Олександрія (футбольний клуб)



























ФК «Олександрія»

Емблема клубу
Повна назваФутбольний клуб «Олександрія»

Прізвисько

жовто-чорні, містяни, Сашка
Коротка назва
ФК «Олександрія»
Засновано

1990
Населений пункт

Олександрія, Україна
Стадіон

КСК «Ніка»
Вміщує
7000
Президент

Україна Сергій Кузьменко
Головний тренер

Україна Володимир Шаран
Ліга

Прем'єр-ліга України

2017/18
7


















Домашня
















Виїзна
















Запасна


Футбо́льний клуб «Олександрі́я» — український футбольний клуб з міста Олександрія Кіровоградської області. Виступає в українській Прем'єр-лізі. Утворений 6 березня 1990 року. У 2014 році об'єднався з командою ПФК «УкрАгроКом» з Головківки.


Кольори клубу — жовто-зелено-чорні. Домашні матчі команда проводить на стадіоні «Ніка» (7000 місць).


Після третього туру першості 2018—2019 років уперше очолила турнірну таблицю чемпіонату.[1]




Зміст





  • 1 Історія

    • 1.1 Початок історії


    • 1.2 Радянські часи


    • 1.3 Незалежна Україна



  • 2 Статистика виступів

    • 2.1 Чемпіонати СРСР


    • 2.2 Кубок СРСР


    • 2.3 Чемпіонат України


    • 2.4 Кубок України



  • 3 Рекордсмени клубу


  • 4 Стадіон


  • 5 Уболівальники


  • 6 Склад команди

    • 6.1 Основний склад


    • 6.2 U-21



  • 7 Відомі гравці


  • 8 Досягнення


  • 9 Участь у єврокубках


  • 10 Цікаві факти


  • 11 Примітки


  • 12 Див. також


  • 13 Джерела


  • 14 Посилання




Історія |


Колишні назви:


  • «Шахтар» (1948–1990) — зовсім інша команда, з якою не потрібно плутати ФК «Олександрія».

  • «Поліграфтехніка» (1991–2002)

  • ФК «Олександрія» (2003)

  • ПФК «Олександрія» (2004–2014)

  • ФК «Олександрія» (2015)


Початок історії |


Команда «Шахтар», що представляла ВО «Олександріявугілля» у повоєнні 1948 та 1949 роки, вперше випробовувала свої сили на республіканській арені в чемпіонаті серед колективів фізичної культури. Старт був невдалим: у першому ж сезоні гірники, зазнавши 7 поразок у 7 матчах, посіли підсумкове восьме місце, а за рік знову були восьмими, проте вже серед десяти команд. Як наслідок, наступні три роки колектив провів у другій групі чемпіонату колективів фізкультури. Олександрійці поновили свої виступи в аматорській першості УРСР з 1956 року.


У 1960 та 1961 роках у ранзі чемпіона області «Шахтар» у перехідних матчах за право грати в класі «Б» двічі невдало протистояв кіровоградській «Зірці»: 1:2, 1:1 та 0:3, 1:3 відповідно.



Радянські часи |


На початку сезону 1962 року команду було включено до розіграшу чемпіонату СРСР серед команд класу «Б». А перший матч у Кубку СРСР команда провела 9 травня 1962 року в Олександрії проти рівненського «Колгоспника». «Шахтар» переміг 4:3. На наступному етапі (1/128 фіналу) 21 травня в Запоріжжі олександрійці програли запорізькому «Металургу» 1:2. Усього в Кубку СРСР «Шахтар» брав участь 5 разів. Перші три роки у чемпіонаті і в статусі команди майстрів «Шахтар» боровся за «виживання», а згодом олександрійці стали «міцним середняком» змагань. Останній матч у Кубку СРСР команда провела 27 квітня 1966 року в Олександрії проти «Кривбасу». Гірники поступилися 0:2.
Найбільш вдало колектив виступив у 1968 році, коли у фінальному турнірі за право грати у другій групі класу «А» посів восьме місце.
У класі «Б» команда зіграла 9 сезонів.


