Ufdjrw

Франц фон Папен
	; нім. Franz von Papen;
	; ;
; ; Рейхсканцлер Веймарської республіки; ;
Час на посаді:
	; 1 червня 1932 — 17 листопада 1932;
Президент	Пауль фон Гінденбург
Попередник	Генріх Брюнінг
Наступник	Курт фон Шлейхер
; ; Віце-канцлер Німеччини; ;
Час на посаді:
	; 30 січня 1933 — серпень 1934;
Попередник	Герман Дітріх
Наступник	посаду скасована (до 1949)
Народився	; 29 жовтня 1879(1879-10-29); Верле, ; Вестфалія, Німецька імперія;
Помер	; 2 травня 1969(1969-05-02) (89 років); Оберзасбах, ; Баден-Вюртемберг, Федеративна Республіка Німеччина;
Національність	німець
Політична партія	; Партія Центру; (з 3 червня 1932 — безпартійний)
Релігія	католик
Нагороди	; ;
	; Медіафайли у Вікісховищі; ;

Франц Йозеф Герман Міхаель Марія фон Папен (нім. Franz Joseph Hermann Michael Maria von Papen, 1879–1969; Franz Joseph Hermann Michael Maria von Papen^{опис файлу}) — німецький політичний діяч і дипломат.

Життєпис |

Франц фон Папен народився 29 жовтня 1879 року в Вестфалії у місті Верле в сім'ї великого землевласника, що походив із стародавнього німецького лицарського роду. До Першої світової війни був офіцером Генштабу. В 1913–1915 рр. — військовий аташе в США, звідки був висланий за шпигунство і підривну діяльність. Після цього служив спочатку на Західному фронті. В 1916 році виступав посередником між німецьким урядом та ірландськими повстанцями-республіканцями з питань постачання зброї, яке було використане ними проти британської армії. Потім, з 1917 р., служив офіцером Генштабу на Близькому Сході в званні майора османської армії в Палестині. В 1918 повернувся до Німеччини і звільнився з армії в чині підполковника.

Франц фон Папен — військовий аташе посольства Німеччини в США. 1914

В 1921–1932 депутат прусського ландтагу від католицької партії Центру; належав до її крайнього правого крила. На президентських виборах 1925 р. здивував свою партію, підтримавши кандидатуру Пауля фон Гінденбурга від партії Центру Вільгельма Маркса.

З 1 червня по 2 грудня 1932 р. очолював уряд, що об'єктивно сприяло посиленню позицій нацистів Німеччині. Брав активну участь у встановленні в січні 1933 р. нацистської диктатури і увійшов до кабінету Гітлера на посаді віце-канцлера.

Проте незабаром, 17 червня 1934 р., виступив у Марбурзькому університеті з промовою на підтримку поглядів консервативних сил рейхсверу, фінансової та ділової еліти Німеччини, незадоволених нацистською соціалістичною риторикою і екстремізмом (так звана «Марбурзька промова»). Критика розлютила верхівку нацистської партії і Адольфа Гітлера, а реакцією стала ніч довгих ножів — розгром верхівки штурмових загонів (СА). Найближчі соратники фон Папена були також вбиті, проте сам він не постраждав завдяки підтримці фон Гінденбурга.

З липня 1934 по березень 1938 р. фон Папен служив послом в Австрійській республіці і сприяв здійсненню аншлюсу. Потім, займаючи в 1939–1944 рр. посаду посла в Туреччині, фон Папен прагнув привернути її до числа союзників Третього Рейху. У зв'язку з цим на нього було влаштовано замах агентами радянської розвідки, який, однак, не увінчався успіхом. У ході війни гітлерівський уряд намагався призначити фон Папена послом Третього Рейху при папському престолі, однак папа Пій XII відхилив цю пропозицію.

У квітні 1945 у фон Папен був арештований в Рурі військовою адміністрацією 9-ї армії США. В 1946 р. постав перед судом Міжнародного військового трибуналу в Нюрнберзі, але був виправданий. Проте в лютому 1947 р. знов постав перед комісією з денацифікації і засуджений до восьми років в'язниці як головний воєнний злочинець.

В 1950-ті роки фон Папен безуспішно намагався знову зайнятися політикою. На схилі років жив в замку Бенценхофен (Верхня Швабія) і опублікував безліч книг і спогадів, в яких намагався виправдати політику, що проводилася ним в 1930-ті роки, наводячи паралелі між цим періодом і початком холодної війни.

Франц фон Папен помер 2 травня 1969 р. в Оберзасбсі (Баден).

Література |

В. І. Головченко. Папен Франц фон // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с. ISBN 966-316-045-4

Посилання |

Біографія на «Хроносі»

Коротка біографія на сайті німецького історичного музею (нім.)

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Франц фон Папен

Це незавершена стаття про німецького політика.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.

Франц фон Папен

нім. Franz von Papen

Рейхсканцлер Веймарської республіки
Час на посаді:
1 червня 1932 — 17 листопада 1932
Президент	Пауль фон Гінденбург
Попередник	Генріх Брюнінг
Наступник	Курт фон Шлейхер
Віце-канцлер Німеччини
Час на посаді:
30 січня 1933 — серпень 1934
Попередник	Герман Дітріх
Наступник	посаду скасована (до 1949)

Народився	29 жовтня 1879(1879-10-29) Верле, Вестфалія, Німецька імперія
Помер	2 травня 1969(1969-05-02) (89 років) Оберзасбах, Баден-Вюртемберг, Федеративна Республіка Німеччина
Національність	німець
Політична партія	Партія Центру (з 3 червня 1932 — безпартійний)
Релігія	католик
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі