Ufdjrw

Запоріжжя
Герб Запоріжжя Прапор Запоріжжя
Зверху-вниз: Вид на ДніпроГЕС з острова Хортиця, проспект Соборний, Хортиця, Перший міст Преображенського, Запорізька площа, комплекс «Запорозька Січ», «Славутич-Арена» Запорізька обласна державна адміністрація
Основні дані
Країна	Україна
Регіон	Запорізька область
Район	Запорізька міська рада
Код КОАТУУ	2310100000
Засноване	952 (1067 років)
Статус міста	з 16 червня 1806 року
Поділ міста	7 районів
Населення	▼ 743 113 (01.05.2018)[1]
Площа	331[2][3] км²
Густота населення	2245 осіб/км²
Поштові індекси	69000—499
Телефонний код	+380-61(2)
Координати	47°50′16″ пн. ш. 35°08′18″ сх. д. / 47.83778° пн. ш. 35.13833° сх. д. / 47.83778; 35.13833Координати: 47°50′16″ пн. ш. 35°08′18″ сх. д. / 47.83778° пн. ш. 35.13833° сх. д. / 47.83778; 35.13833
Водойма	р. Дніпро
Назва мешканців	запоріжці запоріжець запоріжка
День міста	14 жовтня
Відстань
Найближча залізнична станція	Запоріжжя I, Запоріжжя II, Запоріжжя-Ліве, Дніпробуд II
До Києва
- фізична	444 км
- залізницею	658 км
- автошляхами	544 км
Міська влада
Адреса	69105, м. Запоріжжя, проспект Соборний, 206 (061) 224-69-00
Веб-сторінка	Запорізька міська рада
Міський голова	Володимир Буряк
Запоріжжя у Вікісховищі Карта Запоріжжя Запоріжжя

Запорі́жжя (МФА: [zɑpoˈriʒʲːɐ] ( прослухати); до 1921 року — Олекса́ндрівськ) — місто в Україні, адміністративний центр Запорізької області.

Розташоване на головній воднотранспортній магістралі України — річці Дніпро, у місці її перетину транспортно-комунікаційними коридорами, що з'єднують південь країни зі столицею України, західними та центральними областями, Донбас із Криворіжжям.

Разом із навколишніми поселеннями утворює Запорізьку агломерацію. Є одним з найбільших адміністративних, індустріальних та культурних центрів півдня України з розвиненим машинобудуванням, чорною та кольоровою металургією, хімічною та будівельною промисловістю, річковим портом і важливим транзитним залізничним вузлом.

Відповідно до Зведеної схеми районного планування України, Запоріжжя займає важливе місце в регіональній системі розселення і виконує функції обласного, міжнародного і районного центрів, кожний з яких має свою зону міжселищного обслуговування. Отож, у зоні впливу Запоріжжя як обласного центра на території 2690 тис. га розташовано 14 міст, 23 селища міського типу, значна кількість сіл і мешкає понад 2 млн осіб. Очолювана Запоріжжям міжрайонна система розселення (приміська зона), вирізняється високим рівнем виробничо-господарського опанування території, високою цінністю сільськогосподарських земель і природного середовища.

Приміська зона охоплює Запорізький, Вільнянський, Оріхівський, Василівський і Кам'янсько-Дніпровський адміністративні райони Запорізької області, загальна площа яких становить 760 тис. га. Тут розташовано 5 міст, 6 селищ міського типу і приблизно 300 сільських населених пунктів. Загальна чисельність населення становить приблизно 315 тис. осіб.

Особливістю міста Запоріжжя є те, що в ньому зосереджено приблизно 65 % продуктивних потужностей області й 43 % населення області.

27 червня 2014 року рішенням Запорізької міської ради прийнято остаточний звіт робочої групи з уточнення дати заснування міста і змінена офіційна дата заснування. Робоча група прийшла до висновку, що роком заснування міста є 952 рік на підставі трактату візантійського імператора Костянтина VII Порфієродного «Про управління імперією», як першої писемної згадки про існування городища на обох берегах Дніпра й острові Хортиця^[4].

Назва |

До 1921 року місто називалося Олександрівськ за назвою Олександрівської фортеці, закладеної в 1770 році. Однозначної думки, на честь кого було названо фортецю немає. Називаються імена генерал-фельдмаршала Олександра Голіцина, князя Олександра Вяземського^[5][6].

15 березня 1921 року місто було перейменовано в Запоріжжя — тобто «розташоване за порогами»^[7]. Назва нагадує, що до спорудження в 1932 році греблі ДніпроГЕСу в місці, де річка перетинає скелястий південний край Українського щита, закінчувалися численні Дніпрові пороги, що перешкоджають судноплавству^[8].

Історія |

Докладніше: Історія Запоріжжя

Сучасна реконструйована Запорозька Січ із висоти польоту на острові Хортиця

За свідченнями археологів, поселення на території сучасного Запоріжжя відомі з часів Середньостогівської культури (5 до — середина 4 тисячоліття до н. е.) — залишки давнього поселення було знайдено на північно-східному куті острова Хортиці. Інший відомий археологічний пам'ятник — вознесенський комплекс — кам'яна споруда, яку пов'язують із хозарами, булгарським ханом Аспарухом (VII ст.), Князем Святославом Ігоровичем (X ст.).

За часів Київської Русі на території сучасного міста були переправи через Дніпро — це Крарійський та Кічкаський перевози на півночі і поселення Протолча на півдні острова Хортиця.

1103 року в районі острова Хортиця руські князі Святополк Київський і Володимир завдали нищівної поразки половцям.

У XV—XVII століттях територія міста входила до Запорожжя — краю вольностей запорозьких козаків. Першою і єдиною Січчю, розташованою безпосередньо в межах сучасного міста, була Хортицька.

1552 року її заснував український шляхтич Дмитро Вишневецький (Байда) на острові Мала Хортиця. Однак у 1557 році її зруйнувало турецько-татарське військо.

1527 року кримський хан Сагіб-Гірей скаржився литовському урядові на черкаських та канівських козаків, які поблизу татарських кочовищ ставили «уходи», тобто займалися промислами, а рибу, хутра й мед вивозили на продаж у волості.

У другій половині 70-х років XVI століття польський король Стефан Баторій проводив жорстку політику на підпорядкування Запорожжя польському урядові. Багаті угіддя приваблювали польських магнатів, які вдиралися в запорозькі володіння й спустошували «уходи», а запорожців брали в полон. З півдня їм постійно загрожували кочовики-татари. Тому, у зв'язку з посиленням наступу як польського панства, так і кримських татар, козаки згуртовувалися й створювали укріплені городи, або січі. Щоб підпорядкувати державі непокірних козаків і загарбати їхні землі, 1578 року Стефан Баторій зобов'язав усіх без винятку прикордонних старост «виганяти низовців з Дніпра». Але, оскільки козаки перебували під захистом таких природних укріплень, як Томаківка та навколишні річки й озера, здійснити наказ короля було неможливо.

