Ufdjrw

Республіка Таджикистан тадж. Ҷумҳурии Тоҷикистон перс. جمهوری تاجیکستان‎
Прапор Герб
Гімн: Суруди миллӣ
Столиця (та найбільше місто)	Душанбе 38°33′ пн. ш. 68°48′ сх. д.country H G O
Офіційні мови	таджицька
Форма правління	Унітарна Президентська республіка
- Президент	Емомалі Рахмон
Незалежність
- від СРСР	9 вересня 1991
Площа
- Загалом	142 000 км² (102-га)
Населення
- перепис 2010	▲&&&&&&&&07417400.&&&&&07 417 400[1]
- Густота	60/км² (152-та)
ВВП (ПКС)	2008 р., оцінка
- Повний	13,062 млрд. $ (133-тя)
- На душу населення	2,022 $ (187-ма)
ІЛР (2007)	▲ 0.688 (середній) (127-ма)
Валюта	Сомоні (TJS)
Часовий пояс	TJT (UTC+5)
Коди ISO 3166	TJK
Домен	.tj
Телефонний код	+992
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Таджикистан

Таджикиста́н (тадж. Тоҷикистон), офіційна назва Респу́бліка Таджикиста́н (тадж. Ҷумҳурии Тоҷикистон) — держава в Центральній Азії, межує на півночі з Киргизстаном, сході з Китаєм, півдні з Афганістаном, заході з Узбекистаном. Таджикистан розташований в передгір'ях Паміру і не має виходу до моря. Це найменша за площею центральноазійська держава. Столиця — Душанбе.

З 1929 по 1991 роки Таджикистан входив до складу СРСР як одна з союзних республік (Таджицька РСР). Незалежність країни була проголошена 9 вересня 1991 року, однак фактичне відокремлення сталося після розпаду СРСР в грудні 1991 року.

Таджикистан багатий на природні ресурси, але оскільки 93 % території республіки займають гори, їхній видобуток ускладнений слабо розвинутою інфраструктурою. Таджикистан розташований далеко від основних євразійських транспортних потоків. Важке економічне становище є наслідком багатьох чинників: невигідним ЕГР (відстороненість від світової інфраструктури, високогірне положення), важкою соціальною обстановкою (в країні після розпаду СРСР розпочалася громадянська війна), слабкою розвиненістю таджицької економіки як такої і слабкою владою (в сучасних умовах Таджикистан має нетривалий досвід державності). За обсягом ВВП на душу населення республіка поступається всім пострадянським державам, посідаючи за цим показником третє місце з кінця в Азії.

Таджикистан приєднався до Організації економічної співпраці, встановленої Іраном, Туреччиною і Пакистаном. З 1992 року Таджикистан — член ООН і ОБСЄ, член СНД, МВФ.

Етимологія |

Назва «Таджикистан» (тадж. Тоҷикистон; перс. تاجیکستان‎ — Тоджікістон — «країна таджиків») походить від самоназви таджиків і суфікса «-іста/-стан». Назва з'явилася в 1924 році в результаті національно-територіального розмежування Середньої Азії^[2] і створення Таджицької АРСР в складі Узбецької РСР (у 1929–1991 рр. — Таджицька РСР).

Предки таджиків називали свою країну «Aryānam Vaeja»^[3]. Назва походить від давньоіранської «aryanam» і авестійської «airyanam» (середньоперською — «Erān», таджицькою -«Ерон») і приблизно перекладається як «Країна аріїв». Вважається, що в епоху Ахеменідів (550-327 рр. до н. е.) поняття «Aryānam Vaeja» трансформувалося в «Aryānam Xšaθram»—"Держава аріїв". Давньоіранське поняття «Aryānam Xšaθram» дало назву державі Аршакідів (250 — 224 рр. до н. е.) — Aryānšaθr (Арійоншаҳр). Назва держави Сасанідів (224 — 651 рр.) — Erānšahr (Ероншахр) походить від авестійського «Airyānam Xšaθram». Авестійський дифтонг «ai» трансформувався в середньоперський «е».

З часів Ахеменідів назва Іран закріпилася за державами західно-іранських народів, які створили потужні централізовані імперії. Їх східно-іранські брати, безпосередні предки таджиків, таких держав не створили. Країна східно-іранських народів — Туран — була політично роздроблена на три окремі держави: Согдіана, Бактрія, Хорезм, а також країну саків, яка охоплювала території сучасних Казахстану, Киргизстану та Сіньцзян-Уйгурського автономного району Китаю. Пізніше саки завоювали Согд, Бактрію і Хорезм і все межиріччя Амудар'ї та Сирдар'ї стало узагальнено називатися Тураном. Це і є історична назва Таджикистану. Умовним кордоном між Іраном і Тураном в стародавні часи була спочатку Сирдар'я, а в пізніші часи Амудар'я.

