Готська абетка
|
|---|
 |
| Вид |
Абетка
|
|---|
| Мови |
Готська мова
|
|---|
Період |
350-600
|
|---|
| Напрям |
Зліва направо |
|---|
Юнікод |
U+10330–U+1034F
|
|---|
Ця стаття містить символи МФА та знаки описуваної системи письма. Якщо у Вас не встановлений відповідний шрифт, то замість юнікодівських символів Ви можете побачити знаки питання, квадратики або інші знаки. |
Готська абетка – сукупність символів, якими написані тексти готською мовою, що дійшли до нашого часу. Вважається, що абетку уклав у V ст. вестготський єпископ Ульфіла[1], який переклав готською мовою Біблію. До того часу готи використовували руни. Однак Ульфіла вважав, що руни як письмо, пов’язане з язичництвом, не годяться для перекладу священних книг. Свою абетку єпископ уклав на основі грецького алфавіту з додаванням п’яти латинських літер, а також двох рун. Назви літер, засвідчені в IX ст. у Codex Vindobonensis 795, збігаються з назвами рун.
Готські літери також використовували як цифри. В такому випадку, подібно як у церковнослов'янській мові, над літерами ставили крапку або штрих.
Алфавіт |
| Літера |
Трансліт. |
Зіставлення |
Назва |
IPA |
Числове
значення |
XML
|
|---|
 |
𐌰 |
a |
Α |
ahsa / aza |
/a, aː/ |
1 |
𐌰
|
 |
𐌱 |
b |
Β |
bairkan / bercna |
/b, β/ |
2 |
𐌱
|
 |
𐌲 |
g |
Γ |
giba / geuua |
/ɡ, ŋ/ |
3 |
𐌲
|
 |
𐌳 |
d |
Δ |
dags / daaz |
/d, ð/ |
4 |
𐌳
|
 |
𐌴 |
e |
Ε |
aiƕus / eyz |
/e, eː/ |
5 |
𐌴
|
 |
𐌵 |
q |
Π |
qairþra (qairthra) / qertra |
/kʷ/ |
6 |
𐌵
|
 |
𐌶 |
z |
Ζ |
ezec |
/z/ |
7 |
𐌶
|
 |
𐌷 |
h |
H |
hagl / haal |
/h/ |
8 |
𐌷
|
 |
𐌸 |
þ, th |
Θ |
þiuþ (thiuth) / thyth |
/θ/ |
9 |
𐌸
|
 |
𐌹 |
i |
Ι |
eis / iiz |
/i, iː/ |
10 |
𐌹
|
 |
𐌺 |
k |
Κ |
kusma / chozma |
/k/ |
20 |
𐌺
|
 |
𐌻 |
l |
Λ |
lagus / laaz |
/l/ |
30 |
𐌻
|
 |
𐌼 |
m |
Μ |
manna |
/m/ |
40 |
𐌼
|
 |
𐌽 |
n |
Ν |
nauþs (nauths) / noicz |
/n/ |
50 |
𐌽
|
 |
𐌾 |
j |
ᛃ |
jer / gaar |
/j/ |
60 |
𐌾
|
 |
𐌿 |
u |
ᚢ |
urus / uraz |
/u, uː/ |
70 |
𐌿
|
 |
𐍀 |
p |
Π |
pairþra (pairthra) / pertra |
/p/ |
80 |
𐍀
|
 |
𐍁 |
|
Ϟ |
|
|
90 |
𐍁
|
 |
𐍂 |
r |
R |
raida / reda |
/r/ |
100 |
𐍂
|
 |
𐍃 |
s |
S |
sauil / sugil |
/s/ |
200 |
𐍃
|
 |
𐍄 |
t |
Τ |
teiws / tyz |
/t/ |
300 |
𐍄
|
 |
𐍅 |
w |
Υ |
winja / uuinne |
/w, y/ |
400 |
𐍅
|
 |
𐍆 |
f |
F |
faihu / fe |
/f/ |
500 |
𐍆
|
 |
𐍇 |
x |
Χ |
iggws / enguz |
/kʰ/ |
600 |
𐍇
|
 |
𐍈 |
ƕ, hw |
Θ |
ƕair / uuaer |
/ʍ/ |
700 |
𐍈
|
 |
𐍉 |
o |
Ω |
oþal (othal) / utal |
/o, oː/ |
800 |
𐍉
|
 |
𐍊 |
|
Ϡ |
|
|
900 |
𐍊
|
Примітки |
↑ Ірина ЖИЛЕНКО. УКРАЇНА: ХРИСТИЯНСТВО ДО ЗАСНУВАННЯ КИЇВСЬКОЇ РУСІ
Писемності
|
|---|
|
Абетки*
(повністю фонетичні) |