Після чергової реорганізації чемпіонату УРСР гірники втратили статус команди майстрів і протягом 18 років (1971–1985, 1988–1990) виступали в чемпіонаті УРСР серед команд колективів фізкультури. Чотири рази в цьому турнірі «Шахтар» був другим (1973–1975 і 1989) і один раз третім (1972) у своїй зоні. Також до активу слід занести участь у фіналі аматорського кубка УРСР 1974 року — «Сокіл» (Львів) 0:0 і 0:1.




Емблема «Поліграфтехніки»


На заводі поліграфічної техніки у 1990 році була створена заводська команда «Поліграфтехніка», яка того ж року стала чемпіоном Кіровоградщини та футбольною командою № 1 у місті.



Незалежна Україна |


У 1991 році нова команда дебютувала у змаганнях КФК і відразу стала переможцем зони, а у фінальному турнірі, що проходив у Маріуполі, стала бронзовим призером чемпіонату, що дало їй право наступного сезону грати в першій лізі національного чемпіонату України.


Бронзовий успіх в чемпіонаті УРСР 1991 року серед КФК став путівкою для «Поліграфтехніки» до першої ліги національного чемпіонату. Перший матч в чемпіонатах України команда провела 14 березня 1992 року в Олександрії проти черкаського «Дніпра». Господарі перемогли 3:1.


За часів незалежності олександрійці досить вдало виступали у першій лізі: за винятком сезонів 1996/1997 та 1997/1998 років, команда нижче восьмого місця у турнірній таблиці не опускалась. Двічі «Поліграфтехніка» посідала третю сходинку турнірної таблиці — 1993/1994 (тренер Юрій Коваль) та 2000/2001 (тренер Роман Покора). Саме бронза чемпіонату 2000/2001 років вивела команду з райцентру на Кіровоградщині до вищого дивізіону України.


«Поліграфтехніка» протягом двох сезонів утримувала прописку у вищій лізі, двічі посідаючи 13-те місце. За підсумками чемпіонату 2001/2002 років довелося грати перехідний матч у Києві проти житомирського «Полісся», у якому олександрійці виявились сильнішими 1:0.


Через фінансову скруту у 2003 році команда була змушена на рік призупинити своє членство у ПФЛ. Вже під новою назвою — ПФК «Олександрія» — у сезоні 2004/2005 років клуб розпочав свій новий похід до вершин національної першості.


Емблема ПФК «Олександрія»

Перший сезон у другій лізі олександрійці завершили на третій сходинці турнірної таблиці групи «Б», а за рік, як найкраща команда серед тих, що посіли у своїх групах другі місця, «Олександрія» виборола путівку до першої ліги.


У кубку країни команда брала участь в усіх розиграшах, окрім сезону 2003/2004. Перший матч у турнірі команда зіграла 16 лютого 1992 року вдома проти івано-франківського «Прикарпаття». Основний і додатковий час закінчилися з рахунком 0:0, а в серії пенальті перемогли олександрійці 4:3. У наступному матчі 23 лютого «Поліграфтехніка» поступилася «Кременю» на виїзді 0:2. Усього в розіграшах Кубка України команда зіграла 46 ігор. В сезоні 2008/2009 команда дійшла до 1/4 фіналу.


Провівши 5 сезонів у Першій лізі, команда врешті виборола путівку до Прем'єр-ліги. Перший матч після повернення був проти «Шахтаря». У першій частині чемпіонату «Олександрія» виступала на середньому рівні, але у другій частині, після другого матчу з «гірниками», коли олександрійці були близькі до перемоги, команда стала виступати краще. Вона підібралась до єврокубкової зони. А в кубку країни у чвертьфіналі перемогла київське «Динамо» і вийшла до півфіналу, де знову зустрілася із «Шахтарем»: перший матч закінчився внічию, а другий був за «Шахтарем», що згодом у фіналі здолав «Зорю».


У першому в своїй історії єврокубковому матчі «Олександрія» поступилася хорватському «Хайдуку» з рахунком 0:3.



