Ufdjrw

Кишинів Chișinău
Герб Кишинева Прапор Кишинева
Основні дані
47°00′20″ пн. ш. 28°51′27″ сх. д. / 47.00555555558377563° пн. ш. 28.85750000002778037° сх. д. / 47.00555555558377563; 28.85750000002778037Координати: 47°00′20″ пн. ш. 28°51′27″ сх. д. / 47.00555555558377563° пн. ш. 28.85750000002778037° сх. д. / 47.00555555558377563; 28.85750000002778037
Країна	Республіка Молдова
Регіон	Муніципій Кишинів
Столиця для	Молдова
Засновано	1436
Перша згадка	1436
Статус міста	1818
Площа	571 км²
Населення	678 200 (01.01.2015)[1]
Агломерація	809 600 (01.01.2015)[1]
Висота НРМ	85  м
Водойма	Бик
Міста-побратими	Бухарест (Румунія), Гренобль (Франція), Мангейм (Німеччина), Київ (Україна), Одеса (Україна), Реджо-Емілія (Італія), Сакраменто (США)
Телефонний код	(373) 22
Часовий пояс	UTC+2
GeoNames	618426, 618069
OSM	пошук у Nominatim
Поштові індекси	MD-20xx
Міська влада
Мер міста	Андрій Нестасє
Веб-сторінка	www.chisinau.md
Мапа
Кишинів Кишинів (Молдова)
Кишинів у Вікісховищі?

Тріумфальна арка в центрі Кишинева перед Православною церквою

Кишині́в (рум. Chișinău — Кішінев) — столиця Республіки Молдова. Найбільше місто Молдови, її економічний і культурний центр, розташований в центрі країни на річці Бик. Кишинів володіє особливим статусом в адміністративному розподілі Молдови — він є муніципієм. До складу муніципія Кишинів входять: власне муніципій Кишинів, 6 міст (Синжера, Дурлешти, Ватра, Кодру, Вадул-луй-Воде, Криково) і 25 населених пунктів, об'єднаних в 13 комун (сіл).

Кишинів вперше згадується в грамоті 1436. Статус міста отримав у 1818 незабаром після входження до складу Російської імперії. Населення міста з передмістями на 2012, становить близько 800 тис. мешканців^[1]. Площа міста становить близько 120 км², а всього муніципія — 635 км².

Назва |

Найпоширеніша версія, зазначена понад 125 років тому в Новоросійському календарі, відносить назву міста до давньорумунського терміну Chișla Noua [кішла ноуе] — новий хутір. Саме слово chișla є запозичення турецького слова kışla зі значенням «барак». В Бессарабії це слово означає «невелике селище, хутір». Через будову утворення назви (одна частина тюркська, інша — румунська) сучасні дослідники сумніваються в справедливості цієї точки зору^[2].

Спочатку топоніми з елементом Кишенев зустрічаються в документах з терен населених тюрками в XV ст. і потім протягом декількох століть залишалися місцем кочівлі намадів, тому деякі дослідники припускають, що назва міста має не романське, а тюркське походження. Вони вважають, що слово походить від половецького слова Кишеня («kesene»), означає «місце поховання, мавзолей». У багатьох місцях, у назві яких є складова частина кишенев, наприклад, Кишенькі, колись мали давні поховання — мавзолеї, кургани. Такі поховання могли належати печенігам і половцям, що мешкали в Причорномор'ї на початку II століття від Р. Х. або ж татаро-монголами, що зайняли цей край в XIII столітті. Про існування в районі сучасного Кишинева печенізьких поховань, свідчать археологічні розкопки^[3].

Інші версії назви пов'язують з угорським Kisjenő — «маленький Йено» (Йено — одне з угорських племен, які прийшли в Європу в 896). У західній Румунії на кордоні з Угорщиною є місто Kisjenő, або Chişineu, але доказів, що підтверджують зв'язок в походженні назв цих міст, не знайдено.

Але, зважаючи на те, що значну частину населення Молдовського князівства складали русини і староукраїнська мова була мовою діловодства^[4], найправомірніше виводити назву Кишинів від українського «кишені».

Географія |

Кишинів розташований в центральному районі Молдови на висоті 85 м над рівнем моря на Східно-Європейській рівнині. Місто стоїть на семи пагорбах і витягнуте вздовж річки Бик — правої притоки Дністра. Частина Кишинева по правому березі Бика займає надзаплавні тераси, розділені долиною струмка Дурлешті, і декількома балками (Мала Малина, Велика Малина та розгалужена Мунчештська балка). Лівобережний схил долини Бика складається з двох терас, перша з яких полого опускається до річки, а друга розташована на висоті 60-90 м.