Географія |

Фото Таджикистану з космосу.

Гори Таджикистану

Докладніше: Географія Таджикистану

93 % території Таджикистану займають гори. Переважає трав'яниста і напівчагарникова рослинність. Клімат континентальний зі значними добовими і сезонними коливаннями температури повітря, малою кількістю опадів, сухим повітрям та малою хмарністю. Середня температура січня коливається від +2…-2 °C у долинах і передгір'ях південного заходу і півночі республіки до −20 °C і опускається нижче на Памірі. Абсолютний мінімум температури досягає −63 °C на Памірі (Булункуль). Середня температура липня від +30 °C у низинних долинах південного заходу до 0 °C і нижче на Памірі. Абсолютний максимум температури становить +48 °C (Нижній П'яндж).

Найбільші озера — Каракуль, Сарезьке озеро, Іскандеркуль, для зрошування полів були створені водосховища — Кайраккумське водосховище, Нурекське водосховище (також для виробництва електроенергії), Мумінабадське водосховище та Сельбурунське водосховище.

Основні річки: Амудар'я і її притоки — П'яндж, Вахш, Кафірніган, Зеравшан, Сирдар'я. Загалом по території Таджикистану протікають близько 950 річок, що беруть початок в основному в горах Паміру або Гіссаро-Алаю, що належать переважно до басейну Амудар'ї (в тому числі повноводні Пяндж і Вахш). Деякі річки мають стік у Зеравшан і Сирдар'ю. Завдяки крутому падінню багатьох річок, особливо Пянджа і Вахша, Таджикистан займає друге місце в СНД (після Росії) по запасах гідроенергоресурсів.

На півночі Таджикистану, в Согдійській області розташоване одне з найбільших у світі родовищ срібла — Великий Конімансур.

Історія |

Історія Таджикистану
Доісламський період
Імперія Ахеменідів
Греко-бактрійське царство
Кушанська імперія
Держава Ефталітів
Тюркський каганат
Ісламські імперії
Арабський Халіфат
Саманіди
Караханідська держава
Держава Хорезмшахів
Монгольський період
Монгольська імперія
Тимуриди
Шейбаніди
Астраханідська династія
Персько-бухарське правління
Афшаріди
Мангит
Російський період
Російська імперія
Таджицька РСР
Новітня історія
Громадянська війна
Портал «Таджикистан» переглянути обговорити редагувати

Докладніше: Історія Таджикистану

У минулому Таджикистан належав до різних державних формацій:

• з XVI ст. — до Бухарського ханату


• з 1860-х pp. — до Російської імперії (до складу якої на васальних правах увійшов Бухарський ханат)


• 
  1917–1920 — до Бухарського ханату і Туркестанської автономної республіки (АРСР; у складі РРФСР)


• 
  1920–1924 — до Бухарської Народної Республіки та Туркестанської АРСР


• 
  1924 — оформлений у Таджицьку АРСР у складі Узбецької РСР
  


• з 1929 р. — окрема союзна республіка СРСР — Таджицька РСР
  


• 
  1991 — проголошення незалежності

Недавня історія |

Новітній монумент у столиці

Частина Туркестанської радянської соціалістичної автономної республіки з 1921 року; стала союзною республікою в 1929. Етнічні конфлікти почалися в 1990. Республіка висловилася за збереження СРСР на референдумі 1991, але Таджицька Комуністична партія вийшла з КПРС, у 1991 була оголошена незалежність від СРСР. У грудні 1991 приєдналася до СНД; ввійшла до НБСЄ та ООН у 1992. Громадянська війна між силами колишніх комуністів і продемократичними групами продовжувалася до 1993. В останні два роки постійно відбуваються збройні зіткнення на афгано-таджикскому кордоні.