Статистика виступів |



Чемпіонати СРСР |





























































































































































Рік
Клас, ліга, група, зона
І
В
Н
П
РМ
О
Місце

1962
Клас «Б», 3 зона УРСР
24
6
5
13
22−39
17
11 із 13
Клас «Б», УРСР, 29−39 місця
10
4
5
1
12−6
13
31 із 39

1963
Клас «Б», 1 зона УРСР
38
7
12
19
28−56
26
16 із 20
Клас «Б», УРСР, Стикові матчі
2
1
1
0
3−1
3
31 із 40

1964
Клас «Б», 2 зона УРСР
30
8
5
17
32−42
21
15 із 16
Клас «Б», УРСР, 31−36 місця
10
5
3
2
12−5
13
31 із 41

1965
Клас «Б», 1 зона УРСР
30
10
14
6
34−20
34
4 із 16
Клас «Б», УРСР, 7−12 місця
10
4
2
4
12−9
10
9 з 45

1966
Клас «Б», 1 зона УРСР
38
12
17
9
30−25
41
8 з 20
Клас «Б», УРСР, Стикові ігри
2
0
0
2
0−3
0
16 із 40

1967
Клас «Б», 1 зона УРСР
40
12
11
17
34−45
35
13 із 21

1968
Клас «Б», 1 зона УРСР
42
21
10
11
56−39
52
4 із 22
Клас «Б», УРСР, Фінал
7
0
1
6
3−16
1
8 з 8

1969
Клас «Б», 1 зона УРСР
40
13
13
14
34−45
39
13 з 21

1970
Клас «Б», 1 зона УРСР
26
7
8
11
18−29
22
10 з 14
Клас «Б», УРСР, 15−27 місця
14
4
4
6
15−17
12
24 із 27
Всього
9 чемпіонатів
359
112
111
136
342−394



Кубок СРСР |


























































Рік
Етап
І
В
Н
П
РМ
О

1962
1/128 фіналу
2
1
0
1
5−5
2

1963
1/256 фіналу
2
1
0
1
3−3
2

1964
1/1024 фіналу
1
0
0
1
0−1
0

1965
1/128 фіналу
4
2
1
1
4−3
5

1966/1967
1/2048 фіналу
2
1
0
1
3−3
2
Всього
5 турнірів
11
5
1
5
15−15
11


Чемпіонат України |










































































































































































































































































Рік
Ліга, зона, група

I

В

Н

П

РМ

О
Місце

1992 (весна)
Перша ліга, 1 підгрупа
26118725−27
30
3 із 14

1992/1993
Перша ліга
4219101369−39
48
6 із 22

1993/1994
Перша ліга
382211562−22
55
3 із 20

1994/1995
Перша ліга
421881659−37
62
8 із 22

1995/1996
Перша ліга
422371269−37
76
4 із 22

1996/1997
Перша ліга
4617141555−50
65
10 із 24

1997/1998
Перша ліга
421591851−49
54
16 із 22

1998/1999
Перша ліга
3815131047−51
58
5 із 20

1999/2000
Перша ліга
3413101134−34
49
8 із 18

2000/2001
Перша ліга
34189750−22
63
3 із 18

2001/2002
Вища ліга
26581321−39
23
13 із 14
Перехідний матч
11001−0
3
1 із 2

2002/2003
Вища ліга
30791426−43
30
13 із 16

2003/2004
команда розформована

2004/2005
Друга ліга, група Б
26136730−19
45
3 із 14

2005/2006
Друга ліга, група Б
28205352−14
65
2 із 15

2006/2007
Перша ліга
361941337−27
61
5 із 19

2007/2008
Перша ліга
381415941−32
57
8 із 20

2008/2009
Перша ліга
32159843−31
54
3 із 17

2009/2010
Перша ліга
34196958−34
63
5 із 18

2010/2011
Перша ліга
34216755−25
69
1 із 18

2011/2012
Прем'єр-ліга
30481824−58
20
16 із 16

2012/2013
Перша ліга
34179848−35
60
3 із 18

2013/2014
Перша ліга
301410647−28
52
2 із 16

2014/2015
Перша ліга
30226253−15
72
1 із 16

2015/2016
Прем'єр-ліга
26108830−29
38
6 із 14

2016/2017
Прем'єр-ліга
3210101241−43
40
5 із 12

2017/2018
Прем'єр-ліга
321015732−27
45
7 із 12
Усього
25 чемпіонатів
851
382
218
251
1128−840
1312


















































