Таджикистан








































Республіка Таджикистан
тадж. Ҷумҳурии Тоҷикистон
перс. جمهوری تاجیکستان






Прапор Герб

Гімн: Суруди миллӣ

Розташування Таджикистану


Столиця
(та найбільше місто)

Душанбе
38°33′ пн. ш. 68°48′ сх. д.country H G O

Офіційні мови

таджицька

Форма правління

Унітарна Президентська республіка
 - Президент

Емомалі Рахмон

Незалежність
 
 - від СРСР

9 вересня 1991 

Площа
 - Загалом
142 000 км² (102-га)

Населення
 - перепис 2010 

&&&&&&&&07417400.&&&&&07 417 400[1]
 - Густота
60/км² (152-та)

ВВП (ПКС)
2008 р., оцінка
 - Повний
13,062 млрд. $ (133-тя)
 - На душу населення
2,022 $ (187-ма)

ІЛР (2007)

0.688 (середній) (127-ма)

Валюта

Сомоні (TJS)

Часовий пояс

TJT (UTC+5)

Коди ISO 3166
TJK

Домен

.tj

Телефонний код
+992






Commons-logo.svg

Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Таджикистан

Таджикиста́н (тадж. Тоҷикистон), офіційна назва Респу́бліка Таджикиста́н (тадж. Ҷумҳурии Тоҷикистон) — держава в Центральній Азії, межує на півночі з Киргизстаном, сході з Китаєм, півдні з Афганістаном, заході з Узбекистаном. Таджикистан розташований в передгір'ях Паміру і не має виходу до моря. Це найменша за площею центральноазійська держава. Столиця — Душанбе.


З 1929 по 1991 роки Таджикистан входив до складу СРСР як одна з союзних республік (Таджицька РСР). Незалежність країни була проголошена 9 вересня 1991 року, однак фактичне відокремлення сталося після розпаду СРСР в грудні 1991 року.


Таджикистан багатий на природні ресурси, але оскільки 93 % території республіки займають гори, їхній видобуток ускладнений слабо розвинутою інфраструктурою. Таджикистан розташований далеко від основних євразійських транспортних потоків. Важке економічне становище є наслідком багатьох чинників: невигідним ЕГР (відстороненість від світової інфраструктури, високогірне положення), важкою соціальною обстановкою (в країні після розпаду СРСР розпочалася громадянська війна), слабкою розвиненістю таджицької економіки як такої і слабкою владою (в сучасних умовах Таджикистан має нетривалий досвід державності). За обсягом ВВП на душу населення республіка поступається всім пострадянським державам, посідаючи за цим показником третє місце з кінця в Азії.


Таджикистан приєднався до Організації економічної співпраці, встановленої Іраном, Туреччиною і Пакистаном. З 1992 року Таджикистан — член ООН і ОБСЄ, член СНД, МВФ.




Зміст





  • 1 Етимологія


  • 2 Географія


  • 3 Історія

    • 3.1 Недавня історія



  • 4 Населення


  • 5 Адміністративний поділ


  • 6 Економіка


  • 7 Політичний устрій

    • 7.1 Політичні партії


    • 7.2 Президенти



  • 8 Культура


  • 9 Див. також


  • 10 Джерела та література


  • 11 Примітки




Етимологія |


Назва «Таджикистан» (тадж. Тоҷикистон; перс. تاجیکستان‎ — Тоджікістон — «країна таджиків») походить від самоназви таджиків і суфікса «-іста/-стан». Назва з'явилася в 1924 році в результаті національно-територіального розмежування Середньої Азії[2] і створення Таджицької АРСР в складі Узбецької РСР (у 1929–1991 рр. — Таджицька РСР).


Предки таджиків називали свою країну «Aryānam Vaeja»[3]. Назва походить від давньоіранської «aryanam» і авестійської «airyanam» (середньоперською — «Erān», таджицькою -«Ерон») і приблизно перекладається як «Країна аріїв». Вважається, що в епоху Ахеменідів (550-327 рр. до н. е.) поняття «Aryānam Vaeja» трансформувалося в «Aryānam Xšaθram»—"Держава аріїв". Давньоіранське поняття «Aryānam Xšaθram» дало назву державі Аршакідів (250 — 224 рр. до н. е.) — Aryānšaθr (Арійоншаҳр). Назва держави Сасанідів (224 — 651 рр.) — Erānšahr (Ероншахр) походить від авестійського «Airyānam Xšaθram». Авестійський дифтонг «ai» трансформувався в середньоперський «е».