Місто розташоване на піднесеній лісистій місцевості Кодр. У ґрунті переважає чорнозем, який ідеально підходить для розвитку сільського господарства. З корисних копалини поширений вапняк, багатий добре збереженими скам'янілостями. Глибше залягають крейдяні піски і мергелі.

У межах Кишинева знаходиться Гідігіцьке водосховище і 23 озера.

Центральний проспект Кишинева названо на честь національного героя Штефана чел Маре.

Клімат |

Кишинів розташований в зоні з достатньо м'яким, помірно-континентальним кліматом з помірно жарким літом та помірно м'якою вітряною зимою.

Протягом року нараховується близько 2215 сонячних годин, з них 329 годин в липні і лише 54 години в грудні. Середньорічна температура становить 9,6 ° C, а рівень опадів — 547 мм / м ². Літо починається на початку травня. Середня температура становить 20-25 ° C, а в центрі міста іноді досягає 35-40 ° C. Дощі рідкісні, але рясні. Середня температура січня близько −3,2 ° C, стовпчик термометра рідко опускається нижче позначки в −10 ° C. Навесні і восени температура коливається між 18-22 ° C, опади більш рясні ніж влітку.

Температурний мінімум був встановлений 20 лютого 1954 (- 28,9 °C), а максимум 19 липня 2007 (+ 39,4 °C).

Історія |

Вперше в історичних документах Кишинів, як монастирське село, згадується 17 липня 1436 в грамоті воєвод Молдови Іллі І та Степана ІІ^[5]. Поселення належало монастирям Галата та Фрумоаса аж до 1818. Згідно з радянською історіографією, перша згадка про місто датується 1466^[6]. За часів панування Османської імперії, починаючи із середини XVI сторіччя, внаслідок економічного гніту та постійних набігів турків та татар, місто розвивалось уповільненими темпами. Кишинів двічі спалювався під час російсько-турецьких війн в 1739 та 1788 році.

Внаслідок російсько-турецької війни (1806—1812), місто, разом із Бессарабією, увійшло до складу Російської імперії. 22 квітня 1818 Кишинів, разом із прилеглими селами, був подарований державі єрусалимським патріархом. Цього ж року, Кишинів офіційно отримує статус міста і стає адміністративним центром Бессарабської області, а з 1873 — Бессарабської губернії. У 1892 році було запущено міський водогін. А наприкінці XIX ст. до складу міста включили навколишні села: Вестерничень, Ришкановка (Гецеоань), Вовінцень, Мунчешть, Боюкань.

ХХ-ХХІ століття |

6-7 квітня 1903 відбувся Кишинівський погром під час котрого загинуло 49 чоловік, 586 поранено (покалічено), знищено більше 1500 домів (більше третини всіх домів Кишинева). На початку XX століття було створено кілька металообробних підприємств (заводи Сербова, Ланге і Мокану та ін.).

Після жовтневого перевороту, 21 листопада 1917 розпочав свою діяльність «Сфатул Церій» (Рада краю), який 2 грудня проголосив створення Молдовської Демократичної Республіки. 27 березня 1918 «Сфатул Церій» проголосував за приєднання Бессарабії до Румунії.

Під час міжвоєнного періоду, у місті активно розвивалась промисловість, розпочали діяльність ряд закладів культури та освіти: гімназія ім. Міхая Емінеску, Національна консерваторія, Національний театр, Національний музей, філіал Румунського інституту соціальних наук. Станом на 1940 рік, населення міста становило 110 тис.чоловік.

28 червня 1940 радянські війська увійшли в Кишинів, а 2 серпня сформована Молдовська Радянська Соціалістична Республіка зі столицею в Кишиневі. На початку Німецько-радянської війни, 16 липня 1941, місто знову було зайнято румунськими військами, ставши центром губернаторства Бессарабія. 24 серпня 1944, під час Яссько-Кишинівської операції, до міста увійшли радянські війська.

Див. також: Кишинівське гетто

Після закінчення Другої світової війни розпочалась суттєва реконструкція міста, що сильно постраждало під час війни. Станом на 1944 рік, у місті проживало лише близько 25 тис. чоловік. В 1945—1947 затверджується генеральна схема реконструкції Кишинева, в розробці якої брав участь архітектор О. В. Щусєв. В 1946 році відновився трамвайний рух, а в 1949 відкрилася перша тролейбусна лінія.
До 1950 в місті було збудовано 85 фабрик та заводів, серед яких трикотажна фабрика «Стяуа рошие», меблевий комбінат, швейна фабрика № 1, взуттєва фабрика, тютюновий комбінат. В 1950 році в Кишиневі проживало вже 134 тисячі чоловік.

