Ufdjrw

Констанца рум. Constanţa
герб прапор
Панорама Констанци
Основні дані
44°10′ пн. ш. 28°38′ сх. д. / 44.167° пн. ш. 28.633° сх. д. / 44.167; 28.633Координати: 44°10′ пн. ш. 28°38′ сх. д. / 44.167° пн. ш. 28.633° сх. д. / 44.167; 28.633
Країна	Румунія
Регіон	Констанца
Адмінцентр	Constanța[d]
Столиця для	Констанца (жудець)
Площа	124,89 км²
Населення	283.9 тис. осіб (2011)
Висота НРМ	25 ± 1 м
Географічна зона	Добруджа
Міста-побратими	Казахстан, Актау
Телефонний код	(402) 241
Часовий пояс	UTC+2 і UTC+3
GeoNames	8334667
OSM	пошук у Nominatim
Поштові індекси	900003–900746
Міська влада
Мер міста	Radu Ştefan Mazăre
Веб-сторінка	primaria-constanta.ro/PrimariaConstanta/Default.aspx
Мапа
Констанца у Вікісховищі?

Конста́нца (колишній Томис; рум. Constanţa, болг. Кюстенджа, грец. Κωνστάντια, тур. Köstence) — місто і головний порт Румунії, на березі Чорного моря у Добруджі. Адміністративний центр повіту Констанца.

Місто з прилеглим курортним районом міжнародного значення виділене у самостійну адміністративну одиницю. Населення міста 283,9 тис. осіб (2011).

Констанца — транспортний вузол, має аеропорт. Трубопроводи з району Плоєшті. Вантажообіг порту 42 млн т (2009) — це другий порт Чорного моря; вивіз нафтопродуктів, цементу, зерна, деревини; ввезення машин, устаткування, апатитів. Великі елеватори, нафтосховища, склади. База морського рибальства. Основні галузі промисловості: харчова (борошномельна, хлібобулочна, м'ясна, маслоробна, рибоконсервна, винна, плодовоконсервна, кондитерська тощо) і машинобудівна (кораблеремонтні верфі, авторемонтні і механічні майстерні). Підприємства шерстяної, швейної, меблевої, будматеріалів і целюлозно-паперової промисловості. ТЕЦ (110 тис. кВт). Промислові підприємства концентруються на південному заході, поблизу залізничної станції і порту.

Історія |

Констанца з космосу

На місці Констанци у VI ст. до н. е. іонійськими греками, вихідцями із Мілета, був заснований поліс Томи, або Томіс, який у 29 році до н. е. був завойований римлянами. Тут з кінця 8 до 17 рр. жив у вигнанні римський поет Овідій. Імператор Костянтин Великий (правив у 306—337) перейменував Томи у Константініану (Constantiniana). У 1413—1878 Констанца (Кюстендже) знаходилася під ярмом Османської імперії. З 1878 у складі Румунії.

Архітектура |

Місто розташоване на високому березі, має прямі широкі вулиці, добре озеленене. Після 1945 споруджені залізничний вокзал, театр, спортивний зал, реконструйовані головна магістраль і портова зона.

У Констанці збереглися залишки споруд (у тому числі торгові будівлі 2-3 ст. із мозаїчною підлогою) еллінізму і римських, візантійські базиліки 5-6 ст., фортець 5-6 ст., турецькі мечеті 18-19 ст.

Курорт, культура |

Пляж "Модерн"

Констанца — центр чорноморських курортів Румунії. На північ і південь від Констанци на 50-кілометровій смузі узбережжя побудовані курортні комплекси. Найбільші з них — кліматичні приморські і грязьові курорти Мамая і Ефорія.

Також тут побудовані історичний музей та музей народного мистецтва.

Відомі уродженці |

• 
  Александра Стан — румунська поп-співачка.


• 
  Константин Александру — румунський борець греко-римського стилю, дворазовий чемпіон та срібний призер чемпіонатів світу, п'ятиразовий чемпіон та срібний призер чемпіонатів Європи, срібний призер Олімпійських ігор.


• 
  Йон Драйка — румунський борець греко-римського стилю, чемпіон, дворазовий срібний та бронзовий призер чемпіонатів світу, триоразовий чемпіон, срібний та бронзовий призер чемпіонатів Європи, чемпіон Олімпійських ігор, чемпіон Універсіади.

Посилання |

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Constanța

Це незавершена стаття з географії Румунії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.