На початку 1580-х років на Томаківці вже була справжня Запорозька Січ як військова організація, у якій відбувалися січові збори, або кіш. На початок 1580-х припадають згадки в джерелах про січову старшину та регалії найвищої влади, зокрема булаву гетьманську. Томаківська Січ приймала не тільки селян, а й була центром, куди втікали бранці з ординського полону. Шляхтич Зборовський, який у 1580-х роках був на Томаківській Січі, свідчив про високу майстерність січовиків не лише у військовій справі, а й у виконанні пісень та грі на кобзі. На Січі не було ані феодальної власності на землю, ані кріпацтва. На роботу на Січі наймали, а панувало серед січового товариства побратимство, вірність матері-Січі та Великому Лугу. А поза Січчю водночас зростали зимівники, де жили власники рибних промислів, скотарі, мельники, шевці, рибалки, котрі в разі нападу кочовиків чи польської шляхти за наказом кошового отамана збиралися на Січ зі зброєю в руках і йшли в походи на Польщу, Крим чи Стамбул визволяти з неволі своїх земляків.

Упродовж 1734—1775 років територія Запоріжжя входила до Самарської паланки, а правобережжя — до Кодацької паланки.

У 1770 році на місці сучасного Запоріжжя було закладено Олександрівську фортецю Дніпровської лінії. Її будівництво завершилося в 1775 році. Того ж року з ініціативи Потьомкіна було знищено останню Запорозьку Січ — Підпільненську.

• 
  

  

  
  

  
  

  Олександрівськ та околиці в 1861 році
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  Олександрівськ у XIX столітті
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  Карта Олександрівська на початку XX століття^[9]

  
  

  
  

Заснування міста |

Формування сучасного міста пов'язане з Олександрівською фортецею, поблизу якої формувався так званий «фурштат», де селилися будівельники-селяни, каторжники, персонал обслуги фортеці, відставні солдати. Після остаточного захоплення Криму росіянами 1783 року, Дніпровська лінія втратила військове значення й була скасована, унаслідок чого в 1800 році Олександрівська фортеця втратила статус військового об'єкта.

У 1806 році поселення, що нараховувало приблизно 2 тисяч осіб отримало статус повітового міста під назвою Олександрівськ. На околицях міста були поселення вихідців з Німеччини, які прибували на запрошення Катерини II з 1787 року.

Поблизу міста Олександрівськ розташовувалося велике село Вознесенка, засноване ще в 1596 р. (сучасна територія центру м. Запоріжжя). У Вознесенці в різні часи мешкало 1,5–4 тис. осіб, була церква, крамниця, школа, розвинута торгівля.

Крім того, пізніше за запрошенням Катерини ЇЇ, була заснована низка німецьких менонітських колоній Хортицької волості (Кічкас (Ейнлаге), колонія Хортиця, Розенталь, Шенвізе тощо).

У 1873 році завдяки проведенню залізниці місто поступово перетворилося на важливий транспортний вузол, де вантажі перевантажувалися із залізниці на річковий транспорт, що йшов на Одесу. Потужний поштовх до подальшого розвитку промисловості дало місту спорудження в 1902 році залізниці, яка поєднала його з Криворізьким та Донецьким басейнами. У 1879 році 63 % торгово-промислових підприємств міста належало євреям. У 1901 міським головою був обраний підприємець Фелікс Францевич Мовчановський. У 1903 євреї складали 70 % купців^[10].

У 1905 році, Олександрівськ, як і багато інших міст Російської імперії, став центром робітничих страйків, які 11–14 грудня 1905 року переросли у збройне повстання, придушене імперськими військовими. Того ж року в місті відзначився єврейськими погромами Союз Михаїла Архангела.

• 
  

  

  
  

  
  

  Будівля по вул. Святого Миколая
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  Будівля пологового будинку № 1, вул. Святого Миколая, 27
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  Будівля першої теплоелектростанції Олександрівська, вул. Поштова
  

  
  

  
  

Українська революція |

Кічкаський міст, підірваний махновцями під час відступу в січні 1920 року

22 листопада 1917 року рішенням більшості своїх голосів (147 проти 95) Олександрівська рада ухвалила рішення про інтеграцію до Української Народної Республіки. Утім, у січні 1918 року місто взяли анархісти за підтримки російських червоногвардійських загонів, на чолі «революційного комітету» в Олександрівську стали Маруся Нікіфорова та Нестор Махно^[11]. Після укладання Берестейського миру 18 квітня 1918 року^[12] року місто відвоювали сили Запорізького корпусу Армії УНР за підтримки німецьких загонів. Однак, уже в грудні 1918 року Олександрівськ було остаточно втрачено під натиском більшовицьких сил.

Упродовж наступних двох років місто стало ареною бойових дій між більшовиками, білогвардійцями та махновцями^[13]. Уперше білогвардійським військам вдалося відвоювати місто в червні 1919 року, однак уже в жовтні їх витіснили загони Махна. Розрив Махна з більшовиками призвів до збройного протистояння між цими силами, і в січні 1920 року Олександрівськ утретє захопили більшовики.

19 вересня 1920 року^[12] містом заволоділи білогвардійські війська під орудою Врангеля, проте вже в жовтні 1920 більшовики остаточно встановили в Олександрівську радянську владу.

Радянський період |

15 березня 1921 року Олександрівська губернія стала називатися Запорізькою. Згодом перейменували й губернське місто Олександрівськ на Запоріжжя.

Упродовж довоєнних п'ятирічок місто стало великим індустріальним центром, чому сприяло відкриття в 1932 році ДніпроГЕСу — найпершої з дніпровських гідроелектростанцій. Разом із тим було збудовано підприємства, як-от завод листової сталі («Запоріжсталь»), коксохімічний, алюмінієвий («ЗАлК»), феросплавів, завод інструментальної сталі (тепер «Дніпроспецсталь»)^[14].

У роки Другої світової війни місто впродовж двох років — з 4 жовтня 1941 по 14 жовтня 1943 перебувало під владою німецьких окупантів^[15], з 1 вересня 1942 року — у формі Запорізького ґебіту. Входженню німецьких військ до міста передував підрив ДніпроГЕСу 18 серпня 1941 року, здійснений військами НКВС без оповіщення населення та військ, що переправлялися через річку^[16]. Руйнівна хвиля води, що ринула через пробоїну в греблі призвела до багатотисячних жертв як з боку цивільного населення, так і червоноармійців, котрі переправлялися через Дніпро^[17]. Що цікаво, радянська влада спершу спробувала скинути трагедію на німців, зробивши невдалий відеомонтаж і розповідаючи в лжедокументальних фільмах про це^[18][19]. Схожу спробу підриву ДніпроГЕСу німецькі війська намагалися здійснити при відступі, однак її зірвали радянські розвідники.

У листопаді 1941 року в місті почався Холокост, розстріляно понад 100 євреїв, в березні 1942 — 3700^[20].

Під час Другої світової війни Запоріжжя було єдиним з найбільш відвідуваних Адольфом Гітлером, який неодноразово навідувався до штаб-квартири фон Манштейна (нині 2-й корпус ЗНТУ по вул. Гоголя, 64), українських міст^[21].

Повоєнні роки відзначені подальшим ростом міста. У 1950-ті — 1960-ті роки було закладено житлові масиви «Вознесенка», Космічний та Шевченківський, а в 1970-ті — Хортицький, Бородінський, Осипенківський та Південний. Було введено в експлуатацію Запорізький трансформаторний завод (ЗТЗ), заводи високовольтної апаратури, «Запоріжкабель» та «Перетворювач» тощо.

Наприкінці 1980-х років, населення міста досягло свого максимуму — близько 900 тис. осіб, після чого почало зменшуватись.

Новітній час (з 1990 року) |

5 серпня 1990 року відбувся мітинг Народного руху України, який зібрав близько 1 млн учасників^{[джерело?]}.

2004 року в Запоріжжі розпочалось будівництво нових мостів через Дніпро та Старий Дніпро, висота найвищого складає 166 метрів.

