Алфавіти Індії
Інді́йська писемність — сім'я складових писемностей, поширених на теренах Південної та Південно-східної Азії (а раніше й Центральної Азії), походить від письма брахмі. Індійські писемності є абуґідами (консонантно-складовими), тобто кожен знак у них позначає склад із будь-якою приголосною та базовою голосною, а склади з іншими голосними чи без голосної утворюються на його основі шляхом стандартної модифікації чи додаванням спеціальних знаків.
Зміст
1 Передісторія
2 Порівняльні таблиці
2.1 Приголосні
2.2 Голосні
2.3 Позначення цифр
3 Див. також
4 Література
5 Посилання
6 Примітки
Передісторія |
Починаючи з III ст. до н. е. в Індії використовувались дві системи письма: брахмі та кхароштхі. Друга походить від арамейської писемності й використовувалось на північному заході Індії до III ст. н. е. та в Центральній Азії аж до VII ст., після чого була витіснена брахмі. Писалася справа наліво.
Точне походження брахмі невідоме, є гадка, що брахмі створено на основі консонантно-складової системи, використовуваної в кхароштхі (й тому в дечому пов'язана з арамейською писемністю), спеціально для едиктів царя Ашоки чи аналогічних написів. Жодного зв'язку з писемністю печаток 3—2-го тис. до н. е. з Мохенджо-Даро, Харапи та решти, знайдених у долині Інду, не прослідковується.
Решта індійських алфавітів походять від брахмі та зазвичай пишуться зліва направо.
Порівняльні таблиці |
Нижче наведено таблиці знаків деяких основних індійських писемностей. Вимову подано в транскрипції Національної бібліотеки в Калькуті й у МФА. Вимова, де можливо, вказана для санскриту; в решті випадків — для відповідної мови. Деякі знаки в таблицях не подано.
Приголосні |
NLAC | МФА | деванагарі | бонгаккхор | ґурмукхі | гуджараті | орія | тамілі | телуґу | каннада | малаялам | сингалі | тибеті |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
k | k | क | ক | ਕ | ક | କ | க | క | ಕ | ക | ක | ཀ |
kh | kʰ | ख | খ | ਖ | ખ | ଖ | — | ఖ | ಖ | ഖ | ඛ | ཁ |
g | ɡ | ग | গ | ਗ | ગ | ଗ | — | గ | ಗ | ഗ | ග | ག |
gh | ɡʱ | घ | ঘ | ਘ | ઘ | ଘ | — | ఘ | ಘ | ഘ | ඝ | - |
ṅ | ŋ | ङ | ঙ | ਙ | ઙ | ଙ | ங | ఙ | ಙ | ങ | ඞ | ང |
c | c | च | চ | ਚ | ચ | ଚ | ச | చ | ಚ | ച | ච | ཅ |
ch | cʰ | छ | ছ | ਛ | છ | ଛ | — | ఛ | ಛ | ഛ | ඡ | ཆ |
j | ɟ | ज | জ | ਜ | જ | ଜ | ஜ | జ | ಜ | ജ | ජ | ཇ |
jh | ɟʱ | झ | ঝ | ਝ | ઝ | ଝ | — | ఝ | ಝ | ഝ | ඣ | |
ñ | ɲ | ञ | ঞ | ਞ | ઞ | ଞ | ஞ | ఞ | ಞ | ഞ | ඤ | ཉ |
ṭ | ʈ | ट | ট | ਟ | ટ | ଟ | ட | ట | ಟ | ട | ට | ཊ |