З часів Ахеменідів назва Іран закріпилася за державами західно-іранських народів, які створили потужні централізовані імперії. Їх східно-іранські брати, безпосередні предки таджиків, таких держав не створили. Країна східно-іранських народів — Туран — була політично роздроблена на три окремі держави: Согдіана, Бактрія, Хорезм, а також країну саків, яка охоплювала території сучасних Казахстану, Киргизстану та Сіньцзян-Уйгурського автономного району Китаю. Пізніше саки завоювали Согд, Бактрію і Хорезм і все межиріччя Амудар'ї та Сирдар'ї стало узагальнено називатися Тураном. Це і є історична назва Таджикистану. Умовним кордоном між Іраном і Тураном в стародавні часи була спочатку Сирдар'я, а в пізніші часи Амудар'я.



Географія |




Фото Таджикистану з космосу.




Гори Таджикистану


Докладніше: Географія Таджикистану

93 % території Таджикистану займають гори. Переважає трав'яниста і напівчагарникова рослинність. Клімат континентальний зі значними добовими і сезонними коливаннями температури повітря, малою кількістю опадів, сухим повітрям та малою хмарністю. Середня температура січня коливається від +2…-2 °C у долинах і передгір'ях південного заходу і півночі республіки до −20 °C і опускається нижче на Памірі. Абсолютний мінімум температури досягає −63 °C на Памірі (Булункуль). Середня температура липня від +30 °C у низинних долинах південного заходу до 0 °C і нижче на Памірі. Абсолютний максимум температури становить +48 °C (Нижній П'яндж).


Найбільші озера — Каракуль, Сарезьке озеро, Іскандеркуль, для зрошування полів були створені водосховища — Кайраккумське водосховище, Нурекське водосховище (також для виробництва електроенергії), Мумінабадське водосховище та Сельбурунське водосховище.


Основні річки: Амудар'я і її притоки — П'яндж, Вахш, Кафірніган, Зеравшан, Сирдар'я. Загалом по території Таджикистану протікають близько 950 річок, що беруть початок в основному в горах Паміру або Гіссаро-Алаю, що належать переважно до басейну Амудар'ї (в тому числі повноводні Пяндж і Вахш). Деякі річки мають стік у Зеравшан і Сирдар'ю. Завдяки крутому падінню багатьох річок, особливо Пянджа і Вахша, Таджикистан займає друге місце в СНД (після Росії) по запасах гідроенергоресурсів.


На півночі Таджикистану, в Согдійській області розташоване одне з найбільших у світі родовищ срібла — Великий Конімансур.



Історія |


 Історія Таджикистану

Герб Таджикистану
Доісламський період

Імперія Ахеменідів

Греко-бактрійське царство

Кушанська імперія

Держава Ефталітів

Тюркський каганат
Ісламські імперії

Арабський Халіфат

Саманіди

Караханідська держава

Держава Хорезмшахів
Монгольський період

Монгольська імперія

Тимуриди

Шейбаніди

Астраханідська династія
Персько-бухарське правління

Афшаріди

Мангит
Російський період

Російська імперія

Таджицька РСР
Новітня історія

Громадянська війна


Портал «Таджикистан»

Докладніше: Історія Таджикистану

У минулому Таджикистан належав до різних державних формацій:


  • з XVI ст. — до Бухарського ханату

  • з 1860-х pp. — до Російської імперії (до складу якої на васальних правах увійшов Бухарський ханат)


  • 1917–1920 — до Бухарського ханату і Туркестанської автономної республіки (АРСР; у складі РРФСР)