1 грудня 2013 року в місті організовано протестний майдан, як реакція на Силовий розгін Євромайдану в Києві^[22].

26 січня 2014 року перед Запорізькою облдержадміністрацією відбувся кількатисячний мітинг, який було розігнано зусиллями працівниками органів МВС та «тітушок»^[23].

Зовнішні відеофайли
	Протестний майдан в Запоріжжі 1 грудня 2013 року

13 квітня 2014 року відбулася кульмінація серії проросійських виступів у місті. Мітинг антимайданівців на Алеї Слави переріс у сутичку з прихильниками Майдану — частину з прибічників антимайдану оточили, закидали яйцями, борошном та пакетами з молоком, а згодом доправили коридором ганьби до УБОЗу. Події отримали назву «Яєчна неділя»^[24][25][26].

20 лютого 2015 року на майдані під стінами Запорізької облдержадміністрації було відкрито пам'ятний знак на честь Героїв Революції Гідності^[27].

25 березня 2015 року депутати на сесії Запорізької міської ради перейменували площу Жовтневу на Майдан Героїв на честь героїв-майданівців. Проти перейменування площі виступили лише депутати-комуністи, рішення було прийняте більшістю голосів («За» 53 голоси з 69). Під час сесії зазначалося, що рішення про перейменування площі — ініціатива громади Запоріжжя, яка на цій площі збиралася на Євромайдан, і тут встановлено пам'ятник на честь героїв Революції гідності, містяни влаштовують урочисті зустрічі героїв-земляків з війни на сході України^[28].

З 16 квітня 2016 року в Запоріжжі розпочала роботу патрульна поліція^[29].

• 
  

  

  
  

  
  

  Мітинг Народного руху України в Запоріжжі, 5 серпня 1990 р.
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  «Змійка» греблі ДніпроГЕС
  

  
  

  
  

У 2017 році, за даними видання «Фокус», Запоріжжя в щорічному рейтингу комфортності міст України виявилося на 15 місці. При складанні рейтингу враховувалися такі критерії, як економічний стан, безпека проживання, інфраструктура міжміського транспорту, якість послуг, екологія. До переваг міста варто віднести вартість житла й оренди квартир, вартість умовного споживчого кошика. У рейтингу Запоріжжя отримало 40,1 бала зі 100 можливих^[30].

Географія |

Площа міста Запоріжжя становить 33 099 га. Показник території на 1000 жителів — 39 га, що приблизно збігається з такими ж показниками по містах України (40 га) і міста такого ж рівня — Дніпра (33 га)^[31].

Понад 4 тис. га зайняті водними просторами (12,8 %), близько 8 тис. га займають промислові, комунально-складські об'єкти, спецтериторії, 17,6 % міських земель використовуються в сільському господарстві. Вільні міські землі, що становлять 1,6 % від усієї території міста Запоріжжя, роздроблені й дисперсно розташовані в плані міста.

• 
  

  

  
  

  
  

  Прогулянковий катер на Дніпрі біля острова Хортиця
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  Дніпрові пороги
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  Фотографія Запоріжжя з космосу. Острів Хортиця
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  Острів Байда
  

  
  

  
  

Клімат |

Місто Запоріжжя лежить у зоні континентального клімату, котрий характеризується теплим літом з малою кількістю опадів. Для літнього періоду характерні посушливі суховійні явища, які в окремі роки є особливо інтенсивними. Літо тепле, зазвичай починається в перших числах травня й триває до початку жовтня, охоплюючи період близько п'яти місяців. Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 23.8 °C. Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою -2.7 °С. Зима помірно м'яка, часто спостерігається відсутність стійкого сніжного покриву. У середньому, висота сніжного покриву становить 14 см, найбільша — 35 см.

Середня річна температура +11,1 °C, середня температура в липні +23,8 °C, а в січні —2,7 °C.

Зимовий Соборний проспект

Середня глибина промерзання ґрунту — 0,8 м, максимальна — близько 1 м.

За умовами забезпеченості вологою територія міста належить до посушливої зони. Середньорічна кількість опадів становить 443 мм, а випаровування з поверхні суходолу — 480 мм, з водної поверхні — 850 мм. При цьому влітку часто спостерігаються зливи, що сильно розмивають поверхню ґрунту.

Відносна вологість повітря о 13 годині становить 60 %, найменша — 40 % — спостерігається в липні — серпні.

Переважні напрямки вітру в теплий період — північний і північно-східний, у холодний період — північно-східний і східний. Середня швидкість вітру становить 3,8 м/сек, посилюючись до 4,2 м/сек на околицях міста. Максимальна швидкість вітру, до 28 м/сек, спостерігається один раз на 15–20 років.

Щороку, у середньому, місто вкрито туманом 45 днів на рік. Найбільше число туманів — 60 на рік.

Забудова |

Забудова міста представлена компактною відкритою структурою й розташована на обох берегах річки Дніпро. Лівобережна частина — лінійна й дуже неоднорідна за функціональним зонуванням.

Селітебні території, що розчленовуються транспортними й комунікаційними коридорами, витягнуті уздовж берегів і безпосередньо притикаються до промислових територій. Як наслідок, значна частина житлової забудови (до 70 %) розташована в зонах впливу промислових підприємств.

Правобережна частина міста більш компактна й однорідна за функціональним зонуванням. Промислові підприємства Хортицького промрайону, які «чистіші» в екологічному плані, не справляють негативного впливу на житлову забудову^[32].

Проте, правобережна частина, хоч і порівняно сприятливіша в екологічному плані, не має досить розвинених транспортних зв'язків з промрайонами міста, котрі розташовані в його лівобережній частині, та з центром Запоріжжя.

Наразі місто має невеликий резерв вільних територій у наявних межах. Серед територій, можливих до освоєння під селітебну забудову, можна виділити невеликі ділянки в прибережній частині лівого берега (вулиця Скельна, Центральний бульвар), райони намиву Миколаївської заплави («Південний житловий масив»), у правобережній частині (Бородінський мікрорайон, Хортицький житловий масив, Верхня Хортиця).

Окрім цього, є невеликий резерв територій у районах можливої реконструкції (Старе місто, Павло-Кічкас).

• 
  

  

  
  

  
  

  Центральна площа міста — Фестивальна
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  17-поверхові башти Хортиця-Палац
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  Бізнес-центр «Eco tower»
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  Перехрестя на розі двох проспектів Соборного й Металургів
  

  
  

  
  

У 2017 році до Державного реєстру нерухомих пам'яток України внесено 20 об'єктів культурної спадщини архітектури та містобудування, розташованих у Запоріжжі, зокрема клуб «Металіст» (БК «ЗАЗ»), а також житлові будинки, зведені у 1930—1950-х роках^[33].

Органи влади |

Запоріжжя є самостійною адміністративно-територіальною одиницею й адміністративним центром Запорізької області^[34][35]. У місті перебувають органи як місцевого, так і обласного самоврядування.

Самоврядування |

Міське |

Запорізька міська рада

Органами та посадовими особами місцевого самоврядування в місті є:

• Міський голова


• Запорізька міська рада


• 7 районних адміністрацій

Судову владу в місті, а також у Запорізькому районі, здійснюють 4 окружних суди міста Запоріжжя.

Міський голова обирається мешканцями міста, шляхом прямого, загального, вільного, таємного голосування терміном на 5 років. Новообраний міський голова приносить присягу на сесії міської ради^[36]. У листопаді 2015 року міським головою був обраний Володимир Буряк^[37][38].

