У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Володимир Ярославич.
Володимир Ярославич
Князь галицький
Правління
1187-1188, 1189-1199
Попередник
Олег Ярославич
Наступник
Роман Великий
Біографічні дані
Народження
1151(1151)
Смерть
1199(1199) Галич, Україна
Дружина
Болеслава
Діти
Василько
Династія
Рюриковичі
Рід
Ростиславичі
Батько
Ярослав Осмомисл
Мати
Ольга Юріївна
Володимир Ярославич (1151–1199) — князь з династії Рюриковичів, може, останній з гілки роду — Ростиславичів. Князь галицький.
Зміст
1Життєпис
2Прихід до влади
3Правління
4У літературі
5Примітки
6Джерела
Життєпис |
Син Ярослава Осмомисла і княгині Ольги Юріївни.
Прихід до влади |
Після того, як у 1187 році помер Ярослав Осмомисл, на престол сів Олег Ярославич. Але неконтрольовані галицькі бояри вигнали його. Сусідня Угорщина та бояри, які майже повністю контролювали Галицьке князівство, хотіли бачити на престолі Володимира Ярославича, який міг стати простою маріонеткою.
Правління |
Правління Володимира Ярославича великими подіями не відзначилось. Це можна пов'язати з характером князя. Володимир не був ні великим воєначальником, ні дипломатом. Більшість часу Володимир Ярославич займався розвагами та розпустою. На це звернули увагу Угорщина та Волинське князівство на чолі з Романом Мстиславичем. 1183-1189 роки — час боротьби сусідніх Угорщини та Волинського князівства за володіння Володимира.
Після захоплення Угорщиною Галицького князівства в 1189 році спалахнуло повстання проти загарбників. Повсталим на допомогу прийшов чинний князь. Повстання досягло своїх результатів, і угорці покинули князівство. Володимир Ярославич правив до 1199 року, коли була зроблена друга (вдала) спроба волинського князя Романа Великого приєднати Галичину та утворити Галицько-Волинське князівство.
У літературі |
Степан Пушик на основі лінгвістичного аналізу довів, що автор «Слова о полку Ігоревім» — галицький князь Володимир Ярославович, брат княгині Ярославни[1]. Леонід Махновець довів цей факт іншими шляхами[2].
Володимир Ярославович — персонаж повісті Володимира Бірчака «Проти закону». Мав нешлюбну дружину Марію — не розлучену з чоловіком-попом жінку з Чешибісів. Його основним суперником під час конфлікту був боярин Костянтин Сірославич[3].
Примітки |
↑Пушик, Степан (2012). НОВЕ ПРО «СЛОВО О ПОЛКУ ІГОРЕВІМ…» СЛОВО ПРО ПОХІД ІГОРІВ, ІГОРЯ, СИНА СВЯТОСЛАВА, ВНУКА ОЛЕГОВОГО. Переклад, реконструкція тексту, розшифрування темних місць (Науково-дослідницьке видання) (українською). Галич: Національний заповідник «Давній Галич». с. 64 с.
↑Махновець, Леонід (1989). Про автора "Слова о полку Ігоревім" (українською). Київ.
↑Бірчак Володимир. Проти закону // Великий неспокій. — К.: Україна, 1992. — 431 с. — С. 19-95. — ISBN 5-319-01070-2.
Джерела |
М. Ф. Котляр. Володимир Ярославич // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К.: Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 620. — ISBN 966-00-0734-5.
Томашівський Степан. Українська історія // Великий неспокій. — К.: Україна, 1992. — 431 с. — С. 324—327. — ISBN 5-319-01070-2.
Леонтій Войтович. 40. Володимир Ярославич († 1199) / 3.4. Ярославичі. ПЕРША ГАЛИЦЬКА ДИНАСТІЯ // КНЯЗІВСЬКІ ДИНАСТІЇ СХІДНОЇ ЄВРОПИ (кінець IX — початок XVI ст.): склад, суспільна і політична роль
20/14/9/5/3/2/1. ВОЛОДИМИР ЯРОСЛАВИЧ (+ 1199)
Попередник Олег Ярославич
Князь галицький 1187-1188 1189-1199
Наступник Роман Великий
п
о
р
Правителі України від найдавніших часів до сучасності
Антський союз
Бож (363–375)
Ідарізій (VI ст.)
Межемир (~560 рр.)
Келагаст (VI ст.)
Ардагаст (583–593)
Мусокій (592–593)
Пірагаст (593–597)
Слов'янські держави
Дуліби
Маджак (VI ст.)
