Ленінський район (Крим)
 | Постанова ВРУ 1352-VIII від 12.05.2016, згідно з якою Ленінський район перейменовано на Єдикуйський район, набере чинності з моменту повернення тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополь під загальну юрисдикцію України. |
| Ленінський район | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 | |||||
| Район на карті області | |||||
| Основні дані | |||||
Країна: |  Україна | ||||
Область/АРК: | Автономна Республіка Крим | ||||
Код КОАТУУ: | 122700000 | ||||
Утворений: | 1921 року | ||||
Населення: | ▼ 62997 (на 1.08.2013) | ||||
Площа: | 2919 км² | ||||
Густота: | 21.7 осіб/км² | ||||
Тел. код: | +380-6557 | ||||
Поштові індекси: | 98200—98246 | ||||
| Населені пункти та ради | |||||
Районний центр: | смт Леніне | ||||
Міські ради: | 1 | ||||
Селищні ради: | 2 | ||||
Сільські ради: | 24 | ||||
Міста: | 1 | ||||
Смт: | 2 | ||||
Села: | 64 | ||||
Селища: | 1 | ||||
 | |||||
| Мапа району | |||||
| Районна влада | |||||
Адреса: | 98200, Автономна Республіка Крим, Ленінський район, смт. Леніне, вул. Пушкіна, 22, 4-06-54 | ||||
Голова РДА: | Степанов Валерій Степанович | ||||
Голова ради: | Петріщев Анатолій Дмитрович | ||||
| Мапа | |||||
| |||||
Ле́нінський райо́н (Єдикуйський район) (рос. Ленинский район, крим. Yedi Quyu rayonı) — район АР Крим. Адміністративний центр — смт Леніне. Населення району становить 63 272 жителів (на 1.08.2012).
12 травня 2016 року Верховна Рада України перейменувала «Ленінський район» на «Єдикуйський». Постанова про перейменування набере чинності після повернення тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя під загальну юрисдикцію України[1].
Зміст
1 Загальні відомості
2 Природні ресурси
3 Транспорт
4 Історія
5 Адміністративний устрій
6 Населення
7 Соціальна сфера
8 Пам'ятки
9 Примітки
10 Посилання
Загальні відомості |
Розташований у східній частині Криму. Займає значну частину Керченського півострова, на півночі омивається Азовським, на півдні — Чорним морями.
Населення — 63,3 тис. чоловік, в тому числі: росіян — 61,4 %, українців — 17,1 %, кримських татар — 16,2 %, інших національностей — 5,3 %.
Природні ресурси |
Рельєф Керченського півострова поділяється на дві частини, розмежовані невисоким Парпацьким гребенем. Південно-західна частина — полого-хвиляста рівнина, одноманітний характер рельєфу якої перемежуєтся ізольованими висотами (Кончек, Дюрмень, грязьова сопка Джау-Тепе). Для північно-східної частини характерний хвилясто-грядковий рельєф із вапняковими гребенями, їх подекуди завершують горби з рифовими вапняками (рифовий мис Казантип). В улоговинах, які розділяють еліптичні за формою пасма, подекуди підносяться характерні для півострова сопки грязьових вулканів.
Корисні копалини району: залізняк, скляна сировина, облицювальні камені, керамзитова сировина. Мінеральні солі озера Сиваш і соляних озер (зокрема, Тобечицького і Узунларського) — важлива сировинна база хімічної промисловості.
У районі — декілька місць із запасами лікувальних грязей (озера Чокрак, Узунларське, Тобечицьке, Кояське), мінеральні грязі Булганацьких грязьових сопок багаті на метан і сірководнем. На території Ленінського району відкрито понад 150 мінеральних джерел, зокрема — Баксинські сірчановодневі джерела, група вуглекислих джерел «Сеїт-елі», сірчановодневе джерело «Каралар». Поширені каоліноподібні глини, відкриті родовища лікувальної блакитної глини.
Розробку нафтових родовищ ведуть українсько-канадська фірма «Кримтехаснефть» і вітчизняний «Чорноморнафтогаз». У 1999 р. в Азовському морі відкрито крупне родовище газу — Північно-Казантипське.
Транспорт |
Територією району проходить автошлях E97.
Історія |
На початку ХХ ст. територія сучасного Ленінського району входила до складу Керч-Єнікальського градоначальства, Сараймінської, Петровської і Владиславівської волостей Феодосійського повіту Таврійської губернії Російської імперії.
Багатонаціональне населення Керченського півострова становило понад 40 тис. чоловік.