Вирішальним поштовхом для розвитку міста стала постанова Радміну СРСР 1971 «Про заходи щодо подальшого розвитку міста Кишинева», в рамках котрої місту із союзних фондів було виділено близько мільярда рублів. Протягом 60-70-х XX століття в місті було запущено такі промислові підприємства, як «Віброприбор», «Мікропровод», «Електромашина», «Волна», «Плодсельхозмаш», «Зоріле» та ін. Були введені в експлуатацію 1,6 млн кв. метрів житла, 16 шкіл, 7 лікарень, 36 дитячих садків.

У 1990 в місті була введена посада примара і першим обраним головою став Н.Костін. 27 серпня 1991 прийнята декларація незалежності Республіки Молдова, в якій Молдову проголошувалась суверенною державою зі столицею в Кишиневі.

Адміністративний поділ |

Кишинів володіє особливим статусом в адміністративному поділі Молдови — він є муніципієм. До складу муніципія Кишинів входять: власне місто Кишинів, 6 навколишніх міст (Синджера, Дурлешти, Ватра (місто), Кодру, Вадул-луй-Воде, Криково) та 25 населених пунктів, об'єднаних в 13 комун (села) (Бечой, Бик, Бреїла, Бубуєч, Будешть, Бунець, Ведулень, Гідігіч, Гоян, Гоянул-Ноу, Гретьєшть, Гулбоака, Гумулешть, Доброджа, Думбрава, Келтуйторі, Колоніца, Кондріца, Крузешть, Ревака, Стеучень, Стрейстень, Тогатін, Трушень, Феурешть, Фрумушика, Чероборта, Чореску).

Кишинів розділений на 5 секторів (районів): Центр (молд./рум. Centru); Чекани (молд./рум. Ciocana); Боюкани (молд./рум. Buiucani); Ботаніка (молд./рум. Botanica); Ришкановка (молд./рум. Râşcani). Кожен сектор управляється претурою, на чолі з претором.

Демографія |

Погруддя Тараса Шевченка біля українсько-російської школи № 8 в Кишиневі.

В 1944 році, населення міста налічувало всього 25 тисяч жителів, а до 1950 році в ньому було вже 134 тисячі осіб. В 1960 році, в місті проживало 215 тисяч жителів. Інтенсивний економічний та соціальний розвиток міста сприяв міграційному притоку населення. Він поповнювався як за рахунок сільського населення республіки (60 %), так і за рахунок фахівців, що прибули з інших регіонів СРСР. Приплив мігрантів в 1980 зріс удвічі порівняно з 1950. Народження 500-тисячного мешканця місто відзначило в 1979.

Етнічний склад населення власне міста Кишинів (в рамках п'яти секторів), за переписом 2004: 68,62 % — молдовани, 15,72 % — росіяни, 9,17 % — українці, 1,01 % — гагаузи, 1,41 % — болгари, 0, 44 % — євреї, 0,13 % — поляки, 0,05 % — цигани, 3,44 % — представники інших національностей.

Переважну більшість населення міста становлять православні християни (88 %), також є протестанти (1,3 %) та католики (0,4 %).

Економіка |

Муніципій Кишинів є основним економічним центром республіки Молдова. Кишинів забезпечує понад 45 % ВВП країни і понад 60 % податків та зборів до державного бюджету. Валовий регіональний продукт на одну особу, в Кишиневі вдвічі вище, ніж у середньому по країні.

Промисловий сектор муніципія формує понад 65 % від загальнодержавного обсягу переробної промисловості, харчової промисловості — 33,7 %, тютюнової індустрії — 88,1 %, текстильної — 62,7 %, швейно-галантерейної — 50,8 %, шкіряної і взуттєвої — 94,6 %, деревообробної — 67,1 %, хімічної — 91,6 %, меблевої — 98 %, машинобудівної — 84,6 %^[5].