Поляни
Кий (V ст.—VI ст.)
Деревляни
Мал (945–946)
Русь
Аскольд і Дір (860–882)
Олег Віщий (882–912)
Ігор Старий (915–945)
Ольга Свята (945–962)
Святослав Хоробрий (962–972)
Ярополк Святославич (972–978)
Володимир Великий (979–1015)
Святополк Окаянний (1015–1019)
Ярослав Мудрий (1019–1054)
Ізяслав Ярославич (1054–1068)
Всеслав Чародій (1068–1069)
Ізяслав Ярославич (1069–1073)
Святослав Ярославич (1073–1076)
Ізяслав Ярославич (1077–1078)
Всеволод Ярославич (1078–1093)
Святополк Ізяславич (1093–1113)
Володимир Мономах (1113–1125)
Мстислав Великий (1125–1132)
Русь у період роздробленості
Велике князівство Київське
Ярополк Володимирович (1132–1139)
В'ячеслав Володимирович (1139)
Всеволод Ольгович (1139–1146)
Ігор Ольгович (1146)
Ізяслав Мстиславич (1146–1149)
Юрій Долгорукий (1149–1151)
Ізяслав Мстиславич (1151–1154)
Ростислав Мстиславич (1154)
Ізяслав Давидович (1154–1155)
Юрій Долгорукий (1155–1157)
Ізяслав Давидович (1157–1158)
Ростислав Мстиславич (1159–1167)
Мстислав Ізяславич (1167–1170)
Гліб Юрійович (1170–1171)
Володимир Мстиславич (1171)
Михайло Юрійович (1171)
Роман Ростиславич (1171–1173)
Всеволод Велике Гніздо (1173)
Рюрик Ростиславич (1173)
Ярослав Ізяславич (1173–1174)
Святослав Всеволодович (1174)
Роман Ростиславич (1174–1176)
Святослав Всеволодович (1176–1194)
Рюрик Ростиславич (1194–1201)
Інгвар Ярославич (1201–1202)
Рюрик Ростиславич (1194–1201)
Рюрик Ростиславич (1201–1204)
Роман Великий (1204)
Ростислав Рюрикович (1204–1205)
Рюрик Ростиславич (1205–1206)
Всеволод Чермний (1206–1207)
Рюрик Ростиславич (1207–1210)
Всеволод Чермний (1210–1212)
Інгвар Ярославич (1212)
Мстислав Старий (1212–1223)
Володимир Рюрикович (1223–1234)
Ізяслав IV Мстиславич (1235–1236)
Ярослав Всеволодович (1236–1238)
Михайло Всеволодович (1238–1239)
Ростислав Мстиславович (1239)
Данило Галицький (1240)
Чернігівське князівство
Мстислав Хоробрий (1023–1036)
Святослав Ярославич (1054–1073)
Всеволод Ярославич (1073–1076)
Володимир Мономах (1076–1077)
Борис В'ячеславич (1077)
Всеволод Ярославич (1077–1078)
Олег Гореславич (1078)
Володимир Мономах (1078–1094)
Олег Гореславич (1094–1097)
Давид Святославич (1097–1123)
Ярослав Святославич (1123–1127)
Всеволод Ольгович (1127–1139)
Володимир Давидович (1139–1151)
Ізяслав Давидович (1151–1154)
Святослав Ольгович (1154–1155)
Ізяслав Давидович (1155–1157)
Святослав Ольгович (1157–1164)
Святослав Всеволодович (1164–1177)
Ярослав Всеволодович (1177–1198)
Ігор Святославич (1198–1202)
Олег Святославич (1202–1204)
Всеволод Чермний (1204–1206)
Рюрик Ростиславич (1210–1214)
Всеволод Чермний (1214–1215)
Переяславське князівство
Всеволод Ярославич (1054–1073)
Давид Святославич (1073–1076)
Ростислав Всеволодович (1078–1093)
Володимир Мономах (1094–1113)
Святослав Володимирович (1113–1114)
Ярополк Володимирович (1114–1132)
Всеволод Мстиславич (1132)
Юрій Долгорукий (1132)
Ізяслав Мстиславич (1133)
В'ячеслав Володимирович (1134)
Юрій Долгорукий (1134–1135)
Андрій Добрий (1135–1142)
Ізяслав Мстиславич (1142–1146)
Мстислав Ізяславич (1146–1149)
Ростислав Юрійович (1149–1151)
Мстислав Ізяславич (1151-1154)
Гліб Юрійович (1154–1169)
Володимир Глібович (1169–1187)
Ярослав Красний (1187–1199)
Ярослав Всеволодович (1200–1206)
Михайло Всеволодович (1206)