Радянська влада була встановлена тут у січні 1918, але незабаром війська Української Національної Армії та німецькі війська відновили українську незалежність на півострові. Однак у листопаді 1920 р. частини Червоної Армії вступили на територію півострова, радянська влада була встановлена на довгий термін.
У грудні 1920 р. Петровська і Сараймінська волості разом із територією градоначальства одержали статус окремого повіту з центром у м. Керч.
У січні 1921 р. волості були ліквідовані, на їх місці утворилися Петровський (з липня 1921 р. — Ленінський) і Керченський райони у складі повіту, який із жовтня 1921 р. був перетворений на Керченський округ у складі Кримської АРСР.
У жовтні 1923 р. округ реорганізований в Керченський район, а райони, що входили до складу округу, — ліквідовані.
У жовтні 1930 р. район почав іменуватися Ленінським, а його центром стало с. Ленінське. Одночасно Ленінському району була передана частина територій району Феодосії.
Після закінчення військових дій 1918–1920 рр. селяни одержали землю, окремі господарства об'єдналися в сільгоспартілі, комуни, суспільства. У колишніх економіях утворювалися радгоспи.
У 1925 р. в районі налічувалося 16 артілей, у 1931-м — 94 колгоспи. У ході культурного будівництва відкривалися клуби, будинки-читальні, велася боротьба з неписьменністю. Разом із тим закривалися церкви і мечеті. Діяли національні школи і сільради у німців, болгар, євреїв.
Багатонаціональне населення Ленінського і Маяк-Салінського районів у 1939 становило 51630 осіб.
Бойові дії Другої світової війни на території Керченського півострова охопили період із 4 листопада 1941 по 12 квітня 1944 р. з двома періодами окупації (листопад-грудень 1941 р. і травень 1942 — квітень 1944 р.). Фашисти створили на території району 7 концтаборів. За період війни 16 населених пунктів були зруйновані, зникли з карти півострова.
1954 року у складі Кримської області був приєднаний до Української РСР.
З 1991 року - у складі незалежної України.
У березні 2014 року анексований Російською Федерацією.
Адміністративний устрій |
Район адміністративно-територіально поділяється на 1 міську раду, 2 селищні ради і 24 сільських рад, які підпорядковані Ленінській районній раді та об'єднують 68 населених пунктів[2].
Населення |
Національний склад населення району за переписом 2001 р.[3]
| чисельність | частка, % | |
|---|---|---|
| росіяни | 38 168 | 54,8 |
| українці | 15 950 | 22,9 |
| кримські татари | 10 784 | 15,5 |
| білоруси | 892 | 1,3 |
| татари | 324 | 0,5 |
| вірмени | 311 | 0,4 |
| молдовани | 205 | 0,3 |
| узбеки | 132 | 0,2 |
| греки | 124 | 0,2 |
| німці | 110 | 0,2 |
Етномовний склад району (рідні мови населення за переписом 2001 р.)[4]
| російська | кримсько татарська | українська | білоруська | вірменська | |
|---|---|---|---|---|---|
| Леніський район | 70,4 | 14,8 | 10,6 | 0,4 | 0,2 |
| м. Щолкіне | 76,9 | 0,5 | 9,3 | 0,1 | |
| смт Леніне | 74,7 | 13,2 | 9,0 | 0,4 | 0,2 |
| смт Багерове | 79,5 | 8,9 | 9,3 | 1,0 | 0,1 |
| Останкінська сільрада | 75,2 | 13,4 | 10,5 | 0,2 | |
| Батальненська сільрада | 65,5 | 23,0 | 8,7 | 0,3 | 0,9 |
| Бєлінська сільрада | 69,9 | 18,1 | 10,4 | ||
| Виноградненська сільрада | 44,5 | 33,0 | 21,0 | 0,1 | |
| Войковська сільрада | 67,8 | 23,3 | 6,4 | 0,6 | |
| Глазівська сільрада | 75,0 | 8,0 | 13,8 | 0,7 | 0,2 |
| Горностаївська сільрада | 63,0 | 17,3 | 17,7 | 1,5 | |
| Завітненська сільрада | 76,3 | 9,4 | 13,1 | 0,3 | 0,1 |
| Іллічівська сільрада | 54,3 | 31,4 | 13,2 | 0,2 | 0,3 |
| Калинівська сільрада | 58,2 | 27,8 | 13,3 | 0,2 | |