Статистика за лігами
Ліга
У
І
В
Н
П
РМ
О

Вища (Прем'єр)
5
144
36
43
65
142−212
151

Перша
18
652
312
164
176
903−625
1048

Друга
2
54
33
11
10
82−33
110

Перехідні ігри
1
1
1
0
0
1−0
3
Всього
24
789
350
206
237
1034−782
1200


Кубок України |


































































































































































































































Рік
Етап
І
В
Н
П
РМ
О

1992
1/16 фіналу
2
0
1
1
0−2
1

1992/1993
1/16 фіналу
4
2
0
2
8−9
4

1993/1994
1/16 фіналу
4
3
0
1
7−3
6

1994/1995
1/64 фіналу
1
0
0
1
0−1
0

1995/1996
1/32 фіналу
2[2]1[2]0
1
2−3
2

1996/1997
1/8 фіналу
3
2
0
1
3−1
4

1997/1998
1/32 фіналу
2
1
0
1
3−3
2

1998/1999
1/64 фіналу
2
1
0
1
2−3
2

1999/2000
1/16 фіналу
1
0
0
1
0−1
0

2000/2001
1/16 фіналу
1
0
0
1
0−3
0

2001/2002
1/8 фіналу
4
3
0
1
7−4
6

2002/2003
1/16 фіналу
2
1
1
0
3−1
3

2004/2005
1/32 фіналу
1
0
0
1
0−2
0

2005/2006
1/32 фіналу
1
0
0
1
1−2
0

2006/2007
1/32 фіналу
1
0
0
1
0−2
0

2007/2008
1/16 фіналу
2
1
0
1
2−2
2

2008/2009
1/4 фіналу
4
2
1
1
5−3
5

2009/2010
1/16 фіналу
2
1
0
1
4−3
2

2010/2011
1/8 фіналу
3
1
1
1
5−3
3

2011/2012
1/16 фіналу
1
0
0
1
0−5
0

2012/2013
1/32 фіналу
1
0
0
1
1−2
0

2013/2014
1/16 фіналу
2
0
1
1
2−5
1

2014/2015
1/8 фіналу
3
0
2
1
2−3
2

2015/2016
1/2 фіналу
7
3
3
1
9−6
12

2016/2017
1/8 фіналу
1
0
0
1
1−2
0

2017/2018
1/8 фіналу
1
0
0
1
2−3
0
Всього
26 турнірів
58[2]22[2]10
26
69−76
57


Рекордсмени клубу |


Гравці з найбільшою кількістю матчів[3]

Станом на 1 січня 2015 року



  1. Віталій Первак — 217 ігор


  2. Андрій Запорожан — 213 ігор


  3. Ігор Чередніченко — 213 ігор

Гравці з найбільшою кількістю м'ячів[4]

Станом на 1 січня 2015 року



  1. Сергій Чуйченко — 101 гол


  2. Володимир Максімов — 45 голів


  3. Олександр Казанюк — 33 голи


Стадіон |




Стадіон «Ніка» ввечері


Докладніше: Ніка (стадіон)

Домашньою ареною ФК «Олександрія» є культурно-спортивний комплекс «Ніка», який був відкритий після реконструкції стадіону «Шахтар» 30 травня 1998 року. На сьогоднішній день цей комплекс вміщує 7000 глядачів. Близько 70 % всіх місць захищені від опадів та снігу. Стадіон розташований в середмісті Олександрії в зеленій частині міста.



Уболівальники |


Найвідданіші вболівальники «Олександрії» збираються на 10 секторі. Фанатський рух в Олександрії зародився з моменту утворення команди. Однак найбільша популярність спостерігається в останні роки, що пов'язано з успіхами команди. Кількість активних уболівальників становить 100—120 осіб. Переважна більшість уболівальників дотримуються правих політичних поглядів.


Фанати «Олександрії» підтримують дружні стосунки з уболівальниками білоцерківського «Арсеналу».


Основне протистояння на внутрішній арені — з фанатами кропивницької «Зірки» (дербі Кіровоградської області). Також напружені стосунки з вболівальниками «Кривбасу», «Металіста», київського «Арсеналу», запорізького «Металурга», «Оболоні», «Чорноморця», «Геліоса», черкаського «Дніпра» та алчевської «Сталі».



