U+2D30–U+2D7F, деякі букви для туарезьких різновидів тифінагу в Юнікод ще не внесені
Ця стаття містить символи МФА та знаки описуваної системи письма. Якщо у Вас не встановлений відповідний шрифт, то замість юнікодівських символів Ви можете побачити знаки питання, квадратики або інші знаки.
Тифінаг (берберський латинський алфавіт: Tifinaɣ; неотифінаг: ⵜⵉⴼⵉⵏⴰⵖ; арабський берберський алфавіт: تيفيناغ) — алфавіт (неотифінаг) або абджад, використовуваний для запису берберських мов. Виник з лівійського письма, яке було чистим абджадом. Лівійське письмо могло записуватись або зверху вниз, або зліва направо, причому одна буква могла мати різне написання в залежності від напрямку письма. Зараз існує 2 види тифінагу: тифінаг-абджад та тифінаг-алфавіт (неотифінаг; існує кілька різновидів); набір знаків різних версій тифінагу трохи відрізняється.
Зміст
1Тифінаг-абджад
2Тифінаг-алфавіт (неотифінаг)
3Букви
4Абетки на основі тифінагу
4.1Нігер і Малі
4.2Марокко
5Примітки
6Посилання
Тифінаг-абджад |
Використовується туарегами для побутових записів. Традиційний тифінаг — абджад, хоча в кінці слів могли ставити букву ya ⴰ (в туарегів ця буква пишеться як крапка, а не як маленький кружечок). Іноді арабська огласовка (діакритика для позначення голосних) використовувалась в поєднанні з буквами тифінагу для позначення голосних, або букви y, w використовувались для довгих ī та ū. Коли букви l та n в тексті стоять поруч, то друга буква змінює свою форму шляхом нахилення або шляхом зміни довжини.[1] Буква l має форму парної лінії ||, буква n має форму одиничної лінії |. Поєднання nn може записуватись як |, щоб відрізнити його від букви l. Так само, ln записується як ||, nl як |\, ll як ||\.[2] Багато букв мали різне написання; також було багато лігатур з t (ця буква, +, утворювала лігатуру з попередньою буквою) і іншими буквами (наприклад, n, d, k, f).[3] Зараз туареги перейшли на реформовану версію свого тифінагу — неотифінаг, який є алфавітом, і трохи відрізняється від неотифінагу, використовуємого в Марокко та Північному Алжирі.
Тифінаг-алфавіт (неотифінаг) |
Неотифінаг — це реформований старий тифінаг. Це повністю алфавітне письмо. Існує декілька його різновидів. Різновид, який використовується в Марокко, має тільки чотири букви на позначення голосних — ⴰ для [а], ⴻ для [ə], ⵉ для [і], ⵓ для [u]. Один із туарезьких різновидів використовує ще дві букви — ⵦ () для [е] і букву ⵧ () для [о]. Також туарезький різновид використовує діакритичні знаки над голосними, і має трохи інші знаки на позначення приголосних. Частина букв туарезьких різновидів неотифінагу ще не внесена в Юнікод[4]. Неотифінаг та берберські мови є офіційними в Марокко нарівні з арабською мовою та арабським письмом. В інших державах, де живуть бербери, тифінаг не має офіційного статусу, хоча використовується.
