Індигірка






































Індигірка

якут. Индигир өрүс


Усть-Нера. Вид с горы..jpg

Індигірка біля селища Усть-Нера



Indigirka.png

Басейн річки Індигірка

70°49′ пн. ш. 148°54′ сх. д. / 70.817° пн. ш. 148.900° сх. д. / 70.817; 148.900
Витік
злиття річок Хастах та Тарин-Юрях (Халканський хребет)
• координати
63°06′41″ пн. ш. 144°11′07″ сх. д. / 63.11139° пн. ш. 144.18528° сх. д. / 63.11139; 144.18528
• висота, м
~792 м
Гирло
Східно-Сибірське море
• координати
71°26′44″ пн. ш. 150°51′39″ сх. д. / 71.44556° пн. ш. 150.86083° сх. д. / 71.44556; 150.86083
• висота, м
0 м

Похил, м/км

0,46 м/км
Басейн
Східно-Сибірське море → Північний Льодовитий океан
Країни:
Росія Росія
Прирічкові країни:
Росія Росія
Регіон
Республіка Саха (Якутія)
Район
Оймяконський, Момський, Абийський та Аллаїховський улуси
Довжина
1 726 км

Площа басейну:

360 тисяч км² км²
Середньорічний стік

1 850 м³/с (у гирлі)
Притоки:
Селеннях, Уяндіна, Аллаїха, Берелех (ліві)
Мома, Бадяріха (праві)
код ДВР Росії
18050000112117700035295
GeoNames, Global Geosites
2125263
CMNS: Індигірка на Вікісховищі

Індигі́рка — (якут. Индигир өрүс) — річка на Далекому Сході Росії, протікає по території Оймяконського, Момського, Абийського та Аллаїховського улусів, північного сходу Республіки Саха (Якутія). Впадає в Східно-Сибірське море Північного Льодовитого океану.




Зміст





  • 1 Географія


  • 2 Основні притоки


  • 3 Гідрологія


  • 4 Дельта


  • 5 Див. також


  • 6 Примітки


  • 7 Посилання




Географія |


Довжина річки 1 726 км, площа басейну 360 000 км². Утворюється злиттям річок Хастах і Тарин-Юрях. В верхів'ях протікає по Оймяконському нагір'ю, далі в вузькій ущелині прорізає хребет Черського, утворюючи пороги, нижня течія на Яно-Індигірській низовині; впадає в Східно-Сибірське море (дельта площею 5,5 тисяч км²). На Індигірці розташовані населені пункти: Оймякон, Усть-Нера, Хонуу, Біла Гора, Чокурдах.


Судноплавна від впадіння Моми (1 154 км) з червня по вересень. Головні пристані: Хонуу, Дружина, Чокурдах, Табор. У верхній частині долини Індигірки існує золотоносна ділянка. В гирлі — промисел риби (ряпушка, чир та інша). Населення долини Индигирки незначне, місцеві жителі займаються в основному заготівлею лісоматеріалів, ловом риби і полюванням на хутрового звіра.



Основні притоки |


  • ліві: Куйдусун, Кюенте, Ельгі, Селеннях, Уяндіна, Аллаїха, Берелех;

  • праві: Нера, Мома, Бадяріха.


Гідрологія |


Середньорічна витрата води у верхній течії (селище Усть-Нера) — 421 м³/с (найбільша 3 100 м³/с, найменша 0,2 м³/с),[1] в нижній течії 1 850 м³/с (найбільша 11 700 м³/с, найменша 3,2 м³/с). Твердий стік у гирлі — 13,7 мільйонів тонн за рік. Льодостав з жовтня до кінця травня, початку червня. Місцями перемерзає (пристань Чокурдах та інші), типові гігантські наледеніння.


В басейні Індигірки понад 80 тисяч озер загальною площею 11 800 км².


Спостереження за водним режимом річки Індигірки проводилось протягом 63 років (1936–1998) на станції в поселені Воронцове, розташованого за 350 км від гирла, впадіння її у Східно-Сибірське море.[2] Середньорічна витрата води яка спостерігалася тут у цей період становила 1 590 м³/с для водного басейну 305 000 км², що становить близько 85% від загальної площі басейну річки. За період спостереження встановлено, що мінімальний середньомісячний стік за весь період спостереження становив 9,1 м³/с (у квітні), що становить всього 0,16% від максимального середньомісячного стоку, який відбувається у червні місяці та становить — 5707,7 м³/с і вказує на надзвичайно високу амплітуду сезонних коливань.