Склад команди |



Основний склад |




Soccer Field Transparant.svg


Паньків

Цуріков

Шендрік

Бондаренко

Пашаєв

Запорожан Капітан

Банада

Пономар

Полярус

Грицук

Сітало




Орієнтовний склад ФК «Олександрія» у сезоні 2018/19



Станом на 22 лютого 2019 року відповідно до офіційної заявки на сайті ПЛ






































































Позиція
Гравець
21

Україна

ВР

Дмитро Рудик
24

Україна

ВР

Владислав Леванідов
79

Україна

ВР

Юрій Паньків
2

Україна

ЗХ

Дмитро Семенов
3

Україна

ЗХ

Станіслав Микицей
4

Україна

ЗХ

Владислав Бабогло
11

Україна

ЗХ

Андрій Цуріков
13

Україна

ЗХ

Гліб Бухал
17

Україна

ЗХ

Валерій Лучкевич
20

Азербайджан

ЗХ

Павло Пашаєв
26

Україна

ЗХ

Антон Шендрік
55

Україна

ЗХ

Кирило Прокопчук
98

Україна

ЗХ

Тимур Стецьков
6

Україна

ПЗ

Кирило Ковалець
7

Україна

ПЗ

Євген Протасов
































































Позиція
Гравець
8

Україна

ПЗ

Олексій Довгий
14

Україна

ПЗ

Артем Полярус
15

Україна

ПЗ

Андрій Запорожан (капітан)
16

Україна

ПЗ

Кирило Дришлюк
22

Україна

ПЗ

Василь Грицук (віце-капітан)
23

Україна

ПЗ

Дмитро Шастал
27

Україна

ПЗ

Дмитро Гречишкін
44

Україна

ПЗ

Євген Банада
69

Україна

ПЗ

Денис Дедечко
94

Україна

ПЗ

Максим Задерака
9

Україна

НП

Віталій Пономар
18

Україна

НП

Артем Сітало
19

Україна

НП

Вадим Гранчар
74

Бразилія

НП

Віктор Сезар


U-21 |


Станом на 18 вересня 2018 року відповідно до офіційної заявки на сайті ПЛ














































Позиція
Гравець


Україна

ВР
Олег Білик


Україна

ВР
Кирило Злотар


Україна

ЗХ
Андрій Глоба


Україна

ЗХ
Іван Гура


Україна

ЗХ
Максим Дубенков


Україна

ЗХ
Святослав Шевчук


Україна

ЗХ

Владислав Шкіндер


Україна

ПЗ

Вадим Вітенчук


Україна

ПЗ

Кирило Костенко












































Позиція
Гравець


Україна

ПЗ

Максим Куліш


Україна

ПЗ
Богдан Литвяк


Україна

ПЗ
Павло Пастухов


Україна

ПЗ
Маркіян Пиріг


Україна

ПЗ

Сергій Русьян


Україна

НП

Євген Верхоланцев


Україна

НП

Орест Ткачук


Україна

НП

Денис Устименко


Україна

НП
Назар Хрієнко


Відомі гравці |



  • Олександр Бабич

  • Віктор Богатир

  • Іван Богатир

  • Олександр Бокарєв

  • Станіслав Боровський

  • Андрій Гаврюшов

  • Юрій Газюкін

  • Микола Гарбузников

  • Володимир Гащин

  • Олександр Гребінюк

  • Юрій Гура

  • Олександр Желєзний

  • Олексій Іванов

  • Олександр Казанюк

  • Олег Казмін

  • Станіслав Козаков

  • Юрій Кудінов

  • Валерій Курганов

  • Сергій Лактіонов

  • Володимир Максімов

  • Омар Мішков

  • Юрій Мокрицький

  • Віталій Первак

  • Ігор Плотко

  • Андрій Покладок

  • Юрій Пугач

  • Сергій Селезньов

  • Валентин Слюсар

  • Костянтин Сосенко

  • Ігор Чередніченко

  • Тарас Чопик

  • Сергій Чуйченко

  • Володимир Шаран

  • Олег Яременко

  • Олег Ярошенко



Досягнення |



  • Gold medal icon.svg Чемпіон першої ліги України (1): 2010/2011


  • Silver medal icon.svg Срібний призер першої ліги України (1): 2013/2014


  • Bronze medal icon.svg Бронзовий призер першої ліги України (4): 1993/1994, 2000/2001, 2008/2009, 2012/2013


