (1973–1975 і 1989) і один раз третім (1972) у своїй зоні. Також до активу слід занести участь у фіналі аматорського кубка УРСР 1974 року — «Сокіл» (Львів) 0:0 і 0:1.
На заводі поліграфічної техніки у 1990 році була створена заводська команда «Поліграфтехніка», яка того ж року стала чемпіоном Кіровоградщини та футбольною командою № 1 у місті.
Незалежна Україна |
У 1991 році нова команда дебютувала у змаганнях КФК і відразу стала переможцем зони, а у фінальному турнірі, що проходив у Маріуполі, стала бронзовим призером чемпіонату, що дало їй право наступного сезону грати в першій лізі національного чемпіонату України.
Бронзовий успіх в чемпіонаті УРСР 1991 року серед КФК став путівкою для «Поліграфтехніки» до першої ліги національного чемпіонату. Перший матч в чемпіонатах України команда провела 14 березня 1992 року в Олександрії проти черкаського «Дніпра». Господарі перемогли 3:1.
За часів незалежності олександрійці досить вдало виступали у першій лізі: за винятком сезонів 1996/1997 та 1997/1998 років, команда нижче восьмого місця у турнірній таблиці не опускалась. Двічі «Поліграфтехніка» посідала третю сходинку турнірної таблиці — 1993/1994 (тренер Юрій Коваль) та 2000/2001 (тренер Роман Покора). Саме бронза чемпіонату 2000/2001 років вивела команду з райцентру на Кіровоградщині до вищого дивізіону України.
«Поліграфтехніка» протягом двох сезонів утримувала прописку у вищій лізі, двічі посідаючи 13-те місце. За підсумками чемпіонату 2001/2002 років довелося грати перехідний матч у Києві проти житомирського «Полісся», у якому олександрійці виявились сильнішими 1:0.
Через фінансову скруту у 2003 році команда була змушена на рік призупинити своє членство у ПФЛ. Вже під новою назвою — ПФК «Олександрія» — у сезоні 2004/2005 років клуб розпочав свій новий похід до вершин національної першості.
Перший сезон у другій лізі олександрійці завершили на третій сходинці турнірної таблиці групи «Б», а за рік, як найкраща команда серед тих, що посіли у своїх групах другі місця, «Олександрія» виборола путівку до першої ліги.
У кубку країни команда брала участь в усіх розиграшах, окрім сезону 2003/2004. Перший матч у турнірі команда зіграла 16 лютого 1992 року вдома проти івано-франківського «Прикарпаття». Основний і додатковий час закінчилися з рахунком 0:0, а в серії пенальті перемогли олександрійці 4:3. У наступному матчі 23 лютого «Поліграфтехніка» поступилася «Кременю» на виїзді 0:2. Усього в розіграшах Кубка України команда зіграла 46 ігор. В сезоні 2008/2009 команда дійшла до 1/4 фіналу.
Провівши 5 сезонів у Першій лізі, команда врешті виборола путівку до Прем'єр-ліги. Перший матч після повернення був проти «Шахтаря». У першій частині чемпіонату «Олександрія» виступала на середньому рівні, але у другій частині, після другого матчу з «гірниками», коли олександрійці були близькі до перемоги, команда стала виступати краще. Вона підібралась до єврокубкової зони. А в кубку країни у чвертьфіналі перемогла київське «Динамо» і вийшла до півфіналу, де знову зустрілася із «Шахтарем»: перший матч закінчився внічию, а другий був за «Шахтарем», що згодом у фіналі здолав «Зорю».
У першому в своїй історії єврокубковому матчі «Олександрія» поступилася хорватському «Хайдуку» з рахунком 0:3.