Культура |

В місті розташовані такі театри:

Кишинівський театр опери та балету

Стадіон Зімбру

• Національний театр опери та балету Республіки Молдова


• Кишинівський національний театр імені М. Емінеску


• Державний російський драматичний театр ім. А. П. Чехова


• Республіканський театр «Luceafarul»


• Державний молодіжний драматичний театр «З вулиці Роз»


• Муніципальний театр «Сатірікус І. Л. Караджіале»


• Театр «Eugene Ionesco»


• Театр «Ginta Latină»


• Театр «А. Матеевич»


• Театр «Гугуце»


• Республіканський театр ляльок «Licurici»

Галерея |

• 
  

  

  
  

  
  

  Центр міста
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  Фасад органного залу
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  Залізничний вокзал
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  Зима в Кишиневі
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  Міжнародний аеропорт
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  Пам'ятник Штефанові Великому (Ștefan cel Mare)
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  "Ворота міста", в'їзд до міста зі сторони Ботаніки
  

  
  

  
  

Особи, пов'язані з містом |

• 
  Колпаків Юрій Миколайович — підполковник Армії УНР.^[7]


• 
  Костін Ігор Федорович (1935—2015) — український фотожурналіст, кінооператор, єдиний фотограф, який зробив фото зруйнованого реактора в Чорнобилі.


• 
  Нечуй-Левицький Іван Семенович — український письменник, вчителював у гімназії з 1873 р.


• 
  Вєтров Давид — молдовський письменник.


• 
  Осмоловський Аркадій Дмитрович — професор і український політичний діяч з Бессарабії, депутат Сфатул Церію.


• 
  Черниченко Юрій Дмитрович (1929—2010)— російський журналіст і письменник, народний депутат СРСР. Закінчив філологічний факультет Кишинівського університету.


• 
  Марія Бієшу (1935—2012)— відома оперна співачка (лірико-драматичне сопрано).


• 
  Альона Мун (нар. 1989) — молдовська співачка.

Примітки |

Посилання |

Кишинів у сестринських Вікіпроектах
	Кишинів у Вікімандрах?
	Кишинів у Вікісховищі?

• 
  Кишинів — столиця Республіки Молдова. Архів оригіналу за 2011-08-21. 
  


• 
  Інтерактивна онлайн карта Кишинева. 
  


• 
  Офіційна інтернет-карта міста Кишинів. 
  

Страшенський район	Кріуленський район	Дубесарський район
Страшенський район Яловенський район		Дубесарський район Аненій-Нойський район
Яловенський район	Яловенський район	Яловенський район

п о р  Молдова Історія Дакія · Молдовське князівство · Бессарабська губернія · Молдовська Демократична Республіка· Велика Румунія · Бессарабська Радянська Соціалістична Республіка · Молдавська АРСР · Молдавська РСР · Придністровський конфлікт · Похід на Гагаузію · Рух за об'єднання Румунії та Молдови Географія Столиця · Міста · Адміністративний поділ · Населення · Муніципій · Корисні копалини · Червона Книга Регіони Автономне територіальне утворення Гагаузія · Автономне територіальне утворення з особливим правовим статусом Придністров'я Політика Державний лад · Конституція · Паспорт · Президент · Парламент · Уряд · Міжнародні відносини Символи Герб · Прапор · Гімн · Прапор Гагаузії · Герб Гагаузії Економіка Валюта · Національний банк · Транспорт · Промисловість · Єврорегіон «Дністер» · Poșta Moldovei Збройні сили Сухопутні війська · Військово-повітряні сили Культура Мови · Кухня · Національне вбрання · Кінематограф · Музика · Література · Архітектура • Молдова на Євробаченні Портал:Молдова · Молдова

п о р Адміністративний поділ Молдови Райони Аненій-Нойський Бессарабський Бричанський Гинчештський Глоденський Дондушенський Дрокійський Дубесарський Єдинецький Кагульський Калараський Кантемірський Каушенський Кріуленський Леовський Ніспоренський Окницький Оргіївський Резинський Ришканський Синжерейський Сороцький Страшенський Тараклійський Теленештський Унгенський Фалештський Флорештський Чимішлійський Шолданештський Штефан-Водський Яловенський Автономії Гагаузія Придністров'я¹ Муніципії Бендери¹ Бєльці Кишинів Комрат Тирасполь¹ ¹ Частково або повністю під контролем Придністровської Молдавської Республіки

п о р Міста Молдови Аненій-Ной • Атаки • Бендери • Бессарабка • Бєльці • Биковець • Біруїнца • Бричани • Вадул-луй-Воде • Ватра • Вулканешти • Гіндешти • Глодяни • Григоріополь • Дністровськ • Дондюшани • Дрокія • Дубоссари • Дурлешти • Єдинці • Кагул • Каїнари • Калараш • Кам'янка • Кантемір • Каушани • Кишинів • Кодру • Комрат • Корнешти • Костешти • Красне • Криково • Криуляни • Купчінь • Леова • Липкани • Меркулешти • Маяк • Ніспорени • Новотираспольський • Окниця • Оргіїв • Резина • Рибниця • Ришкани • Синжера • Синжерея • Слободзея • Сороки • Страшени • Тараклія • Твардіца • Теленешти • Тирасполь • Унгени • Фалешти • Флорешти • Фрунзе • Хинчешти • Чадир-Лунга • Чимішлія • Шолданешти • Штефан-Воде • Яловени • Яргара