За період спостереження, абсолютний мінімальний місячний стік (абсолютний мінімум) становив 3,28 м³/с (у квітні 1962 року), абсолютний максимальний місячний стік (абсолютний максимум) становив 10 600 м³/с (у червні 1967 року).




Показники середньомісячної витрати води річки: Індигірки
за 63 роки спостереження 1936-1998 на станції: Воронцове (69°34′55″ пн. ш. 147°34′15″ сх. д. / 69.58194° пн. ш. 147.57083° сх. д. / 69.58194; 147.57083), м³/с:



Джерело: Басейн Індигірки — Станція: Воронцове (за 350 км від гирла) (англ.)



Дельта |


Індигірка утворює велику дельту площею 5500 км², що складається з декількох рукавів і островів. Приблизно у 130 км від гирла (70°48′45″ пн. ш. 148°54′58″ сх. д. / 70.8126000° пн. ш. 148.9162000° сх. д. / 70.8126000; 148.9162000) Індигірка розділяється на два рукави — Руське Устьє та Середній рукав, трохи північніше (70°55′44″ пн. ш. 149°37′00″ сх. д. / 70.92889° пн. ш. 149.61667° сх. д. / 70.92889; 149.61667) від Середнього рукава відділяється ще один рукав — Колимський). Найбільшим є Середній рукав (Середня протока), Руське Устьє — західний рукав Індигірки, Колимський рукав — східний. Від моря гирло Індигірки відокремлено мілководним баром.


Рукавами Індигірки сформовані кілька плоских островів. Основні острова (зі сходу на захід):


  • Усун-Ари (71°23′13″ пн. ш. 151°15′18″ сх. д. / 71.387000° пн. ш. 151.25500° сх. д. / 71.387000; 151.25500). Розташований на схід від Середнього рукава. Довжина 12 км, ширина 2,7 км.

  • Острів Упаровський (71°33′18″ пн. ш. 151°08′25″ сх. д. / 71.55500° пн. ш. 151.14028° сх. д. / 71.55500; 151.14028), довжина 2 км, ширина 1 км.

  • Острів Плоський, довжина близько 3 км.

  • Великий Федоровський острів (71°32′40″ пн. ш. 150°31′28″ сх. д. / 71.54444° пн. ш. 150.52444° сх. д. / 71.54444; 150.52444), довжина 6 км і максимальна ширина 4 км.

  • Острови Входной (71°33′28″ пн. ш. 150°20′57″ сх. д. / 71.55778° пн. ш. 150.34917° сх. д. / 71.55778; 150.34917) і Оленій (71°35′20″ пн. ш. 150°14′37″ сх. д. / 71.58889° пн. ш. 150.24361° сх. д. / 71.58889; 150.24361), обидва мають однаковий розмір, близько 4 км в довжину.

  • Крестовий острів, довжина 6 км, ширина 1,6 км.


Див. також |


  • Найдовші річки Росії


Примітки |




  1. Басейн Індигірки — Станція: Індигірка (Усть-Нера) (англ.)


  2. Басейн Індигірки — Станція: Воронцове (англ.)



Посилання |









  • Річка Індигірка / Державний водний реєстр Російської Федерації. Постанова Уряду РФ № 253 від 28 квітня 2007 року. (рос.)


  • Річка Індигірка / Большая советская энциклопедия. Главн. ред. А. М. Прохоров, 3-е изд. Тома 1-30. — М.: «Советская энциклопедия», 1969–1978. (рос.)

  • Географический энциклопедический словарь. Москва. «Советская энциклопедия». 1989. стор. 185(рос.)


  • Викизнание — Индигирка стаття з Енциклопедичного словника Брокгауза і Єфрона (рос.)


  • Indigirka River (river, Russia) «Encyclopaedia Britannica» (англ.)

  • Фото річки Індигірки: [1], [2], [3], [4], [5], [6], [7], [8], [9], [10], [11], [12], [13], [14], [15], [16], [17], [18], [19], [20], [21], [22], [23] на Panoramio.com


Popular posts from this blog

1928 у кіно

Захаров Федір Захарович

Ель Греко