| Кіровська сільрада | 64,7 | 25,5 | 5,8 | ||
| Красногірська сільрада | 54,6 | 32,7 | 9,4 | 0,5 | 1,7 |
| Ленінська сільрада | 78,2 | 13,8 | 6,8 | 0,2 | 0,1 |
| Лугівська сільрада | 55,9 | 17,9 | 20,5 | 0,1 | |
| Марфівська сільрада | 72,8 | 17,7 | 7,7 | 0,2 | 0,2 |
| Мар'ївська сільрада | 67,7 | 9,9 | 11,0 | 0,4 | 2,5 |
| Мисівська сільрада | 82,4 | 2,2 | 14,7 | 0,3 | |
| Новомиколаївська сільрада | 70,2 | 17,4 | 11,7 | 0,1 | |
| Октябрська сільрада | 70,7 | 14,0 | 11,8 | 0,1 | 2,7 |
| Приозернівська сільрада | 71,8 | 17,2 | 8,7 | 0,5 | 0,1 |
| Семисотська сільрада | 66,5 | 14,8 | 16,4 | 0,9 | 0,1 |
| Уварівська сільрада | 69,2 | 14,3 | 14,9 | 0,2 | 0,8 |
| Челядінівська сільрада | 86,0 | 5,7 | 6,2 | 0,1 | 1,5 |
| Чистопільська сільрада | 54,9 | 33,1 | 9,6 | 0,4 | 0,2 |
Соціальна сфера |
Нині в районі функціонують 31 загальноосвітніх школи, професійно-технічне училище, економічний ліцей; 3 лікарні, 7 лікувальних амбулаторій, 46 фельдшерсько-акушерських пункти; 25 будинків культури, 6 клубів, 34 бібліотеки, школа мистецтв, 2 музичних школи, 3 спортивних федерації, 3 спортивних клуби, 2 ДЮСШ. У районі працюють Музей історії Ленінського району, етнографічний музей, 8 шкільних музеїв; чотири відділення банків. Зареєстровані 10 мусульманських і 19 православних релігійних об'єднання.
На території району розташовані: 4 пансіонати, 36 баз відпочинку, 6 дитячих оздоровчих таборів.
Пам'ятки архітектури: Арабатська фортеця (XIII–XVII ст.), Арабатська оборонна смуга (XVI–XVII ст.).
Пам'ятки |
У Ленінському районі Криму нараховується 115 пам'яток історії та монументального мистецтва, всі — місцевого значення.
Пам'ятки археології:
- Аккосів (Турецький) вал (I тис. до н. е.),
- курган Темир-гора (VII ст. до н. е.),
- городище Савроматій (II–III ст. н. е.),
- городище Кітей (IV ст. до н. е. — IV ст. н. е.),
- городище Акра (IV ст. до н. е. — I ст. н. е.),
- городище Куль-Тепе (I–IV ст. н. е.),
- городище Ілурат (I–III ст. н. е.),
- поселення Золоте (II–I ст. до н. е.),
- городище Кіммерік (VI ст. до н. е. — IV ст. н. е.),
- городище Михайлівське (I ст. до н. е. — IV ст. н. е.),
- курган Куль-Оба, курган Кара-Оба,
- поселення Семенівка (III ст. до н. е. — III ст. н. е.).
У районі встановлені 27 пам'ятних знаків на честь загиблих односельців в роки Другої світової війни і 1 пам'ятний знак землякам воїнам-інтернаціоналістам.
У районі розташовані 5 рекреаційних зон: Арабатська стрілка, Казантипська затока, о. Чокрак, г. Опук, мис Чауда. Створені 2 природних заповідника.
Примітки |
↑ Постанова Верховної Ради України від 12.05.2016 № 1352-VIII «Про перейменування окремих населених пунктів та районів Автономної Республіки Крим та міста Севастополя»
↑ Адміністративно-територіальний устрій Ленінського району на сайті Верховної Ради України
↑ http://sf.ukrstat.gov.ua/perepis1.htm#_jaz
↑ Розподіл населення регіонів України за рідною мовою у розрізі адміністративно-територіальних одиниць
Посилання |
 | Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ленінський район (Крим) |
стаття Ленінський район — Інформаційно-пізнавальний портал | Кримська область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Кримська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 992 с.)
Азовське море, Сиваш Кіровський район | Азовське море | Азовське море |
Кіровський район Феодосійська міська рада |  | Керч Керченська протока |
Чорне море | Чорне море | Чорне море |
| ||||||||||||||
| ||||||||||||||
 | Це незавершена стаття з географії Криму. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