Букви |
Букви та деякі лігатури тифінагу:
Юнікод
Зображення
Шрифт
Транслітерація
Назва
Латинське
Арабське
МФА
U+2D30
ⴰ
a
ا
æ
ya
U+2D31
ⴱ
b
ب
b / β
yab
U+2D32
ⴲ
b
ٻ
b / β
yab фрикативна
U+2D33
ⴳ
g
گ
ɡ
yag
U+2D34
ⴴ
g
ڲ
ɡ / ɣ
yag фрикативна
U+2D35
ⴵ
dj
ج
d͡ʒ
yadj (Берберська академія)
U+2D36
ⴶ
dj
ج
d͡ʒ
yadj
U+2D37
ⴷ
d
د
d
yad
U+2D38
ⴸ
d
د
ð
yad фрикативна
U+2D39
ⴹ
ḍ
ض
dˤ
yaḍ
U+2D3A
ⴺ
ḍ
ض
ðˤ
yaḍ фрикативна
U+2D3B
ⴻ
e
ه
ə
yey
U+2D3C
ⴼ
f
ف
f
yaf
U+2D3D
ⴽ
k
ک
k
yak
U+2D3E
ⴾ
k
ک
k
yak туарезька
U+2D3F
ⴿ
k
ک
k / x
yak фрикативна
U+2D40
ⵀ
h b
ھ ب
h b
yah = yab туарезька
U+2D41
ⵁ
h
ھ
h
yah (Берберська академія)
U+2D42
ⵂ
h
ھ
h
yah туарезька
U+2D43
ⵃ
ḥ
ح
ħ
yaḥ
U+2D44
ⵄ
ʕ (ɛ)
ع
ʕ
yaʕ (yaɛ)
U+2D45
ⵅ
kh (x)
خ
χ
yax
U+2D46
ⵆ
kh (x)
خ
χ
yax туарезька
U+2D47
ⵇ
q
ق
q
yaq
U+2D48
ⵈ
q
ق
q
yaq туарезька
U+2D49
ⵉ
i
ي
i
yi
U+2D4A
ⵊ
j
ج
ʒ
yaj
U+2D4B
ⵋ
j
ج
ʒ
yaj ахаґґарська
U+2D4C
ⵌ
j
ج
ʒ
yaj туарезька
U+2D4D
ⵍ
l
ل
l
yal
Юнікод
Зображення
Шрифт
Транслітерація
Назва
Латинське
Арабське
МФА
U+2D4E
ⵎ
m
م
m
yam
U+2D4F
ⵏ
n
ن
n
yan
U+2D50
ⵐ
ny
ني
nj
yagn туарезька
U+2D51
ⵑ
ng
ڭ
ŋ
yang туарезька
U+2D52
ⵒ
p
پ
p
yap
U+2D53
ⵓ
u w
و ۉ
u / w
yu = yaw туарезька
U+2D54
ⵔ
r
ر
r
yar
U+2D55
ⵕ
ṛ
ڕ
rˤ
yaṛ
U+2D56
ⵖ
gh (ɣ)
غ
ɣ
yaɣ
U+2D57
ⵗ
gh (ɣ)
غ
ɣ
yaɣ туарезькa
U+2D58
ⵘ
gh (ɣ) j
غ ج
ɣ ʒ
yaɣ аєрськa = yaj адрарськa
U+2D59
ⵙ
s
س
s
yas
U+2D5A
ⵚ
ṣ
ص
sˤ
yaṣ
U+2D5B
ⵛ
sh (š)
ش
ʃ
yaš
U+2D5C
ⵜ
t
ت
t
yat
U+2D5D
ⵝ
t
ت
t / θ
yat фрикативнa
U+2D5E
ⵞ
ch (tš)
تش
t͡ʃ
yatš
U+2D5F
ⵟ
ṭ
ط
tˤ
yaṭ
U+2D60
ⵠ
v
ۋ
v
yav
U+2D61
ⵡ
w
ۉ
w
yaw
U+2D62
ⵢ
y
ي
j
yay
U+2D63
ⵣ
z
ز
z
yaz
U+2D64
ⵤ
z
ز
z
yaz тавеллеметська = yaz крючкоподібна
U+2D65
ⵥ
ẓ
ژ
zˤ
yaẓ
U+2D66
ⵦ
e
e
ye (APT[5])
U+2D67
ⵧ
o
o
yo (APT)
U+2D6F
ⵯ
+ʷ
+ ٗ
ʷ
позначення лабіо-веляризації = Tamatart ≈ <super> 2D61
Диграфи (з яких можливі лігатури)
Юнікод
Зображення
Шрифт
Транслітерація
Назва
Латинське
Арабське
МФА
U+2D5C U+2D59
ⵜⵙ
ts
تس
t͡s
yats
U+2D37 U+2D63
ⴷⵣ
dz
دز
d͡z
yadz
Юнікод
Зображення
Шрифт
Транслітерація
Назва
Латинське
Арабське
МФА
U+2D5C U+2D5B
ⵜⵛ
ch (tš)
تش
t͡ʃ
yatš
U+2D37 U+2D4A
ⴷⵊ
dj
دج
d͡ʒ
yadj
Ключ до кольорів таблиці
Основний тифінаг (IRCAM)[6]
Розширений тифінаг (IRCAM)
Інші букви тифінагу