  • 1920–1924 — до Бухарської Народної Республіки та Туркестанської АРСР


  • 1924 — оформлений у Таджицьку АРСР у складі Узбецької РСР

  • з 1929 р. — окрема союзна республіка СРСР — Таджицька РСР


  • 1991 — проголошення незалежності


Недавня історія |




Новітній монумент у столиці


Частина Туркестанської радянської соціалістичної автономної республіки з 1921 року; стала союзною республікою в 1929. Етнічні конфлікти почалися в 1990. Республіка висловилася за збереження СРСР на референдумі 1991, але Таджицька Комуністична партія вийшла з КПРС, у 1991 була оголошена незалежність від СРСР. У грудні 1991 приєдналася до СНД; ввійшла до НБСЄ та ООН у 1992. Громадянська війна між силами колишніх комуністів і продемократичними групами продовжувалася до 1993. В останні два роки постійно відбуваються збройні зіткнення на афгано-таджикскому кордоні.



Населення |




Демографічна крива Таджикистану


Докладніше: Населення Таджикистану

Докладніше: Національний склад населення Таджикистану

За даними перепису населення, проведеного 20-27 січня 2000 року, чисельність наявного населення Республіки Таджикистан на 20 січня 2000 року склала 6127,5 тисяч осіб. Населення Таджикистану давно зростає швидкими темпами: у 1959 році тут було 1981 тис. осіб, в 1989 — 5109 тис. і, на відміну від європейських країн СНД, продовжувало зростати в 1989 — 1999 роках, незважаючи на значний міграційний відтік населення з республіки (437 тисяч осіб за 11 років). Основний фактор зростання населення — високий природний приріст. Дані на 1 січня 2006 року в табл. 1 — постійне населення за оцінками Державного комітету статистики Таджикистану.[4]































Таблиця 1. Населення регіонів Таджикистану (тис. осіб)
 
1989 рік

2000 рік

2006 рік
Душанбе594562646
Согдійська область155818702061
Хатлонська область170421512463
Горно-Бадахшанська автономна область161206218
Райони республіканського підпорядкування109213381531
Всього республіка Таджикистан51096127
6920

За переписом 1970 року, в Таджикистані жили 31,7 тис. українців (1,1 % всього населення) (у тому числі 29,4 тис.чол. (92 % всіх) у столиці — Душанбе; 3,6 % всього населення міста); 53 % вважали українську мову за рідну, а ще 11 % вільно нею володіли.



Адміністративний поділ |


Tajikistan provinces.png

Докладніше: Адміністративний поділ Таджикистану

Адміністративно Таджикистан розділений на 2 області (тадж. Вилоят) і одну автономну область (тадж. Вилояти мухтор). Крім цього, виділено 13 районів республіканського підпорядкування в центральній частині країни і місто Душанбе, що має особливий статус. Кожна область поділена на райони (тадж. Нохия), які, у свою чергу, поділяються на джамоати (колишні сільради), і далі — на деха (села).



  1. Согдійська область;


  2. Міста й райони республіканського підпорядкування Таджикистану (МРРП);


  3. Хатлонська область;


  4. Горно-Бадахшанська автономна область (ГБАО).


Економіка |




Типовий таджицький ринок


Докладніше: Економіка Таджикистану

На початку XXI століття Таджикистан має одну з найслабших економік Центральної Азії. Основні галузі промисловості: гірнича, хімічна, бавовняна, металовиробна, машинобудівна. Транспорт головним чином автомобільний. Залізниця з'єднує північні і південні райони країни з сусідніми районами Узбекистану. Головний аеропорт країни знаходиться в Душанбе, є також у Худжанді.


За даними [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A. 2001]: ВВП — $ 2,1 млрд. Темп зростання ВВП — 8,2 %. ВВП на душу населення — $345. Прямі закордонні інвестиції — $ 1,6 млн. Імпорт — $ 49 млн. (г.ч. Нідерланди — 31,9 %; Узбекистан — 28,6 %; Швейцарія — 19,6 %; Росія — 9,2 %; Казахстан — 1,7 %). Експорт (алюміній, бавовна) — $ 40,4 млн. (г.ч. країни СНД — 32,8 %). У 1997 на частку країн СНД припадало 40 % експорту і 63 % імпорту Таджикистану.



