Огамі́чна писемність, о́гам (давньоірландське ogam від імені бога Огми (Oghma)) — алфавітна писемність давніх кельтів, головним чином ірландців. Давньоірландські джерела (зокрема, Auraicept na n-Éces) надають огаму легендарного походження та сакрального значення, але насправді пам'ятки огамічної писемності, що збереглися, являють собою лише переліки імен, написи на могилах тощо. У сучасних неоязичницьких культах широкого розповсюдження набуло уявлення про сакральне значення огама.
Напис алфавітом огама представяє собою безперервну лінію з відрізками, що перетинають, або з'єднані з цією лінією.
Час створення та пам'ятки |
Більшість пам'яток огамічної писемності, що збереглися належать до V—VI ст. н. е. Огам був розповсюджений в Ірландії та у Британії. Більшість вчених збігаються у думці, що огам виник під впливом якогось іншого алфавиту: найчастіше джерело називають латинську абетку, що була широко розповсюджена у римській Британії та германський футарк (на користь цього свідчить наявність букв для звуків H и Z, що притаманні германським мовам, але відсутні у давньоірландській. Огам було створено, найімовірніше, у IV ст. н. е., оскільки лінгвістичні характеристики найдавніших написів дозволяють датувати їх саме цим часом. Так у огамі наявна буква, що, ймовірно, позначала лабіовелярний звук [gw] (в написах вона не засвідчена, але очевидно, що вона була присутня в огамі з початку). Цей звук збігається з давньоірландським [g], але він не реконструється на основі збігів на кшталт ст.-ірл. guidid : валл. gweddi `молитися' (при цьому зазвичай валлійське gw- збігається з ірландським f-)
Сакральне значення огама у сучасному язичництві |
Розрізняють релігійну (таку що використовувалася для сакральних текстів) та звичайну огамічну писемність. Вважається, що кожен символ релігійного огама було пов'язано з певною породою дерева. З кожним огамічним символом пов'язується не тільки дерево, але й божество, стихія та риса характеру.
Наприклад, символ, що складається з двох штрихів, що приєднуються до основної лінії справа (або зверху, для горизонтальної лінії) вимовляється як L. До нього відносилися горобина, стихія повітря, бог Матс, а також духовні та фанатичні риси характеру.
Посилання |
Writting systems and languages of the World — Ogham(англ.)
- Поэтизация огама в древнеирландской литературе
Писемності
|
---|
| Абетки* (повністю фонетичні) |
Лінійні: абетка Фрейзера[en] • авестійська • басса[en] • письмо Бейти Кук'ю[en] • борама[en] • видима мова[en] • вірменська • глаголиця • готська • греко-іберська[en] • грецька • грузинська • скоропис Ґабельсберґера[en] • скоропис Ґреґґа[en] • дезеретська[en] • скоропис Дуплоє[en] • евбейська[en] • еклектичний скоропис[en] • ельбасанська[en] • етруська • кавказько-албанська● • каддарська[en] • кирилиця • комі • коптська • латинська • мандейська[en] • маньчжурська[en] • міжнародна фонетична • монгольське • неотифінаг • нко[en] • огамічна • ол-чікі[en] • османія • руни • тай-лу (нова)[en] • давньотюркська • угорська • хангиль • шавська[en] Нелінійні: шрифт Брайля (гебрейський • корейський [en]) • морські прапори • азбука Морзе • нью-йоркський шрифт для незрячих [en] • оптичний телеграф • семафорна азбука • шрифт Муна
|
---|
| Абуґіди*
|
Індійські: ахомська[en] • байбаїн • балійська[en] • батакська[en] • бірманська • брахмі • бухідська[en] • варанґ-кшиті[en] • гануно[en] • ґрантха • ґуджараті[en] • ґупта[en] • ґурмукхі • деванаґарі • дхівес-акуру[en] • каві[en] • кадамба[en] • кайтхі[en] • калінґа[en] • каннада • кхмерська • лаоське • лепча[en] • лімбу[en] • лонтара[en] • малаялам[en] • маніпурі • моді[en] • мон[en] • монгольська квадратна[en] • наґарі[en] • орія[en] • ранджана[en] • реджанґ[en] • ренконґ[en] • саураштра[en] • сіддхам • силоті-наґрі • сингальська • сойомбо • сунданська[en] • східнонаґарська[en] • таґбанва[en] • тай-ле[en] • тайська • такрі[en] • тамільська • телуґу[en] • тибетська • тірхута • тохарська[en] • чакма[en] • чамська[en] • шарада • яванська[en]
Інші: абетка Полларда [en] • ефіопська • канадська складова [en] • кхароштхі • мероїтська • скоропис Бойда [en] • скоропис Томаса [en] • сора-сомпенґ [en] • тана [en] • японський шрифт Брайля [en]
|
---|
| Ідеограми/Піктограми
|
ацтекське • бліс[en] • донґба[en] • запис жестів[en] • мікмак • нсібіді • танцювальне[en]
|
---|
| Консонантні*
|
арабська • арамейська • давньоханаанська[en] • єврейська • маніхейська[en] • набатейська[en] • пальмірська[en] • пахлаві • південноарабська • самаритянська[en] • сирійська • скоропис Пітмена[en] • соґдійська[en] • тифінаг • угаритська • фінікійська
|
---|
| Логографічні |
Китайська писемність: традиційні китайські • спрощені китайські • ханча • хиньті[en] • японські
Похідні від китайської: киданське[en] • танґутське[en] • тином[en] • чжуанське[en] • чжурчженське[en] Інші лого-силабічні: хетське • клинопис • майя • ї
Лого-консонантні: демотичне • єгипетське • ієратичне
Цифри: арабські • абджадія [en] • грецькі • римські • старослов'янські • майянські
|
---|
| Напівскладові[en]*
|
Повні: кельтиберське[en] • іберійське (північносхідне)[en] і іберійське (південносхідне)[en] Розтягнуті: китанське (мале) [en] • пагавмон [en] • тартесське [en] • чжуїнь
|
---|
| Складові*
|
афака[en] • ваї • волеаї[en] • давньоперський клинопис • ґеба • катакана • кіпрське • кпелле • лінійне письмо Б • манйоґана • менде[en] • нюйшу[en] • хіраґана • черокі • юґтунське[en] • складове письмо ї
|
---|
| Загальні |
Історія писемності • Гліф • Графема • Шифрування • Палеографія
|
---|
|
* Примітка: Абетки, Абуґіди, Складові, Напівскладові і Консонантні писемності є підгрупами фонетичної писемності.
|
|