Ця стаття містить символи МФА та знаки описуваної системи письма. Якщо у Вас не встановлений відповідний шрифт, то замість юнікодівських символів Ви можете побачити знаки питання, квадратики або інші знаки.
Османі́я (сомалійська латинська абетка: Cismaanya; османія: 𐒋𐒘𐒈𐒑𐒛𐒒𐒕𐒖) або Сомалі́йське письмо́ (сомалійська латинська абетка: far Soomaali; османія: 𐒍𐒖𐒇 𐒈𐒝𐒑𐒛𐒐𐒘) — специфічна абетка для мови сомалі.
Османію для сомалійської мови створив брат султана Обія Осман Юсуф Кенадід (Cismaan Yuusuf Keenadiid / 𐒋𐒘𐒈𐒑𐒛𐒒 𐒕𐒓𐒈𐒚𐒍 𐒏𐒜𐒒𐒖𐒆𐒕𐒆) у період між 1920 і 1922 рр[1].
Сомалійське письмо набуло особливої популярності в 1961 р. (тобто в період відразу по проголошенні Сомалі незалежності), навіть було визнане офіційною абеткою поруч з латинкою, однак після військового заколоту 1969 року, у наступні роки (1972) потрапляє під негласну заборону[2].
В 1977 році приблизно 20000 сомалійців використовували османію для особистих записів. Було оприлюднено декілька книг; раз на два тижні виходив журнал «𐒔𐒙𐒇𐒈𐒜𐒆» («Авангард»)[3].
У останні роки серед національної інтелігенції і патріотично налаштованого студентства шириться рух за повернення до османії.
Зміст
1Букви письма
2Цифри
3Примітки
4Зображення
5Посилання і література
Букви письма |
османія
назва
сомалійська латинська абетка
МФА
османія
назва
сомалійська латинська абетка
МФА
османія
назва
сомалійська латинська абетка
МФА
𐒀
alef
’
[ʔ]
𐒁
ba
b
[b]
𐒂
ta
t
[t]
𐒃
ja
j
[d͡ʒ]
𐒄
xa
x
[ħ]
𐒅
kha
kh
[χ]
𐒆
deel
d
[d]
𐒇
ra
r
[r]
𐒈
sa
s
[s]
𐒉
shiin
sh
[ʃ]
𐒊
dha
dh
[ɖ]
𐒋
cayn
c
[ʕ]
𐒌
ga
g
[g]
𐒍
fa
f
[f]
𐒎
qaaf
q
[q]
𐒏
kaaf
k
[k]
𐒐
laan
l
[l]
𐒑
miin
m
[m]
𐒒
nuun
n
[n]
𐒓
waw
w
[w, ʉː, uː]
𐒔
ha
h
[h]
𐒕
ya
y
[j, iː, ɪː]
𐒖
a
a
[æ, ɑ]
𐒗
e
e
[e, ɛ]
𐒘
i
i
[i, ɪ]
𐒙
o
o
[ɞ, ɔ]
𐒚
u
u
[ʉ, u]
𐒛
aa
[æː, ɑː]
𐒜
ee
[eː, ɛː]
𐒝
oo
[ɞː, ɔː]
Довгі голосні звуки [iː] та [ɪː] передаються буквою 𐒕 (ya).
Довгі голосні звуки [uː] та [ʉː] передаються буквою 𐒓 (waw).
Один з перших про це письмо повідомив італійський вчений Черуллі (Cerulli) у 1932 році. Він описав трохи інший спосіб позначення довгих голосних: 𐒖𐒀 [æː, ɑː]; 𐒗𐒕 або 𐒗𐒗 [eː, ɛː]; 𐒘𐒕 [iː, ɪː]; 𐒙𐒓 або 𐒙𐒙 [ɞː, ɔː]; 𐒚𐒓 [ʉː, uː]. Але Грегерсен (Gregersen) стверджує, що навіть сам Осман Юсуф Кенадід спростував цю інформацію про таку передачу довгих голосних[4][5].
Цифри |
Для письма османія були розроблені цифри, які відрізняються від європейських тільки накресленням знаків.
Арабські
0
1
2
3
4
5
6
7
8
9
Османія
𐒠
𐒡
𐒢
𐒣
𐒤
𐒥
𐒦
𐒧
𐒨
𐒩
Примітки |
↑Revised proposal to encode the Osmanya script in the SMP of the UCS. Ст. 3.
↑Revised proposal to encode the Osmanya script in the SMP of the UCS. Ст. 3.
↑Revised proposal to encode the Osmanya script in the SMP of the UCS. Ст. 3.
↑Proposal to encode the Osmanya script in Plane 1 of the UCS. Ст. 3.
Proposal to encode the Osmanya script in Plane 1 of the UCS.
Revised proposal to encode the Osmanya script in the SMP of the UCS.
Д. Дирингер, «Алфавит» (Перевод с английского И. М. Дунаевской, Г. А. Зографа, И. А. Перельмутера. Общая редакция, предисловие и примечания И. М. Дьяконова.). (рос.)
Федір Захарович Захаров Федір Захаров, 1986 рік Народження 5 вересня 1919 ( 1919-09-05 ) Олександрівське [d] , Смоленська губернія , Російська СФРР Смерть 29 вересня 1997 ( 1997-09-29 ) (78 років) Ялта , Автономн...
Ель Греко ісп. El Greco «Портрет старого» (Автопортрет Ель Греко), бл. 1595–1600, олія на полотні При народженні Доменікос Теотокопулос Народження 1541 ( 1541 ) Крит, Венеціанська Республіка (ни...