Населення |

Демографічна крива Таджикистану

Докладніше: Населення Таджикистану

Докладніше: Національний склад населення Таджикистану

За даними перепису населення, проведеного 20-27 січня 2000 року, чисельність наявного населення Республіки Таджикистан на 20 січня 2000 року склала 6127,5 тисяч осіб. Населення Таджикистану давно зростає швидкими темпами: у 1959 році тут було 1981 тис. осіб, в 1989 — 5109 тис. і, на відміну від європейських країн СНД, продовжувало зростати в 1989 — 1999 роках, незважаючи на значний міграційний відтік населення з республіки (437 тисяч осіб за 11 років). Основний фактор зростання населення — високий природний приріст. Дані на 1 січня 2006 року в табл. 1 — постійне населення за оцінками Державного комітету статистики Таджикистану.^[4]

За переписом 1970 року, в Таджикистані жили 31,7 тис. українців (1,1 % всього населення) (у тому числі 29,4 тис.чол. (92 % всіх) у столиці — Душанбе; 3,6 % всього населення міста); 53 % вважали українську мову за рідну, а ще 11 % вільно нею володіли.

Адміністративний поділ |

Докладніше: Адміністративний поділ Таджикистану

Адміністративно Таджикистан розділений на 2 області (тадж. Вилоят) і одну автономну область (тадж. Вилояти мухтор). Крім цього, виділено 13 районів республіканського підпорядкування в центральній частині країни і місто Душанбе, що має особливий статус. Кожна область поділена на райони (тадж. Нохия), які, у свою чергу, поділяються на джамоати (колишні сільради), і далі — на деха (села).

1. 
   Согдійська область;


2. 
   Міста й райони республіканського підпорядкування Таджикистану (МРРП);


3. 
   Хатлонська область;


4. 
   Горно-Бадахшанська автономна область (ГБАО).

Економіка |

Типовий таджицький ринок

Докладніше: Економіка Таджикистану

На початку XXI століття Таджикистан має одну з найслабших економік Центральної Азії. Основні галузі промисловості: гірнича, хімічна, бавовняна, металовиробна, машинобудівна. Транспорт головним чином автомобільний. Залізниця з'єднує північні і південні райони країни з сусідніми районами Узбекистану. Головний аеропорт країни знаходиться в Душанбе, є також у Худжанді.

За даними [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A. 2001]: ВВП — $ 2,1 млрд. Темп зростання ВВП — 8,2 %. ВВП на душу населення — $345. Прямі закордонні інвестиції — $ 1,6 млн. Імпорт — $ 49 млн. (г.ч. Нідерланди — 31,9 %; Узбекистан — 28,6 %; Швейцарія — 19,6 %; Росія — 9,2 %; Казахстан — 1,7 %). Експорт (алюміній, бавовна) — $ 40,4 млн. (г.ч. країни СНД — 32,8 %). У 1997 на частку країн СНД припадало 40 % експорту і 63 % імпорту Таджикистану.

Політичний устрій |

Докладніше: Політика Таджикистану

Політичні партії |

Народно-демократична партія Таджикистану, комуністична партія Таджикистан та ісламісти, соціал-демократична партія Таджикистану

Президент Емомалі Рахмон

Президенти |

• 
  Кахар Махкамов (30 листопада 1990 — 31 серпня 1991; президент Таджицької РСР)


• 
  Кадріддін Аслонов (9 вересня 1991 — 23 вересня 1991; виконувач обов'язків)


• 
  Рахмон Набієв (23 вересня 1991 — 6 жовтня 1991; виконувач обов'язків)


• 
  Акбаршо Іскандров (6 жовтня 1991 — 2 грудня 1991; виконувач обов'язків)


• 
  Рахмон Набієв (2 грудня 1991 — 7 вересня 1992)


• 
  Акбаршо Іскандров (7 вересня 1992 — 19 листопада 1992; виконувач обов'язків)


• 
  Емомалі Рахмон (20 листопада 1992 — теперішній час; як голова Верховної Асамблеї з 16 листопада 1994)

Культура |

Докладніше: Культура Таджикистану

Історично таджики близькі за походженням персам. 80 % громадян Таджикистану називають своєю рідною мовою таджицьку, яка разом з перською входить до підгрупи іранських мов. Лінгвістично і культурно виділяється Горно-Бадахшанська автономна область на південному сході країни, де говорять на різних східно-іранських мовах.

Абсолютна більшість таджиків сповідують сунізм — ортодоксальну течію ісламу, якому 2009 було надано статус офіційної релігії. В наш час^[коли?] в країні діє близько 3000 мечетей, з яких 259 є соборними. В Горно-Бадахшанській області, однак, багато мусульман-ісмаїлітів. Існують також християнські (в тому числі православні і католицькі) общини, общини бахаїстів, юдеїв, зороастрійців.

