Азово-Чорноморський край
Азово-Чорноморський край — адміністративно-територіальна одиниця РРФСР у 1934-1937 роках.
Азово-Чорноморський край утворений 10 січня 1934 виділенням з Північно-Кавказького краю його західної частини. Східну залишився під назвою Північно-Кавказький край, центром якого став П'ятигорськ.
Азово-Чорноморський край включив у себе Адигейську АО, Північну область й території сучасних Краснодарського краю й решти Ростовської області.
Постановою ВЦВК від 18 січня 1935 року було затверджено нове адміністративно-територіальний поділ Азово-Чорноморського краю: Північно-Донський округ (26 районов), Адигейська автономная область (5 районов) й 110 самостійних районів, що підпорядковувалися Азово-Чорноморському крайвиконкому.[1]
Північна область припинила своє існування 5 липня 1934 року.
13 вересня 1937 року край розділено на Ростовську область і Краснодарський край з Адигейської АО у останньому.[2]
Див. також |
- Південно-Східна область РРФСР
- Північно-Кавказький край
- Південно-Східний Союз
Посилання |
↑ ГАРО. СИФ. Административно-территориальное деление Ростовской области. Часть II (1924-1937 гг.). Справочник. Ростов-на-Дону. 1996. с. 11–12.
↑ О разделении Азово-Черноморского края на Краснодарский край и Ростовскую область. www.donvrem.dspl.ru. Процитовано 2018-12-23.
Це незавершена стаття про Радянський Союз. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
|