Політичний устрій |


Докладніше: Політика Таджикистану


Політичні партії |


Народно-демократична партія Таджикистану, комуністична партія Таджикистан та ісламісти, соціал-демократична партія Таджикистану




Президент Емомалі Рахмон



Президенти |



  • Кахар Махкамов (30 листопада 1990 — 31 серпня 1991; президент Таджицької РСР)


  • Кадріддін Аслонов (9 вересня 1991 — 23 вересня 1991; виконувач обов'язків)


  • Рахмон Набієв (23 вересня 1991 — 6 жовтня 1991; виконувач обов'язків)


  • Акбаршо Іскандров (6 жовтня 1991 — 2 грудня 1991; виконувач обов'язків)


  • Рахмон Набієв (2 грудня 1991 — 7 вересня 1992)


  • Акбаршо Іскандров (7 вересня 1992 — 19 листопада 1992; виконувач обов'язків)


  • Емомалі Рахмон (20 листопада 1992 — теперішній час; як голова Верховної Асамблеї з 16 листопада 1994)


Культура |


Докладніше: Культура Таджикистану

Історично таджики близькі за походженням персам. 80 % громадян Таджикистану називають своєю рідною мовою таджицьку, яка разом з перською входить до підгрупи іранських мов. Лінгвістично і культурно виділяється Горно-Бадахшанська автономна область на південному сході країни, де говорять на різних східно-іранських мовах.


Абсолютна більшість таджиків сповідують сунізм — ортодоксальну течію ісламу, якому 2009 було надано статус офіційної релігії. В наш час[коли?] в країні діє близько 3000 мечетей, з яких 259 є соборними. В Горно-Бадахшанській області, однак, багато мусульман-ісмаїлітів. Існують також християнські (в тому числі православні і католицькі) общини, общини бахаїстів, юдеїв, зороастрійців.


На території Таджикистану збереглися пам'ятки культури найдавнішого середньоазіатського осілого східно-іранського населення і кочових племен. Для розвитку мистецтва Таджикистану мало велике значення його розташування на торговельних шляхах між Сходом і Заходом, культурно-економічні зв'язки з Іраном, Індією, Східним Туркестаном, Китаєм, країнами Середземномор'я, а також племенами і народами євразійських степів.


Давнє населення Таджикистану зробило великий внесок у мистецтво Бактрія, Кушанського царства, Согда, Тохарістана і Фергани, таджики середньовіччя — у мистецтво держав Саманидів та Тимуридів.


Художня культура таджицького народу тісно пов'язана з культурою інших народів Середньої Азії (особливо узбеків), тому багато пам'яток стародавнього і середньовічного мистецтва є їхньою спільною культурно-мистецькою спадщиною, як, наприклад, архітектурні пам'ятки Бухари та Самарканду, мініатюри, твори декоративно-ужиткового мистецтва. Музична культура таджиків має багато спільного з музикою інших народів Середньої Азії, зокрема поширений жанр арабського походження — маком.



Див. також |










  • Список міст Таджикистану

  • Геологія Таджикистану

  • Гідрогеологія Таджикистану

  • Сейсмічність Таджикистану

  • Корисні копалини Таджикистану

  • Історія освоєння мінеральних ресурсів Таджикистану


  • Гірнича промисловість Таджикистану.

  • Новини роздрібної торгівлі Таджикистан" — найстаріший спеціалізований сайт про новини роздрібної торгівлі в Таджикистані.


Джерела та література |



  • Дорошко М. С. Таджикистан // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К.: Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 20. — ISBN 978-966-00-1359-9.


  • В. М. Шаповал. Таджикистан // Юридична енциклопедія : [в 6-ти т.] / ред. кол. Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.] — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — 672—768 с. — ISBN 966-749-200-1.


Примітки |




  1. Численность населения Республики Таджикистан на 17 февраля 2018 года


  2. Национально-державне розмежування радянських республік Середньої Азії


  3. Авеста


  4. Таджикистан: 15 років державної незалежності, статистичний збірник, Державний комітет статистики Республіки Таджикистан, Душанбе, 2006.












Узбекистан Узбекистан

Киргизстан Киргизстан

Flag of the People's Republic of China.svg КНР

Узбекистан Узбекистан

Gray compass rose.svg

Flag of the People's Republic of China.svg КНР

Афганістан Афганістан

Афганістан Афганістан


Popular posts from this blog

1928 у кіно

Захаров Федір Захарович

Ель Греко