Ахейці
Сцена Троянської війни на червонофігурному кіліксі: ахейські герої Патрокл та Ахіллес, Вазописець Клеофрада, Старий музей в Берліні
Ахе́йці (дав.-гр. ᾽Αχαιοί) — одне з чотирьох основних старогрецьких племен (також іонійці, дорійці та еолійці), які були носіями мікенської культури. В «Іліаді» Гомера згадуються також під іменами Аргів'яни (дав.-гр. Ἀργεῖοι[1]) та Данайці (дав.-гр. Δαναοί[2]).
Зміст
1 Походження
2 Мікенська доба
3 Історія до римського завоювання
4 Див. також
5 Примітки
6 Джерела
Походження |
Предки ахейців спочатку мешкали в районі Придунайської низовини або навіть в степах Північного Причорномор'я[3], звідки вони мігрували в Фессалію (з початку II-го тис. до н. е.), пізніше — на півострів Пелопоннес.
За переказами, ахейці походили від Ахея, сина Ксуфова й онука Гелленова, який, вийшовши з Аттики, підпорядкував собі пеласгів Арголіди і Лаконії. За іншими варіантом міфу, він повернувся до своєї вітчизни — у Фессалію, де існував однойменний народ ахейців у Фтіотиді. З Фессалії його сини, Архандр і Архітель, пішли в Аргос і зайняли весь Пелопоннес за винятком Аркадії, тому у Гомера ім'я ахеян, разом з ім'ям аргивян, зустрічається як загальне позначення греків[4].
Мікенська доба |
Витіснені Гераклідами з Аргоса і Лаконії, після дорійського переселення, ахейці були виведені під проводом Тісамена в названу пізніше за їхнім іменем область Пелопоннесу — Ахею, яка раніше називалася Іонією або Егіалеєю, а також вони переселились в Малу Азію, на острів Кіпр та інші острови Егейського моря[5]. Також ахейські переселенці склали ядро еолійського населення на острові Лесбос.
Вперше ахейці згадуються в хеттських свідченнях, датованих 14 століттям до н. е. Водночас за археологічними знахідками встановлено, що у 17-16 століттях до н. е. у ахейців вже склалися перші держави, найпотужнішими з яких були Мікени, Пілос, Тиринф і Аргос. Вони досягли високого економічного і політичного розквіту в 15-13 століттях до н. е. Про значну роль ахейців в історії Греції цієї доби свідчить розповсюдження їхнього імені на решту грецьких племен, як це видно з епосу Гомера[6], а також під іменами аргів'ян та данайців. У 12 столітті до н. е., за Гомером, Ахейці вели Троянську війну. Серед ахейських героїв війни: цар Агамемнон, Ахілл, Одіссей, Аякс Теламонід, Менелай, Діомед, Аякс Оїлід.
Історія до римського завоювання |
Згодом ім'я ахейців поширилось на мешканців області Ахея. Ахейці управлялися у своїх дванадцяти полісах царями, нащадками Тісамена, з яких останнім був Огіг. Проте за монархією у них слідувало не панування аристократії, як це зазвичайно відбувалось у грецьких полісах, а помірна демократія. Дванадцять стародавніх міст утворили союз із загальним центром у Егіоні[7].
У зовнішніх зносинах вони трималися абсолютно нейтральної політики до самої Пелопоннеської війни. Потім, підкоряючись довгий час впливу спартанської політики, вони були втягнуті у Фіванську і Македонські війни. Між тим їхній союз дедалі більше і більше послаблювався, поки нарешті після нападу Деметрія, Кассандра і Антигона його не зруйнували. Союз відновлений у 281 до н. е. з'єднанням чотирьох міст: Діми, Фари, Патри і Тритії, таким чином було покладено початок, так званому, Ахейського союзу, який потім розширився через приєднання до нього інших міст. З 3 століття до н. е. і до римського завоювання у 146 до н. е. ахейці зберігали владу в Ахеї.
Див. також |
|
|
|
Примітки |
↑ Ім'я Аргів'яни використане 29 разів в «Іліаді»
↑ Ім'я Данайці використане 138 разів в «Іліаді»
↑ «Ахейская Греция во II тысячелетии до н. э. Микенская цивилизация». История Древней Греции.// Под ред. В.И. Кузищина. М.: «Высшая школа», 1996. Архів оригіналу за 09-07-2016. Процитовано 09-07-2016. (рос.)
↑ Ахейцы//Реальный словарь классических древностей
↑ Ахейцы//Большой Энциклопедический словарь. 2000.
↑ Ахейцы//Большая советская энциклопедия
↑ Ахеяне//Большой энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона
Джерела |
Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||