Обласне |

Запорізька обласна державна адміністрація й Запорізька обласна рада

У Запоріжжі також є виконавчі й судові органи влади та органи місцевого самоврядування Запорізької області.

Обласною владою є:

• 
  Запорізька обласна державна адміністрація, голова якої призначається указом Президента України^[39]


• 
  Запорізька обласна рада^[40].

Адміністративний поділ |

Місто розділене на 7 адміністративних районів.

Олександрівський Заводський Комунарський Дніпровський Вознесенівський Хортицький Шевченківський

Райони міста Запоріжжя

Населення районів міста Запоріжжя станом на 1 листопада 2015 року^[41]:

Демографія |

Докладніше: Населення Запоріжжя

Населення |

Запоріжжя — шосте за населенням місто України.

Станом на 1 січня 2016 року населення Запоріжжя налічувало 784 741 особу (з урахуванням 26 730 осіб офіційно зареєстрованих переселенців з тимчасово окупованих територій Донецької і Луганської областей^[42].

Станом на 1 січня 2015 року населення Запоріжжя налічувало 761 993 осіб^[43].

Національний склад |

Національний склад населення Запоріжжя за Всеукраїнським переписом населення 2001 року мав такий вигляд^[44]:

У 1816 в Запоріжжі проживало 7 євреїв, в 1820 — 13, в 1835 — 34, в 1850—133, в 1859—286 (9,3 %), в 1862—2849, в 1897 — 5248 (27,8 %), в 1903 — 10 422 (34,1 %), в 1910 — 11 976 (31,4 %), в 1917 — 11 538 (19,6 %), в 1923 — 10 755, в 1926 — 11 335 (20,4 %), в 1939 — 22 631 (7,8 %), в 1959 — 15 700 (3,6 %), в 1970 — 16 204 (2,5 %), в 1979 — 14 421 (1,9 %), в 1989 — 11 931 єврей (1,4 %)^[45].

Мовний склад |

Динаміка рідної мови населення Запоріжжя за переписами:

Економіка |

Запоріжжя — великий промисловий центр, створений за комплексною схемою. Тут сконцентровано найпотужніші:

• 
  металургійні — «Запоріжсталь», «Дніпроспецсталь», Запорізький алюмінієвий комбінат, Запорізький титано-магнієвий комбінат, Запорізький завод феросплавів, Запорізький ливарно-механічний завод
  


• 
  машинобудівні — Мотор Січ, ТОВ «Завод під'ємно-транспортних машин» — один з найбільших кранобудівних заводів України, інструментальний завод
  


• 
  енергетичні — ДніпроГЕС, «Запоріжтрансформатор»
  


• 
  гірничодобувні підприємства


• численні науково-дослідні заклади^[50].

За 2014 рік суб'єктами переробної промисловості реалізовано продукції у відпускних цінах підприємств (без ПДВ і акцизу) на суму 60,62 млрд грн, у тому числі: металургійне виробництво — на 33,83 млрд грн, машинобудівної галузі — на 13,13 млрд грн, харчової галузі — на 3,72 млрд грн.

Підприємство «Мотор Січ» — один з найпотужніших у світі виробників авіаційних двигунів для літаків Ан-225 «Мрія», Ан-124 «Руслан», а також для гелікоптерів Мі-26 та багатьох інших машин. ЗМКБ «Прогрес» ім. академіка О. Г. Івченка — один з найбільших у світі проектувальників авіаційних двигунів та енергетичних установок.

Запорізький автомобілебудівний завод (ЗАЗ) — єдине в країні підприємство, яке має повний виробничий цикл виготовлення автомобілів. Раніше виробляв автомобілі «Запорожець», «Таврія» й «Славута», а зараз — Sens, Lanos, Forza, Opel, автобус I-VAN.^[50]

Обсяг реалізованої промислової продукції загалом по місту за 2016 рік становив 143 204,6 млн грн (73,0 % до обласного показника та на 9,8 % більше, ніж у 2015 році), у розрахунку на одного мешканця показник становив 137,7 тис. грн, що в 3 рази більше, ніж в середньому по Україні^[51].

• 
  

  

  
  

  
  

  ДніпроГЕС
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  Запоріжсталь
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  Запорізький автомобілебудівний завод
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  Інструментальний завод
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  ЗАЗ Sens та ЗАЗ Lanos (на автовозі), виробництва ЗАЗ
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  Мотор Січ
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  Науково-виробничий комплекс «Іскра»
  

  
  

  
  

Екологія |

Вид на промзону з проспекту Металургів

Екологічна ситуація в Запоріжжі й регіоні напружена, причина тому — насиченість промисловими підприємствами й недосконалість очищувальних технологій. Значна частина промислових підприємств розташована в центрі житлових забудов, що формує основне техногенне навантаження на довкілля міста.

Обсяги викидів речовин-забруднювачів у атмосферне повітря стаціонарними джерелами (без урахування вуглецю діоксиду) за 2015 рік склали 83,3 тис. т (96,0 % до обсягів викидів за 2014 рік)^[51].

Парки |

Парк «Дубовий Гай»

Центральний парк «Дубовий Гай». Розташований вулицею Глісерною в Олександрівському районі, вниз до річки Дніпро від майдану Волі. Примітність парку — річна протока Мокрої Московки та її заплави, через які в декількох місцях перекинуті мости. Уздовж доріжок встановлені лавки, дитячі майданчики, парк атракціонів, фонтан, кілька майданчиків для проведення концертів, тенісні корти. У парку проводяться культурно-масові заходи.

Парк Перемоги спроектований ще у 1979 році. За своєю площею — один з найбільших у Запоріжжі. Він починається від вулиці Шкільної й тягнеться до Набережної магістралі. З одного боку парк обмежений річкою Суха Московка, а з іншої озером і корпусами Запорізького центру екстремальної медицини та швидкої медичної допомоги.

Ландшафтний парк Острів Хортиця — найбільший острів на Дніпрі, розташований нижче за ДніпроГЕС, унікальний природний та історичний комплекс. Хортиця є одним із семи чудес України та є найбільшим островом на Дніпрі. На північній стороні острова був останній дніпровський поріг. Хортиця витягнута із північного заходу на південь-схід, має довжину 12,5 км, ширину в середньому 2,5 км і площу приблизно 3000 га. На Хортиці в мініатюрі представлені зразки всіх ландшафтних зон України. На острові розташований «Музей історії запорозького козацтва», який був відкрито 14 жовтня 1983 року.

Парк Металургів розташований у центрі міста, практично на мальовничому березі Дніпра. Сам парк невеликий за площею, без всіляких кіосків і генделей, що робить його привабливим для прогулянок і проводження часу. Звідси відкривається прекрасний вид на Хортицю, Дніпро з його порогами і греблю ДніпроГЕС. Парк розміщений вулицею Богдана Хмельницького.

Вознесенівський парк розташувався в районі Набережної магістралі, неподалік каскаду фонтанів «Райдуга». Останнім часом, це один з наймальовничіших та найдоглянутіших парків Запоріжжя. Через озеро встановили місток до «Тещі і Свекрухи». У парку розбитий штучний ставок із фонтанами. Чудове місце для прогулянок із дітьми та для молодят.

