Давньотюркське рунічне письмо
Давньотюркська рунічна писемність (тюр. Orhun Yazıtları, кит. 鄂尔浑文字) — писемність, що застосовувалася в Центральній Азії для записів на тюркських мовах в VIII—XII століттях.
Орхонська писемність — являла собою писемність єдиної літературної мови (наддіалектне койне) того часу, яка зазвичай називається мовою орхоно-єнісейських написів. Виділяються 7 груп: ленсько-прибайкальська, єнісейська, монгольська, алтайська, східно-туркестанська, середньоазіатська, східно-європейська. Відповідно, вони належать племінному союзу куриканів, Киргизькому каганату, Східно-тюркському каганату, Західно-тюркському каганату, Уйгурському каганату в Монголії, Уйгурській державі в Східному Туркестані, булгарам, хозарам та печенігам.
Назви дані: 1) за формою знаків, що нагадують германські руни; 2) за місцями знахідок (у долині Орхон (Другий тюркський каганат) і верхів'ях Єнісею (Киргизький каганат)).
Знаки |
Використання | Символи | Транслітерація и транскрипція | ||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
голосні | A | /a/, /e/ | ||||||
I | /ɯ/, /i/, /j/ | |||||||
O | /u/, /o/, /w/ | |||||||
U | /ø/, /y/, /w/ | |||||||
приголосні | які поєднуються | з голосними: (¹) — заднього, (²) — переднього рядів | B¹ | /b/ | B² | /b/ | ||
D¹ | /d/ | D² | /d/ | |||||
G¹ | /g/ | G² | /g/ | |||||
L¹ | /l/ | L² | /l/ | |||||
N¹ | /n/ | N² | /n/ | |||||
R¹ | /r/ | R² | /r/ | |||||
S¹ | /s/ | S² | /s/ | |||||
T¹ | /t/ | T² | /t/ | |||||
Y¹ | /j/ | Y² | /j/ | |||||
тільки з (¹) — Q тільки з (²) — K | Q | /q/ | K | /k/ | ||||
з будь-якими приголосними | -Ç | /ʧ/ | ||||||
-M | /m/ | |||||||
-P | /p/ | |||||||
-Ş | /ʃ/ | |||||||
-Z | /z/ | |||||||
-NG | /ŋ/ | |||||||
поєднання | + голосний | IÇ, ÇI, Ç | /iʧ/, /ʧi/, /ʧ/ | |||||
IQ, QI, Q | /ɯq/, /qɯ/, /q/ | |||||||
OQ, UQ, QO, QU, Q | /oq/, /uq/, /qo/, /qu/, /q/ | ÖK, ÜK, KÖ, KÜ, K | /øk/, /yk/, /kø/, /ky/, /k/ | |||||
+ приголосний | -NÇ | /nʧ/ | ||||||
-NY | /ɲ/ | |||||||
-LT | /lt/, /ld/ | |||||||
-NT | /nt/, /nd/ | |||||||
словорозділяючий знак | нема | |||||||
(-) — зустрічаються тільки в кінці слова |
Це незавершена стаття про мову. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
Джерела |
Аманжолов А. С. История и теория древнетюркского письма. — Алматы, 2002. — 210 c.
Батманов И. А. Язык енисейских памятников древнетюркской письменности. — Фрунзе, 1959. — 220 с.
Кляшторный С. Г. История Центральной Азии и памятники рунического письма. — СПб., 2003. — 560 с.
Кормушин И. В. Древние тюркские языки. — Абакан: ХГУ, 2004. — 336 с.
Кызласов И. Л. Рунические письменности евразийских степей. — М.: Восточная литература, 1994. — 328 с.
Малов С. Е. Памятники древнетюркской письменности. — М.; Ленинград, 1951. — 452 с.
Радлов В. В., Атлас древностей Монголии. — СПб., 1892—1899. Вып. 1-4.
Thomsen Vilhelm Ludvig Peter. Inscriptions de l'Orkhon déchiffrées. Helsingfors, 1896.
Щербак А. М. Тюркская руника: происхождение древнейшей письменности тюрок, границы её распространения и особенности использования / А. М. Щербак; Институт лингвистических исследований РАН. — СПб.: Наука, 2001. — 152 с. — 1 000 экз. — ISBN 5-02-028472-6.
Посилання |
- Навчання рунічної писемності та давнетюркської мови
- Стаття Давнетюркська рунічна писемність на Центральноазіатському історичному сервері.
Köktürkische Schrift, Türkische Runen (нім.)
Old Turkic (Orkhon) — Пропозиція з кодування давньотюркського письма в Юнікод.
Turkic Runes — Давнетюркське рунічне письмо на сайті Ancient Scripts- Давнетюркське рунічне письмо на сайті Omniglot
|
|