Статистика виступів |
Чемпіонати СРСР |
Рік | Клас, ліга, група, зона | І | В | Н | П | РМ | О | Місце |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
1962 | Клас «Б», 3 зона УРСР | 24 | 6 | 5 | 13 | 22−39 | 17 | 11 із 13 |
Клас «Б», УРСР, 29−39 місця | 10 | 4 | 5 | 1 | 12−6 | 13 | 31 із 39 | |
1963 | Клас «Б», 1 зона УРСР | 38 | 7 | 12 | 19 | 28−56 | 26 | 16 із 20 |
Клас «Б», УРСР, Стикові матчі | 2 | 1 | 1 | 0 | 3−1 | 3 | 31 із 40 | |
1964 | Клас «Б», 2 зона УРСР | 30 | 8 | 5 | 17 | 32−42 | 21 | 15 із 16 |
Клас «Б», УРСР, 31−36 місця | 10 | 5 | 3 | 2 | 12−5 | 13 | 31 із 41 | |
1965 | Клас «Б», 1 зона УРСР | 30 | 10 | 14 | 6 | 34−20 | 34 | 4 із 16 |
Клас «Б», УРСР, 7−12 місця | 10 | 4 | 2 | 4 | 12−9 | 10 | 9 з 45 | |
1966 | Клас «Б», 1 зона УРСР | 38 | 12 | 17 | 9 | 30−25 | 41 | 8 з 20 |
Клас «Б», УРСР, Стикові ігри | 2 | 0 | 0 | 2 | 0−3 | 0 | 16 із 40 | |
1967 | Клас «Б», 1 зона УРСР | 40 | 12 | 11 | 17 | 34−45 | 35 | 13 із 21 |
1968 | Клас «Б», 1 зона УРСР | 42 | 21 | 10 | 11 | 56−39 | 52 | 4 із 22 |
Клас «Б», УРСР, Фінал | 7 | 0 | 1 | 6 | 3−16 | 1 | 8 з 8 | |
1969 | Клас «Б», 1 зона УРСР | 40 | 13 | 13 | 14 | 34−45 | 39 | 13 з 21 |
1970 | Клас «Б», 1 зона УРСР | 26 | 7 | 8 | 11 | 18−29 | 22 | 10 з 14 |
Клас «Б», УРСР, 15−27 місця | 14 | 4 | 4 | 6 | 15−17 | 12 | 24 із 27 | |
Всього | 9 чемпіонатів | 359 | 112 | 111 | 136 | 342−394 |
Кубок СРСР |
Рік | Етап | І | В | Н | П | РМ | О |
---|---|---|---|---|---|---|---|
1962 | 1/128 фіналу | 2 | 1 | 0 | 1 | 5−5 | 2 |
1963 | 1/256 фіналу | 2 | 1 | 0 | 1 | 3−3 | 2 |
1964 | 1/1024 фіналу | 1 | 0 | 0 | 1 | 0−1 | 0 |
1965 | 1/128 фіналу | 4 | 2 | 1 | 1 | 4−3 | 5 |
1966/1967 | 1/2048 фіналу | 2 | 1 | 0 | 1 | 3−3 | 2 |
Всього | 5 турнірів | 11 | 5 | 1 | 5 | 15−15 | 11 |
Чемпіонат України |
Рік | Ліга, зона, група | I | В | Н | П | РМ | О | Місце |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
1992 (весна) | Перша ліга, 1 підгрупа | 26 | 11 | 8 | 7 | 25−27 | 30 | 3 із 14 |
1992/1993 | Перша ліга | 42 | 19 | 10 | 13 | 69−39 | 48 | 6 із 22 |
1993/1994 | Перша ліга | 38 | 22 | 11 | 5 | 62−22 | 55 | 3 із 20 |
1994/1995 | Перша ліга | 42 | 18 | 8 | 16 | 59−37 | 62 | 8 із 22 |
1995/1996 | Перша ліга | 42 | 23 | 7 | 12 | 69−37 | 76 | 4 із 22 |
1996/1997 | Перша ліга | 46 | 17 | 14 | 15 | 55−50 | 65 | 10 із 24 |
1997/1998 | Перша ліга | 42 | 15 | 9 | 18 | 51−49 | 54 | 16 із 22 |
1998/1999 | Перша ліга | 38 | 15 | 13 | 10 | 47−51 | 58 | 5 із 20 |
1999/2000 | Перша ліга | 34 | 13 | 10 | 11 | 34−34 | 49 | 8 із 18 |
2000/2001 | Перша ліга | 34 | 18 | 9 | 7 | 50−22 | 63 | 3 із 18 |
2001/2002 | Вища ліга | 26 | 5 | 8 | 13 | 21−39 | 23 | 13 із 14 |
Перехідний матч | 1 | 1 | 0 | 0 | 1−0 | 3 | 1 із 2 | |
2002/2003 | Вища ліга | 30 | 7 | 9 | 14 | 26−43 | 30 | 13 із 16 |
2003/2004 | команда розформована | |||||||
2004/2005 | Друга ліга, група Б | 26 | 13 | 6 | 7 | 30−19 | 45 | 3 із 14 |
2005/2006 | Друга ліга, група Б | 28 | 20 | 5 | 3 | 52−14 | 65 | 2 із 15 |
2006/2007 | Перша ліга | 36 | 19 | 4 | 13 | 37−27 | 61 | 5 із 19 |
2007/2008 | Перша ліга | 38 | 14 | 15 | 9 | 41−32 | 57 | 8 із 20 |
2008/2009 | Перша ліга | 32 | 15 | 9 | 8 | 43−31 | 54 | 3 із 17 |
2009/2010 | Перша ліга | 34 | 19 | 6 | 9 | 58−34 | 63 | 5 із 18 |
2010/2011 | Перша ліга | 34 | 21 | 6 | 7 | 55−25 | 69 | 1 із 18 |
2011/2012 | Прем'єр-ліга | 30 | 4 | 8 | 18 | 24−58 | 20 | 16 із 16 |
2012/2013 | Перша ліга | 34 | 17 | 9 | 8 | 48−35 | 60 | 3 із 18 |
2013/2014 | Перша ліга | 30 | 14 | 10 | 6 | 47−28 | 52 | 2 із 16 |
2014/2015 | Перша ліга | 30 | 22 | 6 | 2 | 53−15 | 72 | 1 із 16 |
2015/2016 | Прем'єр-ліга | 26 | 10 | 8 | 8 | 30−29 | 38 | 6 із 14 |
2016/2017 | Прем'єр-ліга | 32 | 10 | 10 | 12 | 41−43 | 40 | 5 із 12 |
2017/2018 | Прем'єр-ліга | 32 | 10 | 15 | 7 | 32−27 | 45 | 7 із 12 |
Усього | 25 чемпіонатів | 851 | 382 | 218 | 251 | 1128−840 | 1312 |
Ліга | У | І | В | Н | П | РМ | О |
---|---|---|---|---|---|---|---|
Вища (Прем'єр) | 5 | 144 | 36 | 43 | 65 | 142−212 | 151 |
Перша | 18 | 652 | 312 | 164 | 176 | 903−625 | 1048 |
Друга | 2 | 54 | 33 | 11 | 10 | 82−33 | 110 |
Перехідні ігри | 1 | 1 | 1 | 0 | 0 | 1−0 | 3 |
Всього | 24 | 789 | 350 | 206 | 237 | 1034−782 | 1200 |
Кубок України |
Рік | Етап | І | В | Н | П | РМ | О |
---|---|---|---|---|---|---|---|
1992 | 1/16 фіналу | 2 | 0 | 1 | 1 | 0−2 | 1 |
1992/1993 | 1/16 фіналу | 4 | 2 | 0 | 2 | 8−9 | 4 |
1993/1994 | 1/16 фіналу | 4 | 3 | 0 | 1 | 7−3 | 6 |
1994/1995 | 1/64 фіналу | 1 | 0 | 0 | 1 | 0−1 | 0 |
1995/1996 | 1/32 фіналу | 2[2] | 1[2] | 0 | 1 | 2−3 | 2 |
1996/1997 | 1/8 фіналу | 3 | 2 | 0 | 1 | 3−1 | 4 |
1997/1998 | 1/32 фіналу | 2 | 1 | 0 | 1 | 3−3 | 2 |
1998/1999 | 1/64 фіналу | 2 | 1 | 0 | 1 | 2−3 | 2 |
1999/2000 | 1/16 фіналу | 1 | 0 | 0 | 1 | 0−1 | 0 |
2000/2001 | 1/16 фіналу | 1 | 0 | 0 | 1 | 0−3 | 0 |
2001/2002 | 1/8 фіналу | 4 | 3 | 0 | 1 | 7−4 | 6 |
2002/2003 | 1/16 фіналу | 2 | 1 | 1 | 0 | 3−1 | 3 |
2004/2005 | 1/32 фіналу | 1 | 0 | 0 | 1 | 0−2 | 0 |
2005/2006 | 1/32 фіналу | 1 | 0 | 0 | 1 | 1−2 | 0 |
2006/2007 | 1/32 фіналу | 1 | 0 | 0 | 1 | 0−2 | 0 |
2007/2008 | 1/16 фіналу | 2 | 1 | 0 | 1 | 2−2 | 2 |
2008/2009 | 1/4 фіналу | 4 | 2 | 1 | 1 | 5−3 | 5 |
2009/2010 | 1/16 фіналу | 2 | 1 | 0 | 1 | 4−3 | 2 |
2010/2011 | 1/8 фіналу | 3 | 1 | 1 | 1 | 5−3 | 3 |
2011/2012 | 1/16 фіналу | 1 | 0 | 0 | 1 | 0−5 | 0 |
2012/2013 | 1/32 фіналу | 1 | 0 | 0 | 1 | 1−2 | 0 |
2013/2014 | 1/16 фіналу | 2 | 0 | 1 | 1 | 2−5 | 1 |
2014/2015 | 1/8 фіналу | 3 | 0 | 2 | 1 | 2−3 | 2 |
2015/2016 | 1/2 фіналу | 7 | 3 | 3 | 1 | 9−6 | 12 |
2016/2017 | 1/8 фіналу | 1 | 0 | 0 | 1 | 1−2 | 0 |
2017/2018 | 1/8 фіналу | 1 | 0 | 0 | 1 | 2−3 | 0 |
Всього | 26 турнірів | 58[2] | 22[2] | 10 | 26 | 69−76 | 57 |
Рекордсмени клубу |
- Гравці з найбільшою кількістю матчів[3]
Станом на 1 січня 2015 року
Віталій Первак — 217 ігор
Андрій Запорожан — 213 ігор
Ігор Чередніченко — 213 ігор
- Гравці з найбільшою кількістю м'ячів[4]
Станом на 1 січня 2015 року
Сергій Чуйченко — 101 гол
Володимир Максімов — 45 голів
Олександр Казанюк — 33 голи
Стадіон |
Домашньою ареною ФК «Олександрія» є культурно-спортивний комплекс «Ніка», який був відкритий після реконструкції стадіону «Шахтар» 30 травня 1998 року. На сьогоднішній день цей комплекс вміщує 7000 глядачів. Близько 70 % всіх місць захищені від опадів та снігу. Стадіон розташований в середмісті Олександрії в зеленій частині міста.
Уболівальники |
Найвідданіші вболівальники «Олександрії» збираються на 10 секторі. Фанатський рух в Олександрії зародився з моменту утворення команди. Однак найбільша популярність спостерігається в останні роки, що пов'язано з успіхами команди. Кількість активних уболівальників становить 100—120 осіб. Переважна більшість уболівальників дотримуються правих політичних поглядів.
Фанати «Олександрії» підтримують дружні стосунки з уболівальниками білоцерківського «Арсеналу».
Основне протистояння на внутрішній арені — з фанатами кропивницької «Зірки» (дербі Кіровоградської області). Також напружені стосунки з вболівальниками «Кривбасу», «Металіста», київського «Арсеналу», запорізького «Металурга», «Оболоні», «Чорноморця», «Геліоса», черкаського «Дніпра» та алчевської «Сталі».
Склад команди |
Основний склад |
Паньків Цуріков Шендрік Бондаренко Пашаєв Запорожан Банада Пономар Полярус Грицук Сітало |
Орієнтовний склад ФК «Олександрія» у сезоні 2018/19 |
- Станом на 22 лютого 2019 року відповідно до офіційної заявки на сайті ПЛ
|
|
U-21 |
- Станом на 18 вересня 2018 року відповідно до офіційної заявки на сайті ПЛ
|
|
Відомі гравці |
- Олександр Бабич
- Віктор Богатир
- Іван Богатир
- Олександр Бокарєв
- Станіслав Боровський
- Андрій Гаврюшов
- Юрій Газюкін
- Микола Гарбузников
- Володимир Гащин
- Олександр Гребінюк
- Юрій Гура
- Олександр Желєзний
- Олексій Іванов
- Олександр Казанюк
- Олег Казмін
- Станіслав Козаков
- Юрій Кудінов
- Валерій Курганов
- Сергій Лактіонов
- Володимир Максімов
- Омар Мішков
- Юрій Мокрицький
- Віталій Первак
- Ігор Плотко
- Андрій Покладок
- Юрій Пугач
- Сергій Селезньов
- Валентин Слюсар
- Костянтин Сосенко
- Ігор Чередніченко
- Тарас Чопик
- Сергій Чуйченко
- Володимир Шаран
- Олег Яременко
- Олег Ярошенко
Досягнення |
Чемпіон першої ліги України (1): 2010/2011
Срібний призер першої ліги України (1): 2013/2014
Бронзовий призер першої ліги України (4): 1993/1994, 2000/2001, 2008/2009, 2012/2013
Срібний призер другої ліги України (група Б) (1): 2005/2006
Бронзовий призер другої ліги України (група Б) (1): 2004/2005
Бронзовий призер чемпіонату УРСР серед колективів фізкультури у 1991 році- Фіналіст Кубка УРСР серед колективів фізкультури у 1974 році (ФК Шахтар)
Найвище досягнення в чемпіонаті України — 5-те місце у Прем'єр-лізі у сезоні 2016/2017 років
Найбільші перемоги:- у чемпіонатах СРСР: 6:0 («Десна», 1965)
- у Кубках СРСР: 3:1 («Трубник», 23 квітня 1966 року, Олександрія)
- у чемпіонатах України: 8:1 («Артанія», 3 липня 1993 року, Олександрія; «Закарпаття», 26 жовтня 1995 року, Олександрія).
