Османія
Османія 𐒋𐒘𐒈𐒑𐒛𐒒𐒕𐒖 | |
|---|---|
| Вид | Абетка |
| Мови | Сомалі (мова) |
| Творець | Осман Юсуф Кенадід |
Період | між 1920 і 1922 — ? |
| Напрям | Зліва направо |
Юнікод | U+10480–U+184AF |
Ця стаття містить символи МФА та знаки описуваної системи письма. Якщо у Вас не встановлений відповідний шрифт, то замість юнікодівських символів Ви можете побачити знаки питання, квадратики або інші знаки. | |
Османі́я (сомалійська латинська абетка: Cismaanya; османія: 𐒋𐒘𐒈𐒑𐒛𐒒𐒕𐒖) або Сомалі́йське письмо́ (сомалійська латинська абетка: far Soomaali; османія: 𐒍𐒖𐒇 𐒈𐒝𐒑𐒛𐒐𐒘) — специфічна абетка для мови сомалі.
Османію для сомалійської мови створив брат султана Обія Осман Юсуф Кенадід (Cismaan Yuusuf Keenadiid / 𐒋𐒘𐒈𐒑𐒛𐒒 𐒕𐒓𐒈𐒚𐒍 𐒏𐒜𐒒𐒖𐒆𐒕𐒆) у період між 1920 і 1922 рр[1].
Сомалійське письмо набуло особливої популярності в 1961 р. (тобто в період відразу по проголошенні Сомалі незалежності), навіть було визнане офіційною абеткою поруч з латинкою, однак після військового заколоту 1969 року, у наступні роки (1972) потрапляє під негласну заборону[2].
В 1977 році приблизно 20000 сомалійців використовували османію для особистих записів. Було оприлюднено декілька книг; раз на два тижні виходив журнал «𐒔𐒙𐒇𐒈𐒜𐒆» («Авангард»)[3].
У останні роки серед національної інтелігенції і патріотично налаштованого студентства шириться рух за повернення до османії.
Зміст
1 Букви письма
2 Цифри
3 Примітки
4 Зображення
5 Посилання і література
Букви письма |
| османія | назва | сомалійська латинська абетка | МФА | османія | назва | сомалійська латинська абетка | МФА | османія | назва | сомалійська латинська абетка | МФА |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 𐒀 | alef | ’ | [ʔ] | 𐒁 | ba | b | [b] | 𐒂 | ta | t | [t] |
| 𐒃 | ja | j | [d͡ʒ] | 𐒄 | xa | x | [ħ] | 𐒅 | kha | kh | [χ] |
| 𐒆 | deel | d | [d] | 𐒇 | ra | r | [r] | 𐒈 | sa | s | [s] |
| 𐒉 | shiin | sh | [ʃ] | 𐒊 | dha | dh | [ɖ] | 𐒋 | cayn | c | [ʕ] |
| 𐒌 | ga | g | [g] | 𐒍 | fa | f | [f] | 𐒎 | qaaf | q | [q] |
| 𐒏 | kaaf | k | [k] | 𐒐 | laan | l | [l] | 𐒑 | miin | m | [m] |
| 𐒒 | nuun | n | [n] | 𐒓 | waw | w | [w, ʉː, uː] | 𐒔 | ha | h | [h] |
| 𐒕 | ya | y | [j, iː, ɪː] | 𐒖 | a | a | [æ, ɑ] | 𐒗 | e | e | [e, ɛ] |
| 𐒘 | i | i | [i, ɪ] | 𐒙 | o | o | [ɞ, ɔ] | 𐒚 | u | u | [ʉ, u] |
| 𐒛 | aa | [æː, ɑː] | 𐒜 | ee | [eː, ɛː] | 𐒝 | oo | [ɞː, ɔː] |
- Довгі голосні звуки [iː] та [ɪː] передаються буквою 𐒕 (ya).
- Довгі голосні звуки [uː] та [ʉː] передаються буквою 𐒓 (waw).
Один з перших про це письмо повідомив італійський вчений Черуллі (Cerulli) у 1932 році. Він описав трохи інший спосіб позначення довгих голосних: 𐒖𐒀 [æː, ɑː]; 𐒗𐒕 або 𐒗𐒗 [eː, ɛː]; 𐒘𐒕 [iː, ɪː]; 𐒙𐒓 або 𐒙𐒙 [ɞː, ɔː]; 𐒚𐒓 [ʉː, uː]. Але Грегерсен (Gregersen) стверджує, що навіть сам Осман Юсуф Кенадід спростував цю інформацію про таку передачу довгих голосних[4][5].
Цифри |
Для письма османія були розроблені цифри, які відрізняються від європейських тільки накресленням знаків.
| Арабські | 0 | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 |
Османія | 𐒠 | 𐒡 | 𐒢 | 𐒣 | 𐒤 | 𐒥 | 𐒦 | 𐒧 | 𐒨 | 𐒩 |
Примітки |
↑ Revised proposal to encode the Osmanya script in the SMP of the UCS. Ст. 3.
↑ Revised proposal to encode the Osmanya script in the SMP of the UCS. Ст. 3.
↑ Revised proposal to encode the Osmanya script in the SMP of the UCS. Ст. 3.
↑ Proposal to encode the Osmanya script in Plane 1 of the UCS. Ст. 3.
↑ Mauro Tosco. «Somali writings».
Зображення |
Посилання і література |
Абетка османія і мова сомалі (англ.)- «Afkeenna iyo fartiisa / 𐒖𐒍𐒏𐒜𐒒𐒒𐒖 𐒘𐒕𐒙 𐒍𐒖𐒇𐒂𐒕𐒈𐒖» — книга, надрукована сомалійським письмом
- Proposal to encode the Osmanya script in Plane 1 of the UCS.
- Revised proposal to encode the Osmanya script in the SMP of the UCS.
Д. Дирингер, «Алфавит» (Перевод с английского И. М. Дунаевской, Г. А. Зографа, И. А. Перельмутера. Общая редакция, предисловие и примечания И. М. Дьяконова.). (рос.)
| |||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
