Анбур
Анбур Важ Перым гижӧм | |
|---|---|
 Документ, написаний анбуром | |
| Вид | Абетка |
| Мови | Мова комі |
Період | 1372 |
Юнікод | U+10350–U+1037F Final Accepted Script Proposal |
Ця стаття містить символи МФА та знаки описуваної системи письма. Якщо у Вас не встановлений відповідний шрифт, то замість юнікодівських символів Ви можете побачити знаки питання, квадратики або інші знаки. | |
Анбу́р або давньопермське (давніх комі) письмо (абур, пермська / зирянская абетка; комі: Важ Перым гижӧм) — писемність мови комі, що активно використовувалася комі-зирянами, комі-перм'яками, росіянами і деякими іншими народами північного сходу європейської частини Росії в XIV — XVII століттях.
Назва абетки — за сполученням назв двох перших літер абетки («Ан» і «Бур»).
Зміст
1 Історія
2 Опис
3 Пам'ятки пермської писемності
4 Галерея
5 Виноски
6 Джерела, посилання і література
Історія |
Пермське письмо (анбур) створено св. Стефаном Пермським у 1372 році у районі басейну річки Вимі (притока Вичегди) на основі кирилиці, грецької абетки і давньопермських рунічних символів (пасів).
Надписи анбуром є одними з найдавніших серед угро-фінських мов. Тільки угорською і карельською мовами існують більш ранні писемні пам'ятки.
Пермська (комі-зирянська) абетка вийшла з ужитку в XVII столітті, витіснена кирилицею. Завадою подальшому розвитку анбуру стало не стільки відособлення його як окремої національної абетки, як те, що він був чинником поширення грамотності й освіти серед місцевого населення, що сприймалось як загроза пануючому режиму в Московії.
Нині, на початку XXI століття, здійснюються заходи з відродження анбуру, окремі ініціатори навіть пропонують включити анбур до Юнікоду[1]. 26 квітня — день пам'яті св. Стефана Пермського — святкується як День давньопермської писемності.
Опис |
Пермська абетка (версія прочитання)
Пермська абетка містить 38 літер. В анбурі відсутній розподіл на рядкові і заглаві літери.
Напрямок письма — зліва направо, рядки йдуть згори донизу.
Використовуються діакритичні знаки, для стандартних скорочень — титло. Знаки пермської абетки є доволі однорідними і однотипними у вигляді гострого кута в тому чи іншому положенні.
Пам'ятки пермської писемності |
Збереглось деяке число пам'яток давньопермської писемності: списки абетки (понад 10), Приписка Килдасьова на Номоканоні (1510), надпис на іконі «Троїці» (XV ст.), надпис на іконі «Сходження» (2-а пол. XV ст.), запис у рукописі «Григорія Сінаїда» (сер. XV ст.), підпис єп. Пермського Філофея під грамотою (1474).
Вважається, що чи не від часу створення анбур відігравав роль тайнопису. Добрий зразок такого використання анбуру — рукопис Георгія Амартола з Еллінським літописцем. Тут на вільних від письма аркушах, здебільшого на берегах, розсіяні примітки читачів або писаря.
Дещо своєрідний варіант пермського письма дає рукопис XVI століття — «Козьма Індикоплов». У тексті списку слова грецьким письмом перемежовуються зі словами анбуром. Писар, припускають, писав обома шрифтами, але в обох припускався помилок (?).
Окремі слова, приписки і літери анбуру зустрічаються в:
- тексті Йосипа Флавія за списком б. Патр. бібл. N 770, XVI—XVII ст.ст.;
- рукопису Діонісія Ареопагіта в приписці XVI ст. із Усть-Вимі (Царськ. — Уварова N 48);
- книзі малих Пророків поч. XVI ст., Лен. п. б. (F. 1. N 3);
- службовій мінеї бібліотеки Успенського собору (Російський Історичний музей) N 18 (пергамент поч. XV ст.);
- бібліотечних книгах Архіву Міністерства Іноземних справ 69 (XV—XVI ст.ст.).
Галерея |
Устьсисольсько-Карамзінський список (Держ. публічна бібліотека ім. М. Є. Салтикова-Щедріна, відділ рукописів, F. IV, № 712, табл. 8
Яренский список (Держ. публічна бібліотека ім. М. Є. Салтикова-Щедріна, відділ рукописів, F. IV, № 712, табл. 6
Приблизна дешифровка тексту Устьсисольсько-Карамзінського списку
Абур. Форма літер у ⅩⅣ столітті.
Сучасна стилізація літери Рей під Times New Roman.
Виноски |
↑ Заявка (автор — Майкл Еверсон на включення давньопермської писемності в Юнікод(англ.)
Джерела, посилання і література |
Мови народів Росії в Інтернеті — Абур (рос.)
Давня пермська абетка www.omniglot.com (англ.)
Заявка (автор — Майкл Еверсон на включення давньопермської писемності в Юнікод(англ.)
Литкін В. І. Древнепермский язык. М., 1952 (рос.)
Литкін В. І. Историческая грамматика коми языка. ч. 1. Сыктывкар, 1957 (рос.)- Сперанский М. Н. «Тайнопись в юго-славянских и русских памятниках письма». Л., 1929 (рос.)
- Шабаш А. В. «История криптографии», Ч. 1. М., 2002. ISBN 5-85438-043-9 (рос.)
- Черепнин Л. В. «Русская палеография». М., 1956 (рос.)
Стефановская азбука Анбур Стефана Пермского — Коми Зыряна Лов (рос.)
| |||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||