- у Кубках України: 4:0 («Поліграфтехніка-2», 7 серпня 1992 року, Олександрія)
- у Кубку Ліги: 2:1 («Гірник-спорт», 22 вересня 2009 року, Комсомольськ)
Найбільші поразки:- у чемпіонатах СРСР: 0:6 («Дніпро» Ч, 1967);
- у Кубках СРСР: 0:2 («Кривбас», 27 квітня 1966 року, Олександрія)
- у чемпіонатах України: 2:7 («Шахтар-2», 21 серпня 1998 року, Харцизьк); 0:5 («Динамо» К, 7 липня 2001 року, Київ; «Шахтар» Д, 19 квітня 2003 року, Донецьк)
- у Кубках України: 0:5 («Металіст», 7 жовтня 1992 року, Харків; «Арсенал» К, 21 вересня 2011 року, Київ)
- у Кубку Ліги: 1:3 («Ходак», 28 жовтня 2009 року, [[
Кубок престижу 1 раз 2017/2018
Участь у єврокубках |
Сезон | Турнір | Раунд | Суперник | Вдома | На виїзді | Сумарно |
---|---|---|---|---|---|---|
2016/17 | Ліга Європи | 3 квал. раунд | Хайдук | 0:3 | 1:3 | 1:6 |
2017/18 | Ліга Європи | 3 квал. раунд | Астра | 1:0 | 0:0 | 1:0 |
Раунд плей-оф | БАТЕ | 1:2 | 1:1 | 2:3 |
Цікаві факти |
- Гравці ФК «Олександрії» розпочинають передматчеву розминку під композицію гурту Bon Jovi «It's My Life».
- Єдиний футбольний клуб Кіровоградської області, який має досвід виступів у єврокубках.
Примітки |
↑ «Олександрія» очолила турнірну таблицю УПЛ, вигравши третій матч поспіль
↑ абвг Ураховуючи технічну перемогу в матчі «Велта» — «Поліграфтехніка» (полтавська команда відмовилася від участі в матчі).
↑ ФК «Олександрія» | Офіційний сайт — Гравці, що провели за нашу команду 100 і більше матчів. Процитовано 2016-09-21.
↑ ФК «Олександрія» | Офіційний сайт — Клуб бомбардирів ФК «Олександрія». Процитовано 2016-09-21.
Див. також |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:PFC Oleksandria |
- Олександрія-Аметист
- Кристал (Олександрія)
- Кранобудівник (футбольний клуб)
Джерела |
http://ukranianfootball.narod.ru (рос.)
http://klisf.info (рос.)- http://www.fc-dnipro.ck.ua/
- http://pfl.com.ua/
- http://ukrsoccerhistory.com
http://rsssf.com (англ.)
Посилання |
- Офіційний сайт клубу
Офіційна сторінка клубу в соціальній мережі Facebook
Офіційна сторінка клубу в соціальній мережі Twitter
Офіційна сторінка клубу в соціальній мережі Instagram- Історія команди на старому офіційному сайті клубу
- Сайт фанатів клубу
Олександрія (футбольний клуб) на сайті transfermarkt.com (англ.) (нім.) (італ.) (ісп.) (порт.) (пол.) (нід.)
|