Ахейці




Сцена Троянської війни на червонофігурному кіліксі: ахейські герої Патрокл та Ахіллес, Вазописець Клеофрада, Старий музей в Берліні


Ахе́йці (дав.-гр. ᾽Αχαιοί) — одне з чотирьох основних старогрецьких племен (також іонійці, дорійці та еолійці), які були носіями мікенської культури. В «Іліаді» Гомера згадуються також під іменами Аргів'яни (дав.-гр. Ἀργεῖοι[1]) та Данайці (дав.-гр. Δαναοί[2]).




Зміст





  • 1 Походження


  • 2 Мікенська доба


  • 3 Історія до римського завоювання


  • 4 Див. також


  • 5 Примітки


  • 6 Джерела




Походження |


Предки ахейців спочатку мешкали в районі Придунайської низовини або навіть в степах Північного Причорномор'я[3], звідки вони мігрували в Фессалію (з початку II-го тис. до н. е.), пізніше — на півострів Пелопоннес.


За переказами, ахейці походили від Ахея, сина Ксуфова й онука Гелленова, який, вийшовши з Аттики, підпорядкував собі пеласгів Арголіди і Лаконії. За іншими варіантом міфу, він повернувся до своєї вітчизни — у Фессалію, де існував однойменний народ ахейців у Фтіотиді. З Фессалії його сини, Архандр і Архітель, пішли в Аргос і зайняли весь Пелопоннес за винятком Аркадії, тому у Гомера ім'я ахеян, разом з ім'ям аргивян, зустрічається як загальне позначення греків[4].



Мікенська доба |


Витіснені Гераклідами з Аргоса і Лаконії, після дорійського переселення, ахейці були виведені під проводом Тісамена в названу пізніше за їхнім іменем область Пелопоннесу — Ахею, яка раніше називалася Іонією або Егіалеєю, а також вони переселились в Малу Азію, на острів Кіпр та інші острови Егейського моря[5]. Також ахейські переселенці склали ядро еолійського населення на острові Лесбос.


Вперше ахейці згадуються в хеттських свідченнях, датованих 14 століттям до н. е. Водночас за археологічними знахідками встановлено, що у 17-16 століттях до н. е. у ахейців вже склалися перші держави, найпотужнішими з яких були Мікени, Пілос, Тиринф і Аргос. Вони досягли високого економічного і політичного розквіту в 15-13 століттях до н. е. Про значну роль ахейців в історії Греції цієї доби свідчить розповсюдження їхнього імені на решту грецьких племен, як це видно з епосу Гомера[6], а також під іменами аргів'ян та данайців. У 12 столітті до н. е., за Гомером, Ахейці вели Троянську війну. Серед ахейських героїв війни: цар Агамемнон, Ахілл, Одіссей, Аякс Теламонід, Менелай, Діомед, Аякс Оїлід.



Історія до римського завоювання |


Згодом ім'я ахейців поширилось на мешканців області Ахея. Ахейці управлялися у своїх дванадцяти полісах царями, нащадками Тісамена, з яких останнім був Огіг. Проте за монархією у них слідувало не панування аристократії, як це зазвичайно відбувалось у грецьких полісах, а помірна демократія. Дванадцять стародавніх міст утворили союз із загальним центром у Егіоні[7].


У зовнішніх зносинах вони трималися абсолютно нейтральної політики до самої Пелопоннеської війни. Потім, підкоряючись довгий час впливу спартанської політики, вони були втягнуті у Фіванську і Македонські війни. Між тим їхній союз дедалі більше і більше послаблювався, поки нарешті після нападу Деметрія, Кассандра і Антигона його не зруйнували. Союз відновлений у 281 до н. е. з'єднанням чотирьох міст: Діми, Фари, Патри і Тритії, таким чином було покладено початок, так званому, Ахейського союзу, який потім розширився через приєднання до нього інших міст. З 3 століття до н. е. і до римського завоювання у 146 до н. е. ахейці зберігали владу в Ахеї.



Див. також |







  • Данайці

  • Дорійці



  • Мікени

  • Аргос



  • Дорійське вторгнення


Примітки |




  1. Ім'я Аргів'яни використане 29 разів в «Іліаді»


  2. Ім'я Данайці використане 138 разів в «Іліаді»


  3. «Ахейская Греция во II тысячелетии до н. э. Микенская цивилизация». История Древней Греции.// Под ред. В.И. Кузищина. М.: «Высшая школа», 1996. Архів оригіналу за 09-07-2016. Процитовано 09-07-2016.  (рос.)


  4. Ахейцы//Реальный словарь классических древностей


  5. Ахейцы//Большой Энциклопедический словарь. 2000.


  6. Ахейцы//Большая советская энциклопедия


  7. Ахеяне//Большой энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона



Джерела |



  • Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.

Popular posts from this blog

AWS Lex not identifying response if by a variable The 2019 Stack Overflow Developer Survey Results Are In Announcing the arrival of Valued Associate #679: Cesar Manara Planned maintenance scheduled April 17/18, 2019 at 00:00UTC (8:00pm US/Eastern) The Ask Question Wizard is Live! Data science time! April 2019 and salary with experienceEnforcing custom enumeration in AWS LEX for slot valuesHow to give response based on user response in Amazon Lex?Intercepting AWS Lambda Response to a AWS Lex QueryLex chat bot error: Reached second execution of fulfillment lambda on the same utteranceamazon lex showing invalid responseLambda response send back to Lex slot?Response card in Amazon lexAmazon Lex - Lambda response return HTML to botHow can I solve 424 (Failed Dependency) (python) obtained from Amazon lex?

Алба-Юлія

Захаров Федір Захарович