Парк ім. Климова (в минулому — парк ім. Т. Г. Шевченка), поруч із Будинком культури імені Тараса Шевченка. Територія парку досить велика й доглянута. Радує наявність зелених галявин, а також дерев, які створюють тінь влітку, і тим самим рятують від спеки. З атракціонів є безплатні гойдалки, пісочниці, гірки та інше. На території парку розташований музей історії заводу «Мотор Січ», разом із виставленою біля його входу численною військовою технікою, що викликає велику цікавість усіх охочих.

Також у Запоріжжі є ще кілька основних парків для відпочинку:

• парк Трудової Слави (уздовж бульвару Шевченка у Вознесенівському районі міста);


• ім. О. С. Пушкіна (біля Запорізького державного цирку);


• парк Поколінь (у Хортицькому районі);


• ім. Ю. О. Гагаріна (у Космічному мікрорайоні);


• парк Енергетиків (на Правому березі Дніпра біля греблі ДніпроГЕС;


• парк Південний (у мікрорайоні Південний).

Культура |

Див. також: Пам'ятники Запоріжжя

Культурне тло міста створюють філармонія, низка музеїв, театри, бібліотеки^[52]. Серед них:

До складу філармонії входить академічний симфонічний оркестр, козацький ансамбль пісні й танцю «Запорожці», камерний оркестр «Мініатюра», три концертні групи музично-тематичного лекторію, вокальний ансамбль «Водограй».

Окремим культурним осередком Запоріжжя є міський Вернісаж, організований найбільшою творчою організацією міста Запорізьким міським об'єднанням митців «Колорит» у центрі міста, на площі Маяковського біля Фонтану Життя. Щоденні виставки «Колориту» біля «Фонтану Життя» — унікальне місце в Запоріжжі, де можна поспілкуватися з майстрами й художниками, узяти участь у майстернях з різьблення, вишивки, бісероплетіння та інших видів творчості, отримати корисні поради від професійних художників, дизайнерів, карикатуристів, членів Спілки художників, національної Спілки майстрів, а також тих, чий талант розкрився й розвивається з приходом до організації^[56].

19 грудня 2015 року в Запоріжжі вперше на новому місці (площі Маяковського) відбулося відкриття головної новорічної ялинки, яка в усі роки встановлювалася на центральній площі Фестивальній^[57].

28-29 квітня 2018 року в Запоріжжі відбувся перший джазовий фестиваль «Zaporizhzhia Jazzy-2018». Він проходив в парку Металургів на території Міського палацу дитячої та юнацької творчості^[58][59].

• 
  

  

  
  

  
  

  Запорізький академічний обласний український музично-драматичний театр імені Володимира Магара
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  Академічний обласний театр молоді
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  Концертний зал імені Михайла Глінки
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  Запорізький державний цирк
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  Запорізький краєзнавчий музей
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  Музей історії запорозького козацтва
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  Найвищий прапор в Українї
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  Урочиста хода до 500-ліття Запорозького козацтва
  

  
  

  
  

Релігія |

Населення Запоріжжя складається переважно з християн східного обряду (православних). Православні храми міста представлені церквами Української православної церкви (Московського патріархату) та Української православної церкви — Київський патріархат (наприклад, катедральний собор Святої Трійці)^[60].

У 2006 році в Запоріжжі відкрився Ісламський культурний центр. Також активно розвиваються католицькі громади: у місті представлені як римо-, так і греко-католики.

Див. також: Гіймат-Роза та Запорізька хоральна синагога

Центральний римо-католицький храм Бога Отця Милосердного розташований на вул. Заводській (біля цирку). Собор належить до Харківсько-Запорізької дієцезії. Греко-католики моляться на вул. Вербовій, 11^[61].

14 жовтня 2007 року був відкритий Свято-Покровський кафедральний собор. Зараз Свято-Покровський кафедральний собор — п'ятиверховий храм заввишки 53 метри, що став справжньою перлиною Запоріжжя^[62].

На місці нинішнього головного собору міста була перша церква, яку побудували ще в 1778 році, стара Покровська церква була переважно дерев'яною. А 5 травня 1886 року на місці вже розібраної будівлі заклали новий кафедральний Свято-Покровський собор, зруйнований більшовиками в 30-х роках XX століття. Будівництво майже точної копії зруйнованого собору розпочалося в 1993 році і тривало 14 років.

• 
  

  

  
  

  
  

  Свято-Покровський кафедральний собор
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  Собор Бога Отця Милосердного
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  Храм Святого Миколая Чудотворця
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  Синагога «Кравців»
  

  
  

  
  

Освіта й наука |

Див. також: Категорія:Освіта в Запоріжжі

У 2016 році в Запоріжжі функціонував 121 загальноосвітній навчальний заклад I—III ступенів, у тому числі 116 — комунальної форми власності (62 231 учень проти 61 160 у 2015 році) та 5 — приватної. Крім того, 2 навчальні заклади призупинили свою діяльність.
Для навчання обдарованих, талановитих та здібних дітей забезпечено роботу 35 закладів: 9 ліцеїв, 3 колегіумів, 17 гімназій, 6 спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням окремих предметів^[51].

Загальна кількість дитячих навчальних закладів (ДНЗ) міста складає 143 одиниці, у тому числі 135 — комунальної форми власності, 6 — приватної, 2 — державної. За функціональною ознакою ДНЗ поділяються на 10 дитячих садків, 108 ясел-садків, 5 центрів розвитку дитини, 20 НВК (8 — типу «ЗНЗ-ДНЗ», 12 — типу «ДНЗ-ЗНЗ»); за видами ДНЗ розподілені так: 97 загального розвитку, 38 комбінованого типу (зі спеціальними та санаторними групами), 3 санаторних, 5 спеціальних^[51].

У місті розташовано 17 професійно-технічних навчальних закладів^[51]. У вищих навчальних закладах навчається приблизно 45 тисяч студентів.

Основні заклади вищої освіти:

• 
  Запорізька державна інженерна академія (ЗДІА)


• 
  Запорізький державний медичний університет (ЗДМУ)


• 
  Запорізький національний університет (ЗНУ)


• 
  Запорізький національний технічний університет (ЗНТУ)


• 
  Запорізький інститут економіки та інформаційних технологій (ЗІЕІТ)


• 
  Класичний приватний університет (КПУ)


• 
  Хортицька національна навчально-реабілітаційна академія (ХНА)

• 
  

  

  
  

  
  

  1-й корпус ЗНУ
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  2-й корпус ЗНУ
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  3-й корпус ЗНУ
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  5-й корпус ЗНУ
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  7-й корпус ЗНУ (спорткомплекс)
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  8-й корпус ЗНУ
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  ЗНТУ
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  КПУ
  

  
  

  
  

Коледжі та технікуми:

• Запорізький авіаційний коледж ім. О. Г. Івченка


• 
  Запорізький гідроенергетичний коледж ЗДІА^[63]


• Запорізький електротехнічний коледж ЗНТУ


• 
  Запорізький металургійний коледж ЗДІА^[64][65]


• Запорізький будівельний коледж

Наукові центри:

• Інститут титану


• НДІ спецсталей


• Інститут сільськогосподарського машинобудування


• НДІ газоочищення


• НДІ трансформаторобудування


• НДІ силової енергетики, проектно-конструкторський та технологічний інститут^[66]


• ТОВ «НДКТІМ-Сільгоспмаш»^[67].

Раніше працювали НДІ радіозв'язку (ЗНДІРС), Інститут механізації тваринництва.

Історико-культурний комплекс «Запорозька Січ». 2018 р.

