Башкирська мова
| Башкирська мова | |
|---|---|
| Башҡорт теле | |
| Поширена в | Росії, Казахстані, Узбекистані |
| Регіон | Росія, Башкортостан |
| Носії | 1 379 700 |
| Писемність | кирилиця |
| Класифікація | Алтайська сім'я Тюркська гілка Кипчацька група |
| Офіційний статус | |
| Офіційна | Башкортостан |
| Регулює | Інститут історії |
| Коди мови | |
| ISO 639-1 | ba |
| ISO 639-2 | bak |
| ISO 639-3 | bak |
Башки́рська мо́ва — мова башкирів, одна з мов тюркської групи, найближча до татарської.
Літературна башкирська мова сформувалась у пожовтневий період на базі двох провідних діалектів — куваканського (південно-східного) і юрматинського (північно-західного). В основі алфавіту башкирської мови — російська графіка (1940).
Зміст
1 Поширеність мови
2 Абетка і діалекти
3 Приклад
4 Див. також
5 Джерела
6 Посилання
Поширеність мови |
Башкирська мова поширена у Башкортостані, Челябінській, Оренбурзькій, Тюменській, Свердовській, Курганській, Самарській, Саратівській областях, Приморському краї, в окремих населених пунктах Республіки Татарстан і Удмуртської Республіки.
У світі нараховується 1,2 млн мовців.[1] За даними Всеросійського перепису населення 2010 року башкирською мовою у Російській Федерації володіють 1 152 404 осіб, з них: 977 484 башкир, 131 950 татар, 20 258 росіян, 6 276 чувашів, 3 211 марі, 1 953 казахів, 1 630 удмуртів, 1 279 узбеків та 8 363 особи інших національностей.[2]
З кожним роком сфера застосування башкирської мови скорочується, як і скорочується чисельність мовців. Так у 2018-2019 навчальному році, в РБ вивчаються 11 рідних мов. Це башкирська, білоруська, латиська, марійська, мордовська, німецька, російська, татарська, удмуртська, українська і чуваська мови.
Російську мову, як рідну, обрало 63,05% учнів, башкирську – 15,6%, татарську — 9,45%, марійську — 1,11%, чуваську — 0,74%. При цьому, башкирську і російську (як рідну) вивчатимуть у всіх загальноосвітніх закладах РБ. Татарська, як рідна, викладатиметься в 12 муніципальних районах і 3-х міських округах. Уроки чуваської заплановані в 5 муніципальних районах, а уроки марійської – в одному районі.[3]
Абетка і діалекти |
Башкири спочатку були угорським плем'ям, після вони прийняли булгарську мову. Після монгольської навали кипчацька мова стала загально уживаною завдяки тому, що ця мова була розмовною для більшості племен Золотої Орди.
Сучасна башкирська мова, як і сучасна татарська мова, бере свій початок з кипчацької групи мов. Сьогодні мова має багато діалектів, які дуже схожі на татарську. У минулому башкири використовували татарську як письмову мову. У 15-му сторіччі башкири перейшли з чагатайської (проте, згідно з деякими дослідниками, перейшли з давньотатарський варіант чагатайської мови) на сучасну татарську, яка була у використанні до 1923. Як татарська, так і чагатайська використовували арабську абетку. У 1923 була створена башкирська письмова система на базі арабської абетки.
У 1930 абетка була замінена на латинську основу. І, нарешті, у 1938 — на кирилицю, яка використовується і сьогодні з додаванням деяких букв: Ә ә [æ], Ө ө [œ], Ү ү [y], Ғ ғ [ɣ], Ҡ ҡ [q], Ң ң [ŋ], Ҙ ҙ [ð], Ҫ ҫ [θ], Һ һ [h].
| Аа (а) | [a] | Бб (бэ) | [b] | Вв (вэ) | [v] |
| Гг (гэ) | [g] | Ғғ (ғы) | [ɣ] | Дд (дэ) | [d] |
Ҙҙ (ҙэ) | [ð] | Ее (йе) | [e], [je] | Ёё (йо) | [jo] |
| Жж (жэ) | [ʒ] | Зз (зэ) | [z] | Ии (и) | [i] |
| Йй (ҡыҫҡа и) | [j] | Кк (ка) | [k] | Ҡҡ (ҡы) | [q] |
| Лл (эль) | [l] | Мм (эм) | [m] | Нн (эн) | [n] |
| Ңң (эң) | [ŋ] | Оо (о) | [o] | Өө (ө) | [ø] |
| Пп (пэ) | [p] | Рр (эр) | [r] | Сс (эс) | [s] |
Ҫҫ (ҫэ) | [θ] | Тт (тэ) | [t] | Уу (у) | [u] |
| Үү (ү) | [y] | Фф (эф) | [f] | Хх (ха) | [x] |
| Һһ (һа) | [h] | Цц (цэ) | [ʦ] | Чч (чэ) | [ʧ] |
| Шш (ша) | [ʃ] | Щщ (ща) | [ɕ] | Ъъ (ҡатылыҡ билдәһе) | [ʔ] |
| Ыы (ы) | [ɯ] | Ьь (йомшаҡлыҡ билдәһе) | [ʲ] | Ээ (э) | [e] |
| Әә (ә) | [æ] | Юю (йу) | [ju] | Яя (йа) | [ja] |
Приклад |
«Заповіт» Т.Шевченка башкирською мовою (переклав Хай Мухамедьяров)
|
Джерело: Українська бібліотека
Див. також |
Башкирська Вікіпедія
Джерела |
Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.- Дмитриев Н. К. Грамматика башкирского языка. М.—Л., 1948;
- Русско-башкирский словарь. М., 1948;
- Башкиро-русский словарь. М., 1958.
- Swadesh list in Bashkir
- «Bashinform» news agency
- «Bashkortostan» newspaper
- Site on the 450th anniversary of Bashkortostan's joining Russia
- Ufa city administration's site
- «Ural batyr» epos
- Bashkir folk songs' texts
Посилання |
- Башкирська мова на сайті Ethnologue: Bashkort. A language of Russian Federation (англ.)
- Башкирська мова на сайті Glottolog 3.0: Language: Bashkir (англ.)
- Башкирська мова на сайті WALS Online: Language Bashkir (англ.)
 | Це незавершена стаття з мовознавства. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
↑ Галяутдинов И. Г., Ишбердин Э. Ф. Башкирский литературный язык.// Башкортостан: краткая энциклопедия. — Уфа: Башкирская энциклопедия, 1996. — С. 156—157. — 672 с. — ISBN 5-88185-001-7
↑ Владение языками населением наиболее многочисленных национальностей
↑ Почти две трети школьников РБ в качестве родного языка выбрали русский. RFE/RL (ru). Процитовано 2018-08-18.
