Бєлорєченськ (Краснодарський край)
| місто Бєлорєченськ | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 | |||||
| Країна |  Росія | ||||
Суб'єкт Російської Федерації | Краснодарський край | ||||
| Код ЗКАТУ: | 03406000000 | ||||
| Код ЗКТМО: | 03608101001 | ||||
| Основні дані | |||||
| Час заснування: | 1863 | ||||
Населення | 53,9 (2005) | ||||
Площа | 56 км² | ||||
Поштові індекси | 352630 — 352636 | ||||
Телефонний код | +7 86155 | ||||
Географічні координати: | 44°46′00″ пн. ш. 39°52′00″ сх. д. / 44.7666666666947747899030219° пн. ш. 39.8666666666947762109884934° сх. д. / 44.7666666666947747899030219; 39.8666666666947762109884934Координати: 44°46′00″ пн. ш. 39°52′00″ сх. д. / 44.7666666666947747899030219° пн. ш. 39.8666666666947762109884934° сх. д. / 44.7666666666947747899030219; 39.8666666666947762109884934 | ||||
Влада | |||||
| Веб-сторінка | gorodbelorechensk.ru | ||||
| Міський голова | Іван Іванович Імгрунт. | ||||
Карта | |||||
  Бєлорєченськ | |||||
| |||||
Бєлорєченськ на ВікісховищіБєлорєченськ (рос. Белоре́ченск) — місто краєвого підпорядкування в Росії, адміністративний центр Бєлорєченського району Краснодарського краю.
Населення міста — 53,9 тис. осіб (2005). Загальна чисельність населення району, з яким місто утворює єдине муніципальне об'єднання, — 104 тис. осіб.
Місто розташоване на річці Біла в передгір'ях Головного Кавказького хребта. Відстань до Краснодара — 90 км, до Майкопа — 12. Вузлова залізнична станція (Бєлорєченська) Північно-Кавказької залізниці на ділянці Армавір—Туапсе з відгалуженням електрифікованої гілки по долині річки Біла (через Майкоп) до селища Каменномостський.
В районі — бальнеокліматична курортна місцевість Великовєчне.
Зміст
1 Історія
2 Економіка
3 Населення
4 Уродженці міста
5 Джерела
6 Примітки
Історія |
До другої половини XIX ст. на цьому місці знаходилось адигейське (черкеське) поселення Шитхала (Шитхьал - сучасна назва Бєлорєченська на адигейській мові). В 1860-х роках розпочинається активізація військових дій з боку Росії (див. Кавказька війна, Кавказьке мухаджирство).
1862 — Заснована козача фортеця, а після станиця Бєлореченська. Входила в Майкопський відділ Кубанської області.
1958 — Станиці надано статус міста і назву Бєлорєченськ.
Економіка |
- Хімічна промисловість: завод по виробництву фосфорних мінеральних добрив (належить ОАО "Єврохім")
- Харчова промисловість: молочний завод, харчокомбінат.
- Олієекстракційний завод.
- Меблева і деревообробна промисловість.
- Виробництво будматеріалів.
- Підприємство залізничного транспорту.
Населення |
Динаміка чисельності населення
| Рік | 1959 | 1970 | 1979 | 1989 | 2000 | 2003 |
| Населення (тис. чол.) | 35,9 | 36,0 | 42,9 | 52,0 | 55,3 | 54,0 |
Велика частина населення — росіяни (65 %). Вірмени (бл. 25%), адигейці, турки месхетинці (біженці, зараз більшість виїхало в США), єзиди, курди, дагестанці (в осн. аварці), менгрели, осетини.
Уродженці міста |
Ведутов Олексій Максимович (1901 - 24 липня 1920) - воїн Армії УНР, загинув у бою з більшовиками на території ЗУНР, повіт Збараж, м. Медин. Похований: ЗУНР, повіт Збараж, с. Токи.[1]
Джерела |
О городе и районе на сайте администрации Краснодарского края(рос.)
История Белореченска (текст)(рос.)
Исторический музей Белореченска (фото)(рос.)
Примітки |
↑ Героїка. Краєзнавча експедиція: село Токи на Тернопільщині
| |||||
| ||||||||||||||
| ||||||||||