Музеї |

• Запорізький краєзнавчий музей


• Запорізький обласний художній музей


• Музей історії запорозького козацтва


• Музей історії зброї


• Історико-культурний комплекс «Запорозька Січ»

Спорт |

Славутич-Арена

У розпорядженні жителів міста легкоатлетичні манежі, плавальні басейни, веслово- та водноспортивні бази, тенісні корти, спортивні майданчики зі штучним покриттям, будинок спорту «Запоріжалюмінбуд», палац спорту «Юність», сучасний футбольний стадіон «Славутич-Арена».

У місті працюють дитячо-юнацькі школи олімпійського резерву з гандболу, вільної боротьби та дзюдо.

Запорізькі клуби перебувають у вищих дивізіонах країни з гандболу, баскетболу, волейболу. Так, «ZTR», «Мотор» — у чоловічій суперлізі з гандболу, «Ферро-ЗНТУ» — у чоловічій суперлізі з баскетболу, «Козачка-ЗАлК» — у жіночій суперлізі України з баскетболу, «Орбіта-Університет» — у жіночій суперлізі з волейболу.

До 2015 року ФК «Металург» брав участь у Прем'єр-Лізі України з футболу, але через скрутний фінансовий стан припинив існування. У березні 2016 року футбольний клуб був відсторонений від участі в професійних турнірах, сам ФК був оголошений банкрутом. Небайдужі запорожці заявили про відродження ФК «Металург Запоріжжя», який був створений на базі аматорського ФК «Россо Неро». З 24 липня 2016 року виступає в Другій лізі України^[68].

Засоби масової інформації |

Логотип філії НСТУ «Запорізька регіональна дирекція»

Студія TV5

Логотип ТРК «Алекс»

У Запоріжжі мовлять місцеві телеканали:

• 
  «Запоріжжя», ТРК «Алекс»
  


• ЗНТРК «TV5» (включає два канали — «TV5» і «TV5 Спорт»), Телеканал Z, «ТВ-Голд»
  


• Кореспондентські пункти провідних українських телеканалів: «1+1», «Інтер» акредитовані в місті


• На базі радіостанції «Великий Луг» працює запорізька студія 5 каналу^[69].


• У 1991—2002 роках діяв телеканал «Хортиця».

На території міста в межах радіочастот FM-діапазону своє мовлення проводять 19 всеукраїнських та регіональних радіостанцій:

• 
  «Авторадіо-Україна» (99.3 MHz)


• 
  «Країна ФМ» (100.3 MHz)


• 
  «Радіо РОКС Україна» (100.8 MHz)


• 
  «Перець FM» (101.3 MHz)


• 
  «Радіо Максимум» (101.8 MHz)


• 
  «Люкс FM» (102.2 MHz)


• 
  «Ера FM» (102.7 MHz)


• 
  «Kiss FM» (103.1 MHz)


• 
  «Запоріжжя FM» / «1-й канал Національного радіо України» (103.7 MHz)


• 
  «Русское Радио Україна» (104.1 MHz)


• 
  «Шансон» (104.5 MHz)


• 
  «Power FM» (105.1 MHz)


• 
  «Наше радіо» (105.6 MHz)


• 
  «NRJ» (106.2 MHz)


• 
  «Хіт FM» (106.6 MHz)


• 
  «Ретро FM» (107.0 MHz)


• 
  «Мелодія FM» (107.5 MHz)


• 
  «Радіо Релакс» (107.9 MHz).

Серед власне запорізької — Радіо «Запоріжжя FM»^[70].

Наприкінці 2011 року припинили існування дві місцеві радіостанції FM-діапазону «Ностальжі»^[71] та «Великий Луг»^[72], які працювали з 1995 року й були брендами радіоефіру в м. Запоріжжя.

Станом на 2005 рік, у Запорізькій області видавалося 185 газет, загальним накладом 1,5 млн примірників^[73]. В обласному центрі видається понад 20 різних газет та журналів. Серед них: «Індустріальне Запоріжжя», «Міг», «Мрія», «Субота плюс», «Туча», «Портмоне», «Привоз», «Хмара» та інші^[73][74].

Транспорт |

Див. також: Транспорт Запоріжжя та

Сучасна транспортна інфраструктура міста Запоріжжя має систему зовнішнього транспорту — залізницю, автобусний транспорт, автодорожня мережа, авіатранспорт і водний (річковий) транспорт, — магістральну вулично-дорожню мережу і мережу масового пасажирського транспорту.

Запорізький залізничний вузол утворений перетином двох магістральних ліній: Москва — Харків — Запоріжжя I — Севастополь та Кривий Ріг — Запоріжжя II — Донбас.

У місті діють два пасажирських залізничних вокзали: Запоріжжя I та Запоріжжя II. Через місто Запоріжжя проходить 103,2 км головних залізничних колій, також у місті розташовано 8 залізничних пасажирських та вантажних станцій. У складі регіональної філії «Придніпровська залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» в місті діють «Запорізька дирекція залізничних перевезень», Запорізька дистанція навантажувально-розвантажувальних робіт та Запорізька дитяча залізниця.

• 
  

  

  
  

  
  

  Вокзал станції Запоріжжя I
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  Вокзал станції Запоріжжя II
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  Вокзал станції Запоріжжя-Ліве
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  Вокзал станції Дніпробуд II
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  Вокзал станції Імені Анатолія Алімова
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  Автовокзал
  

  
  

  
  

Зовнішні автобусні перевезення пасажирів здійснюються через три автостанції (одним міжміським автовокзалом та двома приміськими автостанціями). Мережа зовнішніх автошляхів складається з доріг державного значення, що забезпечують зв'язки з Києвом, Дніпром, Харковом, Одесою, Полтавою та іншими містами центральних і південних областей України, із Чорноморським та Азовським узбережжями. Західною околицею міста проходить автошлях Н08, східною околицею міста пролягають автошляхи М18E105, Н15, у південно-західному напрямку — автошлях Н23 та Т 0806.

Вантажні й пасажирські перевезення водним транспортом обслуговуються двома річковими портами, розташованими на лівому березі у горішньому та нижньому б'єфі Дніпровської ГЕС. За навігаційний період 2015 року ДП «Адміністрація річкових портів» перевезено 75,33 тис. пасажирів.

Повітряне сполучення забезпечується Запорізьким аеропортом, розташованим у північно-східній частині міста на відстані 15 км від центру міста. У транспортній системі міста відіграє важливе місце, який має статус міжнародного, і є повітряними воротами, як для українських, так і для міжнародних авіакомпаній^[75]. Базові авіакомпанії: ВАТ «Константа», філія «Українська авіаційна транспортна компанія» (УАТК), ТОВ «Універсал — Авіа», АК «Мотор Січ». З аеропорту «Запоріжжя» виконують рейси авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України», «Азур Ейр Україна», «Аеростар», «AtlasGlobal Україна», «Pegasus Airlines», «Turkish Airlines». Комунальним підприємством «Міжнародний аеропорт Запоріжжя» в 2015 році відправлено 64,54 тис. пасажирів, що на 73,5 % більше, ніж 2014 року. За 2015 рік обслуговано 2102 літако-вильотів. На міжнародних повітряних лініях збільшилися відправлення пасажирів на 50,6 %, на внутрішніх лініях — утричі. Відправлення та прибуття вантажу й багажу збільшилися на 84,0 %. Збільшення показників зумовлено збільшенням кількості внутрішніх та міжнародних чартерних рейсів. Авіакомпанія «Азур Ейр Україна» виконує чартерні рейси до Єгипету, ПрАТ АК «МАУ» регулярні рейси до Бориспіля, авіакомпанією «AtlasGlobal Україна» відкрито новий рейс Стамбул — Запоріжжя — Стамбул; АК «Мотор Січ» відкрито новий щоденний регулярний рейс Запоріжжя — Мінськ — Запоріжжя. Авіакомпанії «Pegasus Airlines», «Turkish Airlines» виконують регулярні рейси Стамбул — Запоріжжя — Стамбул (тричі на тиждень)^[76][77].