ṭh | ʈʰ | ठ | ঠ | ਠ | ઠ | ଠ | — | ఠ | ಠ | ഠ | ඨ | ཋ |
ḍ | ɖ | ड | ড | ਡ | ડ | ଡ | — | డ | ಡ | ഡ | ඩ | ཌ |
ḍh | ɖʱ | ढ | ঢ | ਢ | ઢ | ଢ | — | ఢ | ಢ | ഢ | ඪ | - |
ṇ | ɳ | ण | ণ | ਣ | ણ | ଣ | ண | ణ | ಣ | ണ | ණ | ཎ |
t | t̺ | त | ত | ਤ | ત | ତ | — | త | ತ | ത | ත | ཏ |
th | t̺ʰ | थ | থ | ਥ | થ | ଥ | த | థ | ಥ | ഥ | ථ | ཐ |
d | d̺ | द | দ | ਦ | દ | ଦ | — | ద | ದ | ദ | ද | ད |
dh | d̺ʰ | ध | ধ | ਧ | ધ | ଧ | — | ధ | ಧ | ധ | ධ | - |
n | n | न | ন | ਨ | ન | ନ | ந | న | ನ | ന | න | ན |
ṉ | n | ऩ | — | — | — | — | ன | — | — | — | - | |
p | p | प | প | ਪ | પ | ପ | ப | ప | ಪ | പ | ප | པ |
ph | pʰ | फ | ফ | ਫ | ફ | ଫ | — | ఫ | ಫ | ഫ | ඵ | ཕ |
b | b | ब | ব | ਬ | બ | ବ | — | బ | ಬ | ബ | බ | བ |
bh | bʱ | भ | ভ | ਭ | ભ | ଭ | — | భ | ಭ | ഭ | භ | - |
m | m | म | ম | ਮ | મ | ମ | ம | మ | ಮ | മ | ම | མ |
y | j | य | য | ਯ | ય | ଯ | ய | య | ಯ | യ | ය | ཡ |
r | r | र | র/ৰ | ਰ | ર | ର | ர | ర | ರ | ര | ර | ར |
ṟ | r | ऱ | — | — | — | — | ற | ఱ | ಱ | റ | — | - |
l | l | ल | ল | ਲ | લ | ଲ | ல | ల | ಲ | ല | ල | ལ |
ḷ | ɭ | ळ | — | ਲ਼ | ળ | ଳ | ள | ళ | ಳ | ള | ළ | - |
ḻ | ɻ | ऴ | — | — | — | — | ழ | — | ೞ | ഴ | — | - |
v | ʋ | व | ৱ | ਵ | વ | — | வ | వ | ವ | വ | ව | ཝ |
ś | ɕ | श | শ | ਸ਼ | શ | ଶ | — | శ | ಶ | ശ | ශ | ཤ |
ṣ | ʂ | ष | ষ | — | ષ | ଷ | ஷ | ష | ಷ | ഷ | ෂ | ཥ |
s | s | स | স | ਸ | સ | ସ | ஸ | స | ಸ | സ | ස | ས |
h | h | ह | হ | ਹ | હ | ହ | ஹ | హ | ಹ | ഹ | හ | ཧ |
Голосні |
У кожному стовпчику зліва представлені самостійні знаки для голосних, справа — в поєднанні з приголосним «k» (тобто ku, ko тощо).
NLAC | МФА | деванагарі | бонгаккхор | гурмукхі | гуджараті | орія | тамілі | телуґу | каннада | малаялам | сингалі | тибеті | |||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
a | ə | अ | — | অ | — | ਅ | — | અ | — | ଅ | — | அ | க | అ | — | ಅ | — | അ | — | අ | ක | ཨ | - |
ā | ɑː | आ | का | আ | কা | ਆ | ਕਾ | આ | કા | ଆ | କା | ஆ | கா | ఆ | కా | ಆ | ಕಾ | ആ | കാ | ආ | කා | — | - |
i | i | इ | कि | ই | কি | ਇ | ਕਿ | ઇ | કિ | ଇ | କି | இ | கி | ఇ | కి | ಇ | ಕಿ | ഇ | കി | ඉ | කි | ཨི | ཀི |
ī | iː | ई | की | ঈ | কী | ਈ | ਕੀ | ઈ | કી | ଈ | କୀ | ஈ | கீ | ఈ | కీ | ಈ | ಕೀ | ഈ | കീ | ඊ | කී | — | - |
u | u | उ | कु | উ | কু | ਉ | ਕੁ | ઉ | કુ | ଉ | କୁ | உ | கு | ఉ | కు | ಉ | ಕು | ഉ | കു | උ | කුු | ཨུ | ཀུ |
ū | uː | ऊ | कू | ঊ | কূ | ਊ | ਕੂ | ઊ | કૂ | ଊ | କୂ | ஊ | கூ | ఊ | కూ | ಊ | ಕೂ | ഊ | കൂ | ඌ | කූූ | — | - |
e | e | ऎ | कॆ | — | — | — | — | — | — | — | — | எ | கெ | ఎ | కె | ಎ | ಕೆ | എ | കെ | එ | ෙක | — | - |
