Готська абетка
Multi tool use
Готська абетка
|
|---|
 |
| Вид |
Абетка
|
|---|
| Мови |
Готська мова
|
|---|
Період |
350-600
|
|---|
| Напрям |
Зліва направо |
|---|
Юнікод |
U+10330–U+1034F
|
|---|
Ця стаття містить символи МФА та знаки описуваної системи письма. Якщо у Вас не встановлений відповідний шрифт, то замість юнікодівських символів Ви можете побачити знаки питання, квадратики або інші знаки. |
Готська абетка – сукупність символів, якими написані тексти готською мовою, що дійшли до нашого часу. Вважається, що абетку уклав у V ст. вестготський єпископ Ульфіла[1], який переклав готською мовою Біблію. До того часу готи використовували руни. Однак Ульфіла вважав, що руни як письмо, пов’язане з язичництвом, не годяться для перекладу священних книг. Свою абетку єпископ уклав на основі грецького алфавіту з додаванням п’яти латинських літер, а також двох рун. Назви літер, засвідчені в IX ст. у Codex Vindobonensis 795, збігаються з назвами рун.
Готські літери також використовували як цифри. В такому випадку, подібно як у церковнослов'янській мові, над літерами ставили крапку або штрих.
Алфавіт |
| Літера | Трансліт. | Зіставлення | Назва | IPA | Числове
значення |
XML
|
|---|
 | 𐌰 | a | Α |
ahsa / aza | /a, aː/ | 1 | 𐌰
|
 | 𐌱 | b | Β |
bairkan / bercna | /b, β/ | 2 | 𐌱
|
 | 𐌲 | g | Γ |
giba / geuua | /ɡ, ŋ/ | 3 | 𐌲
|
 | 𐌳 | d | Δ |
dags / daaz | /d, ð/ | 4 | 𐌳
|
 | 𐌴 | e | Ε |
aiƕus / eyz | /e, eː/ | 5 | 𐌴
|
 | 𐌵 | q | Π |
qairþra (qairthra) / qertra | /kʷ/ | 6 | 𐌵
|
 | 𐌶 | z | Ζ | ezec | /z/ | 7 | 𐌶
|
 | 𐌷 | h | H |
hagl / haal | /h/ | 8 | 𐌷
|
 | 𐌸 | þ, th | Θ |
þiuþ (thiuth) / thyth | /θ/ | 9 | 𐌸
|
 | 𐌹 | i | Ι |
eis / iiz | /i, iː/ | 10 | 𐌹
|
 | 𐌺 | k | Κ |
kusma / chozma | /k/ | 20 | 𐌺
|
 | 𐌻 | l | Λ |
lagus / laaz | /l/ | 30 | 𐌻
|
 | 𐌼 | m | Μ | manna | /m/ | 40 | 𐌼
|
 | 𐌽 | n | Ν |
nauþs (nauths) / noicz | /n/ | 50 | 𐌽
|
 | 𐌾 | j | ᛃ |
jer / gaar | /j/ | 60 | 𐌾
|
 | 𐌿 | u | ᚢ |
urus / uraz | /u, uː/ | 70 | 𐌿
|
 | 𐍀 | p | Π |
pairþra (pairthra) / pertra | /p/ | 80 | 𐍀
|
 | 𐍁 | | Ϟ | | | 90 | 𐍁
|
 | 𐍂 | r | R |
raida / reda | /r/ | 100 | 𐍂
|
 | 𐍃 | s | S |
sauil / sugil | /s/ | 200 | 𐍃
|
 | 𐍄 | t | Τ |
teiws / tyz | /t/ | 300 | 𐍄
|
 | 𐍅 | w | Υ |
winja / uuinne | /w, y/ | 400 | 𐍅
|
 | 𐍆 | f | F |
faihu / fe | /f/ | 500 | 𐍆
|
 | 𐍇 | x | Χ | iggws / enguz | /kʰ/ | 600 | 𐍇
|
 | 𐍈 | ƕ, hw | Θ | ƕair / uuaer | /ʍ/ | 700 | 𐍈
|
 | 𐍉 | o | Ω |
oþal (othal) / utal | /o, oː/ | 800 | 𐍉
|
 | 𐍊 | | Ϡ | | | 900 | 𐍊
|
Примітки |
↑ Ірина ЖИЛЕНКО. УКРАЇНА: ХРИСТИЯНСТВО ДО ЗАСНУВАННЯ КИЇВСЬКОЇ РУСІ
Писемності
|
|---|
|
Абетки*
(повністю фонетичні) |
Лінійні: абетка Фрейзера[en] • авестійська • басса[en] • письмо Бейти Кук'ю[en] • борама[en] • видима мова[en] • вірменська • глаголиця • готська • греко-іберська[en] • грецька • грузинська • скоропис Ґабельсберґера[en] • скоропис Ґреґґа[en] • дезеретська[en] • скоропис Дуплоє[en] • евбейська[en] • еклектичний скоропис[en] • ельбасанська[en] • етруська • кавказько-албанська● • каддарська[en] • кирилиця • комі • коптська • латинська • мандейська[en] • маньчжурська[en] • міжнародна фонетична • монгольське • неотифінаг • нко[en] • огамічна • ол-чікі[en] • османія • руни • тай-лу (нова)[en] • давньотюркська • угорська • хангиль • шавська[en] Нелінійні: шрифт Брайля (гебрейський • корейський [en]) • морські прапори • азбука Морзе • нью-йоркський шрифт для незрячих [en] • оптичний телеграф • семафорна азбука • шрифт Муна
|
|---|
|
Абуґіди*
|
