Черепашник
Розпиляний черепашник у кладці.
Кримський черепашник.
Черепа́шник[1] або ракушня́к[2] — вапняк, що складається переважно з черепашок морських тварин і їх уламків.
Утворюється, як правило, в літоральній і субліторальній зонах.
За складом поділяється на брахіоподовий, гастроподовий, нумулітовий і ін. За структурою — кристалічний, органогенно-уламковий, уламково-кристалічний, натічний[3].
Черепашник характеризується великою пористістю (макропористістю), що дорівнює 21–60 %; об'ємна маса 1100—2240 кг/м³; теплопровідність 0,29–0,99 Вт/(м•К); межа міцності при стисненні 0,4–28 мН/м².
Черепашник легко обробляється, піддається розпилюванню, обтісуванню. Широко застосовується в будівництві як стіновий[4] і облицювальний матеріал[5].
Щебінь і пісок з черепашнику — заповнювачі для легких бетонів. Крім того, черепашник використовується у виробництві вапна, цементу, вапнякового борошна.
В Україні Державним балансом запасів враховано 171 родовище вапняків-черепашників. Найбільші поклади — в Криму, у Вінницькій, Чернівецькій та Одеській області.
Примітки |
↑ Черепашник // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
↑ Ракушняк // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
↑ Геологическая структура ракушняка(рос.)
↑ Ракушечник — как строительный материал(рос.)
↑ Применение ракушечника в облицовке фасада современного дома(рос.)
Література |
 | Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Черепашник |
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004—2013.