Докладніше: Перелік мостів Запоріжжя

Теперішня магістральна вулично-дорожна мережа міста представлена магістралями міського та районного значення. Транспортне сполучення між лівим і правим берегом здійснюється через греблю ДніпроГЕСу, арковий міст та мости Преображенського, які проходять через острів Хортиця.

• 
  

  

  
  

  
  

  ДніпроГЕС
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  Вогні нічної греблі ДніпроГЕС
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  I міст Преображенського з висоти
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  II міст Преображенського через Старий Дніпро
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  Арковий міст
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  Будівництво нового мостового переходу через Дніпро
  

  
  

  
  

Головна магістраль міста — проспект Соборний, який перетинає майже всю лівобережну частину міста від залізничного вокзалу до Дніпровської ГЕС. Його довжина становить приблизно 11 км, що робить цей проспект однією з найдовших вулиць Європи.

Під час декомунізації у Запоріжжі на сайті міської ради було опубліковано відразу два проекти рішень про перейменування проспекту. Його пропонували перейменувати в Соборний або Козацький — саме ці варіанти набрали найбільшу кількість голосів під час онлайн-опитування, яке проводили на сайті міськради^[78]. Остаточне рішення про перейменування проспекту ухвалили 19 лютого 2016 року^[79].

• 
  

  

  
  

  
  

  Головна магістраль міста — Соборний проспект
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  Вид на проспект Металургів
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  Запорізька площа
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  Вид на Прибережну магістраль та Олександрівський район
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  Вечірній проспект
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  Міські куранти
  

  
  

  
  

Значною транспортною проблемою Запоріжжя є низька пропускна здатність мостів та греблі. Інтенсивність транспортних потоків через мости Преображенського перевищує їхню пропускну здатність у 3,7 рази, через греблю ДніпроГЕСу — більш ніж у 1,5 рази.

У 2004 році розпочато будівництво нових мостів (паралельно мостам Преображенського), яке й дотепер продовжується^[80][81].

Див. також: Запорізький тролейбус, Запорізький трамвай та Запорізький автобус

Пасажирські перевезення в місті Запоріжжя забезпечуються ЗКПМЕТ «Запоріжелектротранс» та 23 приватними автопідприємствами.

У місті діє 7 трамвайних, 7 тролейбусних та 92 автобусних маршрутів. Мережа електротранспорту досягла найбільшого розвитку наприкінці 1990-х років, після чого почала скорочуватись. Протяжність трамвайних маршрутів становить — 157,9 км, тролейбусних — 219,2 км. Протяжність автобусних маршрутів коливається в середньому від 10 до 30 км, а декількох — до 55 км. Середня добова кількість рухомого складу на міських автобусних маршрутах складається з 921 автобуса різних класів. У порівнянні з 2014 роком загальний середньодобовий випуск трамваїв і тролейбусів зменшився із 113,1 одиниці до 95 одиниць (16 %)^[51].

• 
  

  

  
  

  
  

  «Запоріжелектротранс»
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  LAZ-E183 прямує через греблю ДніпроГЕС
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  Запорізький трамвай T3UA-3
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  Запорізька Škoda 14Tr
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  Tatra T3SU біля ЗНТУ
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  Муніципальний автобус МАЗ-103.485
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  «Богдан A092» на просп. Металургів
  

  
  

  
  

Запоріжжя в кіно |

У Запоріжжі проходили зйомки кінофільмів:^[82][83][84]

Міста-побратими |

Запорізька площа в Обергаузені,  Німеччина

Запоріжжя, як і багато сучасних міст має економічні, культурні та інші зв'язки з містами-побратимами. На сьогодні містами-побратимами Запоріжжя є^[91]:

Міста-побратими[92]
Країна	Місто	Дата підписання угоди про партнерство
Фінляндія	Лахті	21 лютого 1953
Франція	Бельфор	2 липня 1967
Велика Британія	Бірмінгем	20 липня 1973
Австрія	Лінц	6 травня 1983
Німеччина	Обергаузен	20 травня 1986
КНР	Ічан	16 жовтня 1997
Німеччина	Магдебург	29 травня 2008
Ізраїль	Ашдод	13 вересня 2011

Раніше містом-побратимом був Новокузнецьк ( Росія), але в односторонньому порядку через російську збройну агресію розірвані побратимські відносини^[93].

Панорами міста |

Панорама Дніпрогесу

Панорама знаменитого мосту через Дніпро

Панорама острову Хортиця

Див. також |

• Хортиця


• ДніпроГЕС


• Соборний проспект

Примітки |

Джерела та література |

• 
  М. О. Фролов. Запоріжжя // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К.: Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 261. — ISBN 966-00-0610-1.
  


• 
  І. А. Пугачова. Запоріжжя // [1] Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Координаційне бюро енциклопедії сучасної України НАН України. — К., 2003­–2016. — ISBN 944-02-3354-X.
  


• 
  Голдобин Анатолий Иванович. Аллея Славы в Запорожье. Фотоочерк. — Днепропетровск : «Промінь», 1985. — 32 с. — 30 000 прим. (рос.)
  


• 
  Шиханов Р. Б. Керівники міста Запоріжжя (1939—2000 рр.): Біогр. довідник / Наук. т-во ім. Я. Новицького, Держ. архів Запорізької обл., Центральноєвроп. ін-т демократичних реформ. — Запоріжжя: Тандем-У, 2000. — 72 с.: фото.

Посилання |

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Запоріжжя

Вікіцитати містять висловлювання, автором яких є: Запоріжжя

• Запорізька міська рада


• Фотографії Запоріжжя


• 
  Запоріжжя — Інформаційно-пізнавальний портал | Запорізька область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Запорізька область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 765 с.)


• 
  (рос.) Ретро Запорожье — сайт про історію Запоріжжя.


• Запоріжжя з висоти пташиного польоту (відео)