Індійські: ахомська[en] • байбаїн • балійська[en] • батакська[en] • бірманська • брахмі • бухідська[en] • варанґ-кшиті[en] • гануно[en] • ґрантха • ґуджараті[en] • ґупта[en] • ґурмукхі • деванаґарі • дхівес-акуру[en] • каві[en] • кадамба[en] • кайтхі[en] • калінґа[en] • каннада • кхмерська • лаоське • лепча[en] • лімбу[en] • лонтара[en] • малаялам[en] • маніпурі • моді[en] • мон[en] • монгольська квадратна[en] • наґарі[en] • орія[en] • ранджана[en] • реджанґ[en] • ренконґ[en] • саураштра[en] • сіддхам • силоті-наґрі • сингальська • сойомбо • сунданська[en] • східнонаґарська[en] • таґбанва[en] • тай-ле[en] • тайська • такрі[en] • тамільська • телуґу[en] • тибетська • тірхута • тохарська[en] • чакма[en] • чамська[en] • шарада • яванська[en]
Інші: абетка Полларда [en] • ефіопська • канадська складова [en] • кхароштхі • мероїтська • скоропис Бойда [en] • скоропис Томаса [en] • сора-сомпенґ [en] • тана [en] • японський шрифт Брайля [en]
|
|---|
|
Ідеограми/Піктограми
|
ацтекське • бліс[en] • донґба[en] • запис жестів[en] • мікмак • нсібіді • танцювальне[en]
|
|---|
|
Консонантні*
|
арабська • арамейська • давньоханаанська[en] • єврейська • маніхейська[en] • набатейська[en] • пальмірська[en] • пахлаві • південноарабська • самаритянська[en] • сирійська • скоропис Пітмена[en] • соґдійська[en] • тифінаг • угаритська • фінікійська
|
|---|
| | Логографічні |
Китайська писемність: традиційні китайські • спрощені китайські • ханча • хиньті[en] • японські
Похідні від китайської: киданське[en] • танґутське[en] • тином[en] • чжуанське[en] • чжурчженське[en] Інші лого-силабічні: хетське • клинопис • майя • ї
Лого-консонантні: демотичне • єгипетське • ієратичне
Цифри: арабські • абджадія [en] • грецькі • римські • старослов'янські • майянські
|
|---|
|
Напівскладові[en]*
|
Повні: кельтиберське[en] • іберійське (північносхідне)[en] і іберійське (південносхідне)[en] Розтягнуті: китанське (мале) [en] • пагавмон [en] • тартесське [en] • чжуїнь
|
|---|
|
Складові*
|
афака[en] • ваї • волеаї[en] • давньоперський клинопис • ґеба • катакана • кіпрське • кпелле • лінійне письмо Б • манйоґана • менде[en] • нюйшу[en] • хіраґана • черокі • юґтунське[en] • складове письмо ї
|
|---|
| | Загальні |
Історія писемності • Гліф • Графема • Шифрування • Палеографія
|
|---|
|
* Примітка: Абетки, Абуґіди, Складові, Напівскладові і Консонантні писемності є підгрупами фонетичної писемності.
|
|
Vbb,ynFhpbFRTX,aV FWumR5,yJpJX,T0VNsQm1TvNRVw
Popular posts from this blog
Роки в кіно 1870-ті 1880-ті 1888 • 1889 1890-ті 1890 • 1891 • 1892 • 1893 • 1894 1895 • 1896 • 1897 • 1898 • 1899 1900-ті 1900 • 1901 • 1902 • 1903 • 1904 1905 • 1906 • 1907 • 1908 • 1909 1910-ті 1910 • 1911 • 1912 • 1913 • 1914 1915 • 1916 • 1917 • 1918 • 1919 1920-ті 1920 • 1921 • 1922 • 1923 • 1924 1925 • 1926 • 1927 • 1928 • 1929 1930-ті 1930 • 1931 • 1932 • 1933 • 1934 1935 • 1936 ...
Федір Захарович Захаров Федір Захаров, 1986 рік Народження 5 вересня 1919 ( 1919-09-05 ) Олександрівське [d] , Смоленська губернія , Російська СФРР Смерть 29 вересня 1997 ( 1997-09-29 ) (78 років) Ялта , Автономн...
Why are special aircraft used for the carriers in the United States Navy? PTIJ: Mouthful of Mitzvos The past tense for the quoting particle って Why won't the strings command stop? Is this nominative case or accusative case? Why is there an extra space when I type "ls" on the Desktop? Does the in-code argument passing conventions used on PDP-11's have a name? What is the purpose of a disclaimer like "this is not legal advice"? Should we avoid writing fiction about historical events without extensive research? Did Amazon pay $0 in taxes last year? Why would the IRS ask for birth certificates or even audit a small tax return? “I had a flat in the centre of town, but I didn’t like living there, so …” What does "rhumatis" mean? If nine coins are tossed, what is the probability that the number of heads is even? Dukha vs legitimate need Can a space-faring robot still function over a billion years? How to make sure I'm as...