ē | eː | ए | के | এ | কে | ਏ | ਕੇ | એ | કે | ଏ | କେ | ஏ | கே | ఏ | కే | ಏ | ಕೇ | ഏ | കേ | ඒ | ෙක් | ཨེ | ཀེ |
ai | ai | ऐ | कै | ঐ | কৈ | ਐ | ਕੈ | ઐ | કૈ | ଐ | କୈ | ஐ | கை | ఐ | కై | ಐ | ಕೈ | ഐ | കൈ | ඓ | ෙෙක | — | - |
o | o | ऒ | कॊ | — | — | — | — | — | — | — | — | ஒ | கொ | ఒ | కొ | ಒ | ಕೊ | ഒ | കൊ | ඔ | ෙකා | — | - |
ō | oː | ओ | को | ও | কো | ਓ | ਕੋ | ઓ | કો | ଓ | କୋ | ஓ | கோ | ఓ | కో | ಓ | ಕೋ | ഓ | കോ | ඕ | ෙකා් | ཨོ | ཀོ |
au | au | औ | कौ | ঔ | কৌ | ਔ | ਕੌ | ઔ | કૌ | ଔ | କୌ | ஔ | கௌ | ఔ | కౌ | ಔ | ಕೌ | ഔ | കൗ | ඖ | ෙකෟ | — | - |
ṛ | ɻ̣ | ऋ | कृ | ঋ | কৃ | — | — | ઋ | કૃ | ଋ | କୃ | — | — | ఋ | కృ | ಋ | ಕೃ | ഋ | കൃ | ඍ | කෘ | — | - |
ṝ | ɻ̣ː | ॠ | कॄ | ৠ | কৄ | — | — | ૠ | — | ୠ | — | — | — | ౠ | — | — | — | ൠ | — | ඎ | කෘෘ | — | - |
ḷ | ɭ̣ | ऌ | कॢ | ঌ | কৢ | — | — | — | કૄ | ଌ | — | — | — | ఌ | కౄ | ಌ | — | ഌ | — | (ඏ)[1] | — | — | - |
ḹ | ɭ̣ː | ॡ | कॣ | ৡ | কৣ | - | — | — | — | ୡ | — | — | — | ౡ | — | ೡ | — | ൡ | — | (ඐ) | — | — | - |
Позначення цифр |
Цифри | деванагарі | бонгаккхор | гурмукхі | гуджараті | тамілі | телуґу | каннада | малаялам | тибеті |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
0 | ० | ০ | ੦ | ૦ | ೦ | ౦ | ೦ | ൦ | ༠ |
1 | १ | ১ | ੧ | ૧ | ௧ | ౧ | ೧ | ൧ | ༡ |
2 | २ | ২ | ੨ | ૨ | ௨ | ౨ | ೨ | ൨ | ༢ |
3 | ३ | ৩ | ੩ | ૩ | ௩ | ౩ | ೩ | ൩ | ༣ |
4 | ४ | ৪ | ੪ | ૪ | ௪ | ౪ | ೪ | ൪ | ༤ |
5 | ५ | ৫ | ੫ | ૫ | ௫ | ౫ | ೫ | ൫ | ༥ |
6 | ६ | ৬ | ੬ | ૬ | ௬ | ౬ | ೬ | ൬ | ༦ |
7 | ७ | ৭ | ੭ | ૭ | ௭ | ౭ | ೭ | ൭ | ༧ |
8 | ८ | ৮ | ੮ | ૮ | ௮ | ౮ | ೮ | ൮ | ༨ |
9 | ९ | ৯ | ੯ | ૯ | ௯ | ౯ | ೯ | ൯ | ༩ |
Див. також |
- Індійська каліграфія
Література |
Дирингер Д. Алфавит, пер. с англ., М., 1963.
Истрин В. А. Возникновение и развитие письма, М., 1965.
Фридрих И. История письма, пер. с нем., М., 1979.- Dani A.H. Indian palaeography. Oxford: Clarendon Press, 1963.
- Daniels Peter T., Bright William (eds.). The World's Writing Systems. Oxford, UK: Oxford University Press, 1996.
- Falk H. Schrift im alten Indien: Ein Forschungsbericht mit Anmerkungen. Tübingen: Narr, 1993.
- Fischer Steven R. A History of Writing, Reaktion Books, 2005.
- Rogers, Henry. Writing Systems: A Linguistic Approach. Oxford: Blackwell, 2005.
Посилання |
- Windows Indic Script Support
- An Introduction to Indic Scripts
- South Asian Writing Systems
Indian Transliterator A means to transliterate from romanized to Unicode Indian scripts.
Bonji Siddham Character & Pronunciation- Imperial Brahmi Font and Text-Editor
- Brahmi Script
Примітки |
↑ Тільки в старосингальській.