п о р Столиці країн Європи Держав Амстердам · Андорра-ла-Велья · Анкара² · Афіни · Баку¹ · Белград · Берлін · Берн · Братислава · Брюссель · Будапешт · Бухарест · Вадуц · Валлетта · Варшава · Ватикан · Відень · Вільнюс · Гельсінкі · Дублін · Єреван¹ · Загреб · Київ · Кишинів · Копенгаген · Лісабон · Лондон · Любляна · Люксембург · Мадрид · Мінськ · Монако · Москва · Нікосія¹ · Осло · Париж · Подгориця · Прага · Рейк'явік · Рига · Рим · Сан-Марино · Софія · Скоп'є · Таллінн · Тбілісі¹ · Тирана · Сараєво · Стокгольм Залежних територій Гібралтар · Дуглас · Епіскопі¹ · Лонг'їр · Марієгамн · Сент-Гелієр · Сент-Пітер-Порт · Торсгавн · Фуншал Невизнаних республік Приштина · Степанакерт · Сухумі¹ · Тирасполь · Цхінвалі¹ ¹ знаходження у Європі суперечливе, ² місто в Азії, але країна частково в Європі.

п о р Міста Європи з населенням понад 500 тисяч осіб Понад 10 000 000 Стамбул (14 377 018) · Москва (12 179 144) Понад 5 000 000 Лондон (8 787 892) · Санкт-Петербург (5 225 690) Понад 3 000 000 Берлін (3 520 031) · Мадрид (3 165 541) Понад 2 000 000 Київ (2 934 401) · Рим (2 864 731) · Париж (2 273 305) · Бухарест (2 158 758) Понад 1 000 000 Мінськ (1 982 475) · Відень (1 797 337) · Гамбург (1 787 408) · Будапешт (1 759 407) · Варшава (1 744 351) · Барселона (1 608 746) · Мюнхен (1 450 381) · Харків (1 439 036) · Мілан (1 324 110) · Прага (1 280 508) · Софія (1 270 284) · Нижній Новгород (1 266 871) · Белград (1 224 645) · Казань (1 216 965) · Самара (1 170 910) · Бірмінгем (1 124 569) · Ростов-на-Дону (1 119 875) · Уфа (1 110 976) · Кельн (1 060 582) · Перм (1 041 876) · Воронеж (1 032 382) · Волгоград (1 016 137) · Одеса (1 010 912) · Дніпро (1 004 105) Понад 500 000 Неаполь (974 074) · Стокгольм (935 619) · Донецьк (927 201) · Турин (890 529) · Краснодар (881 476) · Марсель (855 393) · Саратов (843 460) · Амстердам (834 119) · Валенсія (790 201) · Лідс (781 743) · Краків (765 320) · Запоріжжя (745 432) · Франкфурт-на-Майні (732 688) · Львів (727 968) · Тольятті (712 619) · Лодзь (696 503) · Севілья (690 566) · Загреб (686 568) · Палермо (674 435) · Кишинів (664 700) · Сарагоса (661 108) · Афіни (655 780) · Іжевськ (643 496) · Рига (641 423) · Вроцлав (637 683) · Кривий Ріг (636 294) · Гельсінкі (635 181) · Роттердам (629 078) · Штутгарт (623 738) · Ульяновськ (621 514) · Глазго (615 070) · Дюссельдорф (612 178) · Ярославль (606 703) · Копенгаген (602 481) · Осло (599 230) · Дортмунд (586 181) · Ессен (582 624) · Генуя (586 655) · Шеффілд (575 424) · Малага (569 009) · Оренбург (562 569) · Лейпциг (560 472) · Бремен (557 464) · Гетеборг (556 640) · Дублін (553 165) · Лісабон (552 700) · Манчестер (541 263) · Познань (540 372) · Дрезден (543 825) · Тирана (540 000) · Гомель (535 229) · Вільнюс (534 453) · Рязань (534 762) · Ганновер (532 163) · Астрахань (531 719) · Пенза (524 632) · Набережні Човни (526 750) · Липецьк (510 020) · Нюрнберг (509 975) · Единбург (507 170) · Ліон (506 615)