Володимир Рюрикович (1206-1213)
Володимир Всеволодович (1213–1215)
Всеволод Костянтинович (1227)
Святослав Всеволодович (1228–1234)
Волинське князівство
Всеволод Володимирович (987–1013)
Святослав Ярославич (1013–1054)
Ігор Ярославич (1054–1057)
Ростислав Володимирович (1057–1060)
Олег Гореславич (1074–1077)
Ярополк Ізяславич (1078–1087)
Давид Ігорович (1087–1099)
Мстислав Святополкович (1099)
Ярослав Святополкович (1100–1118)
Роман Володимирович (1118–1119)
Андрій Добрий (1119–1135)
Ізяслав Мстиславич (1135–1141)
Святослав Всеволодович (1141–1146)
Володимир Андрійович (1146–1149)
Святополк Мстиславич (1149)
Ізяслав Мстиславич (1149–1151)
Святополк Мстиславич (1151–1154)
Володимир Мстиславич (1154–1157)
Мстислав Ізяславич (1157–1170)
Святослав Мстиславич (1170–1173)
Роман Великий (1173–1188)
Всеволод Мстиславич (1188)
Роман Великий (1188–1205)
Галицьке князівство
Ігор Василькович (1124–1141)
Володимирко Володарович (1141–1144)
Іван Берладник (1144)
Володимирко Володарович (1144–1153)
Ярослав Осмомисл (1153–1187)
Олег Ярославич (1187)
Володимир Ярославич (1187–1188)
Роман Великий (1188)
Андраш II (1188–1189)
Володимир Ярославич (1189–1199)
Галицько-Волинське князівство
Роман Великий (1199–1205)
Данило Галицький (1238–1254)
Королівство Руське
Данило Галицький (1254–1264)
Лев I (1264–1301)
Юрій I (1301–1308)
Лев II (1308–1323)
Андрій Юрійович (1308–1323)
Юрій II (1325–1340)
Гедимін (1340–1341)
Любарт-Дмитро (1340–1349)
Казимир (1349–1370)
Людовик Угорський (1370–1382)
Марія I Анжуйська (1382–1387)
Карл Малий (1385–1386)
Ядвіга Анжуйська (1387–1399)
Владислав II Ягайло (1387–1434)
Велике князівство Литовське і Руське
Гедимін (1316–1341)
Явнут (1341–1345)
Ольгерд (1345–1377)
Владислав II Ягайло (1377–1382)
Кейстут (1382-1384)
Владислав II Ягайло (1384–1392)
Вітовт Великий (1392–1430)
Свидригайло Ольгердович (1430–1445)
Владислав III Варненчик (1434–1444)
Казимир IV Ягеллончик (1445–1492)
Ян I Ольбрахт (1492–1501)
Олександр Ягеллончик (1501–1506)
Сигізмунд I Старий (1506–1548)
Сигізмунд II Август (1548–1569)
Річ Посполита
Сигізмунд II Август (1569-1572)
Анна Ягеллонка (1575-1596)
Максиміліан Габсбург (1575)
Генріх Валуа (1573-1574)
Стефан Баторій (1574–1586)
Сигізмунд III Ваза (1587-1632)
Владислав ІІ Ваза (1632-1648)
Ян II Казимир (1648–1668)
Міхал Корибут Вишневецький (1669–1673)
Ян III Собеський (1674–1696)
Август II Фрідріх (1697-1733)
Август III Фрідріх (1733–1763)
Станіслав Август Понятовський (1764–1795)
Королівство Галичини та Володимирії
Марія-Терезія (1740-1780)
Йосиф II (1780-1790)
Леопольд II (1790-1792)
Франц I (1792-1835)
Фердинанд I (1835–1848)
Франц Йосиф I (1848-1916)
Карл I (1916-1918)
Українська Народна Республіка
Михайло Грушевський (1917–1918)
Українська Держава
Павло Скоропадський (1918)
Період Директорії
Українська Народна Республіка
Володимир Винниченко (1918–1919)
Симон Петлюра (1919–1926)
Західноукраїнська Народна Республіка
Євген Петрушевич (1918–1919)
Карпатська Україна
Августин Волошин (1939)
Українська Держава
Ярослав Стецько (1941)
Україна
Леонід Кравчук (1991–1994)
Леонід Кучма (1994–2005)
Віктор Ющенко (2005–2010)
Віктор Янукович (2010–2014)
Олександр Турчинов (в.о.) (2014)
Петро Порошенко (з 2014)
п
о
р
Правителі Галичини
Ростиславичі