Лінійні: абетка Фрейзера[en] • авестійська • басса[en] • письмо Бейти Кук'ю[en] • борама[en] • видима мова[en] • вірменська • глаголиця • готська • греко-іберська[en] • грецька • грузинська • скоропис Ґабельсберґера[en] • скоропис Ґреґґа[en] • дезеретська[en] • скоропис Дуплоє[en] • евбейська[en] • еклектичний скоропис[en] • ельбасанська[en] • етруська • кавказько-албанська● • каддарська[en] • кирилиця • комі • коптська • латинська • мандейська[en] • маньчжурська[en] • міжнародна фонетична • монгольське • неотифінаг • нко[en] • огамічна • ол-чікі[en] • османія • руни • тай-лу (нова)[en] • давньотюркська • угорська • хангиль • шавська[en] Нелінійні: шрифт Брайля (гебрейський • корейський [en]) • морські прапори • азбука Морзе • нью-йоркський шрифт для незрячих [en] • оптичний телеграф • семафорна азбука • шрифт Муна
|
|---|
|
Абуґіди*
|
Індійські: ахомська[en] • байбаїн • балійська[en] • батакська[en] • бірманська • брахмі • бухідська[en] • варанґ-кшиті[en] • гануно[en] • ґрантха • ґуджараті[en] • ґупта[en] • ґурмукхі • деванаґарі • дхівес-акуру[en] • каві[en] • кадамба[en] • кайтхі[en] • калінґа[en] • каннада • кхмерська • лаоське • лепча[en] • лімбу[en] • лонтара[en] • малаялам[en] • маніпурі • моді[en] • мон[en] • монгольська квадратна[en] • наґарі[en] • орія[en] • ранджана[en] • реджанґ[en] • ренконґ[en] • саураштра[en] • сіддхам • силоті-наґрі • сингальська • сойомбо • сунданська[en] • східнонаґарська[en] • таґбанва[en] • тай-ле[en] • тайська • такрі[en] • тамільська • телуґу[en] • тибетська • тірхута • тохарська[en] • чакма[en] • чамська[en] • шарада • яванська[en]
Інші: абетка Полларда [en] • ефіопська • канадська складова [en] • кхароштхі • мероїтська • скоропис Бойда [en] • скоропис Томаса [en] • сора-сомпенґ [en] • тана [en] • японський шрифт Брайля [en]
|
|---|
|
Ідеограми/Піктограми
|
ацтекське • бліс[en] • донґба[en] • запис жестів[en] • мікмак • нсібіді • танцювальне[en]
|
|---|
|
Консонантні*
|
арабська • арамейська • давньоханаанська[en] • єврейська • маніхейська[en] • набатейська[en] • пальмірська[en] • пахлаві • південноарабська • самаритянська[en] • сирійська • скоропис Пітмена[en] • соґдійська[en] • тифінаг • угаритська • фінікійська
|
|---|
| | Логографічні |
Китайська писемність: традиційні китайські • спрощені китайські • ханча • хиньті[en] • японські
Похідні від китайської: киданське[en] • танґутське[en] • тином[en] • чжуанське[en] • чжурчженське[en] Інші лого-силабічні: хетське • клинопис • майя • ї
Лого-консонантні: демотичне • єгипетське • ієратичне
Цифри: арабські • абджадія [en] • грецькі • римські • старослов'янські • майянські
|
|---|
|
Напівскладові[en]*
|
Повні: кельтиберське[en] • іберійське (північносхідне)[en] і іберійське (південносхідне)[en] Розтягнуті: китанське (мале) [en] • пагавмон [en] • тартесське [en] • чжуїнь
|
|---|
|
Складові*
|
афака[en] • ваї • волеаї[en] • давньоперський клинопис • ґеба • катакана • кіпрське • кпелле • лінійне письмо Б • манйоґана • менде[en] • нюйшу[en] • хіраґана • черокі • юґтунське[en] • складове письмо ї
|
|---|
| | Загальні |
Історія писемності • Гліф • Графема • Шифрування • Палеографія
|
|---|
|
* Примітка: Абетки, Абуґіди, Складові, Напівскладові і Консонантні писемності є підгрупами фонетичної писемності.
|
|