На території Таджикистану збереглися пам'ятки культури найдавнішого середньоазіатського осілого східно-іранського населення і кочових племен. Для розвитку мистецтва Таджикистану мало велике значення його розташування на торговельних шляхах між Сходом і Заходом, культурно-економічні зв'язки з Іраном, Індією, Східним Туркестаном, Китаєм, країнами Середземномор'я, а також племенами і народами євразійських степів.

Давнє населення Таджикистану зробило великий внесок у мистецтво Бактрія, Кушанського царства, Согда, Тохарістана і Фергани, таджики середньовіччя — у мистецтво держав Саманидів та Тимуридів.

Художня культура таджицького народу тісно пов'язана з культурою інших народів Середньої Азії (особливо узбеків), тому багато пам'яток стародавнього і середньовічного мистецтва є їхньою спільною культурно-мистецькою спадщиною, як, наприклад, архітектурні пам'ятки Бухари та Самарканду, мініатюри, твори декоративно-ужиткового мистецтва. Музична культура таджиків має багато спільного з музикою інших народів Середньої Азії, зокрема поширений жанр арабського походження — маком.

Див. також |

Таджикистан у сестринських Вікіпроектах
	Означення у Вікісловнику?
	Новини у Вікіновинах?
	Таджикистан у Вікімандрах?
	Таджикистан у Вікісховищі?

• Список міст Таджикистану


• Геологія Таджикистану


• Гідрогеологія Таджикистану


• Сейсмічність Таджикистану


• Корисні копалини Таджикистану


• Історія освоєння мінеральних ресурсів Таджикистану


• 
  Гірнича промисловість Таджикистану.


• Новини роздрібної торгівлі Таджикистан" — найстаріший спеціалізований сайт про новини роздрібної торгівлі в Таджикистані.

Джерела та література |

• 
  Дорошко М. С. Таджикистан // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К.: Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 20. — ISBN 978-966-00-1359-9.
  


• 
  В. М. Шаповал. Таджикистан // Юридична енциклопедія : [в 6-ти т.] / ред. кол. Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.] — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — 672—768 с. — ISBN 966-749-200-1.
  

Примітки |

Узбекистан	Киргизстан	КНР
Узбекистан		КНР
Афганістан	Афганістан

п о р Співдружність Незалежних Держав Члени СНД  Азербайджан •  Білорусь •  Вірменія •  Казахстан •  Киргизстан •  Молдова •  Росія •  Таджикистан •  Узбекистан Асоційовані члени СНД  Туркменістан (статут СНД не ратифіковано) Спостерігачі в деяких структурах СНД  Афганістан •  Монголія Колишні члени  Грузія (1993—2009) •  Україна (1993—2018) Органи СНД Рада глав держав • Рада глав урядів • Рада міністрів закордонних справ • Рада міністрів оборони • Рада міністрів внутрішніх справ • Рада об'єднаних збройних сил • Рада командувачів прикордонними військами • Рада керівників органів безпеки та спеціальних служб • Економічна рада • Міжпарламентська асамблея • Економічний суд • Статистичний комітет • Фінансово-банківська рада • Антитерористичний центр • Комісія з прав людини • Координаційно-консультативний комітет • Виконавчий комітет • економічний комітет • Рада постпредів • Банк • Об'єднана система ППО • Об'єднані Збройні Сили Спорт Збірна з футболу • Збірна з хокею з шайбою • Збірна з регбі • Чемпіонат з хокею з шайбою

п о р Шанхайська організація співробітництва (ШОС) Країни-члени  Казахстан •  Киргизстан •  КНР •  Росія •  Таджикистан •  Узбекистан Країни-спостерігачі  Афганістан •  Білорусь •  Індія •  Іран •  Монголія •  Пакистан Країни-партнери по діалогу  Азербайджан •  Вірменія •  Камбоджа •  Непал •  Туреччина •  Шрі-Ланка

п о р Євразійське економічне співтовариство (ЄврАзЕС) Країни-члени  Вірменія •  Білорусь •  Казахстан •  Киргизстан •  Росія •  Таджикистан •  Узбекистан (членство призупинено) Країни-спостерігачі  Молдова •  Україна

Тематичні сайти Open Directory Project · Quora Словники та енциклопедії BabelNet · Britannica (онлайн) · Швейцарський історичний Нормативний контроль BNE: XX453273 · BNF: 170790838, 15359151r, 11972308c · GND: 4058877-4 · ISNI: 0000 0001 2105 2676 · LCCN: n91129915 · NDL: 00577540 · NKC: ge131168 · SUDOC: 027746291 · VIAF: 123087939