Статті та теми пов'язані з містом п о р Запоріжжя Райони: Олександрівський • Вознесенівський • Дніпровський • Заводський • Комунарський • Хортицький • Шевченківський п о р Запорізька область Райони Бердянський · Більмацький · Василівський · Великобілозерський · Веселівський · Вільнянський · Гуляйпільський · Запорізький · Кам'янсько-Дніпровський · Мелітопольський · Михайлівський · Новомиколаївський · Оріхівський · Пологівський · Приазовський · Приморський · Розівський · Токмацький · Чернігівський · Якимівський Міста обласного значення Бердянськ · Енергодар · Запоріжжя · Мелітополь · Токмак Портал п о р Міста і смт Запорізької області Міста: Бердянськ · Василівка · Вільнянськ · Гуляйполе · Дніпрорудне · Енергодар · Запоріжжя · Кам'янка-Дніпровська · Мелітополь · Молочанськ · Оріхів · Пологи · Приморськ · Токмак Смт: Андріївка · Балабине · Більмак · Веселе · Залізничне · Кам'яне · Кирилівка · Комиш-Зоря · Комишуваха · Кушугум · Малокатеринівка · Мирне · Михайлівка · Нововасилівка · Новомиколаївка · Приазовське · Пришиб · Розівка · Степногірськ · Тернувате · Чернігівка · Якимівка п о р Історичні населені місця Запорізької області Бердянськ • Гуляйполе • Запоріжжя • Мелітополь • Оріхів • Токмак п о р Населені пункти Запорізького району Смт: Балабине · Кушугум · Малокатеринівка Села: Августинівка · Бабурка · Біленьке · Біленьке Перше · Веселе · Веселянка · Водяне · Володимирівське · Григорівка · Гурського · Дніпрельстан · Дніпрові Хвилі · Долинівка · Долинське · Запорожець · Зеленопілля · Зоряне · Івангород · Канівське · Крилівське · Лежине · Лемешинське · Лисогірка · Лукашеве · Малишівка · Мар'ївка · Миколай-Поле · Морозівка · Надія · Наталівка · Нижня Хортиця · Нове Запоріжжя · Нововознесенка · Новодніпровка · Новоолександрівка · Новооленівка · Новопетрівка · Новоселище · Новосергіївка · Новослобідка · Новостепнянське · Петропавлівка · Петропіль · Привітне · Придніпровське · Привільне · Розумівка · Ручаївка · Світанок · Смоляне · Степне · Уділенське · Федорівка · Хортиця · Червоний Яр · Червонодніпровка · Черепівське · Шевченківське · Широке · Юльївка · Яворницьке Селища: Високогірне · Відрадне · Івано-Ганнівка · Канцерівка · Річне · Ростуще · Сонячне п о р 50 найбільших міст України за населенням Київ Харків Одеса Дніпро Донецьк¹ Запоріжжя Львів Кривий Ріг Миколаїв Маріуполь Луганськ¹ Вінниця Севастополь¹ Макіївка¹ Сімферополь¹ Херсон Полтава Чернігів Черкаси Хмельницький Житомир Чернівці Суми Рівне Горлівка¹ Івано-Франківськ Кам'янське Кропивницький Кременчук Тернопіль Луцьк Біла Церква Краматорськ Мелітополь Керч¹ Ужгород Нікополь Бердянськ Слов'янськ Алчевськ¹ Євпаторія¹ Павлоград Сєвєродонецьк Бровари Кам'янець-Подільський Лисичанськ Конотоп Мукачево Умань Хрустальний¹ ¹ — міста розташовані на тимчасово окупованій території Примітка: дані наведено за Статистичним збірником «Чисельність наявного населення України на 1 січня 2018 року» п о р Міста Європи з населенням понад 500 тисяч осіб Понад 10 000 000 Стамбул (14 377 018) · Москва (12 179 144) Понад 5 000 000 Лондон (8 787 892) · Санкт-Петербург (5 225 690) Понад 3 000 000 Берлін (3 520 031) · Мадрид (3 165 541) Понад 2 000 000 Київ (2 934 401) · Рим (2 864 731) · Париж (2 273 305) · Бухарест (2 158 758) Понад 1 000 000 Мінськ (1 982 475) · Відень (1 797 337) · Гамбург (1 787 408) · Будапешт (1 759 407) · Варшава (1 744 351) · Барселона (1 608 746) · Мюнхен (1 450 381) · Харків (1 439 036) · Мілан (1 324 110) · Прага (1 280 508) · Софія (1 270 284) · Нижній Новгород (1 266 871) · Белград (1 224 645) · Казань (1 216 965) · Самара (1 170 910) · Бірмінгем (1 124 569) · Ростов-на-Дону (1 119 875) · Уфа (1 110 976) · Кельн (1 060 582) · Перм (1 041 876) · Воронеж (1 032 382) · Волгоград (1 016 137) · Одеса (1 010 912) · Дніпро (1 004 105) Понад 500 000 Неаполь (974 074) · Стокгольм (935 619) · Донецьк (927 201) · Турин (890 529) · Краснодар (881 476) · Марсель (855 393) · Саратов (843 460) · Амстердам (834 119) · Валенсія (790 201) · Лідс (781 743) · Краків (765 320) · Запоріжжя (745 432) · Франкфурт-на-Майні (732 688) · Львів (727 968) · Тольятті (712 619) · Лодзь (696 503) · Севілья (690 566) · Загреб (686 568) · Палермо (674 435) · Кишинів (664 700) · Сарагоса (661 108) · Афіни (655 780) · Іжевськ (643 496) · Рига (641 423) · Вроцлав (637 683) · Кривий Ріг (636 294) · Гельсінкі (635 181) · Роттердам (629 078) · Штутгарт (623 738) · Ульяновськ (621 514) · Глазго (615 070) · Дюссельдорф (612 178) · Ярославль (606 703) · Копенгаген (602 481) · Осло (599 230) · Дортмунд (586 181) · Ессен (582 624) · Генуя (586 655) · Шеффілд (575 424) · Малага (569 009) · Оренбург (562 569) · Лейпциг (560 472) · Бремен (557 464) · Гетеборг (556 640) · Дублін (553 165) · Лісабон (552 700) · Манчестер (541 263) · Познань (540 372) · Дрезден (543 825) · Тирана (540 000) · Гомель (535 229) · Вільнюс (534 453) · Рязань (534 762) · Ганновер (532 163) · Астрахань (531 719) · Пенза (524 632) · Набережні Човни (526 750) · Липецьк (510 020) · Нюрнберг (509 975) · Единбург (507 170) · Ліон (506 615) п о р Центри адміністративно-територіальних одиниць України першого рівня Вінниця · Дніпро · Донецьк · Житомир · Запоріжжя · Івано-Франківськ · Київ¹ · Кропивницький · Луганськ · Луцьк · Львів · Миколаїв · Одеса · Полтава · Рівне · Севастополь² · Сімферополь³ · Суми · Тернопіль · Ужгород · Харків · Херсон · Хмельницький · Черкаси · Чернівці · Чернігів ¹ столиця України, центр Київської області та місто з особливим статусом, ² місто з особливим статусом, ³ столиця АР Крим п о р Міста і селища над Дніпром (від джерела до гирла)  Росія Бочарово¹ • Верхньодніпровський • Дорогобуж • Смоленськ  Білорусь Дубровно • Орша • Копись • Шклов • Могильов • Бихов • Рогачов • Жлобин • Стрешин • Речиця • Лоєв • Комарин²  Україна Радуль • Любеч • Вишгород • Київ • Козин • Українка • Ржищів • Канів • Черкаси • Градизьк • Світловодськ • Кременчук • Горішні Плавні • Верхньодніпровськ • Кам'янське • Дніпро • Запоріжжя • Василівка • Дніпрорудне • Енергодар • Нікополь • Кам'янка-Дніпровська • Нововоронцовка • Велика Лепетиха • Горностаївка • Берислав • Каховка • Таврійськ • Нова Каховка • Козацьке • Дніпряни • Олешки • Антонівка • Херсон • Гола Пристань • Очаків³ 1. Бочарово — село біля витоку ріки. 2. Комарин розташований нижче Любеча: від Лоєва до гирла р.Прип'ять Дніпро тече по кордону. 3. Очаків — порт на Дніпровському лимані.

Тематичні сайти Open Directory Project (укр.) · Quora Словники та енциклопедії Енциклопедія сучасної України · Ларуса · Britannica (онлайн) · Encyclopædia Universalis Нормативний контроль GND: 4288530-9 · LCCN: n81063018 · VIAF: 145425368