  • Silver medal icon.svg Срібний призер другої ліги України (група Б) (1): 2005/2006


  • Bronze medal icon.svg Бронзовий призер другої ліги України (група Б) (1): 2004/2005


  • Bronze medal icon.svg Бронзовий призер чемпіонату УРСР серед колективів фізкультури у 1991 році

  • Фіналіст Кубка УРСР серед колективів фізкультури у 1974 році (ФК Шахтар)

Найвище досягнення в чемпіонаті України — 5-те місце у Прем'єр-лізі у сезоні 2016/2017 років



  • Найбільші перемоги:
    • у чемпіонатах СРСР: 6:0 («Десна», 1965)

    • у Кубках СРСР: 3:1 («Трубник», 23 квітня 1966 року, Олександрія)

    • у чемпіонатах України: 8:1 («Артанія», 3 липня 1993 року, Олександрія; «Закарпаття», 26 жовтня 1995 року, Олександрія).

    • у Кубках України: 4:0 («Поліграфтехніка-2», 7 серпня 1992 року, Олександрія)

    • у Кубку Ліги: 2:1 («Гірник-спорт», 22 вересня 2009 року, Комсомольськ)



  • Найбільші поразки:
    • у чемпіонатах СРСР: 0:6 («Дніпро» Ч, 1967);

    • у Кубках СРСР: 0:2 («Кривбас», 27 квітня 1966 року, Олександрія)

    • у чемпіонатах України: 2:7 («Шахтар-2», 21 серпня 1998 року, Харцизьк); 0:5 («Динамо» К, 7 липня 2001 року, Київ; «Шахтар» Д, 19 квітня 2003 року, Донецьк)

    • у Кубках України: 0:5 («Металіст», 7 жовтня 1992 року, Харків; «Арсенал» К, 21 вересня 2011 року, Київ)

    • у Кубку Ліги: 1:3 («Ходак», 28 жовтня 2009 року, [[


Кубок престижу 1 раз 2017/2018



Участь у єврокубках |




























Сезон
Турнір
Раунд
Суперник
Вдома
На виїзді
Сумарно

2016/17

Ліга Європи
3 квал. раунд

Хорватія Хайдук
0:3
1:3

1:6

2017/18

Ліга Європи
3 квал. раунд

Румунія Астра
1:0
0:0

1:0
Раунд плей-оф

Білорусь БАТЕ
1:2
1:1
2:3


Цікаві факти |


  • Гравці ФК «Олександрії» розпочинають передматчеву розминку під композицію гурту Bon Jovi «It's My Life».

  • Єдиний футбольний клуб Кіровоградської області, який має досвід виступів у єврокубках.


Примітки |




  1. «Олександрія» очолила турнірну таблицю УПЛ, вигравши третій матч поспіль


  2. абвг Ураховуючи технічну перемогу в матчі «Велта» — «Поліграфтехніка» (полтавська команда відмовилася від участі в матчі).


  3. ФК «Олександрія» | Офіційний сайт — Гравці, що провели за нашу команду 100 і більше матчів. Процитовано 2016-09-21. 


  4. ФК «Олександрія» | Офіційний сайт — Клуб бомбардирів ФК «Олександрія». Процитовано 2016-09-21. 



Див. також |




  • Олександрія-Аметист

  • Кристал (Олександрія)

  • Кранобудівник (футбольний клуб)


Джерела |



  • http://ukranianfootball.narod.ru (рос.)


  • http://klisf.info (рос.)

  • http://www.fc-dnipro.ck.ua/

  • http://pfl.com.ua/

  • http://ukrsoccerhistory.com


  • http://rsssf.com (англ.)


Посилання |


  • Офіційний сайт клубу


  • Офіційна сторінка клубу в соціальній мережі Facebook


  • Офіційна сторінка клубу в соціальній мережі Twitter


  • Офіційна сторінка клубу в соціальній мережі Instagram

  • Історія команди на старому офіційному сайті клубу

  • Сайт фанатів клубу


  • Олександрія (футбольний клуб) на сайті transfermarkt.com (англ.) (нім.) (італ.) (ісп.) (порт.) (пол.) (нід.)


Popular posts from this blog

1928 у кіно

Захаров Федір Захарович

Ель Греко