Сучасні туарезькі букви
Абетки на основі тифінагу |
Нігер і Малі |
В Малі та Нігері традиційний тифінаг було реформовано. Є декілька різновидів оновленого тифінагу.[7]
Тифінаг в Нігері (Association pour la promotion des tifinagh).[8][9][10][11][12]
Тифінаг (Нігер).
Марокко |
В Марокко тифінаг стандартизований Королівським інститутом берберської культури (франц.: Institut royal de la culture amazighe (IRCAM); бербер.: ⴰⵙⵉⵏⴰⴳ ⴰⴳⴻⵍⴷⴰⵏ ⵏ ⵜⵓⵙⵙⵏⴰ ⵜⴰⵎⴰⵣⵉⵖⵜ, Asinag Ageldan n Tussna Tamaziɣt (SGSM); араб. المعهد الملكي للثقافة الأمازيغية).
Примітки |
↑http://www.unicode.org/L2/L2003/03143-tifinagh-samples.pdf Ст. 29 — 30.
↑http://www.unicode.org/versions/Unicode8.0.0/ch19.pdf Ст. 710.
↑http://www.unicode.org/L2/L2003/03143-tifinagh-samples.pdf Ст. 27.
↑https://web.archive.org/web/20160308072335/http://hapax.qc.ca/polices/inventaire-des-oeils.pdf Букви тифінагу — як внесені в Юнікод, так і не внесені в Юнікод (букви для туарезьких різновидів тифінагу (Нігер, Малі)).
↑Association pour la promotion des tifinagh (Niger)
↑Polices et Claviers Unicode (French). IRCAM.
↑https://web.archive.org/web/20160308072335/http://hapax.qc.ca/polices/inventaire-des-oeils.pdf Таблиці "Tifinaghs du Niger : APT et Tawellemmet" і "Groupes consonantiques (« ligatures» ) de l’Adrar (Mali) selon Andrew Savage". Також таблиці "Néotifinagh", "Néotifinagh diacritisées (Chaker, 1994)", "Autres signes néotifinaghs", "Ligatures du Niger (Tawellemmet)", "Tifinagh APT (Niger) diacritisées", "Voyelles de Hawad".
↑http://ask-dl.fas.harvard.edu/content/discover-tamajak-0 Книга містить перелік всіх букв тифінагу (Нігер).
↑http://ask-dl.fas.harvard.edu/content/guide-writing-tifinagh-0 В книзі пояснено вживання букв тифінагу з діакритичними знаками (Нігер).
Федір Захарович Захаров Федір Захаров, 1986 рік Народження 5 вересня 1919 ( 1919-09-05 ) Олександрівське [d] , Смоленська губернія , Російська СФРР Смерть 29 вересня 1997 ( 1997-09-29 ) (78 років) Ялта , Автономн...
Ель Греко ісп. El Greco «Портрет старого» (Автопортрет Ель Греко), бл. 1595–1600, олія на полотні При народженні Доменікос Теотокопулос Народження 1541 ( 1541 ) Крит, Венеціанська Республіка (ни...