Рюрик Ростиславич • Володар Ростиславич • Василько Ростиславич • Ростислав Володарович • Володимирко Володарович • Ігор Василькович • Ростислав Василькович • Ярослав Осмомисл • Іван Берладник • Володимир Ярославич • Олег Ярославич • Ростислав Іванович
Арпади
Бела III • Андрій II • Коломан Галицький • Андрій Андрійович • Бела IV
Романовичі
Роман Великий • Данило Галицький • Василько Романович • Шварно Данилович • Лев I Данилович • Юрій I Львович • Андрій Юрійович • Лев II Юрійович • Володимир Львович
Галицькі бояри
Володислав Кормильчич • Дмитро Дедько
П'ясти
Юрій II Болеслав • Казимир III Великий
Гедиміновичі
Любарт Гедимінович
Анжу
Людвік I Великий • Марія Угорська • Ядвіґа I
Ягеллони
Владислав II Ягайло • Владислав III Варненчик • Казимир IV Ягеллончик • Ян I Ольбрахт • Олександр Ягеллончик • Сигізмунд I Старий • Сигізмунд II Август • Анна Ягеллонка
Виборні королі Речі Посполитої
Генріх III Валуа • Стефан Баторій • Сигізмунд III Ваза • Владислав IV Ваза • Ян II Казимир • Михайло I Вишневецький • Ян III Собеський • Август II Фрідріх • Станіслав I Лещинський • Станіслав II Август Понятовський
Габсбурги
Марія-Терезія • Йосиф II • Леопольд II • Франц II • Фердинанд I • Франц Йосиф I • Карл І • Отто фон Габсбург (титулярний) · Карл фон Габсбург (титулярний)
Федір Захарович Захаров Федір Захаров, 1986 рік Народження 5 вересня 1919 ( 1919-09-05 ) Олександрівське [d] , Смоленська губернія , Російська СФРР Смерть 29 вересня 1997 ( 1997-09-29 ) (78 років) Ялта , Автономна Республіка Крим , Україна Громадянство СРСР → Україна Навчання Московське художньо-промислове училище імені М. І. Калініна (1935—1941) Московський художній інститут імені В. І. Сурикова (1943—1950) Діяльність художник Напрямок імпресіонізм Роки творчості 1950—1994 Покровитель А. Лентулов І. Чекмасов Г. Ряжський Вплив російський живопис кінця 19 — початку 20 століть Вплив на Бондар Іван Іванович Нагороди Премії Звання Захаров Федір Захарович у Вікісховищі ? У Вікіпедії є статті про інших людей з прізвищем Захаров. Федір Захарович Захаров ( 5 вересня 1919 ( 1919-09-05 ) , Олександрівське [d] , Російська СФРР — 29 вересня 1997 ( 1997-09-29 ) , Ялта , Україна ) — радянський та український художник, Заслужений діяч мистецтв УРСР (1970), народний художник УРС
Ель Греко ісп. El Greco «Портрет старого» (Автопортрет Ель Греко), бл. 1595–1600, олія на полотні При народженні Доменікос Теотокопулос Народження 1541 ( 1541 ) Крит, Венеціанська Республіка (нині Греція) Смерть 7 квітня 1614 ( 1614-04-07 ) Толедо, Іспанія Поховання Монастир Санто Домінго де Сілос [d] Національність грек Громадянство Іспанія Релігія Римо-католицька церква Жанр портретний живопис [d] , міфологічний живопис і релігійний живопис [d] Діяльність художник , скульптор , архітектор , митець Напрямок маньєризм Вплив Тіціан Твори Воскресіння [d] , Краєвид Толедо і Погребіння графа Оргаса [d] Автограф Ель Греко у Вікісховищі ? Ель Гре́ко (ісп. El Greco — грек, справжнє ім'я Доменікос Теотокопулос (грец. Δομήνικος Θεοτοκόπουλος ), *1541, Крит, Венеціанська Республіка — †7 квітня 1614, Толедо, Іспанія) — іспанський художник грецького походження. Один із представників Критської школи . Зміст 1 Походження і навчання 2 Ікони 3 Автопортрети 4 Італійський
